Постанова № 21075014, 31.10.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 року 2а-4386/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Клименко І.А., Коломієць Н.М.,

від відповідача Мацюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Авто Рентал»

доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

проскасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Авто Рентал»з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про (з у рахуванням уточнення позовних вимог) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2011 № 0000182200 від 09.06.2011 № 0000922300.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, відносно порушення ним вимог підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення щодо нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств прийняті податковим органом на підставі помилкового тлумачення норм чинного податкового законодавства України, безпідставно та підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувані рішення прийняті ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фреш Авто Рентал»зареєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа та згідно з даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 184918 здійснює за КВЕД такі види діяльності: діяльність нерегулярного пасажирського транспорту, організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту.

У березні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі наказу від 04.03.2011 № 258 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.04.2008 по 12.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 17.04.2008 по 12.03.2011, за результатами якої складено Акт перевірки від 18.03.2011 № 251/23-2/35772773 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що за період з 17.04.2008 по 12.03.2011 TOB «Фреш Авто Рентал»задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 0 грн.

Перевіркою повноти визначення валового доходу за період з 17.04.2008 по 12.03.211 встановлено його заниження на загальну суму 16 828,00 в тому числі по періодам: за 3 кв. 2008 року -63,00 грн, за 4 кв. 2008 року-14757,00 грн, за 3 кв. 2009 року -1974,00 грн, за 3 кв. 2010 року - 34,00 грн.

При цьому, встановлено, що у вказаний період ТОВ «Фреш Авто Рентал»фінансово-господарську діяльність не здійснювало.

У ході перевірки виявлено, що частка статутного фонду 50% сформована одним іноземним засновником - компанією з обмеженою відповідальністю Муві Ворлд Лімітед»- юридична особа за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер НЕ 187901 та в розмірі 5198,02 дол. США (тобто 26250,00 грн. за офіційним курсом 1 долар США=5,05гривень) Національного банку України на дату підписання Статуту. Згідно банківської виписки від 11.04.2008 на рахунок TOB «Фреш Авто Рентал»надійшли кошти в сумі 5198,02 дол. США.

Однак, ТОВ «Фреш Авто Рентал»не здійснювало перерахунок валюти на рахунку підприємства в сумі 5198,02 дол. США.

Крім того, перевіркою встановлено, що у період з 18.04.2008 по 12.03.2011 встановлено здійснення виплати доходу нерезиденту джерелом походження з України, а саме 30.12.2010 ТОВ «Фреш Авто Рентал»перерахувало з відкритого валютного рахунку № 26008010840101 кошти в сумі 5198,02 дол. США нерезиденту компанії з обмеженою відповідальністю «MW MOVI WORLD LIMITED». При цьому, підприємством при виплаті доходів нерезиденту не сплачено податок з цих доходів у розмірі 779,70 дол. США (5198,02 дол. США х 15 %).

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем приписів:

-підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті7 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено відємне значення обєкту оподаткування з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року в сумі 1045,00 грн., в 3 кварталі 2008 року 982,00 грн., в 2 кварталі 2009 року 362,00 грн., 1 кварталі 2010 року 312,00 грн., 2 кварталі 2010 року 405,00 грн., 3 кварталі 2010 року 371,00 грн., 4 кварталі 2010 року 371,00 грн. та занижено податок на прибуток у 1 кварталі 2009 року 3444,00 грн., 3 кварталі 2009 року 403,00 грн., 4 кварталі 2009 року 371,00 грн.;

-пунктів 13.1 і 13.2 статті 13 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»- занижено податок на доходи нерезидентів на загальну суму 6207,58 грн.

На підставі Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011 № 0000582300, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 5272,50 грн., з яких 4218,00 грн. за основним платежем та 1054,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011 № 0000182200, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 7759,48 грн., з яких 6207,58 грн. за основним платежем та 1551,90 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Непогоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області скасовано податкове повідомлення рішення від 06.04.2011 № 0000582300 в частині 504,69 грн., з яких 403,75 грн. за основним платежем та 100,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У звязку з цим, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 № 0000922300, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 4767,81 грн., з яких 3814,25 грн. за основним платежем та 953,56 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації України, однак за результатами її розгляду, скарга позивача залишення без задоволення, а податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 06.04.2011 № 0000182200 та від 09.06.2011 № 0000922300 без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є податком на прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 4.1 статі 4 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 5.1 статі 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 1.21.1 статті 1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Згідно з частиною першою статті 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі Інструкція від 12.11.2003 № 492) визначено, що договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

Відповідно до пункту 1.11 Інструкції від 12.11.2003 № 492 клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу, пайового або неподільного фонду) суб'єкта господарювання - юридичної особи (у національній та/або іноземній валюті) та один поточний рахунок (у національній та/або іноземній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

Кошти, які перераховуються засновниками на рахунок для формування статутного фонду, не можуть бути списаними (виданими) з цього рахунку до моменту надання підприємством документів про державну реєстрацію юридичної особи та укладання договору в письмовій формі про розрахункове обслуговування (пункти 1.13 та 1.14 Інструкції від 12.11.2003 № 492).

Під час судового розгляду встановлено, що засновником ТОВ «Фреш Авто Рентал»є іноземне підприємство - компанія з обмеженою відповідальністю MOVI WORLD LIMITED», яка має частку в розмірі 26250,00 грн., що становить 50 % статутного капіталу і відповідає 5198,02 дол. США за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання Статуту товариства.

Як вбачається з виписок банківського рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.31-32), 11.04.2008 на банківський рахунок ТОВ «Фреш Авто Рентал» № 26008010840101, надішли кошти у сумі 5198,02 дол. США з призначенням: «зарахування грошових коштів на поточний рахунок статутний фонд (MW MOVI WORLD LTD).

У грудні 2010 року позивачем укладено договір з АТ «Банк «Фінанси та Кредит»від 02.12.2010 № 3/108401 на розрахунково-касове обслуговування, згідно з яким банк відкрив позивачу поточний рахунок у національній та іноземній валюті № 26008010840101.

23 грудня 2010 року загальними зборами ТОВ «Фреш Авто Рентал»прийнято рішення повернути внески учасникам товариства у розмірі, що не перевищує внеску кожного учасника при створенні товариства, про що прийнято протокол загальних зборів від 23.12.2010 № 3.

29 грудня 2010 року згідно платіжного доручення в іноземні валюті від 29.12.2010 TOB «Фреш Авто Рентал»перерахувало з валютного рахунку № 26008010840101 кошти в сумі 5198,02 дол. США, що були внесені при створенні товариства як внесок в Статутний фонд, засновнику компанії з обмеженою відповідальністю MOVI WORLD LIMITED», юридичній особі за законодавством Республіки Кіпр.

Як вбачається з пункту 70 «призначення платежу»даного платіжного доручення позивачем зазначено: «Повернення внеску в статутний фонд у зв'язку з ліквідацією підприємства згідно протоколу загальних зборів засновників від 23.12.2010 № 3 та заяви учасника від 22.12.2010».

Таким чином, кошти, що внесені учасником підприємства у сумі 5198,02 дол. США, повернені позивачем засновнику-нерезиденту - компанії з обмеженою відповідальністю MOVI WORLD LIMITED», в сумі його внеску.

При цьому, суд звертає увагу, що державна реєстрація TOB «Фреш Авто Рентал»вчинена 17.04.2008 та згідно з даними Акта перевірки (а.с.-11), у період з 17.04.2008 по 12.03.2011 позивач не здійснював фінансово-господарської діяльності, а тому кошти, що були повернені засновнику-нерезиденту в сумі його внеску не можуть бути доходом, отриманим нерезидентом із джерелом походження їх з України.

Відносно тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Як вбачається з Акта перевірки, податковий орган вказуючи на порушення позивачем вимог підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»послався на лист Державної податкової адміністрації України від 18.06.2009 № 12796/7/15-0217 «Щодо відображення у податковому обліку іноземної інвестиції».

Проте, згідно з підпунктом 7.1.2 пункту 7.1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки, де до поточних відносяться рахунки, які відкриваються банком клієнту на договорній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касового обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Крім того, пунктом 1.8 Інструкції від 12.11.2003 № 492 визначено, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, відповідно до пункту 1.9 Інструкції від 12.11.2003 № 492 договір банківського рахунку укладається в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

Як було зазначено судом, у грудні 2010 року позивачем укладено договір з АТ «Банк «Фінанси та Кредит»від 02.12.2010 № 3/108401 на розрахунково-касове обслуговування, згідно з яким банк відкрив позивачу поточний рахунок у національній та іноземній валюті № 26008010840101, тобто, враховуючи вимоги підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»перерахунок балансової вартості в податковому обліку позивачу необхідно було здійснити з дати відкриття вказаного поточного банківського рахунку з 02.12.2010, а не з 17.04.2008 (дати державної реєстрації ТОВ «Фреш Авто Рентал») за умови, якщо грошові кошти залишились на рахунку на дату закінчення звітного періоду, а саме - станом на 31.12.2010.

При цьому суд звертає увагу, що лист Державної податкової адміністрації України від 18.06.2009 №12796/7/15-0217 є податковим розясненням, яке не має загальнообовязкового характеру та сили нормативно-правового акта.

За таких обставин, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковими і такими, що суперечать вимогам закону. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011 № 0000182200 та податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 № 0000922300 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, податковим органом не доведено суду обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 06.04.2011 № 0000182200 та від 09.06.2011 № 0000922300.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш Авто Рентал»судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Постанова у повному обсязі виготовлена 07 листопада 2011 року.