Постанова № 21075015, 02.11.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2011 року 2а-3357/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Прадід С.В., Лешкевич О.М.,

від відповідача Шепіло І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

доБориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

провизнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»з позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2011 № 0005892320.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність порушень ним вимог податкового законодавства, а саме підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 та підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»та вважає прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки при його прийнятті податковим органом невірно встановлено факти та застосовано норми податкового законодавства. Крім того, на думку позивача, перевірка була проведена безпідставно та з порушенням порядку продовження строку проведення перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПА у Київській області та Бориспільської ОДПІ Київської області на підставі направлень від 18.04.2011 № 218 та від 18.04.2011 № 217, наказу на проведення виїзної документальної позапланової перевірки від 18.04.2011 № 318, виданого Бориспільської ОДПІ Київської області та направлень від 13.05.2011 № 281 і від 13.05.2011 № 280, наказу на продовження строків проведення виїзної документальної позапланової перевірки від 13.05.2011 № 391, виданого Бориспільською ОДПІ Київської області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено Акт від 02.06.2011 № 429/23-2/20048090 (далі Акт перевірки).

Під час перевірки повноти визначення валових доходів відповідачем встановлено заниження позивачем валових доходів за період з 01.01.2009 по 30.06.2010 на суму 135052,00 грн. Даного висновку податковий орган дійшов у звязка з тим, що за 2009 рік підприємством не відображено кредиторську заборгованість по якій минув строк позовної давності в рядку 01.6 та відповідно в рядку 01.3 Декларації.

Підприємству було вручені письмові запити від 18.04.2011 р. №3018/10/232, від 20.04.2011 № 2, від 21.04.2011 №3, від 28.04.2011 № 6, від 05.05.2011 № 9 від 11.05.2011№ 15, від 16.05.2011 № 12, від 17.05.11 № 13 та від 19.05.11 № 14 для з'ясування повноти визначення доходів в частині відображення кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності, щодо надання оборотно-сальдових відомостей по pax. 631, 632 в розрізі постачальників; за період з 01.06.06 по 30.06.11 (поквартально), надання письмових пояснень щодо включення кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності до валового доходу за 2009 рік в розрізі контрагентів та первинні документи до них, за півріччя 2010 у дод. 2.6 до Акта планової перевірки по рядку 21 «сумнівна заборгованість»відображено 117736,28 грн. за 1 квартал 2010 року та 401889,77 грн. за 2 квартал 2010 року (детальну розшифровку заборгованості у розрізі контрагентів та первинні документи до них), а також письмове пояснення щодо коригування валових витрат по кредиторській заборгованості по якій минув термін позовної давності за 2009, І півріччя 2010 року.

На запити підприємством було надано загальну оборотно-сальдову відомість по підприємству (коротка) (поквартально, за 2009 рік, 1 півр. 2010 р.) та оборотно-сальдові відомості по pax. 631, 632 (помісячно) за період з 01.01.09 по 30.06.10. Однак, податковий орган дійшов висновку, що дані відомості сформовано без дат здійснення операцій та дати виникнення боргу на 01.01.2009 як по кредиту так і по дебіту рахунків. Що стосується періоду 01.06.06 по 31.12.08 підприємством надано відповідь щодо неможливості надання документів так як «документи в повному обсязі були вже надані до планових виїзних перевірок, що стосувались вищезазначеного періоду»(відповідь від 26.04.2011).

До перевірки надано оборотно-сальдову відомість по pax. 717 «Доходи від списання заборгованості»за 2009 рік (поквартально) та 1 півріччя 2010 року та бухгалтерські довідки по списанню кредиторської заборгованості по яким визначено суму валового доходу віднесену до рядка 1.6 Декларації з податку на прибуток за 1 квартал та І півріччя 2010 року в розмірі 117 736 грн. та 519626,00 грн. відповідно.

Як зазначає відповідач в Акті перевірки з посиланням на положення Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування підприємств»безповоротна фінансова допомога - це: сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Отже, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, визнається безповоротною фінансовою допомогою. Строк позовної давності кредиторської заборгованості відповідно до статті 257 Цивільного Кодексу України встановлено три роки.

Таким чином, кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної оподатковується як безповоротна фінансова допомога у порядку визначеному підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування підприємств».

Крім того, перевіркою правильності віднесення до валових витрат кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності встановлено, що підприємством дані витрати не коригувались.

Підприємству було вручено письмові запити від 18.04.2011 р. № 3018/10/232, від 20.04.2011 № 2, від 28.04.2011 № 6, від 11.05.2011 № 11, від 16.05.2011 № 12, від 17.05.11 № 13 та від 19.05.11 № 14 для з'ясування питання щодо коригування валових витрат в частині відображення кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності.

На запити підприємством було надано письмове пояснення від 29.04.2011 в якому зазначено, що «в законі не передбачено зобов'язання платників податків зменшувати суму валових витрат в податкових періодах, в яких відбулося закінчення строку позовної давності, на суму заборгованості, по якій сплинув строк позовної давності».

До перевірки надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 717 «Доходи від списання кредиторської заборгованості»за 2009 рік та 1 півріччя 2010 року і бухгалтерські довідки по списанню кредиторської заборгованості.

Отже, на думку податкового органу, на суму кредиторської заборгованості перед іншою юридичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, мають зменьшуватись валові витрати на суму оприбуткованого товару (робіт послуг), оскільки підприємством фактично не понесено витрат відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

В порушення пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не виключено зі складу витрат в 1 кварталі 2009 року (рядок 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11") суму 26 131 грн., в другому кварталі 2009 року 5057,00 грн., в третьому кварталі 2009 року 63395,00 грн., в четвертому кварталі 27298,00 грн., в 1 кварталі 2010 року на суму 112055,00 грн., в другому кварталі 2010 року 381713,00 грн., всього за 2009 рік 122511,00 грн. та 1 півріччя 2010 року 493 768 грн., що призвело до завищення суми валових витрат (рядок 06 Декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року та 1 півріччя 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, відповідач встановив порушення п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування підприємств», оскільки до витрат безпідставно віднесено суму 616279,00 грн., у тому числі за 1 кварталі 2009 року 26131,00 грн., за 2 квартал 2009 року 5057,00 грн., за 3 квартал 2009 року 63395,00 грн., за 4 квартал 27928,00 грн., всього за 2009 рік 112511,00 грн. за 1 квартал 2010 року у розмірі 112055,00 грн., за 2 квартал 2010 року 381 713 грн., всього за 1 півріччя 2010 року 493768,00 грн.

Також під час перевірки було виявлено, що у червні 2008 року між ЗАТ «Авікомпанія «Аеросвіт»та корпорацією Royal Card (Нью-Йорк, США) укладено Угоду від 17.06.2008 № 13-534, предметом якої було надання контрагентом позивача консультаційних послуг.

Суми витрат, сплачених позивачем на виконання вказаної угоди, включені до складу валових витрат у 1 кварталі 2009 року у розмірі 416640,09 грн. та у 2 кварталі 2010 року в сумі 47504,35 грн.,

Однак, у звязку з тим, що в актах виконаних робіт на підставі яких було сформовано валові витрати не деталізовано надані контрагентом роботи, їх вартість, зміст, місце та час вчинення, податковий орган дійшов висновку про завищення валових витрат на суму 464144,44 грн.

За результатами перевірки податковий орган встановив порушення позивачем приписів:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»не віднесено до складу валового доходу отриману фінансову допомогу в частині кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності за 2009 рік на суму 135052,00 грн.;

- пункту 5.1 та підпункту 5.2.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищення валових витрат на суму 1080423,00 грн.

У звязку з цим, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1215475,00 грн.

На підставі Акта перевірки, Бориспільською ОДПІ Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 № 0005892320, згідно з яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1215475,00 грн.

Непогоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, а також вважаючи, що податковим органом під час проведення перевірки грубо порушено вимоги чинного податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносно тверджень позивача про неправомірні дії посадових осіб податкового органу під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.12 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин - органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача була здійсненна на підставі наказу Державної податкової адміністрації у Київській області від 15.04.2011 № 216 (а.с.137-138), згідно з яким до участі у перевірці було залучено посадову особу Державної податкової адміністрації у Київській області та Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України та у звязку з проведенням службового розслідування стосовно посадових осіб Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області за фактом неякісного проведення планової документальної перевірки ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, перевірка позивача здійснена податковим органом відповідно до вимог та на підставі положень Податкового кодексу України.

Крім того, твердження позивача про неправомірність продовження терміну перевірки з 13.05.2011, яка закінчилась 12.05.2011, у звязку з неповідомленням підприємства за 10 днів до її проведення, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно вказаного наказу, термін проведення перевірки становив 15 днів з 18.04.2011.

При цьому, суд звертає увагу, що податковий орган прийняв рішення (наказ від 13.05.2011 № 391, а.с.-74) лише про продовження терміну позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, а не призначив нову перевірку господарської діяльності ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», що передбачено приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу пятого пункту 81.1 статті 81.1 Податкового кодексу України непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Водночас, як вбачається з направлень на перевірку від 13.05.2011 № 280 та від 13.05.2011 № 281 посадовою особою позивача Бобрик Н.М. директором адміністративного директорату отримано їх копії та копію наказу від 13.05.2011 № 391 «Про продовження строків проведення документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт». При цьому, позивач допустив посадових осіб податкового органу до перевірки, а тому твердження позивача про порушення відповідачем вимог податкового законодавства під час проведення вказаної перевірки є необґрунтованими.

Щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Правові основи, принци, механізм та порядок формування валового доходу і валових витрат визначені Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі - Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР).

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР платниками податку є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з пунктом 2.1.2 статті 2 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР платниками податку є з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Як вбачається з Акта перевірки, в ньому зазначено, що посадовими особами по результатам перевірки встановлено, що позивачем в 2009 році не віднесено до складу валового доходу безповоротну фінансову допомогу в частині кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності на суму 135052,00 грн.

При цьому, на сторінці 8 Акта перевірки, абзац 2, посадовими особами зазначено, що під час перевірки позивачем не надано документи, розрахунки та письмові пояснення, що засвідчували б включення кредиторської заборгованості, до складу валових доходів.

Однак, судом встановлено, що бухгалтерські довідки, з кореспонденцією рахунків, що свідчать про нарахування вищезазначених доходів та оборотно-сальдові відомості по рахунку 717, що свідчать про участь сум, вказаних в бухгалтерських довідках, у формуванні загальних валових доходів позивача були надані посадовим особам в повному обсязі, про що свідчать дані листів від 12.05.2011 № 3.0.1-1-03/116 та від 25.05.2011, які отримано відповідачем.

Крім того, як вбачається з наданого позивачем реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, загальна сума нарахованого валового доходу по рахунку 717 за 2009 рік склала 139153,50 грн. Зазначена сума була включена до складу валового доходу в 2009 році та відображена в рядку 01.1 Декларації про прибуток підприємства.

Так, відповідно до вказаного реєстру кореспонденції рахунків та яким під час перевірки, як зазначено на сторінці 5 Акта перевірки, користувались посадові особи, але не прийняли його до уваги, суми кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності (рахунок 717) відображені в рядку 9 «інші доходи»Додатку поряд з нарахованими доходами по рахункам 713 «дохід від операційної оренди»та 719 «інші доходи від операційної діяльності»в розрізі субрахунків.

При цьому, загальний нарахований дохід по вказаним рахункам складає 34 753 103,74 грн. ( в додатку 34 753 060,71 грн. Різниця 43,03 грн. - відповідно до бухгалтерської довідки). Належним чином засвідчені копії оборотно-сальдових відомостей по рахункам 713, 717 та 719 додані до позовної заяви та досліджувались судом під час судового розгляду.

У свою чергу, податковий орган під час судового розгляду не спростував доводів позивача та не навів суду фактичних даних відповідно до яких відповідач дійшов висновку щодо заниження валових доходів позивачем з посиланням на регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків та інші докази на підтвердження факту порушення.

Таким чином, висновки податкового органу про заниження позивачем валових доходів у звязку з не включенням до складу валового доходу позивача безповоротної фінансової допомоги, в якості кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності на суму 135052,00 грн. є безпідставними.

Відносно тверджень податкового органу про необхідність коригування валових витрат в частині кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акта перевірки, податковий орган вважає, що позивач, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зобов'язаний здійснити коригування валових витрат на суму кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності.

Відображення в податковому обліку суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, відображено в статті 1 та статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР та зобов'язує позивача визнати суму кредиторської заборгованості, що залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності безповоротною фінансовою допомогою та включити її до складу валових доходів.

При цьому, у чинному податковому законодавстві не передбачено жодного коригування витрат, у разі якщо сума кредиторської заборгованості залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності. Також відповідачем не доведено приписами якої саме норми податкового законодавства повинен був керуватись позивач (платник податків) для того, щоб скорегувати валові витрати у випадку списання кредиторської заборгованості при включенні спірної суми до складу валових витрат. Адже податковий орган у даному випадку посилається лише на пункт 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, тобто загальну норму, яка лише визначає поняття валових витрат і не містить приписів щодо коригування валових витрат.

Таким чином, висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат у сумі 616279,00 грн. є неправомірними.

Відносно правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат, що повязані з оплатою та виконанням угоди, укладеної з корпорацією Royal Card (Нью-Йорк, США) суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як було зазначено судом, у червні 2008 року між ЗАТ «Авікомпанія «Аеросвіт»та корпорацією Royal Card (Нью-Йорк США) укладено Угоду від 17.06.2008 № 13-534, предметом якої було надання контрагентом позивача консультаційних послуг.

Під час проведення перевірки податковому органу були надані акти виконаних робіт від 20.09.2008 та від 20.12.2008 по даній Угоді, в яких зазначено, що послуги виконані у повному обсязі та наведено перелік робіт, що проведені, а саме: розробка меню, підбір їжі, напоїв та обслуговування під час польоту, проведення тренінгів з обслуговування у польоті, покращення меню по новій концепції харчування на рейсах. Вартість робіт відповідно 68000,00 дол. США та 35000,00 дол. США.

Суми витрат, сплачених позивачем на виконання вказаної угоди, включені до складу валових витрат підприємства у 1 кварталі 2009 року у розмірі 416640,09 грн. та у 2 кварталі 2010 року в сумі 47504,35 грн., загальна сума складає 464144,44 грн.

Проте, під час перевірки позивачем не було надано списків працівників, які брали участь у тренінгах, накази, якими вони були відряджені для проходження даних тренінгів, звіти працівників про участь у тренінгах, сертифікатів чи відповідних дипломів та документів, які б засвідчували, які саме знання отримали учасники. Крім того, позивачем не надано документів щодо розробок меню, підбору їжі та напоїв, зокрема співставлення попереднього меню з тим, що було розроблено згідно наданих консультаційних послуг.

Вказані документи також не були надані суду і під час розгляду даної справи.

Як до перевірки, так і під час слухання справи позивачем надано лише копію Угоди від 17.06.2008 № 13-534 та акти виконаних робіт від 20.09.2008 № б/н і від 20.12.2008 № б/н в яких визначені загальні назви наданих послуг без уточнення їх кількості, отриманих результатів, а також не зазначено калькуляцію вартості кожної з наданих послуг.

Тобто, позивачем не надано суду жодних документальних доказів, які підтверджують факт використання результатів придбаних консультаційних послуг у власній господарській діяльності підприємства, а тому враховуючи, вимоги пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР, віднесення вказаних витрат до складу валових є безпідставним.

Таким чином, висновки відповідача про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат, витрати на придбання консультаційних послуг на загальну суму 464144,44 грн. є правомірними.

За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення рішення від 20.06.2011 № 0005892320 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 751330,56 (1215475,00 грн. - 464144,44 грн.) підлягає скасуванню, в іншій частині залишенню без змін.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 20.06.2011 № 0005892320 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 751330 (сімсот пятдесят одна тисяча триста тридцять) грн. 56 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Постанова у повному обсязі виготовлена 07 листопада 2011 року.