Постанова № 21075011, 28.10.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2011 року 384/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Афанасьєв Ю.О.,

від відповідача Ядвіжина Д.О.,

від третьої особи не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фастівського комбінату комунальних підприємств

доФастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

третя особа: Фастівська міська рада Київської області

про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Фастівський комбінат комунальних підприємств з позовом до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа: Фастівська міська рада Київської області про (з урахуванням уточнення позовних вимог) скасування податкових повідомлень рішень від 07.12.2009 № 0000602301/0 та від 11.02.2010 № 0000602301/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, відносно порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 та пункту 5.1 підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є необґрунтованими, оскільки на думку позивача, підприємством правомірно не включено до валових доходів суми бюджетних трансфертів, наданих Фастівською міською радою Київської області на виконання програми місцевого бюджету на 2008 рік та сформовано валові витрати за рахунок включення до їх складу пені, визначеної за рішеннями господарського суду Київської області, а також суми виконавчого збору. Тому, позивач вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі помилкового тлумачення норм чинного податкового законодавства України безпідставно та підлягають скасуванню.

Відповідач позову не визнав. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що підставою визначення позивачеві суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств є заниження позивачем валового доходу та завищення валових витрат.

У звязку з наведеним, відповідач вважає, що дії щодо донарахування податку на прибуток підприємств є правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, тому підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом, Фастівський комбінат комунальних підприємств є юридичною особою, зареєстрований 12.05.1992 Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області та взятий на облік як платник податків 20.05.1997 № 113.

У листопаді 2009 року посадовими особами Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009, за результатами якої складено Акт від 24.11.2009 № 543/53/2301-03346414 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що відповідно до рішень господарського суду Київської області 19.02.2008 позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Аквітас Консалтінг»заборгованість зі сплати договірного зобовязання щодо проведення ремонту дороги у сумі 146613,00 грн., пеню за несвоєчасну сплату коштів у сумі 126255,07 грн. та виконавчий збір у сумі 43070,86 грн.

Суми коштів, сплачених позивачем в рахунок погашення пені та виконавчого збору, що разом становить 169325,93 грн. включено підприємством до валових витрат за 2 квартал 2008 року.

Також, у ході перевірки виявлено, що у період з 2006 по 2008 рік позивачем було укладено правочин з ТОВ «Шляховик», предметом якого було виконання вказаним підприємством ремонту доріг та відповідно до умов якого замовником виступав Фастівський комбінат комунальних підприємств, а підрядником ТОВ «Шляховик». При цьому, кошти на виконання вказаних робіт виділялись Фастівською міською радою Київської області згідно програми благоустрою міста за рахунок коштів місцевого бюджету та надходили на казначейський рахунок по коду бюджетної класифікації 1310.

Перевіркою показників податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства за 3-4 квартали 2006 року, 1-4 квартали 2007-2008 років та за 1-2 квартали 2009 року в сумі 6643671,00 грн. встановлено заниження задекларованих показників за 4 квартал 2008 року в сумі 32675,90 грн.

Даного висновку посадові особи податкового органу дійшли у звязку з тим, що позивач не включив до валових доходів у 4 кварталі 2008 року отримані бюджетні кошти на ремонт доріг в сумі 32675,90 грн.

За наслідками перевірки податковий орган встановив порушення позивачем приписів абзацу 10 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 50500,23 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 42331,48 грн. та у 4 кварталі 2008 року в сумі 8168,75 грн.

На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2009 № 0000602301/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 75750,34 грн., з них: 50500,23 грн. за основним платежем та 25250,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Проте, рішенням Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 11.02.2010 № 862/10/25-013/29 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.12.2009 № 0000602301/0 без змін. У звязку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2010 № 0000602301/1, згідно з яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 75750,34 грн., з них: 50500,23 грн. за основним платежем та 25250,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі - Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР).

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно з підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР у звязку з не включенням підприємством до валового доходу суми коштів перерахованих Фастівською міською радою на виконання ремонту доріг ТОВ «Шляховик»у 4 кварталі 2008 року у сумі 32675,90 грн.

Як було зазначено судом, Фастівський комбінат комунальних підприємств є юридичною особою, заснованою на комунальній власності та створене на підставі рішення Виконавчого комітету Фастівської міської ради.

Замовником робіт по ремонту доріг, які, у свою чергу, знаходяться на балансі Фастівської міської ради, був саме орган місцевого самоврядування. Тому, для належного виконання рішень міської ради у Фастівському комбінаті комунальних підприємств створений відділ благоустрою, який фінансується з місцевого бюджету.

Як вбачається з рішення Фастівської міської ради Київської області від 22.04.2008 № 2-XXXV-V «Про внесення змін до рішення міської ради від 14.01.2008 № 1-XXXI-V «Про міський бюджет на 2008 рік», видатками міського бюджету на 2008 рік було передбачено проведення робіт, повязаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг за кодом головного розпорядника коштів 170703 “Видатки на проведення робіт, повязаних із будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг»за КЕКВ 1310 «поточні трансферти підприємствам, установам, організаціям».

Поняття «трансферти»визначеного у пункту 4 статті 9 Бюджетного кодексу України. Так, це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

При цьому, відповідно до пункту 5 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2008 № 495, видатки одержувачів бюджетних коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації видатків бюджету: поточні видатки: 1310 "Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".

Згідно з пунктом 6 даної Інструкції видатки - це державні платежі, які не підлягають поверненню. Вони бувають відплатними, тобто здійсненими в обмін на товар чи послугу, або невідплатними (односторонніми). У свою чергу, субсидії - це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств; трансфертні платежі - це невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що кошти, які були отримані Фастівським комбінатом комунальних підприємств у рамках рішення Фастівської міської ради Київської області від 22.04.2008 № 2-XXXV-V, які у подальшому витрачені на проведення робіт, повязаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням автомобільних доріг, є трансфертом, а саме, невідплатним і безповоротнім платежем, який не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при наданні трансферту з бюджету виглядає економічно недоцільним оподатковувати дані суму та відносити їх до складу валових доходів одержувача цих коштів, оскільки за своїм змістом трансферт це фактично витрати, що здійснені державою, а не платником податку.

Крім того, кошти у сумі 32675,90 грн. не є доходом від будь-якого виду господарської діяльності позивача, і у повному обсязі були спрямовані на оплату послуг виконавця відповідних робіт, що виключає їх віднесення до складу валових доходів. Слід зазначити, що аналогічну правову оцінку тотожнім обставинам надано Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 24.04.2007 № К-20340/06 у справі № 123/5-05/12 за позовом Фастівського комбінату комунальних підприємств до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене, твердження податкового органу про заниження позивачем валового доходу у 4 кварталі 2008 року на вказану суму коштів є безпідставними.

Згідно письмового пояснення Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 11.08.2011 № 4138/8/10-033 сума донарахованого зобовязання по даному епізоду складає 8168,75 грн. (32675,90 х 25%).

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 07.12.2009 № 0000602301/0 та від 11.02.2010 № 0000602301/1 в частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства у сумі 8168,75 грн. підлягають скасуванню.

Відносно висновків податкового органу про порушення позивачем підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР в частині формування валових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під час судового розгляду встановлено, що в 2004 році ТОВ «Мегапромсервіс»були виконані роботи по ремонту доріг у м. Фастів з метою виконання заходів по забезпеченню безпеки та безперебійного руху транспорту на дорогах та вулицях міста. Замовником робіт Фастівською міською радою було визначено Фастівський комбінат комунальних підприємств та перераховано кошти на рахунок позивача з міського бюджету.

У звязку з тим, що третьою особою не було перераховано у повній мірі кошти на рахунок позивача для виконання договору по ремонту доріг, станом на 01.01.2005 у позивача утворилась заборгованість перед ТОВ «Мегапромсервіс»у сумі 351187,33 грн.

З метою стягнення заборгованості ТОВ «Мегапромсервіс»уклало угоди з ТОВ «Аквітас консалтінг»про зміну кредитора в зобовязанні, яке у свою чергу звернулось до суду.

Рішеннями господарського суду Київської області у справах №№ 11/209-07, 11/211-07, 11/212-07, 11/210-07, 11/213-07 та 3/150-07/17 задоволено позови ТОВ «Аквітас консалтінг»та стягнуто з позивача на користь вказаного товариства пеню і штрафні санкції на загальну суму 126255,07 грн. Також, позивачем сплачено виконавчий збір у звязку з примусовим виконанням вказаних рішень суду у сумі 43070,86 грн.

Вказані суми коштів позивач включив до складу валових витрат за 2 квартал 2008 року.

Проте, суд звертає увагу, що згідно з підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на: сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Крім цього, слід зазначити, що за змістом положень підпункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначальною ознакою валових витрат є їх звязок з господарською діяльністю платника податку.

Тобто, підприємство не має права включати до складу валових витрат суми штрафів та пені за рішенням суду, а також судові витрати, оскільки такі витрати не повязані з господарською діяльністю підприємства, а отже податковий орган дійшов вірного висновку про завищення позивачем валових витрат у 2 кварталі 2008 року в сумі 169325,93 грн. (126255,06 грн. + 43070,86 грн.) та донарахував податкове зобовзання з податку на прибуток підприємств в сумі 42331,48 грн.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з підпунктом 17.3.1 пункту 17.3 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом у ході розгляду справи було витребувано у відповідача розрахунок суми податкового зобовязання згідно оскаржуваних позивачем податкових повідомлень- рішень та встановлено, що за даними цього розрахунку (а.с.-192) сума податкового зобовязання за основним платежем становить 50500,23 грн. з яких: 8168,75 грн. по заниженню валових доходів (32675,90 грн. х 25 %) та 42331,48 грн. по завищенню валових витрат (126255,06 грн. + 43070,86 грн. х 25 %), що разом становить 50500,23 грн. та 25250,11 грн. штрафні (фінансові) санкції (тобто 50% від суми 50500,23 грн.).

Враховуючи, що суд встановив неправомірне донарахування відповідачем податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства у сумі 8168,75 грн., а тому, сума основного платежу складає 42331,48 грн., отже, сума штрафних (фінансових) санкцій має складати 21165,74 (50 % від суми 42331,48 грн.) грн., а не 25250,11 грн., як зазначено у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

З огляду на вказане, податкові повідомлення-рішення від 07.12.2009 № 0000602301/0 та від 11.02.2010 № 0000602301/1 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4084,37 (25250,11 грн. - 21165,74 грн.) підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї із сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 07.12.2009 № 0000602301/0 та від 11.02.2010 № 0000602301/1 в частині нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за основним платежем - у розмірі 8168,75 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - у розмірі 21165,74 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови

Суддя Панова Г. В.

Постанова у повному обсязі виготовлена 02 листопада 2011 року.