Постанова № 21074972, 31.08.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2011 року 2а-3497/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Брагіної О.Є., при секретарі судового засідання Варченко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»

простягнення податкової заборгованості у розмірі 68578, 00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 12.01.2011 р. №1/10-007),

від відповідача не зявився,

В С Т А Н О В И В:

до Київського окружного адміністративного суду звернулась державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області (далі позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»(далі відповідач) про стягнення податкової заборгованості в розмірі 68578,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач, виявивши податкову заборгованість, звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Ухвалою суду від 01.08.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 12.08.2011р.. Розгляд справи неодноразово відкладався на 26.08.2011 р. та 31.08.2011 р..

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначене судове засідання, відповідач заперечення на позов не надав, явку своїх представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин суд розглянув справу буз участі відповідача.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини:

товариство з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива»є юридичною особою, що зареєстрована Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 19.11.1999р. № 2467, як платник податків перебуває на обліку в державній податковій інспекції Києво-Святошинського району Київської області з 24.11.1999р. за №930.

У відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість з таких підстав:

співробітниками державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, поданої відповідачем в ході якої виявлено порушення ним вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (далі по тексту Закон України № 2181-III), а саме порушення терміну подання декларації з ПДВ за листопад 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 1499 від 24.12.2010р., відповідно до якого податковим органом, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-III, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0027271502/0 від 24.12.2010р., згідно з яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем - податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне неподання декларації та становить 170,00 грн..

Дане повідомлення-рішення направлено відповідачу і оскаржене не було.

18.03.2011р., відповідач подав до державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість, згідно з яким самостійно визначив розмір власних зобовязань на цим податком у сумі 7050,00 грн..

20.04.2011р., відповідач подав до державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість, згідно з яким самостійно визначив розмір податкових зобовязань на цим податком у сумі 51200,00 грн..

19.05.2011р., відповідач подав до державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість, згідно з яким самостійно визначив розмір податкових зобовязань за цим податком у сумі 10231,00 грн..

Вказану суму заборгованості відповідач в установлений законом строк самостійно не сплатив. За рахунок переплати у сумі 73,00 грн. заборгованість частково була погашена, таким чином, залишок заборгованості становить 68 578,00 грн..

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі Податковий кодекс), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У звязку з тим, що відповідач не сплатив податкові зобовязання в установлені строки в повному обсязі, податковим органом надіслано на юридичну адресу відповідача податкову вимогу від 11.05.2011р. № 1419.

Таким чином, податкову вимогу надіслано відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржено.

На день судового розгляду доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-III, в редакції, що була чинною на момент існування спірних відносин, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне не подання або її затримку.

Як вбачається за матеріалів справи, відповідачем порушено термін подання декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, в результаті чого на нього було накладено штраф у розмірі 170, 00 грн..

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року на загальну суму 68 408,00 грн.

Сума податкового боргу, яку належить сплатити відповідачу становить 68578,00 грн., що підтверджується копією облікової картки платника податків (а.с.10).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Системно проаналізувавши норми чинного законодавства та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати в повному обсязі податкового зобовязання самостійно визначеного відповідачем в податкових деклараціях та сплати штрафу за порушення терміну подання декларації, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. А також подають до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: вирішує справи згідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива» (08114, Київська область, с.Стоянка, вул. Дачна, 1-а, код ЄДРПОУ 30640305) на користь державного бюджету України податковий борг в сумі 68578, 00 (шістдесят вісім тисяч пятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Брагіна О.Є.