Постанова № 21073990, 19.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23368/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМірошниченко А.О.

за участю:

представника позивачаСергієнко Ю.Р.,

представника відповідача Моргун О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги від 30.11.2011 № 22-22/1525, -

В С Т А Н О В И В:

15.12.2011 ТОВ «Українські системи кабельних трас» звернулось до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання протиправною вимоги від 30.11.2011 № 22-22/1525.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі постанови Апеляційного суду Донецької області від 21.09.2011 відповідачем з 03.10.2011 по 21.10.2011 було проведено позапланову ревізію позивача з окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 28.08.2010 по 01.08.2011, за наслідками якої відповідачем було складено акт від 28.10.2011 № 01-17/024. Позивач подав заперечення на акт ревізії від 09.11.2011, на які відповідачем було складено висновок. Також відповідачем на підставі акту ревізії було прийнято вимогу від 30.11.2011 № 22-22/1525.

Позивач не погоджується із прийнятою вимогою, оскільки вважає безпідставними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства висновку акту ревізії, на підставі яких вимога була прийнята.

Так, у акті ревізії невірно вказано період ревізії, до проведення якої відповідач залучив не кваліфікованого фахівця, а також не вірно зазначено місцезнаходження позивача, не вказано усіх підстав виконання повноважень директора підприємства, не вірно відображено надходження грошових коштів від замовника інвестиційного проекту Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації. Крім того, відповідачем недостовірно відображено у акті ревізії кількість коштів державного бюджету, витрачених позивачем на оплату робіт по ремонту приміщення цеху, невірно вказано суму, сплачену за ремонт приміщення цеху згідно актів виконаних робіт, не доведено використання грошових коштів не за цілями, передбаченими бізнес-планом, необґрунтовано зроблено висновок про штучне формування витрат та відсутність реального товарного характеру господарської операції з придбання верстату AGIE DEM 425, а також при завищення ціни його придбання, необґрунтовано зроблено висновок про завищення ціни придбання пресу ПБ6330, завищення вартості виконаних робіт по ремонту цеху.

Просив позов задовольнити (т. 1 а.с. 2-31, т. 2 а.с. 146-172).

Ухвалою суду від 12.01.2012 відповідача Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області замінено на Державну фінансову інспекцію в Донецькій області (т. 2 а.с. 203).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що фахівець, який був залучений до проведення ревізії, закінчила технікум та працює кошторисником на ТОВ «Крамбуденерго» і є кваліфікованим спеціалістом. Вказаною особою була проведена перевірка актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт та встановлені певні порушення Державних будівельних норм, про що складено відповідну довідку. Вважає, що акти контрольних обмірів, проведені позивачем та ТОВ «БК Крамміськбуд», та складені позивачем розрахунки завищення витрат на ремонтні роботи судом не можуть братися до уваги, оскільки вони містять недостовірну інформацію та суперечності.

Також представником відповідача надані письмові заперечення проти позову, у яких він обґрунтував свою позицію посиланнями на норми діючого законодавства.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» (далі ТОВ «УСКТ») є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33529062.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (у редакції, що діяла на час проведення ревізії позивача), державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Відповідач - Державна фінансова інспекція у Донецькій області утворено внаслідок перетворення Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 765 «Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції», від 20.10.2011 № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, повязаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» та Наказу Головного контрольно-ревізійного управління України від 25.07.2011 № 192 «Про проведення реорганізації контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі». Відповідач діє на підставі Положення про Державну фінансову інспекцію в Донецькій області, затвердженого Головою Державною фінансовою інспекцією України 01.12.2011 (т. 2 а.с. 179-199).

Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби відповідно до ст. 2 вказаного Закону, є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підставі постанови Апеляційного суду Донецької області від 21.09.2011 (т. 2 а.с. 82-84) КРВ у м. Краматорськ було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності в товаристві з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» за період з 28.08.2010 по 01.08.2011, за наслідками якої було складено акт № 01-17/024 від 28.10.2011, яким було встановлено ряд порушень позивачем діючого законодавства (т. 1 а.с. 33-56).

Позивачем 09.11.2011 за № 416 було надано до КРВ в м. Краматорську заперечення на акт ревізії № 01-17/024 від 28.10.2011 (т. 1 а.с. 57-87). За змістом висновку КРВ у м. Краматорськ на заперечення позивача від 30.11.2011, заперечення були прийняті органом контрольно-ревізійної служби частково (т. 1 а.с. 88-134).

Пунктом 7 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлено право органів контрольно-ревізійної служби предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження та використання державної власності та фінансів.

Крім того, відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (у редакції, що діяла на час проведення ревізії позивача), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

30.11.2011 КРВ у м. Краматорськ було прийнято вимогу «Про надання інформації» № 22-22/1524, якою позивача було зобовязано вжити заходи щодо усунення виявлених ревізією порушень діючого законодавства (т. 1 а.с. 135-137), а саме: відобразити в обліку дебіторську заборгованість за різницю у вартості виконаних підрядних робіт по ремонту виробничого приміщення по випуску драбинного лотку на ТОВ «УКСТ»; провести претензійно-позовну роботу з підрядником ТОВ «БК Крамміськбуд» щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів у загальній сумі 67182,01 грн. або виконання відповідного обсягу робот. Про вжиті заходи проінформувати КРВ в м. Краматорськ до 15.12.2011.

Суд звертає увагу на те, що вимога від 30.11.2011 № 22-22/1525 має назву «Про надання інформації», у той час як пунктом 7 статті 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено право органів контрольно-ревізійної служби предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження та використання державної власності та фінансів.

Позивач, вважаючи вказану вимогу КРВ у м. Краматорськ протиправною, 15.12.2011 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (т. 1 а.с. 2-31, т. 2 а.с. 146-172).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Державна фінансова інспекція у Донецькій області не довела правомірність прийнятої вимоги, виходячи з наступного.

В якості підстав для прийняття спірної вимоги у ній зазначені наступні обставини.

1. Проведеним звірянням ціни придбання верстату (585000,0 грн. без ПДВ) з ціною, вказаною незалежним експертом оцінювачем (343860,0 грн. без ПДВ) встановлено завищення ціни придбання електроерозійного верстату AGIE DEM 425, 1984 року випуску, на суму 241140,0 грн. (585000,0 грн. 343860,0 грн.) без ПДВ; проведеним звірянням ціни придбання пресу ПБ-6330 з комплектом оснастки, 1990 року випуску (240000,0 грн. без ПДВ) з ціною, вказаною експертом (199670,0 грн. без ПДВ) встановлено завищення ціни придбання пресу на суму 40330,0 грн. (240000,0 грн. 199670,0 грн.) без ПДВ.

В порушення п. 3 наказу Міністерства економіки України від 22.06.2010 № 714 «Форма бізнес-плану інвестиційного проекту» в Бізнес-плані ТОВ «УСКТ» відсутні інформація про правильність розрахунків, тобто не доведено правильність розрахунків на придбання основних засобів.

В порушення п.п. 1.20.1 та 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «УСКТ» при придбанні електроерозійного верстату та пресу не застосовано справедливу ринкову ціну та не використано інформацію на момент укладання договору з придбання верстату та пресу з ідентичним обладнанням.

В порушення абз. 2 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 № 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів» при визначенні переможця Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації не враховано ефективність використання бюджетних коштів.

Загальна сума завищення потреби в бюджетних кошах за період з 01.09.2010 по 31.12.2010 становить 281470,0 грн.

2. В порушення п. 3.3.10.1 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (зі змінами та доповненнями), п. 1.3.1 розділу 1.3 Технічної частини Збірника 20 «Інші ремонтно-будівельні роботи» ДБН Д.2.4-20-2000, затвердженого наказом Держбуду України від 14.09.2000 № 201 (зі змінами), необґрунтовано завищено вартість та обсяги виконаних підрядних робіт в актах ф. № КБ-2в за грудень 2010р. на загальну суму 66907,62 грн., внаслідок:

- завищення площі встановлення та розбирання внутрішніх металевих лісів на загальну площу 410,0 кв.м;

- завищення приготування важких оздоблювальних цементних розчинів (склад 1:3) на 0,96192 куб.м;

- завищення списання утеплювача «ізоверу» товщиною 100 мм в кількості 11,9349 кв.м;

- зайвого включення норми Р15-32-3 «Установка змішувачів», яка врахована нормою Р15-31-6 «Установка умивальників»;

- зайвого включення норми Е9-75-2 «Виготовлення металоконструкцій для шинопроводів», яка врахована нормою М 8-414-1 «Встановлення конструкцій металевих для шинопроводів, при виконанні робіт на висоті від 2 до 8 метрів»;

- невірного застосування норми М 8-524-22 «Установка шафи електричної ПР11 ток 1600 А» (належить застосувати М 8-524-21 «Установка шафи електричної ПР11 ток 630 А»).

Крім того, проведеними контрольними обмірами встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами, предявленими в акті виконаних робіт за грудень 2010р. підрядником ТОВ «БК Крамміськбуд» внаслідок того, що при встановленні водонагрівача в виробничому приміщенні цеху ТОВ «УСКТ» відсутні фланці діаметром 50 мм у кількості 3 штуки та діаметром 65 мм у кількості 2 штуки, що призвело до завищення вартості виконаних робіт за грудень 2010р. на загальну суму 274,39 грн. та є порушенням п. 3.3.10.1 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-2000 від 27.08.2000 № 174 (зі змінами).

Таким чином, загальна сума завищення вартості виконаних підрядних робіт становить 67182,01 грн. (т. 1 а.с. 135-137).

Наведені вище обставини відповідають висновкам акту ревізії (т. 1 а.с. 44-52).

Суд вважає зазначені висновки КРВ у м. Краматорську необґрунтованими, з огляду на наступне.

1. 01.09.2010 між ТОВ «УСКТ» (Покупцем) та ТОВ «Енерготехнології» (Постачальником) було укладено договір № 01/09-10 (т. 2 а.с. 46-49) та підписано Специфікацію до нього № 1 від 01.09.2010 (т. 2 а.с. 45), відповідно до яких ТОВ «УСКТ» придбало електроерозійний верстат AGIE DEM 425 вартістю 702000,00 грн. з ПДВ, а також ТОВ «Енерготехнології» здійснило пусконалагоджувальні роботи вартістю 90000,00 грн.

Виконання умов договору підтверджено накладною № 1201/1 від 01.12.2010 (т. 2 а.с. 109), актом виконаних робіт від 07.12.2010 (т. 2 а.с. 110), платіжними дорученнями № 9 від 22.09.2010 на суму 210600,00 грн. (т. 2 а.с. 111), № 10 від 27.09.2010 на суму 386100,00 грн. (т. 2 а.с. 112), № 16 від 01.12.2010 на суму 195300,00 грн. (т. 2 а.с. 113), податковими накладними від 22.09.2010 № 22/1, від 27.09.2010 № 27/1, від 12.12.2010 № 12/1 (т. 2 а.с. 114-116).

02.09.2010 між ТОВ «УСКТ» (Покупцем) та ТОВ «Технологічне і спеціальне обладнання» було укладено договір № 02-09/10 (т. 2 а.с. 117-121) та підписано Специфікацію до нього № 1 від 02.09.2010 (т. 2 а.с. 122), відповідно до яких ТОВ «УСКТ» придбало прес ПБ 6330 з комплектом оснащення за ціною 288000,00 грн. з ПДВ.

Виконання умов договору підтверджено рахунком № С10-02/123 від 26.11.2010 (т. 2 а.с. 123), накладною № Н10-02/123 від 26.11.2010 (т. 2 а.с. 124), платіжними дорученнями № 7 від 22.09.2010 на суму 86400 грн. (т. 2 а.с. 125), № 12 від 06.10.2010 на суму 95079,98 грн. (т. 2 а.с. 126), № 17 від 01.12.2010 на суму 106520,02 грн. (т. 2 а.с. 127), податковими накладними від 22.09.2010 № 1065, від 06.10.2010 № 1143, від 26.11.2010 № 1371 (т. 2 а.с. 128-130).

Як зазначає відповідач, ТОВ «УСКТ» зависило витрати на придбання зазначеного вище обладнання. При цьому, в основу такого висновку відповідач поклав дані Звіту про незалежну оцінку обладнання та Акту консультацій Донецької торгово-промислової палати відділення м. Краматорськ від 10.10.2011 № ЭИ-451 (т. 1 а.с. 46).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Гінес Груп» за замовленням КРВ в м. Краматорськ було проведено оцінку майна електроерозійного верстату AGIE DEM 425, 1984 року випуску, та пресу ПБ 6330, 1990 року випуску. Оцінка здійснювалась ОСОБА_1 Мета оцінки визначення середньої ціни по регіону за станом з 01.09.2010 по 01.10.2011 на товар. Згідно Висновку про вартість майна від 21.10.2011 (т. 1 а.с. 138), виходячи з отриманої інформації, на підставі фактів і пропозицій, оцінювач прийшов до висновку, що найбільш вірогідна ринкова вартість обєкта оцінки у період з 01.09.2010 по 01.10.2011 з урахуванням округлення розрахункових результатів може складати на електроерозійний верстат від 270770 грн. до 343860 грн., на прес від 46600 грн. до 199670 грн. Визначення вартості технологічного оснащення не є можливим з причини відсутності достовірної інформації про вартість подібного майна.

10.10.2011 Відділенням у м. Краматорську Донецької торгово-промислової палати було складено Акт консультацій від 10.10.2011 № ЭИ-451 (т. 1 а.с. 139-141), яка проведена у присутності представника Краматорського МРВ УСБУ в Донецькій області з метою визначення середньої ціни по регіону за станом на 01.09.2010 по 01.10.2011 на товар - електроерозійний верстат AGIE DEM 425, 1984 року випуску, та прес ПБ 6330 з комплектом оснащення, 1990 року випуску. Згідно вказаного Акту консультацій, розрахункова вартість електроерозійного верстату AGIE DEM 425 237600 грн., розрахункова вартість пресу ПБ 6330 з комплектом оснащення 48000 грн.

Саме на підставі зазначених вище Висновку та Акту консультацій відповідач дійшов висновків, що проведеним звірянням ціни придбання верстату (585000 грн. без ПДВ) з ціною, вказаною експертом 307315,00 грн. без ПДВ, та Донецькою торгово-промисловою палатою відділення в м. Краматорськ 237600 грн. без ПДВ, встановлено завищення ціни придбання верстату на суму 277685 грн. (585000,0 грн. 307315,0 грн.), а також, що проведеним звірянням ціни придбання пресу 240000 грн. без ПДВ з ціною, вказаною експертом 123135,0 грн. без ПДВ, та Донецькою торгово-промисловою палатою відділення в м. Краматорськ 48000 грн. без ПДВ, встановлено завищення ціни придбання пресу на суму 116865,00 грн. (240000,0 грн. 123135,0 грн.).

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на Висновок про вартість майна від 21.10.2011, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

На підставі ст. 9 цього Закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 було затверджено Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі за текстом Національний стандарт).

Відповідно до п. 3 Національного стандарту, дата оцінки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість.

У Висновку про вартість майна від 21.10.2011 не зазначено конкретної дати, на яку проводиться оцінка майна, а вказано період часу з 01.09.2010 по 01.10.2011 (тобто, проміжок часу, який складає більше року), що не передбачено законодавством.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Крім того, Національним стандартом встановлюються загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Відповідно до п. 50 Національного стандарту, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Згідно з п. 51 Національного стандарту, незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження дотримання зазначеної вище послідовності здійснення оцінки майна. Крім того, відповідач не надав суду звіт про оцінку майна (у повній або стислій формі), який відповідав би вимогам п.п. 56-57 Національного стандарту, а тільки обмежився наданням висновку про вартість майна, який, в свою чергу, не відповідає приписам п. 60 Національного стандарту, оскільки не містить характеристики обєктів оцінки (у висновку зазначено тільки назву верстату та пресу, рік їх випуску), дати оцінки (зазначено період часу з 01.09.2010 по 01.10.2011), виду вартості, що визначався (не вказано).

Крім того, як передбачено ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Відповідач не надав суду договору, який з огляду на приписи ст. 10 вказаного Закону міг би вважатися підставою для проведення незалежної оцінки майна.

Таким чином, з огляду на вищевказані вимоги ст.ст. 69, 70 КАС України суд не приймає в якості доказу заниження позивачем вартості верстату та пресу Висновок оцінювача про вартість майна від 21.10.2011 (т. 1 а.с. 138).

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що у акті ревізії відповідачем взято за основу ціни на станок та прес, зазначені експертом, у розмірах 307315,00 грн. без ПДВ та 123135,0 грн. без ПДВ. Разом із тим, такі ціни не відповідають даним Висновку про вартість майна від 21.10.2011 (т. 1 а.с. 138), згідно з яким найбільш ймовірна ринкова вартість обєктів оцінки у період з 01.09.2010 по 01.10.2011 з урахуванням округлення розрахункових результатів може складати на електроерозійний станок від 270770 грн. до 343860 грн., на прес від 46600 грн. до 199670 грн. Суд зазначає, що жодними нормативними актами не передбачено право органу контрольно-ревізійної служби самостійно визначати на підставі висновку про вартість майна середню ціну на обєкт оцінки.

Що стосується Акту консультацій, складеного Відділенням у м. Краматорську Донецької торгово-промислової палати, то він також не може бути врахований судом як доказ у даній адміністративній справі, оскільки складався на підставі листа-запиту № 22-22/1203 від 05.10.2011 за участю оперуповноваженого Краматорського МРВ УСБУ в Донецькій області, який не був залучений до проведення ревізії позивача відповідно до вимог п.п. 10-12 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550. Крім того, Відділення у м. Краматорську Донецької торгово-промислової палати не є уповноваженим відповідно до закону субєктом оціночної діяльності. До того ж, як було встановлено судом вище, в основу висновку акту ревізії про завищення позивачем вартості майна відповідач поклав не Акт консультацій, а Висновок про оцінку майна.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що ТОВ «Енерготехнології» здійснило продаж електроерозійного верстату AGIE DEM 425 позивачу раніше, ніж придбало даний верстат у ТОВ «Модульенергосервіс», що може свідчити про штучне формування витрат та не мало реального товарного характеру за період з 01.12.2010 по 27.12.2010 відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України (т. 1 а.с. 45), з огляду на таке.

Відповідно до зазначеної відповідачем норми (ч. 2 ст. 203 ЦК України), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Тобто, зазначена норма означає, що вчиняти правочини мають право суб'єкти цивільних прав. Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, яка регулює питання цивільної дієздатності юридичної особи, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Відсутність в учасника правочину достатньої дієздатності може перешкодити настанню за правочином очікуваного правового результату, в тому числі призвести до визнання його недійсним.

Відповідач у акті ревізії, у спірній вимозі та у судовому засіданні не навів жодних доказів відсутності у сторін правочину (договору № 01/09-10 від 01.09.2010, укладеного між ТОВ «УСКТ» (Покупцем) та ТОВ «Енерготехнології» (Постачальником)) необхідного обсягу цивільної дієздатності для його укладення.

Також під час судового розгляду справи не було встановлено будь-яких інших обставин, які б свідчили про штучне формування витрат та відсутність реального товарного характеру по операції з придбання верстату, а також які б підтверджували факт реалізації постачальником товару раніше, ніж його придбання. Натомість, як вказувалось судом вище, позивачем було надано суду достатній обсяг первинних документів бухгалтерського обліку, які доводять факт придбання верстату за ціною договору, а також підтверджують фактичне здійснення вказаної господарської операції.

Крім того, позивачем на підтвердження обґрунтованості вартості придбаного майна надано суду звіт № 342 про оцінку вартості майна, складений товарною біржею «Євгенія Сервіс» (т. 2 а.с. 27-80), відповідно до якого ринкова вартість майна на 03.11.2011 може складати 1104725 грн. з ПДВ, у т.ч. прес ПБ-6330 з комплектом оснащення 315093 грн., електроерозійний верстат AGIE DEM 425 789632 грн. Суд зазначає, що зазначений звіт відповідає наведеним вище приписам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту, оскільки містить усі передбачені законодавством реквізити, а також додатки з інформацією, на підставі якої зроблено оцінку майна.

Що стосується посилань відповідача на п. 3 наказу Міністерства економіки України від 22.06.2010 № 714 «Форма бізнес-плану інвестиційного проекту», то пунктом 3 зазначеної форми передбачено «Резюме», тобто глава документа, що містить основні положення всього бізнес-плану інвестиційного проекту (далі - бізнес-план), із невеликим обсягом. На підставі резюме можна зробити висновок про весь проект бізнес-плану, тому необхідно зазначити в резюме коротку важливу інформацію про підприємство та проект. Резюме повинно містити мінімум спеціальних термінів та відповідати на основні питання: мета інвестиційного проекту, загальна характеристика підприємства, необхідні інвестиції та ресурси, переваги для підприємства та держави від реалізації проекту, співвиконавці проекту, гарантії та засоби контролю за реалізацією проекту, а також ринки збуту, обсяг продажів, витрати, прибуток, термін окупності вкладень, ризики. Усі наступні глави бізнес-плану розшифровують інформацію з резюме і доводять правильність розрахунків.

У акті ревізії відповідач зазначив, що порушення наведеної норми виразилось у тому, що в бізнес-плані ТОВ «УСКТ» відсутня інформація про правильність розрахунків, тобто не доведено правильність розрахунку на придбання основних засобів в розрізі найменувань та ціни за одиницю. Разом із тим, пункт 3 «Форми бізнес-плану інвестиційного проекту» не містить вимоги щодо наявності у бізнес-плані обовязкової інформації по розрахунках на придбання основних засобів в розрізі найменувань та ціни за одиницю. Навпаки, у зазначеному пункті наголошується, що резюме повинно містити мінімум спеціальних термінів та відповідати на основні питання. Крім того, оскільки суд прийшов до висновку про обґрунтованість зазначеної позивачем вартості верстату та пресу, то відсутні підстави для висновку про порушення позивачем п. 3 наказу Міністерства економіки України від 22.06.2010 № 714.

Стосовно посилання відповідача на порушення позивачем п.п 1.20.1 та 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суд зазначає наступне.

В акті ревізії порушення зазначених пунктів відповідач мотивує незастосуванням при придбанні верстату справедливої ринкової ціни та не використання інформації на момент укладення договору з придбання верстату з ідентичними товарами.

Разом із тим, як встановлено судом вище, відповідно до звіту № 342 про оцінку вартості майна, складеного товарною біржею «Євгенія Сервіс» (т. 2 а.с. 27-80) ринкова вартість електроерозійного верстату AGIE DEM 425 може складати 789632 грн. з ПДВ. Позивач придбав цей верстат за 702000 грн. з ПДВ, тобто за ціною, нижчою ніж ринкова.

Крім того, відповідачем також не було враховано, що п.п 1.20.1 та 1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосовуються при визначенні звичайних цін на товари. У даному ж випадку спір щодо обґрунтованості визначення звичайної ціни на верстат та прес відсутній.

Суд також звертає увагу, що як передбачено п.п. 1.20.8. п.1.20. ст. 1 цього Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

У даному випадку не мала місце перевірка позивача податковим органом. У цьому разі, орган контрольно-ревізійної служби мав діяти відповідно до пункту 19 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, згідно з яким якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів служби (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об'єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), посадові особи служби невідкладно письмово повідомляють про це керівнику органу служби чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.

Також суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на порушення абз. 2 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 № 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів», яке виразилось в тому, що при визначенні переможця Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації не враховано ефективність використання бюджетних коштів, оскільки у даному випадку КРВ в м. Краматорську не перевірялись факти дотримання законодавства Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації. До того ж, суд вже прийшов до висновку про відсутність у даному випадку завищення ціни на верстат та прес, у звязку із чим позивачем не було завищено потреби у бюджетних коштах.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з постановою Апеляційного суду Донецької області від 21.09.2011 (т. 2 а.с. 82-84) та Програмою позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в ТОВ «УСКТ» за період з 26.08.2010 по 01.08.2011 (т. 2 а.с. 81), під час ревізії слід було провести інвентаризацію основних засобів ТОВ «УСКТ» на предмет їх фактичної наявності, а не перевіряти обґрунтованість цін на них.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено факту завищення позивачем потреби в бюджетних коштах за період з 01.09.2010 по 31.12.2010 у розмірі 281470,0 грн.

2. 04.10.2010 між позивачем (Замовником) та ТОВ «Будівельна компанія Крамміськбуд» (Підрядник) було укладено договір підряду № 04/10-0110, відповідно до умов якого Підрядник зобовязаний виконати роботи з ремонту будівлі цеху за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 10г. Обсяг, перелік та вартість робіт визначаються договірною ціною, кошторисами, узгодженими сторонами, що є невідємною частиною договору та підставою для проведення взаємних розрахунків. Сума договору складає 2054969,74 грн. (т. 1 а.с. 145-148).

Відповідно до умов договору між сторонами були підписані кошториси, підсумкові відомості ресурсів до локальних кошторисів на ремонт приміщень цеху, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, пояснювальна записка, договірна ціна, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти прийомки виконаних робіт (т. 1 а.с. 149-249, т. 2 а.с. 1).

На думку відповідача, ТОВ «УСКТ» було завищено вартість виконаних підрядних робіт на 67182,01 грн. через порушення Державних будівельних норм, яке було встановлено за допомогою проведення зустрічної звірки на ТОВ «БК Крамміськбуд», контрольних обмірів обсягів виконаних робіт.

Позивачем частково було визнано дане порушення, внаслідок чого у жовтні 2011р. були здійснені відповідні перерахунки між позивачем та підрядною організацією та кошти у розмірі 38579,99 грн. повернуті до бюджету. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи (т. 1 а.с. 142-144).

Так, відповідач у акті ревізії вказує про завищення площі встановлення та розбирання внутрішніх металевих лісів на загальну площу 840,8 кв.м. Натомість, У спірній вимозі відповідач зазначає площу 410,0 кв.м.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, необхідність установки лісів була пов'язана з виробництвом робіт з обшивки стін профлистом, облицювання перегородок профлистом і неоцинкованою сталлю, монтажу шинопроводу, облаштування ливневої каналізації. Вказує, що у даному випадку мало місце завищення загальною площею 640 кв.м з причини наявності невірних даних обміру висоти будівельних конструкцій, для проведення робіт на яких встановлювалися ліси. Була застосована найбільша висота 13 м (акт №2 порядковий номер 24/26 + порядковий номер 25/27), а необхідно було застосувати висоту диференційовано, залежно від висоти будівельних конструкцій на яких необхідно було проводити роботи (акт №4 порядковий номер2 + порядковий номер 3 + порядковий номер 4). Обсяги робіт по яких виявлені завищення загальною площею 640 кв.м відображені в акті №2 приймання виконаних робіт за грудень 2010 року (порядковий номер запису 25/27). Зняття і перерахунок вказаних обсягів робіт по акту №2 від грудня 2010 року зроблений у жовтні 2011 року, що відображено в акті №4 (порядковий номер запису 1). З рештою площі завищення установки лісів представник позивача не погоджується, оскільки при виконанні робіт з облаштування ливневої каналізації і монтажу шинопроводів були встановлені ліси, згідно «Вказівки по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи» ДБН Д.1.1-4-2000 та «Вказівки по застосуванню ресурсних кошторисних норм на монтаж устаткування» п. 1.21 ДБН Д.1.1-3-99 відповідно.

Дійсно, як вбачається з акту № 4 «Зняття і перерахунок обсягів робіт за актом № 2 від грудня 2010 року» за жовтень 2011р. було виявлено завищення площі встановлення та розбирання внутрішніх металевих лісів на 640 кв.м (т. 1 а.с. 239-240), внаслідок чого було відповідним чином зменшено вартість виконаних робіт.

Крім того, у акті ревізії відповідач зазначає про завищення приготування важких оздоблювальних цементних розчинів (склад 1:3) на 0,96192 куб.м.

Позивач погодився із вказаним завищенням, внаслідок чого зроблено відповідний перерахунок, про що свідчить акт № 4 «Зняття і перерахунок обсягів робіт за актом № 2 від грудня 2010 року» за жовтень 2011р., яким відкориговане приготування важких оздоблювальних цементних розчинів (склад 1:3) на 0,96192 куб.м. із відповідним перерахунком вартості виконаних робіт (т. 1 а.с. 239-240).

У акті ревізії відповідач також зазначає про завищення списання утеплювача «ізоверу» товщиною 100 мм в кількості 11,9349 кв.м., а також про зайве включення норми Р15-32-3 «Установка змішувачів», яка врахована нормою Р15-31-6 «Установка умивальників».

Позивач з таким висновком ревізорів не погоджується, оскільки при складанні кошторису для виконання робіт по заповненню каркасів стін мінераловатними плитами, завтовшки 100 мм, площею 132,61 кв.м планувалося використовувати утеплювач «Ізовер», завтовшки 100 мм в кількості 133,93 кв.м. з коефіцієнтом витрати 1 %, але у зв'язку з тим, що перегородка виконувалася з виготовлених металоконструкцій і для утеплення окремих нестандартних місць виникла необхідність в збільшенні кількості утеплювача на 11,9349 кв.м. Загальна витрата утеплювача склала 145,871 кв.м.

Нормою Р15-31-6 «Установка умивальників одиночних з підведенням холодної і гарячої води» передбачено установку приладів в комплекті. Під комплектом мається на увазі умивальник, сифон для умивальника, кріплення. У технічній частині відсутні роз'яснення, що в установку умивальників входить установка змішувача. Якщо виходячи з трудовитрат по нормі Р15-31-6 установка одного умивальника з підведенням гарячої і холодної води складає 2,811 люд/год, а по нормі Р15-31-4 установка умивальника без підведення гарячої і холодної води складає 2,697 люд/год, різниця 0,144 люд/год, при установці змішувача по нормі Р15-32-3 трудовитрати складають 1,32 люд/год.

Суд зазначає, що по кошторисній документації позивачем було отримано позитивний висновок державної експертизи № 05-01957-10 від 22.11.2010 (т. 2 а.с. 4-5), відповідно до якого для забезпечення експлуатаційної придатності необхідно виконати капітальний ремонт покриття крівлі, ремонт підлоги, замін віконних і дверних блоків, воріт, систем водопостачання, каналізації, електропостачання, ремонт конструкцій козирка, ремонт слюсарно-інструментальних майстерень. Кошторисна документація складена із застосуванням правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000 зі змінами та доповненнями), ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр) (ДБН Д.2.4-2000), ресурсних елементних кошторисних норм на монтаж обладнання (РЕКНМО) (ДБН Д.1.1-3-99). Відкоригована кошторисна документація була рекомендована для прийняття до виконання загальною кошторисною вартістю 2176,894 тис.грн. з урахуванням ПДВ 20%, у т.ч. будівельно-монтажних робіт 1521,604 тис.грн., обладнання 222,870 тис.грн., інші - 432,420 тис.грн.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для висновку про завищення списання утеплювача «ізоверу» товщиною 100 мм в кількості 11,9349 кв.м., а також про зайве включення норми Р15-32-3 «Установка змішувачів», яка врахована нормою Р15-31-6 «Установка умивальників».

Крім того, відповідач у акті ревізії зазначає про зайве включення позивачем норми Е9-75-2 «Виготовлення металоконструкцій для шинопроводів», яка врахована нормою М 8-414-1 «Встановлення конструкцій металевих для шинопроводів, при виконанні робіт на висоті від 2 до 8 метрів», а також невірне застосування норми М 8-524-22 «Установка шафи електричної ПР11 ток 1600 А» (належить застосувати М 8-524-21 «Установка шафи електричної ПР11 ток 630 А»).

Із вказаними порушеннями позивач погодився, внаслідок чого було здійснено відповідний перерахунок, який відображено у акті № 5 «Зняття і перерахунок обсягів робіт за актом № 3 від грудня 2010 року» за жовтень 2011 року (т. 2 а.с. 246-247).

Відповідач у судовому засіданні не навів жодних обґрунтованих заперечень щодо проведеного позивачем та підрядником у жовтні 2011 року перерахунку обсягів та вартості виконаних робіт, вказавши лише на недостовірність даних позивача. З цього приводу суд зауважує, що під час судового розгляду справи позивач надав суду кошторисну документацію, акти виконаних робіт та інші документи, які у повній мірі підтверджують достовірність зроблених ним розрахунків.

Що стосується доводів відповідача про те, що проведеними контрольними обмірами встановлено невідповідність між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами, предявленими в акті виконаних робіт за грудень 2010р. підрядником ТОВ «БК Крамміськбуд» внаслідок того, що при встановленні водонагрівача в виробничому приміщенні цеху ТОВ «УСКТ» відсутні фланці діаметром 50 мм у кількості 3 штуки та діаметром 65 мм у кількості 2 штуки, що призвело до завищення вартості виконаних робіт за грудень 2010р. на загальну суму 274,39 грн. та є порушенням п. 3.3.10.1 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д.1.1-2000 від 27.08.2000 № 174 (зі змінами), суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданого суду акту контрольного обміру виконаних робіт по ремонту виробничого цеху по вул. Орджонікідзе, 10Г від 13.10.2010, підписаного заступниками технічного директора ТОВ «УСКТ», провідним контролером-ревізором КРВ у м. Краматорську та фахівцем-кошторисником ТОВ «Крамбуденерго» ОСОБА_5, встановлено відсутність фланців діаметром 50 мм у кількості 3 штуки та діаметром 65 мм у кількості 2 штуки, які вказані у актах виконаних робіт (т. 2 а.с. 85).

Разом із тим, як свідчить підсумкова відомість ресурсів (витрати за фактом) за жовтень 2011 року (т. 1 а.с. 248-249), позивачем та підрядником було зменшено вартість матеріальних ресурсів, у т.ч. на вартість фланців діаметром 50 мм у кількості 3 штуки та діаметром 65 мм у кількості 2 штуки.

Відповідачем при винесенні спірної вимоги 30.11.2011 не було враховано усунення позивачем вказаних вище розбіжностей, що призвело до неправильного визначення суми завищення вартості підрядних будівельних робіт.

Щодо залучення до проведення ревізії фахівця-кошторисника ТОВ «Крамбуденерго» ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 10, 11 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, до участі в ревізії за письмовим зверненням керівника органу служби можуть залучатися спеціалісти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій. На проведення ревізії органом служби на кожну посадову особу служби та залученого спеціаліста оформляється в двох примірниках направлення встановленого ГоловКРУ зразка.

Таке направлення було видано КРВ в м. Краматорськ інженеру-кошториснику ТОВ «Крамбуденерго» ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 88).

Разом із тим, у вказаному вище Порядку та у інших законодавчих актах з питань діяльності органів контрольно-ревізійної служби відсутнє поняття «спеціаліст», у звязку із чим суд керується нормами Закону України «Про вищу освіту».

Спеціаліст у відповідності до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про вищу освіту», - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Аналогічне визначення спеціаліста дано у Додатку 2 Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого наказом Головного управління державної служби України від 01.09.1999 N 65.

Відповідачем не було надано суду документа, який би підтверджував освітню кваліфікацію ОСОБА_5 як спеціаліста, а також наявність в неї спеціальних умінь та знань, достатніх для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності. Натомість, відповідач у своїх письмових заперечень проти позову зазначив, що ОСОБА_5 має освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст», що підтверджує обґрунтованість висновку суду про відсутність у ОСОБА_5 відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а також наявність в неї спеціальних умінь та знань, достатніх для участі у проведенні ревізії. Отже, суд критично оцінює посилання у акті ревізії на документи, складені за участю зазначеної особи.

Суд вважає також необґрунтованим посилання відповідача у акті ревізії на договірні відносини субпідряду між ТОВ «БК Крамміськбуд» та ТОВ «УБС-Інвест», оскільки ці обставини не підлягали перевірці ревізією відповідно до постанови Апеляційного суду Донецької області від 21.09.2011 (т. 2 а.с. 82-84) та Програми позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в ТОВ «УСКТ» за період з 26.08.2010 по 01.08.2011 (т. 2 а.с. 81). Також свою позицію щодо перевірки підприємств-субпідрядників висловило ГоловКРУ в своєму листі від 17.11.2009 р. N 02-14/1244 «Про перевірки органами КРС підприємств-субпідрядників», де зазначило, що законодавчі підстави для проведення зустрічних звірок у підприємств-субпідрядників, що уклали договори з підрядником на виконання робіт, відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено факту завищення позивачем вартості виконаних підрядних робіт на суму 67182,01 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про протиправність прийнятої КРВ у м. Краматорську вимоги від 30.11.2011 № 22-22/1525 «Про надання інформації», у звязку із чим задовольняє позовні вимоги ТОВ «УКСТ» у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати у розмірі 28,23 грн. (т. 2 а.с. 173).

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання протиправною вимоги від 30.11.2011 № 22-22/1525 задовольнити.

Визнати протиправною вимогу Контрольно-ревізійного відділу у місті Краматорську від 30.11.2011 № 22-22/1525 «Про надання інформації».

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українські системи кабельних трас» (ЄДРПОУ 33529062) витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 19 січня 2012 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 23 січня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.