Постанова № 21073918, 17.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22443/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бойка М.І.

при секретаріБабло В.Е.

за участі

представника позивача Туру В.Г.,

представника відповідача.,Єрмака В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам у розмірі 334,64грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька ( далі - позивач) звернулось до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» ( далі відповідач) про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам у розмірі 334,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька в якості платника страхових внесків. Загальна сума витрат управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька, яка складається з виплаченої наукової пенсії особам, які працювали у відповідача (ОСОБА_3,ОСОБА_2.) за період з 28 квітня 2011 року по 31 серпня 2011 року становить 334,64 грн. Вказана заборгованість підтверджується розрахунками суми витрат пенсій науковим працівникам відкритого акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат», призначеної відповідно із Законом України “Про науку і науково-технічну діяльність. На підставі зазначеного просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях проти позову Зазначив, що Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ГУ рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету. Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із ст. 11 цього Закону. Крім того, зазначили, що відповідно до ст. 12 цього Закону для надання державної підтримки науковим установам усіх форм власності створюється Державний реєстр наукових установ, положення про який затверджується Кабінетом Міністрів України. На підставі ст. 24 Закону України від 13.12.1991р. №1997-ХП «Про наукову та науково-технічну діяльність», фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсій робітникам державних бюджетних організацій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Враховуючи те, що Відповідач з моменту заснування як державне підприємство (Наказ Мінгазпрома СРСР від 22.03.1971р.) до заснування як відкрите акціонерне товариство знаходився на 100% фінансуванні з бюджету, про що свідчать відповіді ДВАТ «ГАЗМАШ» щодо бюджетного фінансування Відповідача, а також довідка з довідника бюджетного фінансування організацій у період існування як державного підприємства.

З часу заснування Відповідача як Відкритого акціонерного товариства (не державного підприємства) (Наказ Держкомнафтогаз від 26 квітня 1994 року №173) та по теперішній час стаж для призначення пенсій, призначених в відповідності зі ст. 24 Закону України від 13.12.1991р. №1997-XII «Про наукову та науково-технічну діяльність» не може враховуватись у зв'язку із тим, що Відповідач не проходив державну реєстрацію як наукова установа.

Позивач, всупереч інформації, яка була надана йому ще в 2002-2004 роках про існування та фінансування підприємства, надіслав повідомлення щодо відшкодування сум збільшеного розміру пенсій, призначених в відповідності зі ст. 24 ЗУ від 13.12.1991р. №1997-ХП «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Також, щодо пенсіонерів, відносно яких прийшли повідомлення, зазначили, що дані особи працювали на підприємстві та їм були надані довідки для призначення наукових пенсій, які містять підтвердження наукової діяльності, але Позивач всупереч законодавству неправомірно розрахував відповідні пенсії та надіслав Відповідачу повідомлення щодо відшкодування сум збільшеного розміру пенсій. Проте, Позивач має в розпорядженні достатню інформаційну базу для недопущення таких помилок (довідник бюджетного фінансування організацій). Довідки які були надані пенсіонерам, вказаних в повідомленнях Позивача, містять стаж роботи потрібний для призначення наукових пенсій за період коли Відповідач був державним підприємством зі 100% бюджетним фінансуванням. Крім того, зазначили, що за постановою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2010 року по справі № К-912/07, суд прийшов до аналогічного висновку про те, що для зарахування періоду роботи до стажу наукової роботи необхідна атестація наукової установи, тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи. Посилалися розяснення, наведені у листі № 03/5001 від 11.10.01 Пенсійного фонду України до начальника Донецького обласного управління Пенсійного фонду України, у якому зазначено, що якщо Інститут до 17.12.1996 року був державною бюджетною установою, то фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, призначеної з врахуванням стажу роботи до цієї дати, повинно здійснюватись за рахунок державного бюджету.

За весь час існування Відповідача як Відкритого акціонерного товариства вже були ситуації з неправомірним нарахуванням сум для відшкодування сум збільшеного розміру пенсій, призначених в відповідності зі ст. 24 ЗУ від 13.12.1991р. №1997-Х11 «Про наукову та науково-технічну діяльність» але всі суперечки були вирішені без судового розгляду (позивачу направлялись листи про перерахунок сум вказаних в повідомленнях, після чого Відповідачу ніяких повідомлень не надходило).

Також зазначили, що по аналогічним справам № 2а-23468/10/0570, № 2а/0570/6003/2011 винесені постанова про відмову в задоволенні позову УПФУ в Київському районі м.Донецька до ВАТ «ПКТІ «Газоапарат» щодо стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій, призначених співробітникам та вказані Постанови залишені в силі Донецьким апеляційним адміністративним судом. Просили відмовити в задоволенні позову.

Під час розгляду адміністративної справи на виконання положень ч. 4 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» змінено найменування відповідача з Відкритого акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» на Публічне акціонерне товариство «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат», що підтверджується витягом та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» (ідентифікаційний код 00153407 в ЄДРПОУ), зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 06 травня 1994 року № 1266120 0000 013960, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 27 квітня 2000 року за № 05-17-01-0021. Зміни до Статуту відповідача в частині типу товариства на публічне акціонерне товариство внесені 12.05.2011 р. та зареєстровані комітетом Донецької міської ради 26 травня 2011 року № 1266105 0008 013960.

Науковим працівникам пенсії призначаються, згідно статті 24 Закону України «Про науково і науково-технічну діяльність» (надалі Закон).

В абзаці дев'ятому статті 1 зазначеного Закону визначено, що науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Дія статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону “Про наукову і науково-технічну діяльність.

У відповідності до статті 24 вказаного Закону, різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

На адресу відповідача управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька були надіслані повідомлення про суму витрат, що становлять різницю між сумою, призначених згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність та сумою пенсії, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, які були отриманні відповідачем.

Згідно із листом ВАТ «Газмаш» від 22 вересня 2004 року № 15-25/83 зазначено, що з 01 квітня 1971 року наказом Мінгазпрому СРСР від 22 березня 1971 року розпочало свою діяльність ДГСКТБ «Газоапарат». З 01 січня 1975 року Наказом Мінгазпрому СРСР від 30 грудня 1974 року ДГСКТБ «Газоапарат» реорганізоване в державне Донецьке науково-виробниче обєднання «Газоапарат». З 31 березня 1988 року Наказом Мінгазпрому СРСР державне Донецьке науково-виробниче обєднання «Газоапарат» знов реорганізоване в ДГСКТБ «Газоапарат». З 15 січня 1991 року Наказом державного газового контролю “Газпром” від 15 січня 1991 року № 18/орг ДГСКТБ «Газоапарат» реорганізовано в державний проектно-конструкторський технологічний інститут «Газоапарат». Увесь період з дня створення ПКТІ «Газоапарат» (з 01 квітня 1971 року по 1992 рік) фінансування у розмірі 100% здійснювалось з бюджету.

Відповідно до пункту 1.2.1 Статуту відкрите акціонерне товариство “Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» засноване відповідно до рішення Державного комітету України по нафті і газу від 23 лютого 1994 року № 60 шляхом реорганізації (перетворення) державного підприємства «Про проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року.

З урахуванням норм статті 24 Закону різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Таким чином, для призначення наукової пенсії необхідна атестація наукової установи, тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.

Зазначені вище обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 2а/0570/6003/2011, а саме постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2011 р. за позовом Управління Пенсійного фонду в Київському районі м. Донецька до ПАТ «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам в розмірі 180,98 грн. за період з 22.12.2010 р. по 23.03.2011 р. Зазначеною постановою суду від 26.07.2011 р., залишеною ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 р. без змін, у задоволенні позову позивачу відмовлено.

За приписами ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Норми ст. 69 цього ж Кодексу визначають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У відповідності до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У результаті вчинення заходів зі збору доказів, на виконання положень ст.ст. 11 та 71 КАС України, судом не отримано доказів, що підтверджували б обставини, на які посилається позивач, в тому числі суду не надані докази атестації відкритого акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат», тобто підтвердження наукового напряму роботи даної установи.

При цьому, суд приймає до уваги, що згідно листа Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України №1/06-2-428 від 24.06.2011 року відкрите акціонерне товариство Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» щодо проходження державної атестації наукових установ відповідно до ст. 11 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність не зверталося. До Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, внесене не було.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41- 42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Публічного акціонерного товариства «Проектно-конструкторський та технологічний інститут «Газоапарат» про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам у розмірі 334,64 грн., - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 січня 2012 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 23 січня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бойко М.І.