Постанова № 21073889, 23.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23140/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С. В.

при секретаріПроніні Д.С.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості перед бюджетом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно декларації про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2007 року, поданою ОСОБА_2, він одержав доход (прийняття спадщини) у розмірі 34831,11 грн. Згідно розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету складає 1741,60 грн. Рішенням № 23Д від 30.05.2008р. про розстрочення податкових зобовязань, ДПІ у Волноваському районі Донецької області надана ОСОБА_2 розстрочка по сплаті податкових зобовязань під проценти. Сума боргу з урахуванням процентів складає 1823,79 грн. Податкова заборгованість відповідачем погашена не була, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь держави суму податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1823,79 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні суму заборгованості визнав у повному обсязі та вважає правомірною. Надав усні пояснення, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні надані докази, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону вони мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Пунктом 20.1.28. статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Стаття 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлює, що загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом (п.1.6).

Статтею 2 Закону визначено, що платники вказаного податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

ОСОБА_2 (85754, АДРЕСА_1) отримав спадок від брата на загальну суму 34831,11 грн., про що зазначив у декларації про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2007 року. Сума податку з доходів фізичної особи становить 1741,60 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.3. п. 14.1 ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобовязань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобовязання.

03.03.2008р. ОСОБА_2 звернувся до ДПІ у Волноваському районі Донецької області з заявою про надання розстрочки зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

30.05.2008р. ДПІ у Волноваському районі Донецької області прийнято рішення № 23Д про надання розстрочення сплати податкових зобовязань під проценти в розмірі 1741,56 грн. та укладений договір про розстрочення податкових зобовязань.

Згідно п.п. 3.1 Договору про розстрочення податкових зобовязань від 30.05.2008р., платник податків зобовязується забезпечити своєчасну сплату розстроченої суми податкового зобовязання. Також, він зобовязується від дня дострокового розірвання договору сплатити невнесену суму розстроченого податкового зобовязання та суму процентів, нарахованих за фактичний термін дії розстрочення.

Згідно розрахунку розстрочення податкового зобовязання, з урахуванням процентів, сума боргу складає 1823,79 грн.

Відповідно до вимог п.п. 14.5.1. п. 14.5 ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», договори про розстрочення, відстрочення можуть бути достроково розірвані за ініціативою податкового органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу.

У звязку із несвоєчасною сплатою частки розстрочених сум податкового зобовязання та нарахованих на них процентів, ДПІ у Волноваському районі Донецької області прийнято рішення про скасування розстрочення податкових зобовязань № 56 від 18.12.2008р.

Стаття 18 цього Закону встановлює, що річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який зобовязаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів (п.18.1 абз. «а»).

Особа, яка несе відповідальність за сплату вказаного податку, відповідно до ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є платник податків.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону, яка визначає строки погашення податкового зобовязання, визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, - податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У звязку з наявністю податкового боргу, ДПІ у Волноваському районі Донецької області на адресу ОСОБА_2 надіслано першу податкову вимогу № 1/41 від 18.12.2008 р. на суму 1572,91 грн., яку було отримано 23.12.2008 року.

Відповідач не погасив податковий борг і 24.01.2009 р. на адресу ОСОБА_2 була направлена друга податкова вимога № 2/9 на суму 1823,79 грн., яка була отримана 04.02.2009 р.

ОСОБА_2 податкові вимоги не оскаржувались.

Відповідно п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

ДПІ у Волноваському районі Донецької області прийнято рішення № 2 від 10.03.2009 р. про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст. 3 Закону у разі несплати бюджетного боргу, він може бути примусово стягнений виключно за рішенням суду за рахунок активів платника податку.

З огляду на зазначене, на підставі положень статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158163, 185-186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (85754, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету (р/р 33219846700199 отримувач Бугаська с/рада, код платежу 11011400, ОКПО 34686799, банк УДК м. Донецьк, МФО 834016) заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 1823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 79 коп.

Повний текст постанови складено і підписано 27.01.2012р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 23.01.2012р. в присутності сторін та приєднано до матеріалів справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Ушенко С. В.