Постанова № 21073852, 19.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2012 р.                                                                       справа № 2а/0570/23785/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Толстолуцької М.М.

при секретарі                                                  Перовій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (м. Сніжне)

до

Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області (м. Сніжне)

про

визнання дії відповідача, щодо зміни призначення платежу та скерування поточних платежів зі сплати з єдиного соціального внеску в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, що виникли в минулих періодах протиправними

за участю представників сторін:

від позивача:           ОСОБА_1 – за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дії відповідача, щодо зміни призначення платежу та скерування поточних платежів зі сплати з єдиного соціального внеску в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, що виникли в минулих періодах протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує адміністративний позов, просить задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через представника позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, також просив відмовити у задоволені позову з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши доводи представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2011 року Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дії відповідача, щодо зміни призначення платежу та скерування поточних платежів зі сплати з єдиного соціального внеску в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, що виникли в минулих періодах протиправними, мотивуючи свої вимоги тим, що Державним підприємством «Сніжнеантрацит» було сплачено поточні платежі зі сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду України, проте відповідачем вказані платежі було зараховано в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкції, що виникли у минулих періодах. Таким чином, на думку позивача, відповідач неправомірно змінено напрямок платежу в рахунок погашення недоїмки, пені та штрафних санкцій.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав заперечення проти адміністративного позову в яких зазначає, що відповідно до п.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі якщо платник єдиного внеску має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, відповідачу надано право сплачені ним суми єдиного внеску зараховувати в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Державне підприємство «Сніжнеантрацит» зареєстроване Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області за юридичною адресою: 86500, Донецька область, м. Сніжне, вул.Леніна,32, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ідентифікаційний код 31906124, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області відносно Державного підприємства «Сніжнеантрацит» на підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були прийняті рішення про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несвоєчасну сплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, зокрема:

·          №120 від 22.03.11р. про застосування штрафу у розмірі 577305,34 грн. та нарахування пені на суму недоїмки в розмірі 44318,53 грн. за період з 21.02.11р. по 01.03.11р.;

·          №124 від 22.03.11р. про застосування штрафу в розмірі 42098,29 грн. та нарахування пені у розмірі 3231,04 грн. за період з 21.02.11р. по 01.03.11р.;

·          №201 від 20.04.11р. про застосування штрафу у розмірі 567734,58 грн. та нарахування пені в розмірі 30431,71 грн. за період з 21.03.11р. по 29.03.11р.;

·          №202 від 20.04.11р. про застосування штрафу в розмірі 41348,64 грн. а нарахування пені в розмірі 2210,85 грн. за період з 21.03.11р. по 29.03.11р.;

·          №234 від 20.05.11р. про застосування штрафу у розмірі 315720,98 грн. та нарахування пені в сумі 30224,10 грн. за період з 20.04.11р. по 06.05.11р.;

·          №235 від 20.05.11р. про застосування штрафу у розмірі 32675,84 грн. та нарахування пені у розмірі 2976,21 грн. за період з 20.04.11р. по 06.05.11р.;

·          №329 від 18.07.11р. про застосування штрафу у розмірі 1080063,43 грн. та нарахування пені у розмірі 99331,36 грн. за період з 20.05.11р. по 11.07.11р.;

·          №381 від 09.09.11р. про застосування штрафу у розмірі 757713,25 грн. та нарахування пені у розмірі 82985,26 грн. за період з 20.04.11р. по 19.08.11р.;

·          №501 від 24.11.11р. про застосування штрафу у розмірі 286932,40 грн. та нарахування пені у розмірі 72510,68 грн. за період з 22.08.11р. по 29.09.11р.;

·          №502 від 24.11.11р. про застосування штрафу в розмірі 795935,03 грн. та нарахування пені у розмірі 178082,19 грн. за період з 20.09.11р. по 31.10.11р.

Позивачем надано суду платіжні доручення, із відповідними відмітками банку про списання грошових сум, про сплату до бюджету Пенсійного фонду єдиного соціального внеску за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року (а.с. 96-199).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі –орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Пунктом 6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289 визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Як вбачається, з матеріалів справи, відповідно до картки особового рахунку за позивачем обліковується заборгованість із сплати єдиного внеску, яка обліковується за позивачем станом на 21.02.11р. у розмірі 5567640,43 грн., станом на 05.04.11р. за позивачем також обліковується борг по штрафним санкціям у розмірі 552436,84 грн. (а.с.45-46)

Таким чином, заборгованість Державного підприємства «Сніжнеантрацит» по сплаті єдиного внеску у сумі 5567640,43 грн. станом на 21.02.11 р. є недоїмкою, та відповідно стягується в порядку передбаченому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Заходи впливу та стягнення недоїмки по єдиному внеску, визначені положеннями ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та розділом 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289.

Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.6.10 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. З аналізу цих норм випливає, що за наявності недоїмки (пені та фінансових санкцій) суми сплачених поточних платежів мають зараховуватися як сплата недоїмки (пені та фінансових санкцій). У свою чергу, механізм погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій за рахунок цих сум передбачає таке погашення в порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на неприпустимість зарахування сплачених ним сум в рахунок погашення штрафних санкцій та пені за умови наявності у нього недоїмки.

Таке твердження не відповідає приписам зазначених вище норм, також суд зазначає, що синтаксичне тлумачення цієї норми свідчить про те, що словосполучення «календарна черговість їх виникнення» відноситься як до сум недоїмки, так і до сум пені та фінансових санкцій. Тобто черговість їх виникнення визначає черговість їх погашення. Правила, за яким встановлювалася б інша черговість, як то сплата спочатку недоїмки, потім штрафних санкцій, а потім пені, згадана норма не містить.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, то суд не приймає їх до уваги виходячи із того, що вона розроблена з метою приведення порядку здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті у відповідність до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України Правління Національного банку України. Порядок ж зарахування коштів при здійснені збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв`язку з чим до спірних відносин підлягають застосуванню саме положення вказаного Закону.

Згідно з п.п. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав суду належні докази правомірності здійснення ним дії та в межах повноважень наданих йому Законом, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дії відповідача, щодо зміни призначення платежу та скерування поточних платежів зі сплати з єдиного соціального внеску в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, що виникли в минулих періодах протиправними, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 11-14, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94 ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дії відповідача, щодо зміни призначення платежу та скерування поточних платежів зі сплати з єдиного соціального внеску в рахунок сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, що виникли в минулих періодах протиправними – залишити без задоволення.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 19 січня 2012 року.

Повний текст постанови складений 23 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                 Толстолуцька М.М.