Постанова № 21073674, 16.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22708/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретаріПітель В.М.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.,

при секретарі Пітель В.М.,

за участю:

представника позивача Чванової А.О.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Донецький міський центр зайнятості звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 4 075, 09 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 20.06.2007 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. У своїй заяві про надання статусу безробітного зазначив, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Згідно з вимогами п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Донецьким міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в Порядку, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, про що складено акт № 844 від 31.08.2011 року. В результаті розслідування встановлено, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АЕ № 739311, ОСОБА_2 на момент перебування на обліку в Донецькому міському центрі зайнятості був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Тому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману ним суму допомоги по безробіттю за період з 27.06.2007 року по 08.01.2008 року у розмірі 4 075, 09 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначив, що прибутку від підприємницької діяльності у період перебування на обліку у позивача не отримував.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Відповідно до заяви від 27.06.2007 року відповідач звернувся до Донецького міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про його працевлаштування, в якій зазначив, що у якості фізичної особи-підприємця не зареєстрований (а.с. 7).

Згідно з актом розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 31.08.2011 року № 844 (а.с.10) за результатами звірки даних з Державним реєстратором та відповідно наданої Довідки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ № 739311, а також наданого виконавчим комітетом Київської районної у м. Донецьку ради листа від 18.07.2011 року № 01/19-2094 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний був зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, про що не повідомив службу зайнятості.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ № 739311, 11.01.2011 року внесено рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності (а.с.13).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного реєстру.

Частиною 3 ст. 46 зазначеного вище Закону передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Згідно з п. “б” ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 затверджений Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, у п.12 Порядку якого визначено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Отже, на момент реєстрації в службі зайнятості ОСОБА_2 належав до зайнятого населення, що унеможливлювало надання йому статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю. Суд зазначає, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства про зайнятість населення, не повідомив позивача, що він зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця.

У судовому засіданні відповідачем на підтвердження правомірності отримання ним статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю надано суду довідку Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 10.01.2012 року № 218/0/17-113, згідно з якою відповідач у період з 01.07.2007 року по 08.01.2008 року доход не одержував, підприємницькою діяльністю не займався.

Суд не приймає вказаний довід відповідача, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Факт неотримання відповідачем у період з 01.07.2007 року по 08.01.2008 року прибутку не позбавляє останнього статусу фізичної особи-підприємця.

Крім того, відповідачу надано статус безробітного 27.06.2007 року, а довідка Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 10.01.2012 року № 218/0/17-113 видана за період з 01.07.2007 року по 08.01.2008 року.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами та доповненнями, застраховані особи зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з 27.06.2007 року по 08.01.2008 року склала 4 075, 09 грн. (а.с.8).

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, відшкодування незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4 075, 09 грн. (чотири тисячі сімдесят пять гривень девять копійок) на розрахунковий рахунок 37176002002327 в ГДКУ України в Донецькій області, МФО 834016, код за ЄДРПОУ 25671511.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 січня 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 19 січня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.