Постанова № 21073662, 13.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23490/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13.25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «WEF TRANS»

доСхідної митниці

про визнання недійсним податкового повідомлення

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 02 листопада 2011 року)

від відповідача:ОСОБА_2(дов. № 33/968 від 05 вересня 2011 року)

Приватне підприємство «WEF TRANS» (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східної митниці (надалі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення № 203 від 28 листопада 2011 року, яким до позивача застосований штраф в сумі 49693,96 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 99387,89 грн.

В обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним податкового повідомлення позивач визначив невірне визначення відповідачем терміну прострочення сплати узгодженого податкового зобовязання через неврахування того, що статусу узгодженості податкове зобовязання набуло після прийняття Донецьким окружним адміністративним судом рішення про стягнення зазначеної суми податкового зобовязання та закінчення терміну наданого судом відстрочення сплати стягнутої суми податкового боргу. Посилаючись на те, що податкове зобовязання сплачувалося частинами, позивач наполягав на тому, що за кожним фактом несвоєчасної сплати податкового зобовязання відповідач мав приймати відповідне податкове повідомлення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, посилаючись на правомірність прийнятого податкового повідомлення № 203 від 28 листопада 2011 року та відсутність підстав для визнання його недійсним.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «WEF TRANS» є юридичною особою, зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради, включений до ЄДРПОУ за 30261684, знаходиться на податковому обліку у ДПІ в Куйбишевському районі м. Донецька.

28 листопада 2011 року Східною митницею прийнято податкове повідомлення № 203, яким до позивача застосовано штраф в сумі 49693,95 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання. Підставою прийняття податкового повідомлення митним органом визначено Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/0570/4794/2011 від 10 листопада 2011 року.

Як було встановлено в судовому засіданні, прийняттю зазначеного податкового повідомлення передували наступні обставини, наявність яких не заперечується представниками сторін.

22 травня 2006 року за наслідками проведення Державною митною службою України перевірки, Східною митницею прийняті податкові повідомлення № 69/19 про визначення ТОВ «WEF TRANS» податкового зобовязання з мита з товарів, ввезених на територію України субєктами підприємницької діяльності у розмірі 99387,89 грн., суми штрафних санкцій у розмірі 4969, 39 грн. та № 70/19 про визначення ТОВ «WEF TRANS» податкового зобовязання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України субєктами підприємницької діяльності у розмірі 19 877,59 грн., суми штрафних санкцій у розмірі 993,88грн. (арк. справи 31).

Зазначені повідомлення оскаржувалися приватним підприємством «WEF TRANS» в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Донецької області від 27 вересня 2006 року по справі № 4/201а, залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2007 року позовні вимоги підприємства задоволені, податкове повідомлення № 69/19 від 22 травня 2006 року скасовано. Постановою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2008 року постанову Господарського суду Донецької області від 27 вересня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 13 липня 2007 року по справі № 4/201а скасовано, у задоволені позовних вимог приватного підприємства «WEF TRANS» відмовлено (арк. справи 43-47).

Через нездійснення позивачем сплати податкових зобовязань, визначених податковим повідомленням № 69/19 від 22 травня 2006 року, сума податкового зобовязання стягнута в судовому порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року у справі № 2а - 11601/09/0570 (арк. справи 48- 54). Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі 2а-11601/09/0570 задоволено заяву приватного підприємства «WEF TRANS» про відстрочення виконання постанови по адміністративній справі № 2а-11601/09/0570, виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року відстрочено на шість місяців.

25 листопада 2010 року посадовими особами Східної митниці складений акт № 10 про нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань в розмірі 50% від суми податкового боргу. Згідно зазначеного акту, приватним підприємством «WEF TRANS» було несвоєчасно сплачено суми податкового боргу та штрафних санкцій, визначених в повідомленні № 69/19 від 22 травня 2006 року.

На підставі зазначеного акту 29 листопада 2010 року Східною митницею прийнято податкове повідомлення форми “Ш” № 77 від 29 листопада 2010 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 50 % за затримку граничного строку сплати суми податкового зобов'язання в сумі 104357,28 грн. в натурі на 735 календарних днів. Сума штрафу складає 52 178,64 грн.

Не погодившись із правомірністю застосування штрафних санкцій приватне підприємством «WEF TRANS» оскаржило податкове повідомлення № 77 від 29 листопада 2010 року до суду. Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/4794/2011 від 28 липня 2011 року, залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року, позовні вимоги приватного підприємства «WEF TRANS» задоволені частково. Податкове повідомлення № 77 від 29 листопада 2010 року визнано недійсним в частині визначення штрафу в розмірі 50% за несвоєчасну сплату штрафних санкцій в сумі 4969,39 грн., застосованих податковим повідомленням № 69/19 від 22 травня 2006 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Із врахуванням висновків адміністративних судів першої та апеляційної інстанції у межах справи № 2а/0570/4794/2011, 28 листопада 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення №203 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 49693,95 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 99387,89 грн. Зазначена сума податкового зобовязання нарахована митним органом та визначена у рішенні № 69/19 від 22 травня 2006 року.

Зазначені обставини не є спірними, не заперечуються сторонами та, крім іншого, встановлені Постановами Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року у справі 2а/0570/4794/2011 та від 14 жовтня 2009 року у справі № 2-а-11601/09/0570, через що за приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню сторонами.

Спірним питанням у межах даної справи є правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення та наявність підстав для його прийняття.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок адміністрування податків та зборів, що справляються в Україні, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 1 січня 2011 року. До набрання чинності зазначеним кодексом, порядок вирішення наведених питань визначався положеннями Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 41.1.12 статті 41 Податкового кодексу України митні органи визначені контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

На час прийняття відповідачем податкового повідомлення № 69/19 від 22 травня 2006 року про нарахування податкового зобовязання з мита на товари, що ввезені на митну територію України в сумі 104357,28 грн. (за основним платежем - 99387,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4969,39 грн.) строки сплати податкового зобовязання визначалися пунктом 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Так згідно підпункту 5.3.1. та 5.3.2. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання визначеного контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно підпункту 5.2.4 цієї статті при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважалося неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Правомірність здійсненого визначення митним органом в податковому повідомленні № 69/19 від 22 травня 2006 року податкового зобовязання з мита на товари в сумі 104357,28 грн. (за основним платежем - 99387,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4969,39 грн.) встановлено постановою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2008 року, із прийняттям якої податкове зобовязання за цим рішенням в сумі 104357,28 грн. набуло статусу узгодженого.

Враховуючи терміни сплати узгодженого податкового зобовязання, визначеного контролюючим органом, що встановлені підпунктами 5.3.1. та 5.3.2. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», кінцевим строком сплати податкового зобовязання визначеного у рішенні № 69/19 від 22 травня 2006 року є 21 листопада 2008 року.

Чинними на момент виникнення спірних правовідносин нормативно-правовими актами набуття статусу узгодженості податкового зобовязання не повязувалося із прийняттям судового рішення про стягнення зазначеної суми податкового зобовязання, що свідчить про необґрунтованість наведених позивачем у позові доводів стосовно невірного визначення відповідачем кінцевого строку сплати податкового зобовязання, визначеного у рішенні № 69/19 від 22 травня 2006 року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про обороти учасника зовнішньоекономічної діяльності за період з 31 травня 2010 року по 12 березня 2011 року, податкове зобовязання визначене відповідачем у рішенні № 69/19 було погашено позивачем в повному обсязі 25 листопада 2010 року. Зазначена обставина не заперечується відповідачем.

Згідно підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» податкове зобовязання у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

У звязку із тим, що прострочення сплати податкового зобовязання за податковим повідомленням склала більше ніж 90 календарних днів, відповідачем прийнято податкове повідомлення № 77 від 29 листопада 2010 року про застосування штрафних санкцій в сумі 52178,64 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобовязання.

Наявність обставин для застосування до позивача штрафних санкцій, повязаних із несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобовязання в сумі 99387,89 грн. з мита на товари встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/4794/2011 від 28 липня 2011 року, що набрала законної сили 10 листопада 2011 року та згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування.

Втім, з огляду на те, що рішенням суду було скасовано податкове повідомлення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 2484,69 грн., відповідач прийняв рішення №203 від 28 листопада 2011 року, що є предметом скарження в цій справі.

Правові підстави для прийняття нового податкового повідомлення у разі часткового скасування раніше прийнятого податкового повідомлення наведені в Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дошок податкових повідомлень, затвердженому наказом Державної митної служби України № 370 від 11 травня 2006 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 травня 2006 року № 613/12487).

Підпунктом а частини 2 пункту 5.2. розділу 5 зазначеного порядку встановлено, що у разі часткового скасування податкового повідомлення митний орган складає та направляє платнику податків нове податкове повідомлення-рішення. При цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

Норми аналогічного змісту містяться в статті 60 Податкового кодексу України, згідно якого податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

В такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Таким чином, податкове повідомлення № 77 від 29 листопада 2010 року на час розгляду цієї справи судом є відкликаним.

Враховуючі наведене, приймаючи до уваги підтвердження наявними в матеріалах справи документами здійснення позивачем несвоєчасної сплати податкового зобовязання, з мита на товари в сумі 99387,89 грн., визначеного податковим повідомленням № 69/19 від 22 травня 2006 року, відкликання податкового повідомлення № 77 від 29 листопада 2010 року, суд дійшов висновку про прийняття Східною митницею податкового повідомлення № 203 від 28 листопада 2011 року за наявності на те правових підстав та правомірність визначеної в зазначеному повідомленні штрафних санкцій в сумі 49693,95 грн. Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення № 203 від 28 листопада 2011 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дошок податкових повідомлень, затвердженому наказом Державної митної служби України № 370 від 11 травня 2006 року, та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «WEF TRANS» до Східної митниці про визнання недійсним податкового повідомлення № 203 від 28 листопада 2011 року, яким до позивача застосований штраф в сумі 49693,96 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 99387,89 грн., відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 13 січня 2012 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.