Постанова № 21073374, 29.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/16985/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. <Текст > при секретаріВітушко Л.Г. за участю: представника позивача представників відповідача Заіменко Д.В. Бобровської В.Ю., Снісаренко І.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: 08.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпробетон”(далі позивач, ТОВ “Дніпробетон”) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі відповідач, Лівобережна МДПІ), про (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимоги (а.с.81-82)) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 09.09.2011р. №0102212301 про зменшення ТОВ "Дніпробетон" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн. та №0102222301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн.; від 28.11.2011р. №0102892301 про зменшення ТОВ "Дніпробетон" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн., №0102902301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн. та №0102912301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 24245,75грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 09.09.2011р. було прийнято на підставі акту від 30.08.2011р. №3363/232/20239861 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дніпробетон» з метою перевірки наданих уточнюючих розрахунків - №900000583 від 21.01.2011р., №9000030660 від 21.01.2011р., №9000252167 від 11.02.2011р. Позивач не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями в рамках апеляційного узгодження звернувся до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, за результатами розгляду скарги, відповідачем було прийняті 28.11.2011р. податкові повідомлення-рішення №0102892301 про зменшення ТОВ "Дніпробетон" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн., №0102902301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн. та №0102912301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 24245,75грн. Вважають дані рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем згідно положень Закону України «Про податок на додану вартість» в грудні 2010 року було направлено до відповідача уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок: за лютий 2008 року, в якому збільшувався податковий кредит по податковим накладним №19024 від 19.02.2008р., виписаних ТОВ «Дніпробетон»; за квітень 2008 року, в якому збільшувався податковий кредит по податковим накладним №210101 від 23.04.2008р., виписаних ТОВ «Укрсервісцентр»; за вересень 2008 року, в якому збільшувався податковий кредит по податковим накладним №160901 від 16.09.2008р. та №180901 від 18.09.2008 року виписаних ТОВ «Укрсервісцентр». Вищезазначені податкові накладні були отримані позивачем від ТОВ «Укрсервісцентр» в грудні 2010 року. Таким чином, ТОВ «Дніпробетон» в межах 1095 днів, протягом яких за підприємством зберігається право на формування податкового кредиту по отриманим із запізненням податковим накладним, правомірно було подано уточнюючі розрахунки та збільшено суму податкового кредиту. На підставі вищенаведеного, вважають, що висновки відповідача про наявність порушення податкового законодавства позивачем є неправомірними та просять суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, позовні вимоги вважають необґрунтованими, посилаючись на те, що позивачем порушено п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 460211 грн., у тому числі по періодам: лютий 2011р. 3927 грн., березень 2011р. 5977грн., квітень 2011р. 83124 грн., травень 2011р. 84753грн., червень 2011р. 185427грн., липень 2011р. 97003грн. та завищення суми відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 3074051 грн. за липень 2011р. З урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за результатами звітного періоду платник податку зобовязаний сформувати як суму податкових зобовязань такого звітного періоду, так і суму дозволеного в цьому ж звітному періоді податкового кредиту. Крім того, п.п.7.2.3 п.7.2. ст. 7 цього Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках та оригінал податкової накладної надається покупцю. Таким чином, законом не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Отже, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням є обовязком платника податку. Позивачем не надано до перевірки документів, які б підтверджували фактичну дату надходження податкових накладних від продавця. Враховуючи наведений порядок врахування відємного значення за порушення платником податків норм податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, ТОВ «Дніпробетон» неправомірно було включено дані уточнюючих розрахунків у загальній сумі податку на додану вартість 3534262,00грн. до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-березень 2011 року, які в подальшому були перенесені позивачем до складу податкової звітності з податку на додану вартість за квітень-липень 2011 року, внаслідок чого було завищено відємне значення податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму податку на додану вартість 3534262грн. та занижено податкові зобовязання за лютий-липень 2011 року на загальну суму податку на додану вартість 460211грн. На підставі вищенаведеного, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Дніпробетон» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис (а.с.91).

ТОВ “Дніпробетон” з 01.04.2005р. перебуває на обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська (а.с.55).

Судом встановлено, що ТОВ “Дніпробетон” є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 06.04.2005р. за №4663330 (а.с.55).

В ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «Дніпробетон» 22.12.2010р. було подано до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2008 року (а.с.29-33).

29.12.2011р. Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська, листом за №46735/10/28-215, повідомила керівника ТОВ «Дніпробетон» щодо невизнання податковою звітністю уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітній період «вересень 2008р.» (а.с.34).

Судом встановлено, що 21.01.2011р. ТОВ «Дніпробетон» було подано до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2008 року, яким збільшено суму податкового кредиту на 746527 грн. за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість по податковій накладній №190204 від 19.02.2008р., виписаної ТОВ «Укрсервісцентр» (а.с.21-24,36) та за квітень 2008 року, яким збільшено суму податкового кредиту на 1623375 грн. за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість по податковій накладній №210101 від 23.04.2008р., виписаної ТОВ «Укрсервісцентр» (а.с.25-28, 35).

Також судом встановлено, що 11.02.2011р. ТОВ «Дніпробетон» було подано до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2009 року, яким збільшено суму податкового кредиту на 1164360грн., за рахунок включення до його складу сум податку на додану вартість по накладним №160901 від 16.09.2008р. та №180901 від 18.09.2011р., виписаних ТОВ «Укрсервісцентр» (а.с.17-19,37,38).

З 18.08.2011р. по 25.08.2011р. на підставі наказу від 08.08.2011р. № 1032, виданого Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, головним державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Черененко Ю.С. та старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб Бобровською В.Ю. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дніпробетон» з метою перевірки наданих уточнюючих розрахунків №900000583 від 21.01.2011р., №9000030660 від 21.01.2011р., №9000252167 від 11.02.2011р. (а.с.54-55).

За результатами перевірки 30.08.2011р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська складено акт №3363/232/20239861 (а.с.54-67).

У ході документальної позапланової невиїзної перевірки було встановлено порушення:

1)п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 460211 грн., у тому числі по періодам: лютий 2011р. 3927 грн., березень 2011р. 5977грн., квітень 2011р. 83124 грн., травень 2011р. 84753грн., червень 2011р. 185427грн., липень 2011р. 97003грн. та завищення суми відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 3074051 грн. за липень 2011р. (а.с.67).

На підставі зазначеного акту перевірки, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська 09.09.2011р.було винесено податкові повідомлення-рішення №0102212301 про зменшення ТОВ «Дніпробетон» розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн. та №0102222301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн. (а.с.51,52).

Судом встановлено, що 25.11.2011р. за результатами розгляду скарги ТОВ «Дніпробетон» на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області, було скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 09.09.2011р. №0102212301 в частині заснованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн., в частині зменшення ТОВ «Дніпробетон» розміру відємного значення суми податку на додану вартість на 3074051 грн. вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про нарахування суми грошового зобовязання з податку на додану вартість від 09.09.2011р. №0102222301 в частині заснованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5,00грн., в іншій частині 460212,00грн. дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.72-77).

28.11.2011р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було винесено податкові повідомлення-рішення №0102892301 про зменшення ТОВ "Дніпробетон" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн. (а.с.85), №0102902301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн. (а.с.86) та №0102912301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 24245,75грн.(а.с.87).

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР, від 03.04.1997р. (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000р. (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом та одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Згідно п.п.15.1.1. п.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про те, що платником податків до складу податкового кредиту можуть бути включені суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням ним товарів (послуг) за умови підтвердження таких сум, зокрема, податковими накладними, що мають бути заповнені в порядку, визначеному законодавством, а саме, містити усі обовязкові реквізити, встановлені п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та положення Закону не містять заборони включення в подальшому до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, заповнених належним чином і отриманих в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивачем податкові накладні №190204 від 19.02.2008р., №230402 від 23.04.2008р., №160901 від 16.09.2008р. та №180901 від 18.09.2008р. від ТОВ «Укрсервісцентр» були отримані в грудні 2010 року, а тому до спірних правовідносин застосовується законодавство, що діяло на період їх виникнення.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ «Дніпробетон» було правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі вищезазначених податкових накладних, оскільки з дати виписки податкових накладних ще не минуло 1095 днів, протягом яких за підприємством зберігається право на формування податкового кредиту по отриманим з запізненням податковим накладним.

За таких обставин, доводи представників відповідача про порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України стосовно пропущення ТОВ «Дніпробетон» строку у 365 календарних днів, за яким за платником податків зберігається право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, оскільки податкові накладні були виписані в 2008 році, позивачем були отримані в грудні 2010 року, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми законодавства чинного на період їх виникнення, а не Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а тому податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 09.09.2011р. №0102212301 про зменшення ТОВ "Дніпробетон" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн., №0102222301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн. та від 28.11.2011р. №0102892301 про зменшення ТОВ "Дніпробетон" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн., №0102902301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн. та №0102912301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 24245,75грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України №2755-VI, від 02.12.2010р., Законом України «Про податок на додану вартість/97-ВР, від 03.04.1997р.(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000р. (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 09.09.2011р. №0102212301 про зменшення ТОВ "Дніпробетон" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн. та №0102222301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 28.11.2011р. №0102892301 про зменшення ТОВ "Дніпробетон" розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3074051грн. та №0102902301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 460217грн. та №0102912301 про збільшення ТОВ "Дніпробетон" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 24245,75грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.Є. Куделько

< Текст >