Постанова № 21072646, 22.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

22.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/8135/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніна О.С. <Текст > при секретаріЧерпак А.Ю. сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроелектротехсервіс»про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Дніпроелектротехсервіс», в якому просив стягнути з відповідача податковий борг зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 448,17 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що заборгованості відповідача в сумі 448,17 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податкових зобовязань відповідно до наданих податкових декларацій та накладених на нього штрафних санкцій за неподання податкової декларації.

Від представника позивача надійшло клопотання, в якому він зазначив, що позовні вимоги викладені у позові підтримує у повному обсязі та просить розглянути дану справу.

Відповідач в судове засідання не з`явився, заперечень на позов не надавав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином та заздалегідь, шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням.

У відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування»втрачають чинність.

У зв`язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати платником орендної плати виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що у даному випадку необхідно застосовувати законодавство, яке діяло до 01.01.2011.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Дніпроелектротехсервіс»зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 13.11.2006 р. як субєкт підприємницької діяльності юридична особа та перебуває на обліку як платник податків та обовязкових платежів у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник на підставі наступного.

ТОВ «Дніпроелектротехсервіс»подало до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності №1530 від 29.01.2009, в якій самостійно узгодило орендну плату на 2009 рік у розмірі 1238,01 грн. за рік.

Судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі сплатив самостійно узгоджену орендну плату за 2009 рік, у звязку з чим у нього на початок 2010 року утворилась недоїмка у сумі 107,92 грн.

На підставі цього, позивачем була винесена перша податкова вимога №1/25 від 11.01.2010 на суму 107,92 грн. та друга податкова вимога № 2/226 від 16.02.2010 на суму 211,06 грн., які були розміщені на дошці оголошень, у звязку з неможливістю їх вручення, що підтверджується актом від 15.01.2010 та 16.02.2010. Дані податкові вимоги не були виконані відповідачем та у судовому чи адміністративному порядку не оскаржувались.

Крім того, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача щодо своєчасності сплати узгодженої суми орендної сплати та подання податкової декларації, якою встановлено неподання ТОВ «Дніпроелектротехсервіс»податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік, чим порушено ст.. 14, 17 ЗУ «Про плату за землю»та п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Даний факт знайшов своє відображення в аті №1087/1503/31793868 від 25.03.2010.

На підставі акту перевірки №1087/1503/31793868 від 25.03.2010 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2010 №0001911503/0, яким відповідачу нараховані штрафні санкції у сумі 170 грн. Дані штрафні санкції відповідачем сплачені не були.

Також, 12.04.2011 податковим органом було нараховано відповідачу додаткові штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань у розмірі 16,67 грн., 20,63 грн., 10,32 грн., 10,13 грн., 9,36 грн.

У звязку з несплатою відповідачем вищенаведених податкових зобовязань, у нього утворилась недоїмка за квітень 2010 року у сумі 448,17 грн., яка станом на 26.08.2011 року останнім не погашена.

Так, пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податку в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї ж статті Закону України № 2181-Ш, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 1 Закону України № 2181-Ш визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року, подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій ( стаття 14 Закону України «Про плату за землю»).

Згідно зі ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Положення п. 11 ст. 10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» зазначають, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках передбачених законом.

Також, пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 448,17 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроелектротехсервіс» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроелектротехсервіс» (ЄДРПО 31793868) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати юридичних осіб за земельні ділянки державної та комунальної власності у сумі 448,17 гривень (р/р № 33215812700004, УДКУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код платежу 13050200, МФО 805012).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Луніна

< Текст >