Постанова № 21072456, 21.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2011 р. Справа № 2а-1538/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. <Текст > при секретаріГрачовій В.М. за участю: позивача відповідача Коваленко В.Ю. Мулько А.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 905,00 грн. В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим нараховані штрафні санкції в сумі 905,00 грн.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що п.9 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, якщо такі фізичні особи сплачують ринковий збір відповідно до законодавства. Оскільки, згідно договору від 28.12.2006 року між відповідачем та Солонянською селищною радою, підприємець зобовязаний збирати кошти за торгівлю на ринку. Виявлені при перевірці кошти в розмірі 181,00 грн. є сплатою ринкового збору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстрований Солонянською районною державною адміністрацією, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію від 21.12.2006 року №22150000000000775, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на підставі заяви взято на облік у Солонянському відділені Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції.

Згідно плану-графіку проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій на листопад 2007 року та на підставі направлень №001096 та №001097 від 20.11.2007р. Дніпропетровською МДПІ 24 листопада 2007 року проведено планову перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, та розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 24.11.2007 року за №0417381/233 (бланковий №002393), в якому відображені порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:

- проведення розрахункових операцій без застосування РРО, РК без використання книги обліку розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа на суму 181,00 грн.

Відповідальність за дане порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 181,00 грн. х 5 = 905,0 грн.

На підставі Акту перевірки Дніпропетровською МДПІ 30 листопада 2007 року винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» за №0004192306 на суму 905,00 грн. У відповідності до вимог діючого законодавства надіслано поштою 26.12.2007 року та отримано відповідачем 28.12.2007 року, про що свідчить корінець поштового повідомлення про вручення.

З матеріалів справи встановлено, що за договором від 28.12.2006 року між Солонянською селищною радою та ОСОБА_5 підприємець - ОСОБА_5 зобов'язана збирати кошти за торгівлю на ринку згідно з затвердженими селищною радою нормами.

Як пояснив представник позивача, сума в 181 гривню, яка виявлена в ході перевірки,є ринковим збором, який зібрано відповідно до зазначеного договору.

Відповідно до Указу Президента України від 28.06.1999р. №761 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.

Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі.

Ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.

Таким чином, висновки податкової служби щодо встановленого порушення та прийнятого рішення суд вважає обгрунтованими.

В установленому чинним законодавством порядку рішення не оскаржувлось, фінансові санкції до теперішнього часу не сплачені до бюджету.

Сума боргу складає 905,00 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

При вирішенні судом спору по суті позовних вимог встановлено, що статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 2 цього закону завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктами 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно п.3 Указу Президента України «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору» ринковий збір сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. На підставі касового чека про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що позивачем надано належні докази, які свідчать про заборгованість відповідача перед бюджетом, а тому позовні вимоги мають бути задоволені.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Держави суму заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 905,00 грн. на р/р 31118104700305 код платежу 21080911, одержувач ГУДК в Дніпропентровській області МФО 805012, банк одержувач УДКУ в Дніпропетровській області, код казначейства 23929804.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Єфанова

< Текст >