Постанова № 21072457, 21.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/13287/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. <Текст > при секретаріБіленькій О.Ю., за участю: представника позивача представника відповідача Нагорної Н.О., Мотова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Торговий дім "Рапід" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та зобовязання утриматись від вчинення певних дій ВСТАНОВИВ: Приватне підприємства «Торговий дім «Рапід» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просить: - визнати протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції по визнанню правочинів нікчемними та такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених у жовтні та грудні 2010 року, укладені приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» з товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Співдружність», товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ремонтний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Тьюб»;

- зобовязати Нікопольську обєднану державну податкову інспекцію відновити показники податкових зобовязань та податкового кредиту шляхом відновлення їх в електронній автоматизованій системі на підставі податкових декларацій, поданих Приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» (код ЄДРОПОУ 34310609) за жовтень 2010 року;

- зобовязати Нікопольську обєднану державну податкову інспекцію утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам висновків по визнанню правочинів нікчемними, які укладені позивачем - приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» з товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Співдружність», товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ремонтний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Тьюб».

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України порушенням відповідачем порядку проведення позапланових перевірок та невідповідністю висновків, зроблених в акті перевірки фактичним обставинам. Безпосередньо в обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Торговий дім «Рапід» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Співдружність» за період діяльності з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року. Відповідно до висновків Акту між Позивачем ПП «ТД «Рапід» та ТОВ «АПК «Співдружність» був укладений правочин, що містить ознаки нікчемності, а разом з ними є нікчемними правочини, укладені між Позивачем та іншими контрагентами за «ланцюгом до вигодо набувача», у тому числі з покупцями (замовниками) Позивача - ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» (код ЄДРПОУ 31167067) відповідно до укладених договорів та ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (код ЄДРПОУ 35537363).

Дії відповідача щодо визнання нікчемними угод укладених між Позивачем та його контрагентами, впливають на інтереси позивача в публічно-правових відносинах у сфері оподаткування. На підставі висновків Акту щодо визнання правочинів нікчемними, було видалено з автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів подані Позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень і грудень 2010 року. Позивач вважає дії Відповідача по визнанню правочинів нікчемними протиправними.

14 липня 2011 року ПДІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська була проведена перевірка матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ТОВ «АПК «Співдружність». При цьому фактичної перевірки цього підприємства щодо відсутності первинних та бухгалтерських документів, договорів, складських та інших приміщень не відбувалось. Наслідком цього Відповідачем зроблений помилковий висновок про нікчемність вчиненого правочину між Позивачем та ТОВ «АПК «Співдружність». Податковим органом не досліджувалось питання чи є це підприємство виробником або торговим посередником при здійсненні операцій з поставки товарів та інших угод, не встановлено можливість укладання ним цивільно-правових угод найму складських приміщень, автотранспорту, договорів підряду чи надання послуг, та не з'ясовано інші обставини, які могли б підтверджувати відсутність у вказаної юридичної особи необхідних умов для ведення господарської діяльності. Позивачем було виконано всі встановлені законом вимоги для формування податкового кредиту та податкових зобовязань з податку на додану вартість. Відповідач визнав нікчемними угоди укладені між Позивачем та його контрагентами, видалив податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2010 року з Автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що порушує права та впливає на інтереси позивача в публічно-правових відносинах у сфері оподаткування внаслідок чого позивач вважається недобросовісним платником податків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію такими доводами.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою ПП «Торговий дім «Рапід» встановлено, що угоди поставки між ПП «Торговий дім «Рапід» та ТОВ «АПК Співдружність» є нікчемним, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Відповідно до ч. 1.5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України зазначені в акті перевірки правочини ПП «Торговий дім «Рапід» з покупцями ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод», ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені позивачем з вказаними контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіми особами.

За наслідками проведеної документальної перевірки встановлено, що ТОВ «АПК «Співдружність» в особі директора Чорновола А.А. та ПП «Торговий дім «Рапід» в особі директора Шапара В.А. уклали договір № 10 від 15.10.10, згідно з яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню механічної обробки та виготовленню деталей.

Згідно п.1.2 розділу 1 договору від 15.10.10 №10 загальною сумою договору є загальна сума наданих послуг. У відповідності з п.2.2, 2.3 розділу 2 договору послуги надаються за місцезнаходженням виконавця, доставка продукції здійснюється транспортом виконавця.

При цьому ані під час проведення перевірки, ані до матеріалів адміністративного позову позивачем не було надано жодного документу, який у відповідності з вимогами закону підтверджує факт транспортування деталей, крім того акти приймання-передачі заготовки та готової продукції не надавались.

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 14.07.2011р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «АПК «Співдружність» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої було складено акт від 14.07.11 №1096/231/37148610.

Згідно висновків, викладених в акті перевірки від 14.07.2011р. за №1096/231/37148610, встановлено, що в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що за податковою адресою «АПК «Співдружність» (49053, м. Дніпропетровськ, вул. Аврори д.21/-м) не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач - приватне підприємство «Торговий дім «Рапід» (код ЄДРПОУ 34310609) зареєстроване як юридична особа рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 09.06.1996р. та перебуває на обліку, як платник податків, в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції з 14.06.2006р. за № 373.

Позивач є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ за №03382379, видане 03.07.2006 року.

Основними видами діяльності підприємства на підставі статуту та даних довідки ЄДРПОУ від 06.07.2009р. за № 014904 є:

51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

25.24.0 Виробництво інших виробів з пластмас.

28.40.0 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія.

28.75.0 Виготовлення інших готових металевих виробів.

29.24.4 Ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення.

60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Здійснення вищезазначених видів діяльності наявності ліцензії відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р. за № 1775-ІІІ не потребує.

15.10.2010р. між приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» (замовник) та ТОВ «АПК «Співдружність» (виконавець) було укладено договір за № 10, відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання по виконанню механічної обробки та виготовлення деталей. В договорі також визначено умови поставки товару та оплати, відповідальність сторін та інші умови.

31.08.2010р. між приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» (виконавцем) та ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» (замовником) було укладено договір за № 31/08-10, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобовязується здійснити механічну обробку валків чорнової клеті по кресленню 22-7-06-01 у кількості 100 штук, а замовник зобовязується прийняти та сплатити надані виконавцем послуги. В договорі також визначено інші умови надання послуг та їх оплати, відповідальність сторін та інші умови.

Додатковою угодою від 13.10.2010р. за № 131010/1НРЗ до договору за № 31/08-10 від 31.08.2010р. були внесені зміни у договір за № 31/08-10 від 31.08.2010р. щодо предмету договору та порядку оплати наданих послуг.

Додатковою угодою від 21.10.2010р. за № 211010/1НРЗ до договору за № 31/08-10 від 31.08.2010р. були внесені зміни у договір за № 31/08-10 від 31.08.2010р. щодо предмету договору та порядку оплати наданих послуг.

14.09.2010р. між приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» (постачальник) та ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (покупець) було укладено договір за № 919, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення (товар), найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки поставки якого вказані у специфікаціях-додатках до договору. В договорі також визначено інші умови поставки товару та їх оплати, відповідальність сторін та інші умови.

Додатковою угодою від 05.10.2010р. за № 1/919-д11 до договору за № 919 від 14.09.2010р. була визначена та погоджена сторонами договору специфікація № 2.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. за № 509-ХІІ (далі - Закон України №509-ХІІ) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних,цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог законодавства уповноваженою особою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі п.п. 20.1.4 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України відповідно до наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТД «Рапід» від 23.08.2011р. за №1319, направлення від ,23.08.11 №424/232, з урахуванням акту перевірки від 14.07.2011р. за №1096/231/37148610 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АПК «Співдружність» (код за ЄДРПОУ 37148610) в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період за грудень 2010 року, проведена документальна позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Торговий Дім «Рапід» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «АПК «Співдружність» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 37148610) за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 0.09.2011р. за № 823/232/34310609.

У акті перевірки були зафіксовано, що відповідно до ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України зазначені в акті перевірки правочини ПП «Торговий дім «Рапід» із ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод», ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені позивачем з вказаними контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіми особам, проте суд не погоджується з цим висновком з таких підстав.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч.1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 ЦКУ.

Частиною 1 ст. 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозоли адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з цією нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно ст.4 Закону № 996-ХІV одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік є принцип превалювання сутності над формою, а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Оглянуті судом у судовому засіданні первинні бухгалтерські документи, а саме:

-акти приймання-передачі виконаних послуг: від 10.12.2010р. на суму 146892,00 грн., від 10.12.2010р. на суму 21870,86 грн., від 13.12.2010р. на суму 20655,82 грн., від 15.12.2010р. на суму 21870,86 грн., від 20.12.2010р. на суму 30376,20 грн., від 23.12.2010р. на суму 48601,92 грн., від 23.12.2010р. на суму 6571,20 грн., від 13.12.2010р. за № ОУ-0000389,

-рахунок-фактура від 03.12.2010р. за № СФ-0000389 на суму 1300,00 грн.,

-видаткові накладні: від 13.12.2010р. за № 1312, від 22.12.2010р. за № 2212, від 13.12.2010р. за № 61, від 14.12.2010р. за № 62, від 15.12.2010р. за № 63, від 15.12.2010р. за №64, від 17.12.2010р. за № 65, від 20.12.2010р. за № 66, від 22.12.2010р. за № 67, від 27.12.2010р. за № 69,

-податкові накладні: від 08.10.2010р. за № 65, від 01.12.2010р. за № 94, від 02.12.2010р. за № 95, від 03.12.2010р. за № 96, від 03.12.2010р. за № 97, від 03.12.2010р. за № 98, від 06.12.2010р. за № 99, від 06.12.2010р. за № 100, від 10.12.2010р. за № 102, від 10.12.2010р. за № 101277, від 13.12.2010р. за № 131281, від 15.12.2010р. за №103, від 13.12.2010р. за № 104, від 15.12.2010р. за №105, від 15.12.2010р. за №106, від 20.12.2010р. за №107, від 22.12.2010р. за № 221293, від 23.12.2010р. за № 110, від 23.12.2010р. за № 111, від 23.12.2010р. за № 109, від 24.12.2010р. за № 112, від 27.12.2010р. за № 114, від 27.12.2010р. за № 113, містять всі обовязкові реквізити для надання їм юридичної сили і доказовості.

Таким чином, первинні документи, які складені субєктами господарської діяльності приватне підприємство «Торговий дім «Рапід» та ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод», ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» на виконання умов договору за № 10 від 15.10.2010р., договору за № 31/08-10 від 31.08.2010р., додаткової угоди від 13.10.2010р. за № 131010/1НРЗ до договору за № 31/08-10 від 31.08.2010р., додаткової угоди від 21.10.2010р. за № 211010/1НРЗ до договору за № 31/08-10 від 31.08.2010р., договору за № 919 від 14.09.2010р., додаткової угоди від 05.10.2010р. за № 1/919-д11 до договору за № 919 від 14.09.2010р., є документами - підставою для відображення в облікових регістрах господарського та податкового обліку.

У відповідності з п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року за № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року за № 9 вказав, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року за № 9 зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо».

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін спірних договорів на укладання їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не зазначив.

Крім того, зміст акту перевірки вказує на те, що фактично підставою для того, щоб вважати договори, укладені позивачем, нікчемними є твердження відповідача про відсутність у позивача необхідних умов для здійснення господарських операцій та не створення цими договорами реального настання правових наслідків.

Проте вказані обставини у відповідності зі статтею 234 ЦК України є ознаками фіктивного правочину, який може бути визнаний судом недійсним, і не вказують на нікчемність такого правочину.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 0.09.2011р. за № 823/232/34310609 про нікчемність правочинів укладених між приватне підприємство «Торговий дім «Рапід» та ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод», ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб», не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договори, укладені позивачем з його контрагентами нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, відповідачем було неправомірно встановлено порушення позивачем ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що вставлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з контрагентами ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» та ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб».

Щодо іншої позовної вимоги, а саме: зобовязати Нікопольську обєднану державну податкову інспекцію утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам висновків по визнанню правочинів нікчемними, які укладені позивачем - приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» з товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Співдружність», товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ремонтний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Тьюб», то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обовязкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Щодо позовної вимоги про зобовязання Нікопольської обєднаної державної податкової інспекцію відновити показники податкових зобовязань та податкового кредиту шляхом відновлення їх в електронній автоматизованій системі на підставі податкових декларацій, поданих Приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» (код ЄДРОПОУ 34310609) за жовтень 2010 року, то суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на те, що позивачем не було надано доказів того, що відповідачем у звязку з обставинами, викладеними у акті від 0.09.2011р. за № 823/232/34310609, було змінено показники податкових зобовязань та податкового кредиту шляхом відновлення їх в електронній автоматизованій системі на підставі податкових декларацій, поданих приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» (код ЄДРОПОУ 34310609) за жовтень 2010 року.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність висновків, викладених у акті від 0.09.2011р. за № 823/232/34310609 про порушення позивачем ч. 1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що вставлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з контрагентами ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» та ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб». Зазначені висновки зроблені не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість часткового задоволення позову.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, судові витрати здійснені позивачем та підтверджені документально у розмірі 1,70 грн. (квитанція № 28-12400 від 07.10.2011р., оригінал якої міститься в матеріалах справи) підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Торговий дім «Рапід» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії та зобовязання утриматись від вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції по визнанню правочинів нікчемними та такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених у жовтні та грудні 2010 року, укладені приватним підприємством «Торговий дім «Рапід» з товариством з обмеженою відповідальністю «АПК «Співдружність», товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ремонтний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Тьюб»

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача з Державного бюджету України документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням субєкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 29 листопада 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В Ільков

< Текст >