Постанова № 21072387, 20.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

20.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/13620/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни <Текст > при секретаріЛуговій В.О. за участю: представників позивача представника відповідача Дубова Д.О., Науменко О.Л. Бублейника В.А. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до приватного підприємства «Обрій» про застосування арешту коштів платника податків, - ВСТАНОВИВ: 26.10.2011 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Обрій» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків «Райфайзен Банк Аваль» у м. Києві №26000154556 та, з урахуванням уточнень адміністративного позову від 04.11.2011р. просить визнати правомірним рішення про застосування адміністративного арешту майна керівника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2011р. позовну заяву Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в частині вимог про визнання правомірним рішення про застосування адміністративного арешту майна керівника ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було залишено без розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ПП «Обрій» відмовило посадовим особам органу державної податкової служби в проведенні документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено відповідний акт та прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Обрій» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.42-44) та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, як платник податків (а.с.4).

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, листом від 19.09.2011 року №30513 звернулась до ПП «Обрій» із запитом про надання пояснень та копій документів, щодо здійснення господарської діяльності підприємства за липень 2011 року (а.с. 5).

В звязку з тим, що відповідачем не було надано пояснень та документальні підтвердження на письмовий запит ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, на підставі пп.75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, начальником ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було видано Наказ від 19.10.2011 року за №1684 «Про організацію здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ПП ««Обрій» (а.с. 6) та видано направлення на перевірку від 19.10.2011 року №1459 (а.с. 7).

Однак, суд ставиться критично до запиту №30513 від 19.09.2011 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, як на обставину для проведення перевірки оскільки, як пояснив представник відповідача зазначений лист не було отримано ПП «Обрій».

Згідно вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: якщо платник податків на надасть пояснення та їх документального підтвердження на обовязків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, наявність обставини, яка дає можливість здійснити документальну позапланову документальну перевірку відсутня, оскільки з листа не можливо встановити дату його отримання ПП «Обрій».

З метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки 19.10.2011 року співробітниками ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська здійснено вихід на юридичну адресу ПП «Обрій» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артема, б. 80. В зв'язку з відмовою у допуску до проведення перевірки, працівниками податкового органу складено Акт №952/233/30745148 про недопуск до перевірки (а.с.8).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в України" від 04.12.1990 року №509-ХІІ органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Належних доказів про вручення наказу про проведення перевірки відповідачу до суду не надано.

Відповідно до пункту 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальної позапланова виїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

П. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, докази надіслання на адресу ПП «Обрій» направлення на перевірку або акт, який засвідчує факт відмови розписатися у направленні на перевірку відсутні.

Таким чином, в порушення статті 81 Податкового кодексу України, не надіславши платнику податків направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки, податковий орган позбавив можливості платника податків на його виконання, що є порушенням з боку ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Окрім того, направлення на перевірку оформлено не у відповідності до статті 81 Податкового кодексу України.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно із п. 7.3. наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, обгрутованість якого протягом 96 годин має бути підтверджена судом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042.

Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Однак, належних доказів на підтвердження факту відмови підприємства від проведення позапланової документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби суду не надано.

Окрім того, суд зазначає, що в акті про не допуск до перевірки не встановлено посадову (службову) особу ПП «Обрій», яка здійснила недопущення представників позивача до перевірки.

Згідно ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України докази повинні бути належними та допустимими. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного окремого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відсутні, оскільки позивач не надав до суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позову, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до приватного підприємства «Обрій» про застосування арешту коштів платника податків відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19.12.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >