Постанова № 21072385, 20.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

20.12.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/12809/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

при секретаріБоженко Наталії Василієвни

Луговій В.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Леон» про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Леон» в якому просить, стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Леон» (код 32007185) на користь бюджету на розрахункові рахунки згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб суму у розмірі 5528,90 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань згідно декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у відповідача виник податковий борг на суму 5528,90 гривень.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Леон» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська, як платник податків.

Відповідно до поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Леон» податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 1130 від 26.01.2011 р. визначена ним сума податкового зобовязання до сплати складає за січень 2011 року - 793,06 грн. та за лютий грудень 2011 року - 793,03 грн. щомісячно. Враховуючи, що на початок року ТОВ «Леон» мало переплату у розмірі 22,37 грн., загальна сума заборгованості відповідача складає 5528,90грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N2181-III від 21.12.2000 року та Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

П. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, задекларована сума з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-липень 2011 року повинна була сплачуватись, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, що підприємством зроблено не було.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 370 від 03.03.2011 року яку він отримав 29.03.2011 року та яка ним не була оскаржена..

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового Кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

П.95.3 ст.95 Податкового Кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Правовою підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення податкового боргу є пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу де зазначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи заяву Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву та визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Леон» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Леон» (код 32007185) на користь бюджету на розрахункові рахунки згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб суму у розмірі 5528 (пять тисяч пятсот двадцять вісім) гривень 90 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >