Постанова № 21072389, 20.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

20.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/11423/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКальника Віталія Валерійовича <Текст > при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представника позивача Гейко В.І. предстаника відповідача Бойко О.П.< ПІБ Представників ><Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з додаткової відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним акту опису активів, - ВСТАНОВИВ: Товариство з додаткової відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" звернулося з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, в якому просить визнати «Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави» від 23.12.2010 року, недійсним; виключити з податкової застави наступне майно: адміністративний корпус А-2, 431 кв.м., прохідна центральна 11,8 кв.м., які знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги 77. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що через реалізацію більшої частини майнового комплексу, для розміщення якого було надано підприємству земельну ділянку, сталося суттєве зменшення розміру земельної ділянки і як наслідок орендної плати. Тому, позивач вважає, що розмір орендованої земельної ділянки та розмір орендної плати підлягають перегляду в сторону зменшення та пропорційного розподілу між всіма власниками. Позивачем з цього приводу були надані відповідні докази до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська. Однак, співробітники податкової інспекції 23.12.2010 року склали «Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави», згідно якого прийняли у ВАТ "Електропівденмонтаж-3" в заставу будівлі та споруди, а саме: адміністративний корпус А-2,431 кв.м., прохідна центральна 11,8 кв.м., які знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги 77. Позивач вважає, що акт опису активів, на які поширюється право податкової застави від 23.12.2010 року, є недійсним, складений з підстав недодержання посадовими особами МДПІ вимог до складання подібних документів, та вважає, що необхідно виключити з податкової застави майно, включене до акту опису активів, в зв'язку з його продажем за договором купівлі - продажу фізичним особам. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до загальних положень статуту, Товариство з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" створено згідно чинного законодавства України, внаслідок перетворення (реорганізації) ВАТ "Електропівденмонтаж-3" в ТДВ "Електропівденмонтаж-3" на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Електропівденмонтаж-3", протокол № 2 від 29 жовтня 2010 року, рішення чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Електропівденмонтаж-3", протокол № 1 від 14 березня 2011 року та рішення загальних зборів засновників (учасників) Товариства з додатковою відповідальністю"Електропівденмонтаж-3", протокол № 1 від 14 березня 2011 року.

Товариство з додатковою відповідальністю "Електропівденмонтаж-3" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Електропівденмонтаж-3", ідентифікаційний код 00121815, зареєстрованого Виконавчим комітетом Самарської районної Ради народних депутатів 06.10.1993р.

Встановлено, що у зв'язку з наявністю перед бюджетом податкового боргу за ТДВ "Електропівденмонтаж-3" (на момент виникнення спірних правовідносин ВАТ "Електропівденмонтаж-3") зі сплати податків та зборів, співробітниками Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська були здійснені відповідні заходи, передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000 року (зі змінами та доповненнями), що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, у відповідності до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як визначено п.1.17 ст.1 Закону №2181 податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк.

Згідно ст.8 Закону №2181 з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

П.8.1 ст.8 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до пп. 8.2.1 п.8.2 ст.8 вказаного Закону право податкової застави виникає у разі:

-неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Згідно з пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року, право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-III від 21.12.2000р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з пп.6.2.3 п. 6.2 ст.6 вказаного Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У відповідності до норм пп.6.2.3 ст.6 Закону №2181, перша податкова вимога, надіслана на адресу ТДВ "Електропівденмонтаж-3", містила повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк. Враховуючи, що наявний податковий борг ТДВ "Електропівденмонтаж-3" не був погашений, підприємство за підписом керівника та головного бухгалтера, листом від 14.12.2010 року №201 надало перелік майна, яке може бути використано для погашення боргу шляхом його реалізації у встановленому законом порядку (додатки до листа - рахунки 104, 105, 109,103). Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 №2-рп/2005 щодо визнання неконституційними положень абзацу другого підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено, що право податкової застави поширюється не на всі активи платника податків, а залежно від суми його податкового боргу. Тому у разі виникнення права податкової застави таке право може поширюватися на активи платника податків, розмір яких не є меншим двократного розміру суми податкового боргу платника податків на день виникнення права податкової застави. Так, податковим керуючим ТДВ "Електропівденмонтаж-3", призначеним відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 2 серпня 2001 року №312 „Про затвердження Положення про призначення, звільнення та компетенцію податкового керуючого", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2001 року за №736/5927, згідно наданого підприємством переліку активів, проведено опис активів ТДВ "Електропівденмонтаж-3", на які поширюється право податкової застави та складено акт опису активів від 23.12.2010 року, до якого включено майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу, тобто ліквідне майно - адміністративний корпус, літ. А-2 (431 кв.м., інвентаризаційний №3079, 1 поверх), прохідна центральна літ. О - 1, (11,8 кв.м., інвентаризаційний №3051). Згідно інформаційної довідки КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 30.12.2010 року №14595, означене майно зареєстровано на праві власності за ТДВ "Електропівденмонтаж-3". Крім того, означені споруди зазначені також підприємством і в відомостях нарахування амортизації за серпень 2011 року. Отже, суд вважає, що будь-які підстави для виключення з податкової застави майна, зазначеного в акті опису активів від 23.12.2010 року, відсутні. Також, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання «Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави»від 23.12.2010 року, недійсним, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Під рішенням субєкта владних повноважень у контексті даних положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Повноваження адміністративного суду при визнанні протиправним або нечинним рішення субєкта владних повноважень згідно положень КАС України поширюються на рішення - нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії. Тобто, встановлені способи захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних відносин.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Однак, вчинені податковим органом дії щодо складання акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, є службовим документом, тобто не має юридичної сили і за своєю правовою суттю не є актом в розумінні ч. 2 ст. 17 КАС України.

Таким чином, складений посадовими особами органу державної податкової служби акт опису активів, неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 86, 160, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства.

Повний текст постанови складений 18.12.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Кальник

< Текст >