Постанова № 21071938, 13.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

13.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/11749/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача Палової Т.П., Гемонової О.Л.,

представника відповідача Келеберди В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Піраміда»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ фірма «Піраміда», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним рішення про застування штрафних (фінансових) санкцій від 15.12.10 №000600230. В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про незаконність рішення субєкта владних повноважень, оскільки штрафні санкції застосовані спірним рішенням за порушення, які є надуманими. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, зазначивши, що податковим органом не врахований той факт, що крім РРО на підприємстві існує каса, яка знаходиться в одному орендованому приміщенні, розрахунки за реалізовану продукцію власного виробництва здійснюються через касу підприємства, в якій оприбутковується виручка з видачею прибуткових та видаткових касових ордерів та відповідних квитанцій. Для додаткового контролю всі операції проводяться через РРО. Також представниками позивача зазначено, що каса є основним місцем розрахунків.

Відповідач, ДПІ у м. Дніпродзержинську, з позовними вимогами не погодився, надавши заперечення проти позову. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні заявлених вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях та поясненнях, обґрунтувавши мотиви незгоди тим, що під час перевірки позивача посадовими особами контролюючого органу виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному «Х» звіті РРО у розмірі 5374,36 грн., за що положеннями Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність у вигляді накладення фінансових санкцій у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що посадовими особами ДПІ на підставі Направлень від 09.12.10 №1440 та№1441, отриманих головних бухгалтером ОСОБА_4, проведена перевірка за дотриманням субєктом господарювання Позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Результати проведеної перевірки Позивача оформлені актом від 10.12.10 №10292/0584/0403/23/19092453. З посиланням на згаданий акт ДПІ прийнято спірне рішення про застосування штрафних санкцій від 15.12.10 №0006002303, яким Позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі 26871,80 грн.

Позивач скористався правом апеляційного оскарження даного рішення податкового органу до ДПА у Дніпропетровській області. Рішенням ДПА області від 10.02.11 №4050/10/25-008 скарга фірми залишена без задоволення, а рішення ДПІ від 15.12.10 без змін. У звязку з непогодженням із прийнятим рішення Позивачем на рішення ДПІ та ДПА подана скарга до ДПА України, яка Рішенням про результати розгляду скарги від 23.03.11 №5703/6/25-0415 скаргу товариства залишила без задоволення, а рішення ДПІ від 15.12.10 та рішення ДПА від 10.02.11 без змін.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного акту індивідуальної дії слугували відображені в Акті перевірки висновки податкового органу про порушення ТОВ фірма «Піраміда» п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (далі Закон №265), а саме проведеною перевіркою виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначені в денному «Х» звіті РРО у розмірі 5374,36 грн. Внаслідок чого до субєкта господарювання застосована штрафна санкція на підставі ст. 22 згаданого Закону у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлена невідповідність.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків та винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до п. 13 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Місцем проведення розрахунків визначено місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст.2 Закону №265). На виконання Закону №265 ДПА України розроблений Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом від 01.12.00 № 614 (далі - Порядок №614). Положеннями наведеного Порядку, на реалізацію вимог Закону №265 щодо відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, визначені дії субєкта господарювання у разі унесення до місця проведення розрахунків готівки, що не повязано з розрахунковою операцією, в тому числі тієї готівка, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції. Так, відповідно до п.4.5 Порядку №614 унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Суд відмічає, що Порядок №614 зареєстрований в Мінюсті 05.02.01 за №107/5298, положення цього Порядку неконституційними не визнані, відтак підстав для невраховування його положень субєктами господарювання не вбачається.

Отже, зміст Закону №265 та Порядку №614 дає підставі для висновку, що у субєкта господарювання, який застосовує реєстратор розрахункових операцій, всі готівкові кошті на місці проведення розрахунків мають відповідати сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій. Як вбачається зі змісту Акту перевірки та не заперечується Позивачем, останній у своїй господарській діяльності використовує реєстратор розрахункових операцій. В судовому засіданні представником позивача підтверджені наведені в позові пояснення, що сума в розмірі 5374,36 грн. на момент здійснення перевірки, 10.12.10, знаходилась в касі підприємства, яка є основним місцем розрахунків. Знаходження суми в розмірі 5374,36 грн. на місці проведення розрахунків підтверджується також актом перевірки ДПІ, описом наявної готівки на місці проведення розрахунків, підписаним матеріально-відповідальною особо Позивача ОСОБА_6, а також поясненнями, наданими останньою в ході проведення перевірки.

В той же час представником позивача зазначено, що оскільки згадана сума не є виторгом за 10.12.11, а є невикористаними коштами за попередні дні, які видаються на господарські потреби, командировки, заробітну плату, її не потрібно було проводити через РРО, а достатньо відобразити в касовій книзі підприємства. Такі твердження позивача є помилковими та такими, що суперечать наведеним положенням Закону №265 та Порядку №614. Адже, як встановлено судом, кошти в розмірі 5374,36 грн. знаходились 10.12.10 на місці проведення розрахунків, оскільки, як зауважено позивачем, каса є основним місцем проведення розрахунків фірми. Суд відмічає, що відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, касою є як приміщення або місце приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, так і місце здійснення готівкових розрахунків. Враховуючи викладене, а також наведені вище вимоги Закону №265 та Порядку №614, кошти в розмірі 5374,36 грн., які знаходились 10.12.11 на місці проведення розрахунків, мали бути проведені Позивачем через реєстратор розрахункових операцій. Той факт, що наявність такої готівки на місці проведення розрахунків не повязана з проведенням Позивачем 10.12.11 розрахункових операцій не позбавляє Позивача обовязку зареєструвати її через РРО, адже, як зазначено вище, субєкт господарювання Позивач мав реєструвати її через РРО з використанням операцій «службове внесення».

Не позбавляє Позивача такого обовязку і факт відображення спірної суми в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів та касовій книзі. Ведення цих документів свідчить про дотримання субєктом господарювання правил ведення касових операцій, зокрема правил ведення та реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, інших касових документів, та здійснення первинного обліку готівки в касі, що не є тотожнім дотриманню правил щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, визначених законом №265.

За викладених обставин Позивач, на виконання вимог Закону №265 та відповідно до Порядку №614, задля забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, зобов`язаний був зареєструвати готівкові кошти в розмірі 5374,36 грн. через РРО.

Положеннями ст.22 Закону №265 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. Враховуючи встановлений податковим органом факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що зазначена в денному звіті Позивача за 10.12.10, який підтвердився в ході розгляду справи, застосування штрафних санкцій в розмірі 26871,80 грн. є правомірним. Таким чином, оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій є законним та скасуванню не підлягає. Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що порушення в діяльності позивача були виявлені ДПІ у встановлений законом спосіб, в порядку та в межах повноважень податкових органів, наявність порушень підтверджена матеріалами перевірки, штрафні санкцій правомірно застосовані до позивача, позов підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >А.О. Коренев

< Текст >