Постанова № 21071622, 07.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

07.12.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/16373/11 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про стягнення коштів з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», - в с т а н о в и в : 01 грудня 2011 року Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську на виконання своїх владних повноважень, в порядку, передбаченому ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із поданням про стягнення коштів з розрахункових рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

Вимоги подання обґрунтовані тим, що відповідач має новостворений податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 100602 грн. 43 коп., який виник 30.11.2011 р. у звязку з несплатою відповідачем узгодженої заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за жовтень 2011 р. по декларації № 9000112746 від 27.01.2011 р. (граничний термін сплати до 30.11.2011 р.).

В судове засідання сторони не зявились.

Від представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі, та про підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с. 22).

Від представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2 надійшли заперечення на подання, які обґрунтовані тим, що судом при відкритті провадження у справі за даним поданням порушено норми процесуального та матеріального права, які полягають в незясуванні судом питання щодо належного направлення податковим органом копії подання з додатками відповідачу, та його отримання, а також у неналежному повідомленні відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Крім того, відповідач стверджує, що судом, в порушення ч. 2 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відкрито провадження за поданням від 01.12.2011 р. у той час, коли податкові вимоги на адресу відповідача станом на 06.12.2011 р. не надходили. Окрім цього, відповідач вказує на те, що Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» є підприємством, погашення заборгованості якого відбувається відповідно до Закону України «Про стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2711-V, норми якого у разі винесення судом постанови по даній справі, та подальшому її виконанні будуть порушені. Також, представник відповідача просить розглянути справу без його участі в порядку скороченого провадження (а.с. 24-29).

Враховуючи, що у відповідності до ч. 7 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду подання, та на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»зареєстроване як юридична особа 05.10.2001 р. (а.с. 7), та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обовязку, зокрема, це обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченою ст.. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

27.01.2011 р. Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»подало до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (вх. № 9000112746), у якій самостійно визначило податкові зобовязання з вказаного податку на 2011 рік в сумі 1207 229 грн. 10 коп., в тому числі, з січня по листопад по 100 602 грн. 43 коп., за грудень 100 602 грн. 37 коп. (а.с. 17).

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобовязані, зокрема, сплачувати податки та збори в строк та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено обовязок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідач своєчасно не сплатив податкове зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за жовтень 2011 року, визначене у податковій декларації № 9000112746 від 27.01.2011 р., внаслідок чого 01.12.2011 р. у нього виник податковий борг з вказаного податку на суму 100 602 грн. 43 коп. (а.с. 13).

Згідно п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки первісний податковий борг Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»виник до набрання чинності Податковим кодексом України, податкові вимоги були винесені податковим органом відповідно до Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон України № 2181).

Так, 10.10.2001 р., у відповідності до п.п. 6.2.3 "а" ст. 6 Закону України № 2181, податковим органом винесено першу податкову вимогу № 1/3 на суму 56 611 грн. 25 коп., яку, згідно особистого підпису у відповідній графі вимоги, 10.10.2001 р. отримано заступником директора відповідача (а.с. 15).

15.11.2001 р., у відповідності до п.п. 6.2.3 "б" ст. 6 Закону України № 2181, податковим органом винесено другу податкову вимогу № 2/61 на суму 129 426 грн. 61 коп., яку, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 01.12.2001 р. отримано уповноваженою особою відповідача (а.с. 16).

Відповідно до п.п. 6.2.5 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, у разі несплати податкових вимог, інші вимоги не формуються і не надсилаються.

Зазначені податкові вимоги податковим органом не відкликалися.

Враховуючи, що ст. 59 Податкового кодексу України передбачено вручення боржнику тільки однієї податкової вимоги, не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання, інші податкові вимоги податковим органом не фор мувались та не надсилались.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Отже, вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими.

Заперечення відповідача щодо порушення норм Закону України «Про заходи, направлені на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005 р. № 2711-V у разі прийняття постанови по даній справі не приймаються судом до уваги, оскільки Податковим кодексом України не передбачено окремого порядку стягнення заборгованості з підприємств, на які поширюється дія зазначеного Закону.

Таким чином, враховуючи, що заперечення по суті спору позивачем не надані, а з наявних у справі документів спір про право не вбачається, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 183-3, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Подання Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00130820) у банках, обслуговуючих платника податків, на користь державного бюджету (р/р 33217812700013, код платежу 13050200, одержувач - відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) грошові кошти у розмірі податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за жовтень 2011 року в сумі 100 602 грн. 43 коп. (сто тисяч шістсот дві гривні сорок три копійки).

Відповідно до ч. 7 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяВ.В.Чорна