Постанова № 21071405, 05.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

05.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/7228/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніна О.С. <Текст > при секретаріЛєскіні М.С. за участю: від позивача Селищева О.В. від відповідача Макушев Є.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/7228/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпромплюс»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, - ВСТАНОВИВ: У липня 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська(далі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить:

-визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ «Торгпромплюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та проведення 26.04.2011 р. документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс»протиправними;

-визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті перевірки № 500/233-37150623 від 26.04.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс»з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем була проведена позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. за результатами якої складено акт № 500/233-37150623 від 26.04.2011р., в якому відображено висновок про нікчемність правочинів ТОВ «Торгпромплюс»з контрагентами. Крім того, перевірка була проведена з порушенням ст. 79 Податкового кодексу України. Отже, дії податкового органу щодо проведення перевірки протиправними, а висновки в акті перевірки необґрунтованими.

Представник позивача, у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги ТОВ «Торгпромплюс»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази та заслухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити у повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Ленінському районі, за відсутністю посадових або уповноважених осіб ТОВ «Торгпромплюс», була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Торгпромплюс»з питань дотримання товариством вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., за результатами якої складено акт № 500/233-37150623 від 26.04.2011р.

Актом перевірки встановлено, що відповідно до декларації з ПДВ за лютий 2011 р. №1117012 від 17.03.2011р, ТОВ «Торгпромплюс»за результатами діяльності з контрагентами задекларовано податкового кредиту у сумі 1046778 грн. Враховуючи те, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи, які б підтверджували укладення правочинів з контрагентами, відсутні; підприємство, за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, не знаходиться; місцезнаходження посадових осіб, які б надали такі первинні документи, не відомо, тому встановлено порушення вимог п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобовязань на загальну суму 1093812 грн. та податкового кредиту на загальну суму 1046778 грн. за лютий 2011 року.

Крім того, актом перевірки встановлено те, що у ТОВ «Торгпромплюс»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Проте суд не може погодитись з такими висновками податкового органу в акті перевірки, з огляду на наступне.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положення п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачають, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова невиїзна документальна перевірка позивача була проведена на підставі наказу Начальника ДПІ у Ленінському районі «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс»від 22.04.2011 р. Копія даного наказу була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням 22.04.2011 р., про що свідчить реєстр відправки з печаткою поштового відділення.

Як зазначено у п.2.1 Розділу 2 акту перевірки від 26.04.2011р., перевірка проводилась з 22.04.2011 по 26.04.2011. Тобто, податковим органом було розпочато перевірку у день направлення наказу на проведення такої перевірки.

На вимогу суду, представник відповідача не надав доказів в підтвердження того, що на момент початку проведення перевірки, податковий орган мав докази одержання перевіряємим субєктом копії наказу від 22.04.2011р.

Таким чином, відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача без належного повідомлення останнього, що є порушенням п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що повідомлення про дату, час та місце проведення перевірки було надіслано ТОВ «Торгпромплюс»рекомендованим листом з повідомленням 11.04.2011 р., про що свідчить реєстр відправки з печаткою поштового відділення. Тобто, на 10 днів раніше, ніж було прийнято відповідний наказ про проведення такої перевірки, що є також порушенням п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, оскільки повідомлення про проведення перевірки направляється перевіряємому субєкту разом з наказом, який є правовою підставою для винесення такого повідомлення.

Отже, дії відповідача щодо проведення перевірки не відповідають ст. 2 КАС України, а тому є протиправними.

Разом з тим, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, що діяла на час перевірки податковим органом позивача), визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

З аналізу вищенаведеної норми права, вбачається, що податковому органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, не надано право щодо визнання правочинів нікчемними, такого права, також, не надано і ст. 20 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що послуги, які надавало ТОВ «Торгпромплюс»відповідно до укладених договорів з контрагентами, полягали у обслуговуванні різноманітних транспортних засобів, автомобілі обслуговувались у гаражах по місцю знаходження контрагентів.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних па підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, позивачем було надано суду достатньо первинних документів на підтвердження укладених правочинів з контрагентами, а саме: акт №341 приймання наданих послуг до договору оренди від 01.02.2011р., податкові накладні №163, 67, 45, 167, 180, 126, 49, 52, 118, 130, 64, 65, 110, 168, рахунки-фактури до таких податкових накладних.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України є:

1)правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2)правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо. Отже, договори про надання послуг не віднесені до переліку тих правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.

Висновки у акті перевірки № 500/233-37150623 від 26.04.2011р. не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Таким чином, висновок податкового органу в акті перевірки №500/233-37150623 від 26.04.2011р. стосовно наявності ознак нікчемності правочинів укладених позивачем з контрагентами та порушення такими правочинами публічного порядку з метою ухилення від сплати податків третіх осіб є недоведеним, а дії податкового органу щодо висновків є протиправними.

Також, у звязку з тим, що позивач був необізнаний про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, у нього не було можливості надати податковому органу відповідні первинні документи на підтвердження даних задекларованих у податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 р. №1117012 від 17.03.2011р. Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що висновки відповідача в акті перевірки щодо завищення податкових зобовязань на загальну суму 1093812 грн. та податкового кредиту на загальну суму 1046778 грн. за лютий 2011 року є передчасними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було доведено суду правомірності своїх дій щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торгпромплюс»та дій щодо викладених в акті перевірки № 500/233-37150623 від 26.04.2011р. своїх висновків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Торгпромплюс»підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгпромплюс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ «Торгпромплюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та проведення 26.04.2011 р. документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» протиправними;

Визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті перевірки № 500/233-37150623 від 26.04.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Торгпромплюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р протиправними.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст виготовлено 07 листопада 2011року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Луніна

< Текст >