Постанова № 21071288, 01.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

01.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/8948/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСерьогіної О.В. <Текст > при секретаріКалині В.М. за участю: прокурора представників позивача представника відповідача Денисенка Д.В. Малиновської Л.В., Яковлева А.А. Бєлінської Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за участю прокуратури Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний карєр»до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,- ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний карєр»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції та Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0000042330 по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 546800 грн. по основному платежу та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції; визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 01.06.2011 року № 0000052330 по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 122510 грн. по основному платежу та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції; визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 12.07.2011 року № 00000112330 по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 224006 грн. по основному платежу та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на користь ПАТ «Новопавлівський гранітний карєр»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 893316 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 180, 198, 200 Податкового кодексу України, п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість , затвердженому спільним наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 порушенням відповідачами чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень та встановленого порядку відшкодування податку на додану вартість.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2011 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2011 року.

У судовому засіданні, відкритому 19.08.2011 року, розгляд справи відкладався.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання зявилися представники позивача, представник відповідача та представник прокуратури Дніпропетровської області.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів та прокурор проти задоволення позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позову у звязку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ПАТ «Новопавлівський гранітний карєр»перебуває на податковому обліку в Нікопольській обєднаній державній податковій інспекції та є з 10.07.1997 року платником податку на додану вартість у відповідності зі свідоцтвом № 100279149 (т. 1 а.с. 9).

21.02.2011 року позивач надав до Нікопольської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій зазначив (ряд. 25.1.) суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 546800 грн.

Разом з податковою декларацією позивач надав відповідачу заяву про повернення вказаної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (т. 1 а.с. 67).

29.04.2011 року Нікопольською ОДПІ складено Акт № 441/233.00292304 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПАТ «Новопавлівський гранітний карєр з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року»(т.1 а.с. 32-60).

У вказаному акті зроблено висновок, що ПАТ «НГК»перевищено заявлену платником податку сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2011 року на суму 546800 грн. та занижено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 546800 грн. Даний висновок зроблено з метою недопущення втрат бюджету у звязку з відсутністю зустрічних перевірок, які б підтверджували або спростовували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань щодо обґрунтованості заявлених платником податку (ПАТ «НГК») вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з Державного бюджету та з наявністю взаємовідносин ПАТ «НГК»із постачальниками ризикової категорії.

18.05.2011 року Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форма «В1»№ 0000042330, в якому зазначено, що на підставі акту перевірки від 29.04.2011 року № 441/233.03326788 встановлено порушення п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п. 200.4., п. 200.14. Податкового кодексу України.

При цьому фактично результати перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року відображені у акті від 29.04.2011 року № 441/233.00292304.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2011 року № 0000042330 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 546800 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

18.03.2011 року позивач надав до Нікопольської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, в якій зазначив (ряд. 25.1.) суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 122510 грн.

Разом з податковою декларацією позивач надав відповідачу заяву про повернення вказаної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (т. 2 а.с.56).

17.05.2011 року Нікопольською ОДПІ складено Акт № 462/233.00292304 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «Новопавлівський гранітний карєр з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в грудні 2010 року та січні 2011 року» (т. 2 а.с. 20-30).

У вказаному акті зроблено висновок, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 122510 грн., що повязано з відсутністю результатів зустрічних перевірок, які б підтверджували або спростовували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань щодо обґрунтованості заявлених платником податку (ПАТ «НГК») вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з Державного бюджету та з наявністю взаємовідносин ПАТ «НГК»із постачальниками ризикової категорії.

01.06.2011 року Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форма «В1»№ 0000052330, в якому встановлено порушення п. 200.14. Податкового кодексу України.

При цьому в порушення приписів Додатку 5 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985 вказане податкове повідомлення-рішення не містить посилання на акт перевірки, на підставі якого воно було винесено.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням від 01.06.2011 року № 0000052330 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 122510 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

20.04.2011 року позивач надав до Нікопольської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 224006 грн.

Разом з податковою декларацією позивач надав відповідачу заяву про повернення вказаної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок (т. 3 а.с.129).

23.06.2011 року Нікопольською ОДПІ складено Акт № 536/232/00292304 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Новопавлівський гранітний карєр з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.10 року по 31.03.11 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 року по 31.03.11 року.

У вказаному акті зроблено висновок, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за березень 2011 року у розмірі 224006 грн., що повязано з відсутністю результатів зустрічних перевірок, які б підтверджували або спростовували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань щодо обґрунтованості заявлених платником податку (ПАТ «НГК») вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з Державного бюджету та з наявністю взаємовідносин ПАТ «НГК»із постачальниками ризикової категорії.

12.07.2011 року Нікопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форма «В1»№ 00000112330, в якому зазначено, що на підставі акту перевірки від 23.06.2011 року № 536/232/00292304 встановлено порушення п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п. 200.4., п. 200.14. Податкового кодексу України.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням від 12.07.2011 року № 00000112330 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі

224006 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.18. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Пунктами 200.1., 200.4. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності з п.п. б) п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

Аналіз наведених правових норм та зміст оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вказує на те, що вони винесені з порушенням приписів п.п. б) п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України щодо зазначення підстав для вирахування сум перевищення бюджетного відшкодування, оскільки наведені в них посилання на п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п. 200.4., п. 200.14. Податкового кодексу України не вказують на порушення позивачем норм податкового законодавства, а містять норму-дефініцію (визначення) бюджетного відшкодування, норму, що визначає порядок визначення бюджетного відшкодування та норму, що визначає дії самого податкового органу у разі виявлення перевищення суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (надалі Порядок) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 5.2. розділу ІІ вказаного Порядку встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, акти перевірок, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають вимогам Порядку, оскільки в них не викладено зміст порушення, не зазначено період фінансово-господарської діяльності платника податків та господарські операції, в результаті яких здійснено це порушення, не зазначені первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок про перевищення позивачем сум бюджетного відшкодування обґрунтований відсутністю зустрічних перевірок, які б підтверджували або спростовували факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог про відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, вказані акти перевірок не є носіями доказової інформації, оскільки висновки про перевищення позивачем сум бюджетного відшкодування фактично мають характер припущення про можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства, що є неприпустимим.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, який у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання вказаних податкових повідомлень-рішень протиправними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином, законодавством встановлено виключну підставу видання платнику податків органом Державного казначейства України суми бюджетного відшкодування, якою є висновок відповідного органу державної податкової служби.

З урахуванням того, що відповідні висновки про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Нікопольською ОДПІ Головному управлінню Державного казначейства України у Дніпропетровській області не надавались, то позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є необґрунтованими та передчасними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 158-163, ст. 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0000042330 по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 546800 грн. по основному платежу та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 01.06.2011 року № 0000052330 по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 122510 грн. по основному платежу та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 12.07.2011 року № 00000112330 по зменшенню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 224006 грн. по основному платежу та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний карєр» судовий збір у сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 30.11.2011 р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Серьогіна

< Текст >