Постанова № 21071049, 28.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2011 р. Справа № 2а-15093/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Кайстро О.М.,

за участі:

представника позивача Криволапової О.О.,

представників відповідача Овсяникової Л.О., Зимогляда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Мілм” до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мілм” (далі ТОВ „Мілм”, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ у АНД районі, відповідач), в якій просить: скасувати рішення ДПІ у АНД районі про застосування до ТОВ „Мілм” фінансових санкцій №0001942303 та № 0001932303 від 05.07.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: 28.05.2010 р. позивач отримав від відповідача лист-повідомлення №13400/10/23-0 від 21.05.2010р. про направлення матеріалів перевірки з копією акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки та наявності торгових патентів і ліцензій №0137/04/61/23/20228840 від 07.05.2010р. Копії наказу про проведення перевірки контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу від 30.04.2010 р. №127 і направлень №№0496 та 0497 від 06.05.2010р., виданих працівникам ДПА у Дніпропетровській області позивач отримав у додатку до листа «Про направлення матеріалів перевірки» від 21.05.2010р. Раніше, в тому числі під час анонімно проведеної перевірки, ці документи не надавалися для ознайомлення жодному працівникові позивача. 31.05.2010р. позивач направив на адресу відповідача заперечення на акт перевірки, в якому зазначив, що його не було повідомлено про проведення планової виїзної перевірки, а тому позивач не приймав участі в складанні даного акту, тому акт складено з порушенням вимог законодавства, а також з порушенням законних прав позивача. В акті зазначено, що перевірка здійснювалася у присутності ОСОБА_4, яка є адміністратором кафе «Камелот», що належить на праві власності позивачеві. Але ОСОБА_4 не є належним чином уповноваженим представником позивача і не має повноважень приймати участь під час перевірки та ставити підпис під документами, що стосуються діяльності позивача. В порушення ч.7 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 р. № 509-ХП (далі Закон №509) позивач замість позапланової, провів планову перевірку. Відповідач допустив порушення порядку проведення планової перевірки: про планову перевірку не повідомлено позивача за 10 календарних днів. Також, не повідомлено співробітників позивача, що перевірка здійснюється під час її фактичного проведені, у зв'язку з чим співробітники мали б можливість викликати генерального директора позивача (порушено ст. 11-1 Закону №509 та Порядок координації виїзних перевірок органами виконавчої влади від 21.07.2005 р. №619). 07.05.2010р. працівники ДПА у Дніпропетровській області не надали позивачеві ні повідомлення про проведення перевірки, ні направлень на перевірку, не реєструвалися в книзі реєстрації перевірок, чим порушили наказ ДПА України від 27.05.2008 р. №355. Всі факти, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності, тому що позивач здійснював діяльність відповідно до вимог чинного законодавства і на об'єкті присутні всі необхідні дозвільні документи для ведення господарської діяльності. Всі записи в акті, що позивач не надав книги реєстрації перевірки, запитувані документи тощо, що працівники позивача відмовилися від підпису акту та надання заперечень по ньому - неправдиві, тому що жоден працівник позивача гадки не мав про проведення планової виїзної перевірки. Позивача вважає, що у відповідача немає підстав для застосування штрафних санкцій до позивача, оскільки акт перевірки є недійсним. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надала суду письмові заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позову повністю та зазначила, що ст.ст. 8, 9, ч.2 ст.11, ч.1 ст.11-1 Закону № 509, приписами п. 5 Указу Президента "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98 від 23.07.1998 р. визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Таким чином, порядок проведення планових та позапланових перевірок органами державної податкової служби, визначених ст. 11-1 Закону №509, не поширюється на порядок проведення перевірок по дотриманню вимог Закону №265, який є спеціальним законом у питаннях застосування РРО. Також, згідно Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органі державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України №335 від 27.05.2008 р. визначено, що працівниками органів ДПС відповідно до щомісячних планів здійснюють планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій. Пунктом 3 р. II Закону 265 встановлено, що до приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом, чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовують в частині, що не суперечить цьому Закону. Питання державного регулювання виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначаються Законом України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995 р. (далі Закон № 481), який є спеціальним законом щодо спірних правовідносин. Отже, працівниками ДПА у Дніпропетровській області проведено перевірку кафе „Камлот” на підставі наказу на проведення перевірки від 30.04.2010 р. №127 та направлень на проведення перевірки від 06.05.2010 р. №496 та №497. Перевіряючими було надано копії направлень та наказів для ознайомлення адміністратору, проте, ним не прийняті, про що свідчить відсутність відмітки про вручення. Проте, незважаючи на це, перевіряючих було допущено до проведення вищезазначеної перевірки, а тому, висвітлені факти неправомірності її проведення є такими, що не відповідають дійсності. Адже, відповідно до ст. 11-2 Закону № 509 позивач мав право недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки. Оформлення матеріалів перевірки здійснювалось у відповідності до наказу ДПА України „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій” від 12.08.2008 р. №534 (далі Наказ №534), а саме: перевірка проводилась у присутності працівника ТОВ «Мілм» адміністратора Носовської Ю.І. У відповідності до п.п. 1.3, 2.3 наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності та Інструкції податковому інспектору щодо перевірки засобів контролю" №155/ДСК від 04.04.2002 р., перевірка проводиться на об'єктах господарювання суб'єктів господарювання, акт перевірки підписується керівником, або особою, що його заміщує (а у випадках їх відсутності особою, що уповноважена здійснювати розрахункові операції) суб'єкта підприємницької діяльності. Відповідно до Наказу №534, акт перевірки та інформативні додатки до акта перевірки повинні містити підписи посадових осіб органу ДПС, які проводили перевірку, і підпис керівника суб'єкта господарювання або його представника, а у випадку їх відсутності - особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції. Факт відмови представника суб'єкта господарювання від підписання акта перевірки (ознайомлення з актом, отримання примірника акта) відображається посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акта перевірки. ОСОБА_4 від надання письмових пояснень з питань, що виникли в ході перевірки та підписання акту перевірки, після ознайомлення з ним, відмовилась, про що було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки, що відображено у прикінцевих положеннях акту перевірки. Заперечення та зауваження щодо порядку проведення перевірки та змісту акту адміністратором ОСОБА_4 не надавались.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_5, головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Дніпропетровській області, який разом з Мартиненко Д.В. проводив перевірку кафе, належного ТОВ „Мілм”. Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 07.05.2010 р. він з Мартиненко Д.В. зявились до кафе „Камелот”, зробили адміністратору ОСОБА_4. замовлення на проведення банкету, передали ОСОБА_4 завдаток у розмірі 5000,00 грн. ОСОБА_4 виписано відповідний рахунок, проте касовий чек надано не було. Перевіряючі працівники надали ОСОБА_4 копію наказу про проведення перевірки та направлення, від отримання яких ОСОБА_4 відмовилась. Перевіряючі попросили надати: Журнал реєстрації перевірок (який в кафе був відсутній) та документи на право здійснення підприємницької діяльності, в тому числі на право торгівлі алкогольними та тютюновими виробами. В ході проведення перевірки встановлено порушення, які відображено в акті перевірки. Акт перевірки ОСОБА_4 підписатись відмовилась та відмовилась отримати другий примірник акту. Матеріали перевірки були передані до ДПІ в АНД районі, де позивач перебуває на обліку для прийняття рішення.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ „Мілм” зареєстровано виконкомом Кіровської районної у місті ради 17.09.1993 р., статут в новій редакції зареєстровано 01.06.2007 р. Позивач перебуває на обліку платників податків в ДПІ в АНД районі, здійснює господарську діяльність в сфері громадського харчування в кафе „Камелот”, яке розташоване за адресою: вул. Набережна Перемоги, 33, м. Дніпропетровськ.

07.05.2010 р. на підставі наказу „Про проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу” від 30.04.2010 р. №127 (а.с.13), плану проведення перевірок на травень 2010 р. (а.с.113-114), направлень на проведення перевірки від 06.05.2010 р. №№ 0496,0497 (а.с.14) працівниками ДПА у Дніпропетровській області проведена перевірка кафе „Камелот” ТОВ „Мілм” за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідками перевірки 07.05.2010 р. складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій №0137/04/61/23/20228840 (далі акт перевірки). В акті перевірки (а.с.9-12) встановлено, крім інших, порушення:

- проведення розрахункової операції без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документу на суму 5000,00 грн.;

- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером, а саме, здійснено продаж сигарет „Парламент Сільвер Блю” за ціною 20,00 грн., а ціна, зазначена на пачці сигарет 11,00 грн.;

- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на 5,00 грн.

05.07.2010 р. на підставі акту перевірки №0137/04/61/23/20228840 від 07.05.2010 р. ДПІ в АНД районі винесено рішення:

- №0001932303 про застосування до ТОВ „Мілм” штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм п.1, 2, 13 ст.3 Закону № 265 в сумі 25025,00 грн. (а.с.23);

- №0001942303 про застосування до ТОВ „Мілм” фінансових санкцій за порушення норм Закону № 481 в сумі 1000,00 грн. (а.с.24).

16.07.2010 р. позивачем в порядку апеляційного узгодження оскаржено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій шляхом подання до ДПА у Дніпропетровській області скарг (а.с.27-35).

16.08.2010 р. ДПА у Дніпропетровській області прийнято рішення №21931/10/25-008 про продовження терміну розгляду скарг (а.с.40).

15.09.2010 р. за наслідком розгляду скарг позивача, ДПА у Дніпропетровській області прийнято рішення №25008/10/25-008, яким оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у АНД районі залишено без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с.41-44).

18.10.2010 р. позивачем оскаржено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій шляхом подання повторних скарг до ДПА України (а.с.45-53).

03.11.2010 р. за наслідком розгляду повторних скарг, ДПА України прийнято рішення №23577/7/25-0415, яким оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с.54-58).

Законодавство України, що визначає правові засади здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що регулює відносини у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснення контролю за їх правомірністю складається з чинних на час виникнення спірних правовідносин Закону № 265, Закону № 481, Закону № 509 та прийнятих на їх виконання підзаконних нормативно-правових актів.

Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм ст. 11-1 Закону № 509. Проте, суд зазначає, що вказана стаття Закону №509 визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тоді як працівниками ДПА у Дніпропетровській області проводилась інша перевірка - за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Таким чином, посилання позивача на неповідомлення його за 10 днів до проведення перевірки, суд вважає безпідставними.

Перевіряючими працівниками ДПА у Дніпропетровській області не вчинено запис до Журналу реєстрації перевірок (а.с.131-140), оскільки, як було встановлено в ході судового розгляду справи та підтверджено представником позивача, Журнал реєстрації перевірок знаходиться в офісі ТОВ „Мілм” за адресою: вул. Малиновського, 14-а, а не в кафе „Камелот” за адресою: вул. Набережна Перемоги, 33.

Як зазначено в ч. 1 ст. 11-2 Закону № 509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

В судовому засіданні досліджені копії: наказу ДПА у Дніпропетровській області „Про проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу” від 30.04.2010 р. №127 (а.с.13), плану проведення перевірок на травень 2010 р. (а.с.113-114), направлень на проведення перевірки від 06.05.2010 р. №№ 0496,0497 (а.с.14). Зазначені документи є достатніми для проведення перевірки. Відсутність підпису представника позивача про ознайомлення з зазначеними документами не є підставою для невизнання результатів проведеної перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-2 Закону № 509 ненадання зазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, в разі наявності сумнівів щодо правомірності дії працівників податкового органу, представник позивача могла не допустити їх до проведення перевірки. Чинне законодавство України не ставить дійсність наслідків проведеної перевірки в залежність від наявності порушення працівниками контролюючого органу ст. 11-2 Закону № 509 до початку її проведенні.

Дослідженими в судовому засіданні доказами спростовано доводи позивача про відсутність на момент перевірки уповноважених осіб позивача. Судом встановлено, що на момент перевірки перевіряючі працівники ДПА у Дніпропетровській області спілкувались з адміністратором кафе ОСОБА_4, яка працює в кафе „Камелот” з 01.11.2007 р., про що свідчить виписка з наказу №141-к від 01.11.2007 р. (а.с.124), а на посаді адміністратора кафе з 30.03.2009 р., що підтверджується випискою з наказу №21-к від 30.03.2009 р. (а.с.123). Згідно п.1.1 посадової інструкції адміністратора кафе „Камелот”, адміністратор кафе відноситься до категорії керівників (а.с.125-128). Таким чином, перевірка проведена в присутності уповноваженої особи позивача. Також суд зазначає, що чинне законодавство не передбачає обовязкову присутність при проведенні перевірки безпосередньо генерального директора субєкту господарювання.

За таких обставин, спростовуються посалання представника позивача про неналежність як доказу у справі акту перевірки, так як він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Суд зазначає, що акт перевірки оформляється за результатами проведення перевірок, є службовим документом та стверджує факт проведення перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства субєктами господарювання. Складання акту перевірки є завершальним етапом перевірки та обовязковою вимогою в разі, коли в ході перевірки виявлені порушення законодавства.

Відповідно до п.п.1,2 ст.3 Закону №265 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

В судовому засіданні встановлено та підтверджено рахунком №03749 з власноручним підписом ОСОБА_4 „Залог 5000,00 грн. приняла 07.05.10.” (а.с.141), що, ОСОБА_4 прийняла попередню оплату за банкет в сумі 5000,00 грн., проте не провела розрахункову операцію через РРО та не видала касовий чек.

У разі отримання авансу чи завдатку за організацію та обслуговування банкету фактично укладається угода про надання послуги та здійснюється остання, тому отримані кошти повинні бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його замовнику. Такої правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі від 30.11.2009 р. №1619/10/13-09.

На підставі п.1 ст. 17 Закону №265 у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Таким чином, відповідачем правомірно визначено штрафну санкцію за вказане порушення в сумі 25000,00 грн. (5000,00 грн. х 5).

Відповідно до п.13 ст.3 Закону №265 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В судовому засіданні встановлено, що під час здійснення перевірки ОСОБА_4 роздруковано денний Х-звіт РРО (а.с.115) та перераховано кошти на місці проведення розрахунків. Невідповідність склала 5,00 грн.

На підставі ст. 22 Закону № 265 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, відповідачем правомірно визначено штрафну санкцію за вказане порушення в сумі 25,00 грн. (5,00 грн. х 5).

Згідно ч.1 ст.11-1 Закону №481 встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

В судовому засіданні представником позивача не спростовано факт продажу пачки цигарок за ціною 20,00 грн. (підтверджується копією касового чеку (а.с.103), щодо яких виробником визначена продажна вартість 11,00 грн.

На підставі ч. 2 ст. 17 Закону № 481 у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості наявних у субєкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Таким чином, за зазначене порушення відповідачем правомірно визначено штраф у розмірі 1000 грн.

В ході судового розгляду справи не встановлено порушень в діях перевіряючих працівників ДПА у Дніпропетровській області під час проведення перевірки та складнання акту перевірки.

Згідно п.11 ч.1 ст.11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.

За наведених обставин, оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001942303 та № 0001932303 від 05.07.2010 р. винесені на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 26 липня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >М.В. Бондар

< Текст >