Постанова № 21071044, 28.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.11.11 <копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 р. Справа № 2а-3848/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПавловського Д.П.

при секретаріБесчасові Д.В.

за участі представника позивачаКривошеїної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського»до головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про стягнення бюджетної заборгованості,-

в с т а н о в и в :

18 березня 2010р. до суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовом публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського», у якому позивач, з урахуванням уточнень, просить визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську щодо ненаправлення висновку про бюджетне відшкодування податку на додану вартість по декларації за березень 2003 року до органу державного казначейства України; стягнути з Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 23928791, МФО 805012) на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, п\р 26000010004566 в Філії УніКредіт Банк ВАТ, МФО 300744, код ЄДРПОУ 05393056) бюджетну заборгованість по декларації з ПДВ за березень 2003 року в сумі 1 120 470,00 грн. (один мільйон сто двадцять тисяч чотириста сімдесят гривень 00 копійок); стягнути з державного бюджету України (код ЄДРПОУ 23928791, МФО 805012) на користь відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, п\р 26000010004566 в Філії УніКредіт Банк ВАТ, МФО 300744, код ЄДРПОУ 05393056) проценти, нараховані на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за березень 2003 року в розмірі - 521 401,00грн. (п'ятьсот двадцять одна тисяча чотириста одна гривня 00 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом та додатковими поясненнями.

Представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити адміністративний позов за викладених у ньому підстав.

Від представника відповідача-1 13.10.2011р. надійшло клопотання про розгляд даної справи за його відсутності. У матеріалах справи, також, наявне його заперечення, яке обґрунтоване тим, що як зазначено в п.п. 6 п.7 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995р. № 590, та ст.50 Бюджетного кодексу України, органи Державного казначейства здійснюють повернення з Державного бюджету платежів за поданням органів стягнення (податкових інспекцій), які відповідно до законодавства ведуть особові рахунки платників податків. З цією нормою кореспондується п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 (у редакції наказу від 21.05.2001 №200/86) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.1997р. за №263/2067, згідно з яким відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків ДПІ або за рішенням суду. Документи, відповідно до яких повинно здійснюватись відшкодування з бюджету податку на додану вартість на користь позивача на вказану у позові суму, до управління не надходили.

Представник відповідача-2 у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. Поважних причин неявки відповідач суду не надав. Неприбуття сторони без поважних причин належним чином повідомленої не є перешкодою для розгляду справи.

У матеріалах справи наявне заперечення відповідача-2 на позовну заяву від 01.11.2010р., у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог та яким підтверджена така позиція.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії податкової декларації з ПДВ за березень 2003р., висновків про суми відшкодування ПДВ, податкового повідомлення-рішення від 18.06.2004р. №0000510814/0/16867, виписки з реєстру інвентаризації платників, виписки з рахунку №31116030500002 від 28.03.2005р., зведеного контрольного журналу за березень 2003р., податкових накладних, платіжних доручень, довідки №08000903000/537 від 15.06.2005р., довідки-розрахунки щодо періоду виникнення заборгованості, роздрукована копія картки особового рахунку платника по бюджетному відшкодуванню ПДВ грошовими коштами, роздрукована копія зворотного боку облікової картки платника з платежу ПДВ.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача, суд встановив наступні обставини.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168) 20.04.2003 року ВАТ "ДМЗ ім.Петровського" надало до СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську податкову декларацію по ПДВ за березень 2003 року.

За даними податкової декларації підприємство задекларувало ПДВ до відшкодування з бюджету за березень 2003 року 18 890 439 грн., а ні 1 120 470 грн., як вказано Позивачем в позовній заяві. Задекларований напрямок відшкодування - "перерахування коштів на розрахунковий рахунок". Частка сум ПДВ була задекларована як експортне відшкодування в розмірі 137 762 грн., а залишок суми - 18 752 677 грн., як сума, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника податків протягом трьох наступних звітних періодів.

Згідно з п.4 Указу Президента України від 07.08.1998 року №857/98 "Про деякі зміни в оподаткуванні", у разі, коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

Тобто, термін відшкодування по податковій декларації за березень 2003 року наступає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку на додану вартість, а саме в серпні 2003 року. Таким чином, вказані суми ПДВ, що задекларовані до відшкодування вважаються простроченим лише у вересні 2003 року. У вересні 2003 року підприємство надає уточнену декларацію за березень 2003 року (№10469 від 25.09.20003 року), в якій декларує ПДВ до відшкодування за березень 2003 року в сумі 18 890 439 грн. та змінює суми експортного та бюджетного відшкодування на 963 415 грн. та 17 927 024 грн. відповідно. Норма щодо подання платниками податків уточненої декларації передбачена абз.З п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі-Закон №2181), де вказано, що у разі, якщо в майбутніх податкових періодах платником самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то платник зобов'заний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені помилки. Така нова декларація має назву "уточнена".

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої декларації. Це стосується також і податкових зобов'язань, визначених в уточнених деклараціях.

При цьому, згідно з п. 4.4.3 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 та зареєстрованого в Мінюсті України 09.07.1997 року за №250/2054, для того, щоб без помилок визначити, яка саме сума повинна бути перенесена в картку особового рахунку, тобто яка фактично збільшить чи зменшить податкові зобов'язання платника у зв'язку з виправленням помилки, платником самостійно повинна бути заповнена Довідка про суми ПДВ, які збільшують або зменшують податкові зобов'язання звітного періоду в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах.

У випадку, коли у новій (уточненій) податковій декларації платником податків заявляється зменшення попередньо заявленої ним суми ПДВ до відшкодування, то сума такого зменшення (яка зазначається у Довідці про суми ПДВ) проводиться в картці особового рахунку платника за датою фактичного подання такої уточненої податкової декларації і зменшує відповідні суми того податкового періоду, у якому подається уточнена декларація.

Отже, виправлення помилок в картці особового рахунку платника, допущених при складанні декларації з ПДВ у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування відповідних сум у тому податковому періоді, в якому подається уточнена податкова декларація, тобто за датою фактичного подання такої декларації.

Так, з 18 890 439 грн. податку на додану вартість, які були задекларовані до відшкодування за березень, сума в 16 096 429,98 грн. була відшкодована підприємству в грудні 2003 року. Решта суми податку на додану вартість, які обліковувались по особовому рахунку Позивача, у розмірі 2797006,02 грн. відповідно до ст. 12 Закону України від 27.11.03р. №1344-ІУ "Про державний бюджет України на 2004 рік", було внесено до реєстру бюджетної заборгованості, яка виникла на 01.11.03 року та не відшкодована на 01.01.04 року та підлягала оформленню облігаціями внутрішнього державного займу. Сума ПДВ в розмірі 1673536,02 грн. була відшкодована підприємству в 2004 році в рахунок сплати платежів по податку на додану вартість.

В червні 2004 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську проведена документальна перевірка з питань підтвердження ПДВ до відшкодування за березень 2003 року. На підставі акта перевірки №176-02/3-40-05393056 від 18.06.2004 року було складено податкове повідомлення-рішення № 0000510814/0/16867 від 18.06.2004 року, яким Позивачу зменшено ПДВ до відшкодування на суму 1 120 470 грн. Згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001 року №342 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.10.2001 року за №887/6078 вказані суми ПДВ по податковому повідомленню - рішенню були зняті з обліку по особовому рахунку Позивача, які ведуться в органах державної податкової служби і відповідно не обліковувались як суми податку на додану вартість, задекларовані до відшкодування.

Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" з зазначеним в акті перевірки №176-02/3-40-05393056 від 18.06.2004 року порушенням не погодилось та звернулось з позовною заявою до господарського суду про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000510814/0/16867 від 18.06.2004 року. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2004 року по справі №27/149 позов задоволено в повному обсязі. Постановою апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2004 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2004 року залишено без змін.

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду Дніпропетровської області, Відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ). Постановою ВГСУ від 16.03.05 в задоволені касаційної скарги СДПІ по роботі з ВПП відмовлено, Постанова апеляційного господарського суду Дніпропетровської області залишена без змін. Сума відшкодування з податку на додану вартість, яка раніше були зменшена, проведена по особовому рахунку платника в розмірі 1120470 грн. та була відшкодована Позивачу у березні 2005 року.

В доповненнях до адміністративного позову ВАТ "ДМЗ ім. Петровського", також, вимагає стягнути з Державного бюджету відсотки за бюджетною заборгованістю з ПДВ по декларації за березень 2003р.

Що стосується питання стягнення з бюджету відсотків за бюджетною заборгованістю з ПДВ по декларації за березень 2003 року, слід зазначити наступне:

Статтею 7.7.3 Закону №168 встановлено обов'язок держави відшкодувати платникам податків податок на додану вартість, який за результатами звітного періоду має від'ємне значення, визначено терміни і шляхи відшкодування податку, а також передбачено відповідальність держави за несвоєчасне повернення податку, яка полягає у нарахуванні відсотків (процентів) у встановлених законом розмірах.

Порядком відшкодування ПДВ, який затверджено наказом ДПА України та Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72 в редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року №200/86, зареєстровано в Міністерстві юстиції 08.06.2001 року за №489/5680 (далі - Порядок) визначено порядок нарахування та перерахування на користь платників податків відсотків (процентів) за бюджетною заборгованістю з ПДВ. Законом №168 цей порядок на момент виникнення спірних правовідносин не передбачений.

Згідно з пунктом 6.3 Порядку нарахування відсотків може бути здійснено лише після повного перерахунку коштів з бюджету. Під поняттям "кошти" у даному випадку розуміється сума податку на додану вартість, яка своєчасно не відшкодована платнику протягом визначеного терміну, тобто це основна сума боргу, яка Законом та Порядком визначається як "бюджетна заборгованість" (ст.ст.1.8, 7.7.3 Закону та п.6.1 Порядку). Вказане положення, закладене у Порядку, не протирічить нормам Закону і має суттєве значення, оскільки визначити повну суму відсотків, яка має бути перерахована платнику податку з бюджету, можна лише після закінчення процесу відшкодування основної суми боргу, тобто тоді, коли будуть відомі як момент початку нарахування відсотків, так і момент закінчення їх нарахування (ст.7.7.3 Закону та п.6.3 Порядку).

Пунктом 6.3 Порядку визначено конкретний суб'єкт, на якого покладено обов'язок нараховувати відсотки - податкові органи. Оскільки позивач не є податковим органом, доданий ним до позовної заяви "Рассчет размера пени по невозмещенным суммам НДС, согласно ст. 16 Закона №2181" не може бути прийнятий до уваги як такий, що відповідає законодавству.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Закон №168 не є законом про державний бюджет і не може встановлювати будь-які видатки держави, які не передбачені законом про державний бюджет.

Законом №168 встановлено обов'язок держави нараховувати платнику податків відсотки з ПДВ у разі несвоєчасного відшкодування ПДВ. Але термін "нарахування" ніяким чином не ототожнюється з терміном "перерахування", а Закон №168 не встановлює обов'язок перераховувати відсотки на користь платника податків. Тобто, зобов'язання органу податкової служби перерахувати відсотки на користь Позивача не може грунтуватись на нормах Закону №168.

Пунктом 14 статті 2 Бюджетного кодексу України визначено термін витрат бюджету - це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу. Відсотки з ПДВ не є основною сумою боргу у розумінні Закону №168, тому, зобов'язання перерахувати Позивачу ці відсотки протирічить нормам Бюджетного кодексу України. Позовні вимоги ВАТ "ДМЗ ім. Петровського" стосуються стягнення коштів з державного бюджету України, тому правовідносини, що виникають у зв'язку з поданням позовної заяви належать до сфери бюджетних правовідносин і застосування норм Бюджетного кодексу України у цьому випадку є обов'язковим.

Що стосується питання відсутності у висновках про суми відшкодування ПДВ від 28.03.2005 року №30, від 28.03.2005 року №31 зазначення рахунку платника, на який має бути перерахована підтверджена сума, слід зазначити наступне.

У відповідності до Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 02.07.1997 року №209/72 в редакції наказу ДПА України від 21.05.2001 року №200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 одночасно може бути декілька напрямів відшкодування, шляхом: -перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує; -зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість; - зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України.

Як вже було зазначено, рішенням Вищого господарського суду України від 16.03.2005 року по справі №27/147 касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську залишена без задоволення, постанова ДАГС - без змін (рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.102004 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 року визнані недійсними податкові повідомлення-рішення від 29.06.2004 року №0000380814 на суму 928 708,00 грн., від 29.06.2004 року №0000510814 на суму 137 762,00 грн. (на загальну суму 1 120 470,00 грн.)

Станом на 28.03.2005 року в картці особового рахунку проведено скасування суми по вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях внаслідок чого збільшена переплата по ПДВ на загальну суму 1 120 470,00 грн.

Висновки про відшкодування ПДВ сформовані в рахунок платежів на код бюджетної класифікації 14010300 "Податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів", на поточний рахунок 31115031500002 ГУ ДКУ у Дніпропетровській області: від 28.03.2005 року на суму 982 708,00 грн. та від 28.03.2005 року на суму 237 762,00 грн.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 18.10.2011р.

Суддя <(підпис) >

<Список >

<Список >

<Список >Д.П. Павловський

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >