Постанова № 21070535, 17.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

17.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9667/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя - Юрков Е.О.

при секретарі - Кисельові К.П.

за участю: представника позивача -Сафронов Г.О.

представника відповідача -Сорока В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області з вимогою щодо скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 09.03.2010 року №0000791503/0 в частині застосування штрафу у сумі 33024,71 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 22.02.2010 року фахівцями ДПІ у м. Дніпродзержинську був складений акт №843/56/15-3/00130820 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яким встановлено, що ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» в порушення п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 17 Закону України «Про плату за землю» несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Дніпродзержинську №0000791503/0 від 05.03.2010 року, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженого суми податкового зобов'язання до товариства застосований штраф у сумі 33024,71 грн., що складає 50% від суми фактично погашеного податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000791503/0 від 09.03.2010 року прийняте суб'єктом владних повноважень з порушенням норм податкового законодавства України без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, внаслідок зловживання наданими чинним законодавством повноваженнями, а отже, на нашу, думку, є незаконним, протиправним і таким, що підлягає скасуванню судом.

На виконання вимог Закону України «Про плату за землю» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед, бюджетами та державними цільовими фондами» ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» обчислено річну суму орендної плати, за діючими договорами оренди земельних ділянок, станом на 1 січня і до 1 лютого 2009 року, а саме 27.01.2009 року, подана до ДПІ у м. Дніпродзержинську податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на поточний рік за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 20.12.2005 року №588.

Щомісячна сума орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік згідно поданої товариством податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності склала 38045 грн.

30.12.2009 року товариством на розрахунковий рахунок ГУДКУ у Дніпропетровській області було перераховано платіжним дорученням № 391 суму 38045,00 грн. з призначенням платежу «Плата по орендній платі за землю за листопад 2009 року»; 30.11.2009 року товариством було сплачено платіжним дорученням № 141 суму 38045,00грн. з призначенням платежу за жовтень 2009 року; 27.01.2-010 року товариством було сплачено платіжним дорученням № 133 суму 38 000,00 грн. з призначенням платежу за грудень 2009 року та 28.01.10 року доплачено за грудень 2009 року платіжним дорученням № 136 суму 45,00грн.

Тобто, товариством в строк передбачений ст.17 зазначеного закону здійснено плату за змелю за жовтень - грудень 2009 року, яка в свою чергу визначена податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік з щомісячним платежем у розмірі 38044,52грн.

Щодо строків звернення до суду з вимогами щодо протиправності податкового повідомлення-рішення врегульовано було в спеціальному Законі який регулював правовідношення які виникали між платниками податків, контролюючими органами та ДПІ. Так, пунктом 15.2. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений загальний граничний строк платника податків щодо звернення до суду з оскарженням податкових повідомлень-рішень (1095 днів), а також початок його перебігу - від дня узгодження податкового зобов'язання, який повинен безумовно застосовуватися судом незалежно від підстави виникнення податкового зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що листом від 02.02.10р. за №2992/15-319/10 голову правління ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» (ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ») було запрошено до ДПІ у м. Дніпродзержинську для проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки стосовно своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Факт отримання листа підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення 08.02.10р. До ДПІ у м. Дніпродзержинську голова правління у встановлений термін не зявився, в результаті чого було складено акт неявки до ДПІ на запрошення для проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки голови правління ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» від 19.02.10р. №1/153/00130820.

В зв'язку з неявкою до ДПІ на запрошення, листом від 23.02.10р. за №5650/10/15- 319, на адресу підприємства надіслано акт про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки стосовно своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 22.02.10р. №843/56/15-3/00130820. Факт отримання підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення 25.02.10р. До ДПІ у м. Дніпродзержинську голова правління для підписання акту перевірки у встановлений термін не зявився, в результаті чого було складено акт неявки до ДПІ для підписання акту перевірки від 04.03.10р. №3/153/00130820.

09.03.10 р. за №000791503/0 було винесене податкове повідомлення-рішення, яким до підприємства застосовано штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю (66049,42 грн.) в розмірі 50% в сумі 33024,71 грн., яке було надіслано підприємству по пошті з супровідним листом з повідомленням про вручення. Факт отримання підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення 11.03.10р.

Слід зазначити, що ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» задекларовані суми орендної плати за землю відповідно до податкової декларації з орендної плати за землю за 2008 рік №1000 від 24.01.08р., сплачувало не своєчасно. Станом на 05.11.2009 року за підприємством по орендній платі за землю рахувався податковий борг у сумі 475512,38 грн. та станом на 30.12.09 р. у сумі 495281,52 грн.

Підпунктом 1.3. статті 1 Закону №2181 визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій при їх наявності), самостійно узгоджене платником податків в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене в встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону №2181 та п.1.6 розділу 1 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005р №276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123, із змінами та доповненнями, «проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами ) - рівних пропорціях.»

Таким чином, сплачену ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» орендну плату за землю за жовтень 2010 року у сумі 38045,00 грн. ( платіжним дорученням №141 від 30.11.2009 року), за листопад 2009 року (платіжним дорученням №391 від 30.12.09р.) та грудень 2009 року (платіжним дорученням №133 від 27.01.10р.) було зараховано в погашення податкового боргу підприємства за листопад та грудень 2008 року, відповідно до податкової декларації з орендної плати за землю за 2008 рік №1000 від 24.01.08р. На фактичну сплату були нараховані штрафні санкції по орендній платі за землю за період з 30.12.08р. по 27.01.10р. за затримку понад 90 календарних днів у розмірі 50 % на суму 33024,71 грн.

Таким чином, позивач добровільно, використовуючи платіжні доручення, передав у власність держави свої кошти на сплату орендної плати за землю, але при цьому порушив черговість сплати податкового боргу і поточних податкових зобов'язань (пп.7.7 ст. Закону №2181), крім того графу «Призначення платежу» ніхто не змінював і кошти позивача для сплати орендної плати за землю надійшли на рахунок Державного казначейства України і в графі «Призначення платежу» була вказана інформація, яку зазначив ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ».

Як наслідок, не дивлячись на бажання платника податків направити грошові кошти на сплату поточних надходжень всупереч законодавчо встановленій послідовності і зарахування таких платежів в рахунок погашення податкового боргу, податкові органи мають правові підстави зарахувати такі податкові платежі в автоматичному режимі.

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у м. Дніпродзержинську вважає, що податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010 року №0000791503/0, яке винесено ДПІ у м. Дніпродзержинську за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю до ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» на суму 33024,71 грн. є правомірним.

Дослідивши, матеріали справи та докази по справі суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2010 року фахівцями ДПІ у м. Дніпродзержинську був складений акт №843/56/15-3/00130820 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, яким встановлено, що ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» в порушення п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 17 Закону України «Про плату за землю» несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Дніпродзержинську №0000791503/0 від 05.03.2010 року, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженого суми податкового зобов'язання до товариства застосований штраф у сумі 33024,71 грн., що складає 50% від суми фактично погашеного податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної.плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік . Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

На виконання вимог Закону України «Про плату за землю» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед, бюджетами та державними цільовими фондами» ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» обчислено річну суму орендної плати, за діючими договорами оренди земельних ділянок, станом на 1 січня і до 1 лютого 2009 року, а саме 27.01.2009 року, подана до ДПІ у м. Дніпродзержинську податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на поточний рік за формою, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 20.12.2005 року №588.

Щомісячна сума орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік згідно поданої товариством податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності склала 38045 грн.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного'(податкового) місяця.

За приписами п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В свою чергу абз.3 п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже, товариство зобов'язано вносити орендну плату за земельні ділянки комунальної власності у строки, встановлені спеціальним законом, а саме, визначені ст. 17 Закону України «Про плату за землю», тобто щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

30.12.2009 року товариством на розрахунковий рахунок ГУДКУ у Дніпропетровській області було перераховано платіжним дорученням № 391 суму 38045,00 грн. з призначенням платежу «Плата по орендній платі за землю за листопад 2009 року»; 30.11.2009 року товариством було сплачено платіжним дорученням № 141 суму 38045,00грн. з призначенням платежу за жовтень 2009 року; 27.01.2010 року товариством було сплачено платіжним дорученням № 133 суму 38000,00 грн. з призначенням платежу за грудень 2009 року та 28.01.10 року доплачено за грудень 2009 року платіжним дорученням № 136 суму 45,00грн.

Тобто, товариством в строк передбачений ст.17 зазначеного закону здійснено плату за змелю за жовтень - грудень 2009 року, яка в свою чергу визначена податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік з щомісячним платежем у розмірі 38044,52грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція при проведенні перевірки з питання несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.12.08 року по 27.01.10 року склала Акт за № 843/56/15-3/00130820 від 22.02.2010 року про наявність наступного порушення, а саме - в порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2-000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями та. ст.17 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» зі змінами та доповненнями, ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності: за звітний період з 30.12.2008 року по 27.01.2010 року, узгодженої суми податкового зобов'язання за грудень 2008 року та січень 2009 року, в розмірі 6604 9,42грн., граничний термін сплати 30.12.2008 року і 30.01.2009 року відповідно. Документ на підставі якого здійснено нарахування фінансової санкції є сплата податкового зобов'язання платіжним дорученням(п/д) від 30.12.2009 року за № 391 та п/д від 30.11.2009 року № 141 та п/д від 27.01.2010 року № 133. Також було зазначено 365,335,362,334 календарних днів прострочення здійснення відповідних сплат.

На підставі зазначеного Акту Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було винесене податкове повідомлення. - рішення від 09.03.2010 року № 00007 91503/0, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50% за платежем по орендній платі за землю у сумі 33024,71грн., за затримку на 365,335,362,334 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 66049, 42 грн.

Отже суд вважає, що Державною податковою інспекцією в порушення норм діючого законодавства нараховані до ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» штрафні санкції.

Як зазначено в п.п.17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Специфіка цих штрафних санкцій полягає у .тому, що вони застосовуються органами державної податкової служби лише за наявності факту сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» згідно платіжного доручення № 391 від 30.12.20.09 року на суму 38045, 00грн., здійснено плату по орендній, платі за землю за листопад 2009 року, а не за грудень 2008 року у сумі 33024,43 грн. та п/д № 141 від 30.11.2009 року сплачено 38045,00грн. за жовтень 2009 року, а не за грудень 2008. Крім того платіжними дорученнями № 133 від 27.01.10 року сплачено товариством за грудень 2009 року а не за січень 2009 року. Тобто при сплаті податкового зобов'язання позивачем було самостійно визначено призначення платежу (термін сплати та розмір).

Державна податкова інспекція на підставі здійснених платежів за жовтень, листопад та грудень 2009 рік самостійно зарахувала ці платежі в рахунок погашення боргу за 2008 рік та відповідно нарахувала штрафні санкції за прострочу в 365,335,362,334 днів на суму 50% від суми - 66049,42 грн.

Пунктом 7.7 статті -7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Отже, згідно з вищенаведеною нормою Закону, погашення податкового зобов'язання проводиться по підтверджуючих документах, тобто, якщо в платіжному документі вказано, який саме платіж погашається і за який період, то погашається лише вказаний платіж, а не інший.

Чинним законодавством заборонено будь-кому змінювати конкретно визначене призначення платежу за поданими до банківської установи платником платіжними дорученнями та відповідно сплачені по них суми спрямовувати на сплату не тих зобов'язань, які прямо зазначені в платіжних дорученнях, а інших, не залежно від того, якщо такі виникли раніше. тих зобов'язань, які, прямо зазначені в таких платіжних дорученнях. .

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 67 9-XIV «Про Національний банк України» Національний - банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки, в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник . з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу, на сплату . відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідальності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону слід ураховувати таке.

З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

З огляду на приписи п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у м. Дніпродзержинську неправомірно здійснила зарахування коштів, сплачених ВАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» в якості розрахунків з узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю згідно з податковою декларацією за жовтень, листопад та грудень 2009 року, не у відповідності з визначеним платником призначенням платежу, а на погашення податкового боргу з плати за землю за 2008 рік.

Неправомірно нарахувала штрафну санкцію в розмірі 50% з узгодженої суми 66049,42 грн. за грудень 2008 року з прострочкою в 365 календарних днів на підставі платіжного доручення № 391 від 30.12.2009 року яка вказує на оплату узгодженої суми за Листопад 2009 року у розмірі 38045,00 грн., зарахувала суму узгоджену в розмірі 33024,73 грн. за січень 2009 року з прострочкою в 335 календарних днів на підставі п/д № 141 від 30.11.2009 року, яка вказує на оплату узгодженої суми за жовтень 2009 року у розмірі 38045,00грн., та суму узгоджену в розмірі 38045, 00 грн. за січень 2009 року з прострочкою в 362 календарних днів на підставі п/д № 133 від 27.01.2010 року, яка вказує на оплату узгодженої суми за грудень 2009 року у розмірі 38045,00грн.

Отже враховуючи наведене, суд вважає що позовні вимоги ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» щодо скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 09.03.2010 року №0000791503/0 в частині застосування штрафу у сумі 33024,71 грн. є обґрунтованими, проте в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.99 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (ч.5 ст.99 КАС України).

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» складено акт перевірки від 22.02.2010 року №843/56/15- 3/00130820, в якому відображені факти виявлених порушень.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2010р. №0000791503/0, яким до підприємства застосовано штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю у сумі 66049,42 грн. (50% плати за землю - 33024,71 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення до ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» було надіслані поштою з повідомленням про вручення 10.03.2010 року. Поштове відправлення було вручено, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 11.03.10р., що підтверджується копією листи ДПІ у м. Дніпродзержинську від 09.03.10р. з повідомленням про вручення, яке долучено судом до справи.

Отже, днем вручення рішення про застосування штрафної санкцій ДПІ у м. Дніпродзержинську до ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» вважається 11.03.2010 року та місячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом у ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» повинен починатися саме з вказаної дати.

Частиною 2 ст. 99 КАС України (яка діяла на момент винесення податкового повідомлення-рішення ) передбачалось, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Листом Вищого адміністративного суду України від 05.07.20111 року №945/11/13-11 передбачено, що пунктом 3.7 Прикінцевих положень Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» було внесено зміни до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), які набули чинності з 30 липня 2010 року.

Згідно із зазначеними змінами загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, визначений частиною другою статті 99 КАС України, зменшено з одного року до шести місяців.

Крім того, стаття 99 КАС України була доповнена частиною п'ятою, якою був передбачений спеціальний скорочений строк в один місяць для звернення особи до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Зазначена норма підлягала застосуванню також і щодо податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючими органами на підставі чинного до 1 січня 2011 року Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, із моменту набрання чинності змінами до КАС України, внесеними Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», до 1 січня 2011 року строки для звернення особи з позовом про визнання протиправним податкових повідомлень-рішень становили один місяць.

Водночас 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» цього Кодексу).

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 Податкового кодексу України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення. Відповідна правова позиція відображена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року N 203/11/13-11.

Таким чином, із 1 січня 2011 року строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень становить 1095 днів.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.

Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.

При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.

Наприклад, якщо право на звернення з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення виникло у платника податків у період із 30 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, то строк звернення до адміністративного суду для такої особи (незалежно від того, коли було пред'явлено позов, - до 1 січня 2011 року чи після цієї дати) становить один місяць, безвідносно до того, що з 1 січня 2011 року Податковим кодексом України збільшено тривалість строку звернення до суду для оскарження рішень контролюючих органів. Натомість, якщо право на звернення до адміністративного суду виникло починаючи з 1 січня 2011 року тривалість відповідного строку становить 1095 днів.

Отже виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» звернулась до суду з адміністративним позовом з пропущенням процесуального строку, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення отримано ПАТ «Дніпродзержинською ТЕЦ» 11.03.2010 року, проте позивач звернувся до суду за захистом прав, свобод та інтересів з пропущенням річного строку, на момент чинності діючого законодавства лише 03.08.2011 року.

Таким чином викладені в адміністративному позові доводи підприємства про процесуальні строки є безпідставними та в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 99, 100, 102, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 19.10.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Е.О. Юрков

< Текст >