Постанова № 21070360, 15.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

15.11.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/12854/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до приватного підприємства "Соллент" про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2206,37 грн., - ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Соллент» про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2206,37 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення вимог ст. 67 Конституції України, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-III (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України № 2181-III) не було сплачено у встановлені законом строки суму податкового зобовязання з податку на додану вартість. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Позивач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується розпискою від 27.10.2011 року.

Відповідач в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ, однак, на адресу суду 25.10.2011р. та 01.11.2011р. повернулися конверти з приміткою поштового відділення про причини невручення адресату «за зазначеною адресою фірма вибула».

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач приватне підприємство «Соллент» (код ЄДРПОУ 32280515) зареєстрований як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.12.2002р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Відповідач перебуває на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська з 16.03.2001р. за № 3043, як платник окремих видів податків, в тому числі, податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90р. за № 509-XII (далі Закон України № 509-XII) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності; достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

27.01.2009р., 10.02.2010р. та 22.04.2010р. уповноваженими особами Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та інших нормативно правових актів були проведені перевірки з питань своєчасності подання податкової звітності приватним підприємством «Соллент». За результатами даних перевірок складено акти №33/152/1542/32280515, №40/152/3228051, №209/152/32280515.

Перевіркою податкового органу було виявлено порушення відповідачем абз. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181-III - не подання декларації по податку на додану вартість у граничні строки, встановлені законодавством, а саме:

-декларація за вересень 2008р. граничний строк подання 20.10.2008р., фактично подано 28.11.2008р.;

-декларація за квітень 2009р. граничний строк подання 20.05.2009р., фактично не подано;

-декларація за травень 2009р. граничний строк подання 20.06.2009р., фактично не подано;

-декларація за червень 2009р. граничний строк подання 20.07.2009р., фактично не подано;

-декларація за липень 2009р. граничний строк подання 20.08.2009р., фактично не подано;

-декларація за серпень 2009р. граничний строк подання 20.09.2009р., фактично не подано;

-декларація за вересень 2009р. граничний строк подання 20.10.2009р., фактично не подано;

-декларація за жовтень 2009р. граничний строк подання 20.11.2009р., фактично не подано;

-декларація за листопад 2009р. граничний строк подання 21.12.2009р., фактично не подано;

-декларація за грудень 2009р. граничний строк подання 20.01.2010р., фактично не подано;

-декларація за січень 2010р. граничний строк подання 22.02.2010р., фактично не подано;

-декларація за лютий 2010р. граничний строк подання 22.03.2010р., фактично не подано;

-декларація за березень 2010р. граничний строк подання 20.04.2010р., фактично не подано.

Відповідно до пп.17.1.1 п. 17.1 ст.17 Закону України № 2181-III за не подання податкової декларації у строки, визначені законодавством, платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі актів за №33/152/1542/32280515, №40/152/3228051, №209/152/32280515 та відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III позивачем за неподання декларацій з податку на додану вартість були винесені податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000401542/2 від 30.04.2009р. про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн. (вручено уповноваженій особі відповідача 18.05.2009р.);

-№ 0000391542/0 від 16.02.2010р. про застосування штрафних санкцій у сумі 1530 грн. (через неможливість вручення розміщено на дошці оголошень податкового органу);

-№ 0001201542/0 від 29.04.2010р. про застосування штрафних санкцій у сумі 510 грн. (через неможливість вручення розміщено на дошці оголошень податкового органу).

Відповідно до пп. 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

У встановлені законодавством граничні строки вищезазначені податкові зобовязання відповідачем у добровільному порядку сплачені не були.

Згідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону України № 2181-III узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, сума податку на додану вартість, є узгодженою і набула статусу податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту «а» пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 закону України № 2181-III , перша податкова вимога надсилається платнику податків контролюючим органом не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога, у відповідності до пункту "б" пп. 6.2.3 пункту 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III направляється платнику податків не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) йому першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Позивачем відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-III було відправлено відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/280 від 01.06.2009р. (через неможливість вручення розміщено на дошці оголошень податкового органу) та другу податкову вимогу № 2/308 від 02.07.2009р. (через неможливість вручення розміщено на дошці оголошень податкового органу).

Проте, податковий борг відповідачем сплачений не був. Про наявність податкового боргу свідчить довідка про стан розрахунків з бюджетом від 06.10.2011 року.

Відповідно до п.п.15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобовязання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ у разі коли податкове зобовязання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Крім того, тотожна норма міститься і у положеннях Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за № 2755-VI (позивач звернувся з цим позовом до суду 11.10.2011р.), а саме п.102.1. контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобовязань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобовязання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобовязань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до приватного підприємства «Соллент» про звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 2206,37 грн. - задовольнити.

Звернути стягнення на активи приватного підприємства «Соллент» (код ЄДРПОУ 32280515) на користь держави в особі управління Державного казначейства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області у сумі 2206 (дві тисячі двісті шість) грн. 37 коп. на р/р 31110029700079, код платежу 14010100, одержувач ГУДКУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУДКУ в Дніпропетровському районі, МФО 805012, код казначейства 24237480.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В Ільков

< Текст >