Постанова № 21069205, 21.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.10.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9610/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -

при секретарі судового засідання-

без участі сторінВласенка Д.О.

Кінарєєві В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, - ВСТАНОВИВ: Новомосковський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковського міськрайонного центру зайнятості 02.08.2011 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття в сумі 3436,83 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що проведеною Новомосковською міжрайонною прокуратурою перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 04.01.2011 року звернувся до Новомосковського міськрайонного центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного та виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши у заяві, що він, як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує і не має на неї права. Наказом директора Новомосковського МРЦЗ зайнятості йому з 04.01.2011 року наданий статус безробітного і призначена допомога по безробіттю. За період з 28.12.2010 року по 24.06.2011 року ОСОБА_3 знаходився на обліку у Новомосковському МРЦЗ як безробітний і отримав від Новомосковського МРЦЗ, за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття, допомогу по безробіттю в сумі 3436,83 грн. Позивач стверджує, що фактично ОСОБА_3 не мав права на отримання статусу безробітного і на допомогу по безробіттю, оскільки з 01.03.2010 року зареєстрований як фізична особа-підприємець і належить до категорії зайнятого населення. Внаслідок неправомірних дій відповідача, які полягали у наданні Новомосковському МРЦЗ недостовірної інформації щодо своєї трудової діяльності Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття завдана матеріальна шкода в сумі 3436,83 грн.

Сторони у судове засідання не зявились будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник Новомосковського міськрайонного центру зайнятості надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судові засідання призначені на 12 вересня 2011 року та 19 жовтня 2011 року не з'явився, повідомлявся належним чином. Судове повідомлення на 19 жовтня 2011 року ОСОБА_3 отримав 22 вересня 2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи /а.с. 37/. 29 вересня 2011 року позивач подав до канцелярії суду заперечення проти позову. Відповідно до наданих заперечень позивач зазначає, що за 30 днів до звернення Новомосковського міжрайонного прокурору до суду, а саме 24.06.2011 року, ОСОБА_3 звернувся із письмовою скаргою особисто до прокурора І.Степанова. Суть письмової скарги полягала у тому, що він просив негайного прокурорського реагування (прокурорського припису) у день звернення по допомогу. Приводом до чого став факт протиправних дій керівництва Новомосковського міськрайонного центру зайнятості. Цей факт полягав у тому, що директором НМЦЗ Кадевичем С.Г. та спеціалістом НМЦЗ Батуріною Л.І. було безпідставно відмовлено ОСОБА_3 у знятті із обліку згідно поданою заявою у день подання заяви. Причиною появи такої заяви став факт самостійного працевлаштування. Однак, прокуратурою протягом 30 днів не було вжито будь-яких засобів реагування на скаргу. Внаслідок чого, ОСОБА_3 втратив місце роботи. У той самий час, коли у прокуратурі знаходились документи від НМЦЗ й готувався позов на стягнення з нього суми 3436,83 грн., ОСОБА_3 продовжував отримувати від НМЦЗ страхові виплати. Тобто - вказана станом на 22.07.2011 р. у позові сума 3436,83 грн. не є коректною. На даний час ГУ УМВС у м.Новомосковську та Новомосковська міжрайонна прокуратура проводять перевірки за заявами відповідача до Дніпропетровської обласної прокуратури та ГУ УМВС Дніпропетровської області з приводу неналежного реагування на скарги про порушення права на зайнятість та самостійне працевлаштування. Відповідач зазначає, що усі вказані обставини, виключають можливість подачі позову Новомосковською міжрайонною прокуратурою, тому що вона, зобов'язана захищати не тільки інтереси держави, а й права громадян.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів позову вбачається, що ОСОБА_3 (реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_2) 01.03.2010 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 5/.

ОСОБА_3 04.01.2011 року подав до Новомосковського МРЦЗ заяву про надання статусу безробітного, відповідно до якої вказав, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в т.ч. на пільгових умовах та на пенсію за вислугою років /а.с. 9/.

За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Новомосковським міськрайонним центром зайнятості 24.06.2011 року складено акт № 7-П-2011, яким встановлено, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Новомосковському МРЦЗ з 28.12.2010 року по 24.06.2011 року і в цей же час був зареєстрований як приватний підприємець з 01.03.2010 року. За період з 28.12.2010 року по 24.06.2011 року ОСОБА_3 отримав допомогу по безробіттю у сумі 3436,83 грн. А отже, особа приховала факт своєї реєстрації як приватного підприємця в період перебування на обліку в центрі зайнятості, тому допомога отримана по безробіттю, отримана особою в даний період підлягає поверненню на користь ФЗДССВБ /а.с. 6/.

Відповідно довідки, яка була видана ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) Новомосковським МРЦЗ, дохід ОСОБА_3 в період з 04.01.2011 року по 14.06.2011 року склав 3436,83 грн. /а.с. 7, 41/.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно наказу Новомосковського МРЦЗ № НТ110104 від 04.01.2011 року надано статус безробітного та з 04.01.2011 року призначено допомогу по безробіттю, згідно наказу № НТ110624 від 24.06.2011 року припинено виплату допомоги по безробіттю та його знято з обліку, згідно наказу № НТ110711 від 11.07.2011 року визнані недійсними положення наказів №НТ110624 від 24.06.2011 року та № НТ 110711 від 11.07.2011 року щодо припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття з обліку і прийнято рішення про повернення коштів у сумі 3436,83 грн. /а.с. 8/.

У ОСОБА_3 відкрита персональна картка у Новомосковському МРЦЗ за №048503110122800001 /а.с. 10/.

На адресу ОСОБА_3 Новомосковським МРЦЗ 25.06.2011 року за вих. № 1044 направлено повідомлення про повернення коштів у сумі 3436,83 грн. /а.с. 42/.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно ч. 3 ст. 36 вищевказаного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. Проте, судом встановлено, що ОСОБА_3 звертався до Новомосковського МРЦЗ не з заявою про надання одноразової допомоги для організації підприємницької діяльності, а з заявою про надання допомоги по безробіттю.

Згідно п.п. 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно п. 6.14 вищевказаного Порядку, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення».

З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що відповідач фактично не надав пояснень щодо факту подання до Новомосковського МРЦЗ неправдивих відомостей, адже ОСОБА_3 перебував на обліку в Новомосковському МРЦЗ з 28.12.2010 року по 24.06.2011 року і в цей же час був зареєстрований як приватний підприємець з 01.03.2010 року та за вказаний період отримав допомогу по безробіттю у сумі 3436,83 грн., а тому суд вважає перераховані кошти на допомогу по безробіттю ОСОБА_3 безпідставно отриманими. Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню, тобто з відповідача необхідно стягнути безпідставно отримані кошти у сумі 3436,83 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Новомосковського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави в особі Новомосковського міськрайонного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37178001002827, Банк ГУДКУ Дніпропетровської області, МФО 805012, код 20306617) безпідставно отримані кошти у сумі 3436,83 грн. (три тисячі чотириста тридцять шість гривень 83 копійки)

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Д.О. Власенко

< Текст >