Постанова № 21068833, 14.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/4133/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛуніна О.С. <Текст > при секретаріГрунт Ю.В. за участю сторін: представника позивачаБагно Ю.В. представника відповідачаДолідзе А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а/0470/4133/11 за позовом Приватного підприємства фірми «Севак»до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Нікопольської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень №0000412320/0 від 25.03.2011 р. з податку на додану вартість на суму 505725,59 грн. та №0000392320/0 від 25.03.2011 р. з податку на прибуток підприємств на суму 139900,37 грн..

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами документальної виїзної позапланової перевірки ППФ «Севак»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо правомірності і обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з придбання товарів(робіт, послуг) від підприємств, в ланцюгу яких початково є ТОВ «Елфра Дисплей», ТОВ «Е-Восток Україна»і ТОВ «Будтехнологія»за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. Нікопольською ОДПІ був складений акт №264/232.21889041 від 02.03.2011р. та винесено податкові повідомлення рішення №0000412320/0 від 25.03.2011 р. з податку на додану вартість на суму 505725,59 грн. та №0000392320/0 від 25.03.2011 р. з податку на прибуток підприємств на суму 139900,37 грн. Підставою для винесення повідомлень-рішень стали висновки відповідача в акті перевірки про те, що угоди укладені між ППФ «Севак»з ТОВ «Будтехнологія»у серпні 2010 року є нікчемними в силу припису закону. Позивач не погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача та вважає винесені на підставі цього акту податкові повідомлення рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що висновки в акті перевірки є обґрунтованими та в ході перевірки було правильно встановлено порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з чим, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача та дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. між ППФ «Севак»та ТОВ «Будтехнологія»були укладені договори поставки товарів та договори субпідряду на виконання робіт та надання послуг.

Фахівцями Нікопольської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ППФ «Севак»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо правомірності і обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з придбання товарів(робіт, послуг) від підприємств, в ланцюгу яких початково є ТОВ «Елфра Дисплей», ТОВ «Е-Восток Україна»і ТОВ «Будтехнологія»за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. Нікопольською ОДПІ за результатами якої був складений акт №264/232.21889041 від 02.03.2011р.

Актом перевірки встановлено, що відповідно до ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України зазначені в акті перевірки правочини є нікчемними в силу припису закону. Правочини укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, здійснених ПП фірма «Севак»з постачальником товару ТОВ «Будтехнологія»та покупцями, яким ПП фірма «Севак»реалізовано придбані у ТОВ «Будтехнологія»матеріали разом з послугами. У зв'язку з тим, що угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за серпень 2010р. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Таким чином ППФ «Севак»порушено:

- пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), а саме підприємством завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період у сумі 666004,46 грн.;

- п.3.1 ст.3, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), а саме підприємством завищено дохід від продажу товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період на суму 223336,72 грн.,

в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 110666,94 грн.

- пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), а саме підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за перевіряє мий період на суму 437701.48 грн.;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством завищено податкові зобов'язання з ПДВ за , перевіряємий період на суму 33121,01 грн.,

в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 404580,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом при проведенні перевірки ППФ «Севак»було прийнято до уваги висновки акту перевірки ДПІ Жовтневого району м. Дніпропетровська від 24.01.2011 р. № 72/232/32495881 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будтехнологія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за відповідні періоди 2010 року», згідно якого по підприємству ТОВ «Будтехнологія»відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Також, актом від 24.01.2011р. №72/232/32495881 документальної позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Будтехнологія»за серпень 2010р. встановлено, що згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді з 01.08.2010 року по 01.09.2010 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Будтехнологія»та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215. ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Будтехнологія»підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Будтехнологія»та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до пп.1, 2 ст. 215, пп.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.. 216 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, в акті перевірки ППФ «Севак»№264/232.21889041 від 02.03.2011р. податковий орган зазначив, що факт наявності податкових накладних, виданих ТОВ «Будтехнологія», що стали підставою формування податкового кредити ППФ «Севак»податкових декларацій з ПДВ за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р., нівелюється наявністю висновку експертного почеркознавчого та технічного дослідження документів №278/279-11 від 08.02.2011 р.(яке було проведено на підставі заяви начальника ВПМ першого заступника начальника Нікопольської ОДПІ полковника міліції Приходька В.М.), яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6.(директора ТОВ «Будтехнологія») в графі «Підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»податкових накладних (за січень-вересень 2010 року) виконані не ОСОБА_6, а іншою особою., що ставить під сумнів достовірність даних первинних документів, що стали підставою для відображення здійснених господарських операцій у бухгалтерському обліку ППФ «Севак»та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту з огляду на приписи пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями).

На підставі вказаного акту №264/232.21889041 від 02.03.2011р. Нікопольською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення: № 00000392320 від 25.03.2011р., яким ПП фірма «Севак»визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 139900.37 грн., у т.ч. 110666,94 грн. за основним платежем і 29233,43 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 00000412320 від 25.03.2011р., яким ПП фірма «Севак» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 505725,59 грн., у т.ч. 404580,47 грн. - за основним платежем і 101145,12 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Проте, суд вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем було прийнято необгрунтовано з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, що діяла на час перевірки податковим органом позивача), визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних па підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом встановлено, що позивачем при перевірці було надано достатньо первинних документів у підтвердження укладення договорів поставки товарів та договорів субпідряду на виконання робіт та надання послуг у період з 01.01.2010 р. по 30.09.2010 р. між ППФ «Севак»та ТОВ «Будтехнологія».

Також, судом встановлено, що первинні документи щодо взаємовідносин ТОВ «Будтехнологія»та ППФ «Севак»були вилучені в ході проведення виїмки в межах кримінальної справи №99106210 у відношенні ТОВ «Будтехнологія»за ст. 205 КК України.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що первинні податкові документи відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»при проведені перевірки були надані позивачем, проте посилався на те, що на податкових накладних, виданих ТОВ «Будтехнологія», підпис не його керівника, але разом з тим не оспорював справжність печатки товариства на таких накладних.

Крім того, в якості доказів реальності господарських операцій з ТОВ «Будтехнологія», позивачем були надані суду копії матеріалів зустрічних перевірок органів контрольно-ревізійного управління, з метою документального підтвердження виду і обсягу операцій та розрахунків з комунальними закладами замовниками послуг(довідка від 08.07.2011 р. №480-19/33 КРВ у Томаківському районі КРУ в Дніпропетровській області по операціям з Відділом освіти та науки Нікопольської міської ради за період з 01.01.2010р. по 31.05.2011р.; довідка від 08.07.2011р. № 160-19/14 КРВ у м. Марганець КРУ у Дніпропетровській області - по операціям з Відділом культури, молоді та туризму Нікопольської міської ради за період 01.01.2010р. по 31.05.2011р.; довідка 13.07.2011р. № 970/40 КРВ у Дніпропетровської області по операціях з Управлінням житлового комунального господарства).

Водночас, позивачем суду було надано копію ліцензії на провадження будівельної діяльності Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ №119705 виданої ТОВ «Буттехнологія»та копію ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України серії АВ № 313128 від 26.01.20007 р., виданої на ім`я ППФ «Севак». Наявність цих дозвільних документів, а також аналіз положень статуту ППФ «Севак», дає підстави стверджувати, що договори поставки та договори підряду між позивачем та його контрагентом ТОВ «Будтехнологія»було укладено для забезпечення основного виду господарської діяльності ППФ «Севак»- здійснення ремонтно-будівельних робіт усіх видів, будівельно-монтажних робіт, інших спеціалізованих будівельних робіт.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України є:

1)правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2)правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо. Отже, договори поставки товарів та договори субпідряду на виконання робіт та надання послуг не віднесені до переліку тих правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.

Що стосується посилань відповідача на висновок експертного почеркознавчого та технічного дослідження документів № 278/279-11 від 08.02.2011р., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Для кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України та застосування відповідних необхідних наслідків необхідною умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду у кримінальній справі.

Відповідно до ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Тобто, висновок експертного почеркознавчого та технічного дослідження документів № 278/279-11 від 08.02.2011р. не доводить наявність в діях ППФ «Севак»умислу на вчинення правочину з метою, яка завідомо порушує публічний порядок.

Акт перевірки №264/232.21889041 від 02.03.2011р. не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Отже, оцінюючи усі наявні у справі докази, судом враховується, що судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених між ППФ «Севак»та ТОВ «Будтехнологія»відсутні. Не надано суду також і вироку відносно посадових осіб позивача.

Таким чином, висновок податкового органу в акті перевірки №264/232.21889041 від 02.03.2011р. стосовно того, що правочини, які були вчинені між ППФ «Севак»та ТОВ «Будтехнологія»не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, бо не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, є не доведеним.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було доведено суду правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень №0000412320/0 від 25.03.2011 р. з податку на додану вартість на суму 505725,59 грн. та №0000392320/0 від 25.03.2011 р. з податку на прибуток підприємств на суму 139900,37 грн., а тому вони підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ППФ «Севак» підлягають задоволенню.

Крім того, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст.. 94 КАС України.

Так, частиною першою наведеної статі передбачено, що у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн. Таким чином, дана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ППФ «Севак».

Керуючись ст.ст. 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства фірми «Севак» до Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області №0000412320/0 від 25.03.2011 р. та №0000392320/0 від 25.03.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірми «Севак» витрати на сплату судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено 16.09.2011 р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.С. Луніна

< Текст >