Постанова № 21068586, 11.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

11.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10399/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

за участю представника позивачаСолошенка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс»до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2011року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс», в якому позивач з урахуванням заяви про зміну позовних від 01.09.2011р. за вх.№50399, просить:

- визнати протиправними дії Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі щодо відображення в акті перевірки №111/231 висновків про порушення ТОВ «Кранмонтажсервіс» ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та висновків про недійсність (нікчемність) договорів;

- визнати протиправними дії Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі по встановленню завищення товариством з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс» валових витрат за І квартал 2011 року на суму 1735650грн. та заниження податку на прибуток в сумі 433912грн.;

- визнати протиправними дії Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі щодо завищення податкового кредиту за січень 2011 року на суму 347130грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.07.2011р. Північною МДПІ у м.Кривому Розі була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Кранмонтажсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 19.07.2011р., згідно висновків якого відповідачем були порушені вимоги ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання, в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «А-Прайм з ПП «Альтекс Юг» та з підприємцями - покупцями за жовтень грудень 2010 року. Внаслідок чого податковим органом під проведення перевірки, було виявлено завищення податкового кредиту а січень 2011 року на суму 347130грн.

Позивач вважає дії Північної МДПІ у м.Кривому Розі щодо відображення в акті перевірки від 19.07.2011р. №111/231 висновків про порушення ТОВ «Кранмонтажсервіс» ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та висновків про недійсність (нікчемність) договорів, укладених з контрагентами ПП «А-Прайм» та ТОВ «Сервіспрін», протиправними та такими, що вчинені з перевищенням компетенції податкового органу, тобто всупереч вимогам ст.20 Податкового кодексу України та ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2011р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав, також зазначив, що думка відповідача, викладена в акті перевірки від 19.07.2011р. про нікчемність договору №110111/18 від 11.01.2011р. укладеного між ТОВ «Кранмонтажсервіс» та ТОВ «Сервіспрінт», а також нікчемність правочинів укладених позивачем з контрагентом ПП «А-Прайм» - є тільки припущеннями відповідача, оскільки останнім перевірка проводилася без дослідження первинних документів, тобто фактично, зазначив представник позивача, податковим органом при проведенні документальної перевірки ТОВ «Кранмонтажсервіс» не були враховані поради законодавця щодо питань застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби, а саме: лист ВАС України від 20.07.2010р. №112, від 02.06.2011р. №742, лист ДПА України від 03.02.2009р. №2012, від 29.09.2010р. №20289 та ст.20 Податкового кодексу України.

Отже, позивач вважає, що відповідачем при викладенні висновків в акті перевірки від 19.07.2011р. не були досліджені первинні документу та документи бухгалтерського обліку та звітності, що прямо вказує на порушення з боку посадових осіб Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі вимог чинного Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання, призначені на 12.09.2011р. та 28.09.2011р. не зявився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

28.09.2011р. від представника відповідача факсимільним звязком надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у звязку недостатністю часу для підготовлення заперечень на підставі отриманої заяви про зміну позовних вимог від 12.09.2011р. №12/09-2011р.

Дослідивши клопотання представника відповідача та вислухавши думку представника позивача, суд на місці ухвалив відмовити в задоволені зазначеного клопотання відповідача, оскільки підстави, які відповідач зазначив в обґрунтування перенесення судового розгляду справи на іншу дату не розглядаються судом, як поважні та такі, що не залежали від дій чи бездіяльності саме відповідача. Заява про зміну позовних вимог податковим органом була отримана 19.09.2011р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії податкового органу, тобто у представника відповідача було достатньо часу, а саме 6 робочих днів для підготування свого заперечення проти заяви про зміну позовних вимог від 12.09.2011р. №12/09-2011р.

Згідно вимог ч.1 ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, на підставі зазначеного вище, судом можуть розцінюватись дії представника податкового органу, як навмисне затягування судового розгляду справи, шляхом ненадання суду витребуваних доказів та незявленням представника субєкта владних повноважень до судового засідання, чим в свою чергу порушуються вимоги ч.2 ст.71 КАС України. Таким чином, суд на місті ухвалив розгляд даної справи здійснювати без участі представника відповідача субєкта владних повноважень та за доказами, наявними у матеріалах справи.

В матеріалах справи містяться зречення проти адміністративного позову Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі від 12.09.2011р., в яких відповідач зазначає наступне.

Відповідач вважає, що справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно - правового спору, оскільки у розумінні статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичній осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, відповідач вважає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно - правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій па основі законодавства, в тому числі на виконаний делегованих повноважень, як вважає позивач, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Тобто на думку представника відповідача, позивач на власний розсуд визначає, що порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно - правових відносин.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: акт перевірки від 19.07.2011р.; договір №147 від 01.11.2010р.; рахунок №291222 від 29.12.2010р.; №261113 від 26.11.2010р.; акт №11-11; №11-12; довідка про вартість підрядних робіт за листопад грудень 2010 року; податкові накладні №261113, 291222; платіжні доручення №1939, 118,116; договір субпідряду №148 від 01.11.2010р.; додаткова угода №1 від 02.03.2011р.; рахунок№261114, 291223; акт №12-11, 12-12; довідка про вартість підрядних робіт за листопад грудень 2010 року; податкові накладні №261114, 291223; платіжні доручення №30, 80, 117, 119, 135, 250; ліцензія від 19.10.2010р.; договір №110111/18 від 11.01.2011р.; видаткові накладні №10048, 10037, 10050; податкові накладні №10048, 10037, 10050; платіжні доручення №121, 143, 153, 167; договір №7/9 від 18.01.2011р.; акт від 18.01.2011р.; договір оренди виробничої бази №3 від 01.02.2010р.; акт від 01.02.2010р.; податковий розрахунок суми доходу за IV квартал 2010р.; податковий розрахунок суми доходу за І квартал 2011р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради 26.09.2002р., як юридична особа з самостійно визначеним підприємством видом діяльності, який полягає в наступному: монтаж металевих конструкцій, монтаж інших машин та устаткування загального призначення, ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально транспортного устаткування, будівництво, виробництво будівельних металевих конструкцій та електромонтажні роботи, що підтверджується довідкою АБ №201432, та перебуває на обліку платників податків в Північній МДПІ у м.Кривому Розі.

В період з 09.06.2011р. по 08.07.2011р. посадовими особами Північної МДПІ у м.Кривому Розі була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Кранмонтажсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011р.

Зазначена перевірка податкового органу проводилась на підставі направлення від 09.06.2011р. №185/231 та наказу №527 від 20.04.2011р., підприємство було повідомлене про проведення зазначеної перевірки письмовим повідомленням податкового органу від 20.05.2011р. №42/232, яке було отримане представником ТОВ «Кранмонтажсервіс» 30.05.2011р.

За результатами перевірки був складений акт від 19.07.2011р. №111/231, згідно висновків якого відповідачем були порушені вимоги ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «А-Прайм» з ПП «Альтекс Юг» та з підприємцями - покупцями за жовтень грудень 2010 року. Внаслідок чого, податковим органом, під проведення перевірки, було виявлено завищення податкового кредиту а січень 2011 року на суму 347130грн.

Правовідносини сторін з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок врегульовані ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.77 та ст.78 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту акту перевірки від 19.07.2011р. №111/231 відповідачем було встановлено нікчемність наступних договорів:

- договору №147 від 01.11.2010р., укладеного між ТОВ «Кранмонтажсервіс» та ПП «А-Прайм» (код ЄДРПОУ 37212675);

- договору субпідряду №148 від 01.11.2010р., укладеного між ТОВ «Кранмонтажсервіс» та ПП «А-Прайм» (код ЄДРПОУ 37212675);

- договору №110111/18 від 11.01.2011р., укладеного між ТОВ «Сервісирінт» (код ЄДРПОУ 34370249) та ТОВ «Кранмонтажсервіс».

На думку відповідача, встановлення нікчемності (фіктивності) зазначених вище договорів призвело до порушення ТОВ «Кранмонтажсервіс» п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було завищено валові витрати за І квартал 2011року на суму 1735650грн., та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено податковий кредит за січень 2011року на суму 347130грн.

При встановлені нікчемності (фіктивності) договорів №148 від 01.11.2010р. та №147 від 01.11.2010р., укладених між позивачем та контрагентом - ПП «А-Прайм», податковий орган керувався актом від 20.04.2011р. №1434/23-3, який був складений посадовими особами Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська про відсутність юридичної особи ПП «А-Прайм» за місцем державної реєстрації підприємства та актом від 04.03.2011р. №607/23-2, який був складений посадовими особами ДПІ у м.Херсоні про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Альтекс - Юг» з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, рудень 2010 року, згідно висновків якого було встановлено нікчемність всіх правочинів, укладених в перевіряємий період між ПП «А-Прайм» та ПП «Альтекс-ЮГ».

Суд, дослідивши акт перевірки ТОВ «Кранмонтажсервіс» від 19.07.2011р., встановив, що при складанні висновків про нікчемність (фіктивність) правочинів, укладених між ТОВ «Кранмонтажсервіс» та його контрагентом ПП «А-Працм», відповідач керувався виключно даними, які містились виключно у інформаційних базах, в документах обов'язкової податкової звітності та даних податкових органів контрагентів позивача, а саме: ПП «А-Прайм» та ПП «Альтекс-ЮГ».

Відповідно до ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що означає, що ТОВ «Кранмонтажсервіс» не може відповідати за порушення закону вчинені іншою особою.

Згідно з ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний станом на липень 2010 року та ст.ст.1, 4 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», який був чинний станом на липень 2010 року, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі й на контрагентів.

Тобто, виходячи з вищенаведеного, можливі порушення, допущені контрагентом позивача ПП «А-Прайм» у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, ніяким чином не впливають на права та обовязки іншого платника податків, тобто ТОВ «Кранмонтажсервіс», а отже не можуть прийматись до уваги посилання відповідача на результати перевірки ПП «Альтекс-Юг» при взаємовідносинах з ПП «А-Прайм», також в матеріалах справи відсутні будь які докази здійснення господарської діяльності між ТОВ «Кранмонтажсервіс» та ПП «Альтекс-Юг», що виключає можливість здійснення позивачем контролю податкової правосубєктності контрагентів другої ланки, а саме ПП «Альтекс-Юг».

Представником позивача в судовому засіданні були надані докази на підтвердження здійснення контролю податкової правосубєктності контрагента першої ланки ПП «А-Прайм», а саме: свідоцтво про державну реєстрацію ПП «А-Прайм» від 27.07.2010р., довідка з ЄДР АА №439689, довідка про взяття на облік платника податків від 17.04.2011р. №235 та ліцензія ПП «А-Прайм» серії АВ №558579 про перелік робіт провадження господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури від 11.10.201р.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається із змісту п.п1.1 п.1 договору №147 від 01.11.2010р., укладеного між ТОВ «Кранмонтажсервіс» та ПП «А-Прайм», у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець - ПП «А-Прайм» зобов'язувалося за завданням замовника - ТОВ «Кранмонтажсервіс», протягом встановленого в договорі строку, надавати за плату роботи із завантаження та розвантаження, а замовник - ТОВ «Кранмонтажсервіс», зобов'язувався оплачувати такі роботи.

Факт здійснення господарських операцій за договором №147 від 01.11.2010р. підтверджується:

- первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: рахунками №261113 від 26.11.2010р. на суму 320000грн. та №291222 від 29.12.2010р. на суму 350000 грн.; довідками про вартість виконаних робіт за листопад 2010р. та за грудень 2010р., складеними за типовою формою №КБ-3; актами приймання виконаних підрядних робіт №11-11 за листопад 2010р. та №11-12 за грудень 2010р., складених за типовою формою №КБ-2в; податковими накладними №261113 від 26.11.2010р. на суму ПДВ 53333грн. 33коп. та №291222 від 29.12.2010р. на суму ПДВ 58333грн. 33коп.;

- розрахунковими документами, складеними відповідно до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме: платіжними дорученнями №1939 від 28.12.2010р. на суму 50000грн., №116 від 24.01.2011р. на суму 270000грн., №118 від 24.01.2011р. на суму 350000грн.

Як вбачається із змісту п.1 договору субпідряду №148 від 01.11.2010р., укладеного між ТОВ «Кранмонтажсервіс» та ПП «А-Прайм», підрядник - ТОВ «Кранмонтажсервіс» доручає, а субпідрядник - ПП «А-Прайм», зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу по капітальному ремонту обладнання на об'єктах ВАТ «Єнакіївській металургійний завод» та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в строки, обумовлені обома сторонами.

Факт здійснення господарських операцій за договором субпідряду №148 від 01.11.2010р. підтверджується:

- первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: рахунками №261114 від 26.11.2010р. на уму 1100000грн. та №291223 від 29.12.2010р. на суму 1120000грн.; довідками про вартість виконаних робіт за листопад 2010р. та за грудень 2010р., складеними за типовою формою №КБ-3; актами приймання виконаних підрядних робіт №12-11 за листопад 2010р. та №12-12 за рудень 2010р., складених за типовою формою №КБ-2в; податковими накладними №261114 від 26.11.2010р. на суму ПДВ 183333грн. 33коп., №291223 від 29.12.2010р. на суму ПДВ 186666грн. 67коп.:

- розрахунковими документами, складеними відповідно до вимог Закону України «Про платіжні системи га переказ коштів в Україні», а саме: платіжними дорученнями №30 від 10.01.2011р. на суму 650000грн., №80 від 18.01.2011р. на суму 400000грн., №117 від 24.01.2011р. на суму 50000грн., №119 від 24.01.2011р. на суму 330000грн., №135 від 26.01.2011р., №250 від 15.02.2011р. на суму 490000грн.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність (фіктивність) договору №110111/18 від 11.01.2011р., укладеного між ТОВ «Сервіспрінт» та ТОВ «Кранмонтажсервіс», на підставі відсутності у ТОВ «Сервіспрінт» фактичної можливості здійснювати підприємницьку діяльність в перевіряємому періоді та наявністю розбіжностей між податковою звітністю ТОВ «Сервіспрінт» та ТОВ «Кранмонтажсервіс» щодо податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 347130грн., встановлених на рівні ДПА України та наявністю кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Сервіспрінт», порушеної 07.02.2011р. СВПМ ДПА у Херсонській області за ознаками ч.2 ст.205 Карного кодексу України, суд зазначає наступне.

Як вбачається із змісту п.1 договору №110111/18 від 11.01.2011р., укладеного між укладеного між ТОВ «Сервіспрінт» та ТОВ «Кранмонтажсервіс», на умовах, викладених в даному договорі, продавець - ТОВ «Сервіспрінт», зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ «Кранмонтажсервіс», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, зазначену в даному договорі.

Факт здійснення господарських операцій за договору №110111/18 від 11.01.2011р. підтверджується:

- первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: видатковими накладними №10048 від 24.01.2011р. на суму 712044грн., №10037 від 22.01.2011р. на суму 660744грн., №10050 від 29.01.2011р. на суму 709992грн., податковими накладними №10048 від 24.01.2011р. на суму ПДВ 118674грн., №10037 від 22.01.2011р. на суму ПДВ 110124грн., №10050 від 29.01.2011р. на суму ПДВ 118332грн.;

- розрахунковими документами, складеними відповідно до вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а саме: платіжними дорученнями №121 від 24.01.2011р. на суму 715000грн., №143 від 27.01.2011р. на суму 609914грн. 88коп., №153 від 31.01.2011р. на суму 570000грн., №167 від 01.02.2011р. на суму 11475грн. 25коп.

Також, в судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2011р. по справі №2а-2230/11/2170 за позовом ДПІ у м.Херсоні до ТОВ «Сервіспрінт» про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів з моменту державної реєстрації змін до установчих документів, тобто з 17.09.2010р. та припинення юридичної особи, якою позивачу було відмовлено в задоволені позовних вимог.

Отже, на підставі зазначеного вище, позивач мав право відповідно до п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднести до складу валових витрат за І квартал 2011року, витрати понесені позивачем у зв'язку з виконанням умов договору №110111/18 від 11.01.2011р. на уму 1735650грн., та відповідно до вимог ст.198.3 Податкового кодексу України мав право віднести до складу податкового кредиту за січень 2011 року суму ПДВ в розмірі 347130грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р. та Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач не надав суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень органів державної податкової служби України на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст.203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в актах перевірок субєктів господарювання.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.

До кола таких зацікавлених осіб податкові органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснює, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст.228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Спрямованості мети правочинів між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки від 19.07.2011р. №111/231 не наводиться. Також зазначений акт не доводить умислу позивача, спрямованого на порушення публічного порядку, та на те, в чому таке порушення полягає.

В матеріалах справи відсутнє рішення суду про визнання зазначених вище правочинів недійсним через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, яке набрало законної сили. Податковим органом в акті перевірки від 19.07.2011р. також не зазначено про наявність такого рішення. Також, в своїх запереченнях відповідач не зміг надати суду пояснень з приводу існування такого рішення щодо ТОВ «Кранмонтажсервіс» чи відкриття провадження у кримінальній справі за фактом порушення вимог ст.228 ЦК України.

Суд, не приймає до уваги посилання відповідача на існування кримінальної справи стосовно посадових осіб контрагента позивача ТОВ «Сервіспринт» , яка була порушена 07.02.2011р. СВПМ ДПА у Херсонській області, оскільки в ході розгляду даної справи, суду не було надано жодних доказів на підтвердження позиції відповідача з цього приводу.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 28.07.2011р. №1753/233 про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже було зазначено вище, судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (далі - Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і оплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; в разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про падання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Оскільки у висновках акту перевірки від 19.07.2011р. №111/231 відповідачем неправомірно встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185 - ст.203 розділу 5 Податкового кодексу України, а також зроблено припущення щодо недійсності даних, відображених ТОВ «Кранмонтажсервіс» у деклараціях з ПДВ за перевіряєми період, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ст.185. ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Дослідивши первинні документи та документи бухгалтерської звітності ТОВ «Кранмонтажсервіс», судом встановлено фактичне виконання робіт, надання послуг, здійснення розрахунків з контрагентами. Отже, не відповідає обставинам справи висновок податкового органу, зазначений в акті перевірки від 19.07.2011р., щодо відсутності обєкту оподаткування у зв'язку із непідтвердженням факту отримання товарів відповідними документами.

З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також врахування при здійсненні правосуддя позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011р. №742/11/1311, особлива увага при розгляді зазначеної справи була приділена саме дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку позивача, на підставі яких ним були сформовані дані бухгалтерського обліку, для чого судом був зясований: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем; встановлена спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача; встановлений звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача, тощо. При цьому, для зясування зазначених обставин судом пропонувалося надати відповідачу будь які доводи та докази на підтвердження висновків, зазначених ним у акті перевірки від 19.07.2011р. Будь яких пояснень чи доказів, крім посилань на висновки, викладені Північною МДПІ м.Кривому Розі в акті перевірки від 19.07.2011р., відповідачем суду надано не було. Натомість, як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, позивачем були повною мірою доведені як рух активів у процесі здійснення своєї господарської діяльності, так і встановлена спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача, а також встановлений звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірності своїх дій щодо відображення висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 19.07.2011р. з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені. Дії відповідача щодо викладення висновків, зазначених в акті перевірки від 19.07.2011р. про нікчемність правочинів є неправомірними та такими, що вчинені за межами наданих відповідачу функцій та повноважень, передбачених ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.20 Податкового кодексу України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в тому, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже за таких підстав адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс» до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання дій протиправними підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс» до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання дій протиправними задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, щодо відображення в акті перевірки №111/231/32098115 висновків про порушення ТОВ «Кранмонтажсервіс» ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та висновків про недійсність (нікчемність) договорів.

Визнати протиправними дії Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі по встановленню завищення товариством з обмеженою відповідальністю «Кранмонтажсервіс» валових витрат за І квартал 2011 року на суму 1735650грн. та заниження податку на прибуток в сумі 433912грн.

Визнати протиправними дії Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі щодо завищення податкового кредиту за січень 2011 року на суму 347130грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.10.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Є.О. Жукова

< Текст >