Постанова № 21068421, 07.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

07.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10266/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засідання за участю представників сторін:

від позивача Гармаш Л.М.Троценко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСВ Фрікшн»про стягнення 504 грн. 98 коп., - ВСТАНОВИВ: 15.08.2011р. Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСВ Фрікшн»та просить стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСВ Фрікшн»у обслуговуючих банках і належної такому платнику податків готівки у розмірі боргу по податку на додану вартість у сумі 504,98 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що зазначений податковий борг у сумі 504 грн. 98 коп. виник у відповідача на підставі податкових повідомлень - рішень №0000011502 від 27.02.2009р., №0001571502 від 16.032009р., №0002141502 від 20.04.2010р. та на підставі поданої декларації № 80221 за серпень 2009 року. У звязку з несплатою вказаної суми боргу до бюджету в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181 (чинного на момент виникнення податкового боргу), податковим органом на адресу відповідача були направлені податкові вимоги, які залишилися не сплаченими. Позивач просить стягнути зазначену суму податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, а також належної відповідачеві готівки відповідно до вимог ст. 95 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився двічі (07.09.2011р. та 30.09.2011р.), причину неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч.11 ст.35 КАС України (а.с.26).

Відповідач наданим йому правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника для участі в судове засідання не направив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача в судове засідання, який не є субєктом владних повноважень належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідач належно повідомлений судом про час і місце розгляду справи, не надання відповідачем клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності, строки вирішення спору, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, норми ч. 4 ст. 128 Кодексу, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що субєктом владних повноважень є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.8 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також субєкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та те, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення податкового боргу та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(чинної на момент виникнення правовідносин за цим податковим боргом) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості субєктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач орган державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» ( в редакції, який діяв станом на 2009р. - 2010р.) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄСВ Фрікшн»зареєстровано виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 09.08.2006р. за адресою: 51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Баглійський район, вул. Дніпропетровська, будинок 101-Б, як юридична особа та перебуває на обліку у ДПІ в м.Дніпродзержинську, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ станом на 15.06.2011р. та копією довідки з ЄДРПОУ станом на 15.06.2011р., а також копією витягу з автоматизованої інформаційної системи «Реєстр платників податків»станом на 20.09.2011р. (а.с.6-9, 35).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄСВ Фрікшн»в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( які були чинними на момент виникнення податкового боргу) має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 504 грн. 98 коп., що підтверджується довідкою про час виникнення заборгованості станом на 30.06.2011р. (а.с.10).

Як вбачається із наданих суду документів, зазначена заборгованість виникла на підставі:

-податкового повідомлення рішення №0000011502 від 27.02.2009р. на суму 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій, за яким встановлено порушення відповідачем абз. «а»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказане податкове повідомлення рішення, у звязку з відсутністю юридичної особи за вказаною адресою було розміщено на дошці податкових оголошень, про що складено акт №67 від 27.02.2009р. (а.с.16,17);

-податкового повідомлення рішення №0001571502 від 16.03.2010р. на суму 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій, за яким встановлено порушення відповідачем абз. «а»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказане податкове повідомлення рішення, у звязку з відсутністю юридичної особи за вказаною адресою було розміщено на дошці податкових оголошень, про що складено акт №534 від 16.03.2010р.(а.с.20,21);

-податкового повідомлення рішення №0002141502 від 20.04.2010р. на суму 170 грн. штрафних (фінансових) санкцій, за яким встановлено порушення відповідачем абз. «а»п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказане податкове повідомлення рішення, у звязку з відсутністю юридичної особи за вказаною адресою було розміщено на дошці податкових оголошень, про що складено акт №1305 від 20.04.2010р.(а.с.22,23);

-податкової декларації з податку на додану вартість №80221 за серпень 2009р. в сумі 1,00 грн. (граничний термін сплати 30.09.2009р.), залишилась не сплаченою (а.с.18-19).

Позивачем згідно до вимог ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»була нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобовязань у розмірі 0,38 грн., що підтверджується довідкою складеною позивачем (а.с.10).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:

- перша податкова вимога № 1/303 від 11.03.2009р. на суму 168 грн. 70 коп., яка була направлена на адресу відповідача та розмішена на дошці податкових оголошень 02.06.2009р., що підтверджується актом №88 (а.с.12,13);

- друга податкова вимога № 2/619 від 07.07.2009р. на суму 168 грн. 70 коп., яка була направлена на адресу відповідача та 21.07.2009р. отримана відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобовязання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Також у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 ІІІ у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 наведеного Закону, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Виходячи з наведених норм, судом встановлено, що відповідач повинен був сплатити податковий борг за наведеними вище декларацією та податковими повідомленнями рішеннями у строки встановлені ст.ст. 4, 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме:

-по декларації з податку на додану вартість за серпень 2009р. у строк до 30.09.2009р., з урахуванням чого датою виникнення податкового боргу є 01.10.2009р.;

-по податковому повідомленню рішенню від 27.02.2009р. №0000011502 у строк до 10.03.2009р. та з урахуванням того, що його розміщено було на дошці оголошень 27.02.2009р. датою виникнення податкового боргу є 11.03.2009р.;

-по податковому повідомленню рішенню від 16.03.2010р. №0001571502 у строк до 26.03.2010р. та з урахуванням того, що його розміщено було на дошці оголошень 16.03.2010р. датою виникнення податкового боргу є 27.03.2010р.

-по податковому повідомленню рішенню від 20.04.2010р. №0002141502 у строк до 30.04.2010р. та з урахуванням того, що його розміщено було на дошці оголошень 20.04.2010р. датою виникнення податкового боргу є 03.05.2010р.

Відповідач в судове засідання не зявився двічі 07.09.2011р. та 30.09.2011р., доказів сплати податкового боргу з податку на додану вартість по податковим повідомленням рішенням №0000011502 від 27.02.2009р., №0001571502 від 16.03.2010р., №0002141502 від 20.04.2010р. та за декларацією з ПДВ за серпень 2009р. суду не надав. Не надано суду і доказів оскарження наведених вище рішень повідомлень у встановленому законодавством порядку.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСВ Фрікшн»у обслуговуючих банках в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 504,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість»(які діяли на момент виникнення податкового боргу).

Що ж стосується позовних вимог позивача про стягнення належної відповідачеві готівки, то суд приходить до висновку про те, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Пунктом 95.2 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010р. №1244, визначено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

Тобто, виходячи з аналізу вищевказаних норм ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення з платника податків готівкових коштів, які належать такому платнику податків здійснюється працівниками органу ДПІ у ході виконання рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків, яке набрало законної сили та не може бути обрано способом захисту права у судовому порядку з урахуванням повноважень встановлених ст. 20 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСВ Фрікшн» про стягнення 504 грн. 98 коп. - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСВ Фрікшн» (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 101-Б, код ЄДРПОУ 34455484) у банках обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 504 грн. 98 коп. (пятсот чотири грн. 98 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 05.10.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.О. Конєва

< Текст >