Постанова № 21068417, 07.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

07.10.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 р. Справа № 2а-6228/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Тимцунік Ю.В.

за участю: представника позивача Вітлова Н.О.

представника відповідача не зявився,

третьої особи Волкова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод»до Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Реєстр»про визнання наказу незаконним та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа ТОВ «Оптіма Реєстр»про визнання наказу №15 від 14.04.2010р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про відмову ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»в анулюванні ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку серії АБ №218302 від 05.08.2005р. незаконним та зобовязання анулювати зазначену ліцензію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, Дніпропетровським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Відповідачем по справі) прийняті постанови №147-ДН від 01.09.2009р. про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів та б/н від 01.09.2009р. про виділення справи про правопорушення на ринку цінних паперів в окреме провадження з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно правових відносин.

Представник позивача, що зявився у судове засідання надав пояснення аналогічні доводам викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. Заперечення проти позовних вимог не надав.

Клопотання про відкладення розгляду справи не може бути прийнятим судом, оскільки не підтверджується належними доказами.

Крім того, судом вже задовольнялося попереднє клопотання відповідача (а.с.24).

Таким чином, суд вважає, що позивач навмисно затягує розгляд адміністративної справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи у відзиві на позов вимоги позивача підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі.

18.10.2010р. до матеріалів справи надано клопотання про заміну позивача у звязку з тим, що на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»було припинено шляхом його перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод».

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обовязковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обовязків, їх зміни чи припинення.

Враховуючи викладене, оскаржуваний наказ є рішенням субєкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Верхньодніпровський авторемонтний завод»(надалі ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод») зареєстровано Верхньодніпровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області від 21.12.1971р.

05.08.2005р. Дніпропетровським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку видана Ліцензія серії АБ №218302 на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, строком дії до 05.08.2010р. на підставі якої ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»є професійним учасником ринку цінних паперів та здійснює діяльність з ведення власного реєстру іменних цінних паперів

16.12.2009р. Наглядовою радою ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»у звязку з скрутним фінансовим становищем, повязаним зі загальнодержавною фінансовою кризою, і неможливістю внаслідок цього здійснювати діяльність з ведення власного реєстру акціонерів з дотриманням ліцензійних умов щодо ведення реєстру було прийнято рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів позивача незалежному реєстратору Товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіма - Реєстр», а питання щодо зміни реєстратора та затвердження умов з ним винесено на розгляд загальних зборів акціонерів ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод».

Рішенням Наглядової ради, з метою запобігання порушення ліцензійних умов щодо ведення реєстру акціонерів, було вирішено винести на розгляд загальних зборів акціонерів питання про вжиття заходів по анулюванню ліцензії на ведення власного реєстру акціонерів.

05.02.2010р. згідно протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»№16 прийнято рішення про:

- ведення реєстру власників іменних цінних паперів позивача доручено ТОВ «Оптіма-Реєстр»а затверджено умови договору щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

- звернення до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із заявою про анулювання ліцензії ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»на ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів.

15.02.2010р. Голова комісії з припинення ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»ОСОБА_4 звернувся із заявою до Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі за текстом ДТУ ДКЦПФР) за змістом якої просить анулювати ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку: діяльність щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів серії АБ №218302 строком дії до 05.08.2005р. по 05.08.2010р.

14.04.2010р. Дніпропетровським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку видано наказ №15 про відмову в анулюванні ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод», у звязку з невиконанням ліцензіатом вимог, установлених п.3 глави 4 «Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку», а саме: у пакеті документів на анулювання ліцензії відсутня копія рішення відповідного органу емітента про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів реєстратору.

Згідно листа Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.04.2010р. №0783/01-16/04 крім вище вказаного, викладено, що відповідно до п.п. 14 п.7.2.2 Статуту ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»(нова редакція) зареєстрованого державним реєстратором Верхньодніпровської районної адміністрації 11.01.2006р. прийняття рішення про передачу ведення реєстратору власників іменних цінних паперів товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів. Замість того, позивачем надано копію протоколу засідання Наглядової ради ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»№23 від 16.12.2009р. на якому прийнято рішення про передачу реєстру власників іменних цінних паперів незалежному реєстратору ТОВ «Оптіма-Реєстр».

21.04.2010р. на підставі ст.9 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та наказу ДТУ ДКЦПФР 316 від 19.04.2010р. у відношенні ВАТ«Верхньодніпровський авторемонтний завод»складено Акт №30-ДН про правопорушення на ринку цінних паперів, яким встановлено, що рішення про передачу реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»до реєстратора ТОВ «Оптіма-Реєстр»прийнято 16.12.2009р. Наглядовою радою ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод», яке оформлено протоколом засідання Наглядової ради ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»від 16.12.2009р. №23 та підписано її членами: ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 Відповідно, передачу системи реєстру оформлено 22.01.2010р. Актом прийому-передачі системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод».

Таким чином, згідно акту №30-ДН від 21.04.2010р. ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»порушено порядок прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів, відповідальність юридичних осіб за зазначене порушення передбачена п.10 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Згідно рішення загальних зборів акціонерів від 27квітня 2010 року ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»в процесі реорганізації перетворено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод»для здійснення господарської діяльності на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Не погоджуючись з винесеним наказом, позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що наказ Дніпропетровського територіального управління ДКЦПФР №15 від 14.04.2010р. є незаконним, відмова в анулюванні ліцензії є неправомірною, а підстави для складання акту про правопорушення на ринку цінних паперів відсутні, оскільки товариством було повністю дотримано вимоги діючого законодавства щодо процедури передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів незалежному реєстратору.

Також, позивач звертає увагу суду, що передача реєстру акціонерів на підставі рішення Наглядової ради товариства відповідає діючому законодавству України з огляду на зміни, що були внесені Закону України «Про акціонерні товариства». Так, розділом ХІІ зазначеного Закону були внесені зміни до абз.1 п.2 ст.9 Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», яким питання щодо передачі реєстру віднесено до компетенції Наглядової ради товариства.

Позивач, зазначає, що відповідно до розяснення ДКЦПФР, затвердженого рішення ДКЦПФР №797 від 14.07.2009р. «Щодо застосування окремих положень розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»починаючи з 30.04.2009р. всі акціонерні товариства, в тому числі та, що не привели свою діяльність у відповідність із Закону України «Про акціонерні товариства»зобовязані керуватись у своїй діяльності нормами ряду нормативних актів, зокрема Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», в тому числі тими, що внесені Законом України «Про акціонерні товариства».

Крім того, на думку позивача, оскаржуване рішення відповідача перешкоджає здійсненню позивачем господарської діяльності, порушує нормальний режим роботи товариства і його законні права та інтереси, та інтереси акціонерів Товариства, оскільки цим рішенням створюються перешкоди у веденні реєстратору акціонерів незалежним реєстратором за відсутності у Товариства можливості його самостійного ведення без участі професійного учасника фондового ринку, так як така діяльність вимагає значних фінансових вкладень, повязаних з утриманням приміщень, техніки, обовязкових сплат, витрат на транспортування та матеріальне утримання додаткової штатної одиниці.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника у судове засідання, заперечення проти позову не надав.

Представник третьої особи у відзиві на позов підтримує позовні вимоги та зазначає, що п.п. 14 п.7.2.2 Статуту ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»на момент прийняття Наглядовою радою Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів Товариства, не відповідала вимогам законодавства, зокрема Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Також, представник третьої особи посилається, що Законом України «Про акціонерні Товариства», були внесені зміни до абзацу 1 п.2 ст.9 Закону України «Про національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», яким питання щодо передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів віднесено до компетенції Наглядової ради Товариства. Відповідно до розяснення ДКЦПФР №797 від 14.07.2009р. «Щодо застосування окремих положень розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»починаючи з 30.04.2009р. всі акціонерні товариства, в тому числі ті, що е привели свою діяльність у відповідність із Законом України «Про акціонерні товариства»зобовязані керуватись у своїй діяльності нормами ряду нормативних актів, зокрема Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», в тому числі тими, що внесені Законом України «Про акціонерні товариства».

Крім того, зазначає, що з метою виконання приписів Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»питання щодо затвердження договору з реєстратором було винесено на розгляд найближчих загальних збрів акціонерів позивача, які відбулися 05.02.2010р. і більшістю голосів присутніх на зборах (75,238%) було затверджено зміну реєстратора і умови договору за ним. За змістом договору, при його укладенні, було визначено положення щодо терміну його дії, обумовлене необхідністю затвердження його умов найближчими загальними зборами акціонерів товариства.

Дослідивши матеріали справи та надані у судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи по справі, суд виходить з наступного.

Викладені позивачем обставини підтверджуються матеріалами справи та поясненнями представників позивача та третьої особи у судовому засіданні.

Відповідно пп.4 п.2 до ст.9 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», уповноважені особи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку мають право відповідно до розподілу обов'язків чи письмового доручення провадити в межах наданих повноважень розгляд справ про порушення чинного законодавства щодо випуску та обігу цінних паперів, у тому числі стандартів, норм і правил, визначених нормативними актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ставити питання перед органами Прокуратури України та Міністерством внутрішніх справ України про проведення розслідувань або інших заходів відповідно до чинного законодавства.

З частини 1 статті 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»- «Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством».

Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»передбачено, що Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (ч.3ст.16).

У відповідності до вимог частини 2 статті 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»діяльність з торгівлі цінними паперами є одним із видів професійної діяльності на фондовому ринку та провадиться торговцями цінними паперами господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками (частина 1 статті 17 цього Закону).

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»передбачено, що рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається наглядовою радою акціонерного товариства. Загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного товариства затверджують умови договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів у порядку, визначеному статутом товариства. У разі неукладення договору протягом тридцяти календарних днів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку надсилає товариству розпорядження про необхідність його укладення, а у разі невиконання зазначеного розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних днів притягує посадових осіб товариства до відповідальності відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні.

Пунктом 10 часини 1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»передбачено, що державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за порушення емітентом порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів та/або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із зупиненням перереєстрації прав власності на цінні папери такого емітента.

Підпунктом 14 п.7.2.2 Статуту ВАТ «Верхньодніпровський авторемонтний завод»на момент прийняття Наглядовою радою Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів Товариства, не відповідала вимогам законодавства, зокрема Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Законом України «Про акціонерні Товариства», були внесені зміни до абзацу 1 п.2 ст.9 Закону України «Про національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», яким питання щодо передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів віднесено до компетенції Наглядової ради Товариства. Відповідно до розяснення ДКЦПФР №797 від 14.07.2009р. «Щодо застосування окремих положень розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про акціонерні товариства»починаючи з 30.04.2009р. всі акціонерні товариства, в тому числі ті, що е привели свою діяльність у відповідність із Законом України «Про акціонерні товариства»зобовязані керуватись у своїй діяльності нормами ряду нормативних актів, зокрема Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», в тому числі тими, що внесені Законом України «Про акціонерні товариства».

З метою виконання приписів Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»питання щодо затвердження договору з реєстратором, позивачем було винесено на розгляд найближчих загальних збрів акціонерів позивача, які відбулися 05.02.2010р. і більшістю голосів присутніх на зборах (75,238%) було затверджено зміну реєстратора і умови договору за ним. За змістом договору, при його укладенні, було визначено положення щодо терміну його дії, обумовлене необхідністю затвердження його умов найближчими загальними зборами акціонерів товариства.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Дніпропетровського територіального управління ДКЦПРФ, порушує права і законні інтереси позивача.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки вимога про визнання акта владного органу недійсним, незаконним, неправомірним тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме: визнання акта протиправним, в даному випадку суд ототожнює вимогу позивача про визнання незаконним наказу відповідача з вимогою про визнання зазначеного наказу протиправним.

При цьому, суд враховує те, що визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Скасування ж акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За наведених обставин, враховуючи, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, дії щодо анулювання ліцензії є виключним повноваженням Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а порушення з боку відповідача носять очевидний характер, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог шляхом зобовязання Дніпропетровське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку вирішити питання щодо анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку серії АБ №218302 від 05.08.2005р., видану Відкритому акціонерному товариству «Верхньодніпровський авторемонтний завод».

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та наказу відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, постанов та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровський авторемонтний завод», судові витрати у розмірі 1грн. 70коп., сплачені платіжним дорученням №472 від 14.01.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Верхньодніпровський авторемонтний завод»до Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма Реєстр»про визнання наказу незаконним та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати наказ Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №15 від 14.04.2010р. про відмову Відкритому акціонерному товариству «Верхньодніпровський авторемонтний завод»в анулюванні ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку серії АБ №218302 від 05.08.2005р.

Зобовязати Дніпропетровське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (49600, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна ім.Леніна, 29) вирішити питання щодо анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку серії АБ №218302 від 05.08.2005р., видану Відкритому акціонерному товариству «Верхньодніпровський авторемонтний завод».

Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Верхньодніпровський авторемонтний завод»(51600, м.Верхньодніпровськ, вул.Пальохи, буд.109, код ЄДРПОУ 05461390) 1грн. 70коп. (одна грн. 70коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 06.12.2010р.

Суддя Г.В. Потолова