Постанова № 21068314, 05.10.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

05.10.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10215/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

за участю:

представників позивача Нестеренко О.В., Текутєвої О.П., Текутєва Є.Ю.,

представника відповідача Овсяникової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Просте рішення»до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Просте рішення», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.11 №0001872302. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначивши в їх обґрунтування, що висновки податкового органу про завищення податкового кредиту через відсутність обєкту оподаткування ПДВ операцій з підприємством постачальником є хибними та не відповідають нормам Закону України «Про податок на додану вартість». Так, правила формування податкового кредиту за правочинами з ПП «Контур Пак» позивачем дотримані, податкові накладні є в наявності та були досліджені перевіряючими під час перевірки. Висновки щодо нікчемності правочинів здійснені податковим органом поза межами повноважень, наданих законом. Отже, рішення ДПІ від 27.07.11 є незаконним та підлягає скасуванню. З огляду на викладене представники позивача просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, позов не визнав з підстав, наведених у письмових запереченнях. В судовому засіданні представник відповідача аргументував свою незгоду з позовом наявністю вироку суду у відношенні посадової особи ПП «Контру Пак» - контрагента позивача, за взаємовідносинами з яким Позивачем сформований податковий кредит, відсутністю реальної можливості поставок товарів позивачу, відсутністю товарно-транспортних накладних в підтвердження транспортування придбаного товару, що в своїй сукупності свідчить про відсутність обєкту оподаткування, а отже завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 22724,41 грн., в тому числі за жовтень 2009 р. в сумі 14365,83 грн., та за лютий 2010 р. в сумі 8358,58 грн. Зазначене зафіксовано в акті перевірки від 13.07.11 №1465/232/36054710, висновки якого слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення. Враховуючи наведене, податковий орган просив відмовити у задоволені позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін та свідка колишнього директора ПП «Контур Пак», дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З 30.06.11 по 06.07.11 ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання Позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.08 по 31.12.10 по взаємовідносинам з ПП «Контур Пак». Перевірка проведена на підставі наказу від 30.06.11 №813 (а.с.80) та вимог пп.78.1.1 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України. Наказ на перевірку та повідомлення про проведення перевірки отримані Позивачем 30.06.11 (а.с.83). Результати перевірки оформлені Актом від 13.07.11 №1465/232/36054710.

З посиланням на згаданий акт ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.11 №0001872302 з податку на додану вартість у розмірі 28 405 грн. 51 коп., з яких за основним платежем визначено 22724,41 грн., а за штрафними санкціями - 5681,10 грн.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 13.07.11 №1465/232/36054710 висновки щодо порушення Позивачем ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальна настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства, щодо відсутності обкатів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів у ПП «Контур Пак» у жовтні 2009 р. та лютому 2010 р. в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.5, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення податкового кредиту на загальну суму 22724,41 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та ПП «Контур Пак» укладений договір від 01.10.09 №011009 на поставку обладнання та продукції виробничо-технічного призначення, а саме принтеру широкоформатного Mutoh RY2-8064F, плити акрилової, ПВХ бел.3, бел.4, бел.6 (а.с.44-45, 50).

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, які були складені з посиланням на зазначений договір (а.с 44-54, 59-61, 64-70), суд відзначає, що наявність у позивача виписаних ПП «Контур Пак» податкових накладних у спірних правовідносинах не створює права для формування податкового кредиту, оскільки з добутих по справі доказів вбачається відсутність обєкту оподаткування ПДВ за переліченим вище правочином, яким, з огляду на положення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 (далі Закон №168), є реально здійснена господарська операція з поставки товару.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеним контрагентом, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, суд приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції між певними субєктами господарської діяльності. Адже якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Так, на вимогу суду позивач не навів доказів отримання або транспортування наявних у нього товарів (принтеру широкоформатного Mutoh RY2-8064F, плити акрилової, ПВХ бел.3, бел.4, бел.6) саме від ПП «Контур Пак». З метою повного та всебічного дослідження обставин справи та зясування питання отримання згаданого товару саме від ПП «Контур Пак» судом був допитаний в якості свідка ОСОБА_6, який займав посаду директора ПП «Контур Пак» на час укладення договору від 01.10.09 та складання первинних документів з посиланням на цей договір, на яких від імені ПП «Контур Пак» проставлена підпис ОСОБА_6 Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_6, наданих в судовому засіданні, будучи директором ПП «Контур Пак», він ніякої фінансово-господарської діяльності не вів, первинні документи від імені ПП «Контур Пак» не підписував, ні з ким не зустрічався та нікому нічого від імені ПП «Контур Пак» не продавав, зокрема з директором ТОВ «Просте рішення» Нестеренко О.В. не знайомий, будь-які договори із згаданим підприємством не підписував, як і не підписував первинні документи, такі як податкові та видаткові накладні для ТОВ «Просте рішення». Свідок ОСОБА_6 також зазначив, що став директором ПП «Контур Пак» за винагороду, усвідомлюючи, що його використовували в якості особи, для прикриття незаконної діяльності.

Суд відмічає, що за змістом договору від 01.10.09 №011009 поставка товару здійснюється Постачальником (ПП «Контру Пак»). Однак колишній директор ПП Контур Пак» чітких та змістовних пояснень з приводу транспортування товару (принтеру широкоформатного Mutoh RY2-8064F, плити акрилової, ПВХ бел.3, бел.4, бел.6) ТОВ «Просте рішення» не надав, зазначивши, що ним не здійснювалась від імені ПП «Контур Пак» будь-яка господарська діяльність, в тому числі і з ТОВ «Просте рішення».

Окрім того, суд бере до уваги наявність вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.10, зміненого апеляційним судом Дніпропетровської області в частині визначення виду покарання, з рішенням якого підсудний ОСОБА_6 Так, ОСОБА_6 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 КК України, оскільки його вина у фіктивному підприємництві ПП «Контур Пак» ним визнана повністю та доведена матеріалами справи. ОСОБА_6 зізнався, що він усвідомлював, що його використовували в якості підставної особи для прикриття незаконної діяльності, він не займався веденням бухгалтерського обліку, складанням податкової звітності ПП «Контур Паку, не вів яку-небудь господарську діяльність.

Судовим оглядом первинних документів, доданих Позивачем до матеріалів справи в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту за взаємовідносинами з ПП «Контур Пак» встановлено, що на них від ПП «Контр Пак» проставлено прізвище ОСОБА_6 директора підприємства. Враховуючи пояснення свідка ОСОБА_6 та вирок суду відносно нього, за змістом яких будь-якої господарської діяльності не здійснювалось, а також той факт, що первинні документи складаються саме в ході ведення господарської діяльності, документи надані Позивачем, в тому числі податкові накладні, не можуть вважатись первинними. Адже все вище наведене доводить факт нереальності вчинення господарської операції між Позивачем та ПП «Контру Пак» за договором від 01.10.09 №011009. В наслідок відсутності реально вчиненої господарської операції за згаданим договором нівелюється юридична сила первинних документів, складених з посиланням на такий договір, на підставі яких Позивачем сформований податковий кредит в розмірі 22724,41 грн., що виключає правомірність включення Позивачем оспорюваних сум ПДВ до податкового кредиту, а також обґрунтовує законність висновку ДПІ щодо відсутності обєкту оподаткування та здійснення донарахування податкового зобовязання за спірними податковим повідомленням-рішенням.

Доводи представників позивача стосовно можливості ведення господарської діяльності ПП «Контур Пак» іншими особами крім ОСОБА_6 є недоречними, адже на всіх наданих Позивачем в обґрунтування наявності права на податковий кредит за взаємовідносинами з ПП «Контур Пак» документах проставлена підпис директора ОСОБА_6, а не будь-якої іншої особи.

Щодо зміни в структурі активах підприємства у звязку із придбанням принтеру широкоформатного Mutoh RY2-8064F та наданих Позивачем в підтвердження такого факту документів, суд зазначає, що зміна майнового стану платника податків дійсно є ознакою його господарської діяльності. Проте в даному разі, факт зміни в активах Позивача саме внаслідок його господарської діяльністю з ПП «Контур Пак» Позивачем не доведений та спростований викладеними вище обставинами господарської діяльності ПП «Контр Пак» та поясненнями його колишнього директора ОСОБА_6

Стосовно доводів Позивача з приводу відсутності у ДПІ повноважень визнавати укладений Позивачем з ПП «Контр Пак» договір нікчемним, а також відсутності рішення суду щодо визнання такого договору недійсним суд зазначає наступне. По-перше, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок ДПІ, зроблений в акті перевірки, про порушення Позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168 (а.с.13). По-друге, наявність укладеного між Позивачем та ПП «Контур Пак» договору, а також відсутність рішення суду про визнання такого договору недійсним не свідчить про реальність вчинення відповідної операцій, визначеної таким договором. Суд відмічає, що податковий орган не позбавлений можливості довести факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків податковому обліку фактичним обставинам. За змістом акту перевірки Позивача ДПІ насамперед перевірена правильність формування ним даних податкового обліку, у звязку чим досліджена правильність та достовірність складання первинних документів, що узгоджується з положеннями ст. 44 та ст. 61 ПКУ. Саме у звязку з відсутністю реального вчинення господарської операції між Позивачем та ПП «Контур Пак» податковим органом зроблений висновок про відсутність обєкту оподаткування, яким, відповідно до ст.3 Закону №168, є факт поставки товарів, що свідчить про порушення пп. 7.4.1, 7.4.5, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168.

Враховуючи вищенаведені обставини господарської операції між Позивачем та ПП Контур Пак за договором від 01.10.09 №011009, суд погоджується з висновками ДПІ, щодо порушення Позивачем пп.7.4.1, 7.4.5, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168.

Так, відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Положеннями пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 згаданого Закону визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. В силу вимог пп. 7.4.5 п.7.4 цієї ж статті Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному разі, як вбачається з установлених в судовому засіданні фактичних даних, податковий кредит в розмірі 22724,41 грн. не підтверджений податковими накладними, адже надані Позивачем документи не мають силу первинних документів, оскільки, як було зазначено вище, фактично здійснення господарської операції між Позивачем та ПП «Контур Пак» не відбулось, та насправді колишній директор ПП «Конур Пак» ніякі документи господарської діяльності, в тому числі видаткові та податкові накладні для Позивача, не підписував.

Також, суд зауважує, що в положеннях ст.83 ПК законодавець визначає перелік підстав, на яких мають ґрунтуватись висновки органів державної податкової служби за результатами перевірок. До таки відносяться: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Вивченням змісту акту перевірки від 13.07.11 судом встановлено, що його висновки ґрунтуються, як на податковій звітності Позивача, акту перевірки ПП «Контур Пак», так і документів, наданих ТОВ «Просте рішення» в якості первинних, а також вироку суду відносно колишнього директора ПП «Контур Пак», що узгоджується з вимогами ст.83 ПК підстав.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визнається судом обґрунтованим, оскільки судовим розглядом справи встановлено, що результати, відображені у даних податкового обліку позивача фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій його контрагента ПП «Контур Пак», відтак визначення ДПІ Позивачу сум податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 22724,41 грн. є правомірним. Наслідком самостійного визначення податковим орган платнику податків суми податкового зобовязання є накладення на такого платника штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання (п.123.1 ст.123 ПКУ).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у сфері публічно-правових відносин, то в задоволенні позову щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 27.07.11 належить відмовити.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Просте рішення» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 07.10.11.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >А.О. Коренев

< Текст >