Постанова № 21068217, 29.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.09.2011

< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/2009/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представників сторін:

позивача Шестерні Н.О.

відповідача Краснікової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Східтехмонтаж»до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Бутенко Світлани Володимирівни, про визнання протиправними дій, та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

11 лютого 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Східтехмонтаж»(далі –ТОВ «Східтехмонтаж») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 15.04.2011 р., від 07.06.2011 р., просить: встановити відсутність компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області Бутенко С.В. по визнанню нікчемними правочинів, які були укладені ТОВ «Східтехмонтаж»з ТОВ «Оптдевайс»та контрагентами за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р. та у вересні 2010 року; визнати протиправними дії відповідача 2 по визнанню нікчемними правочинів, які були укладені ТОВ «Східтехмонтаж»з ТОВ «Оптдевайс»та контрагентами за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р. та у вересні 2010 року; зобов’язати Західно-Донбаську ОДПІ у Дніпропетровській області утриматися від вчинення певних дій, а саме, розповсюджувати будь-яким чином та використовувати в роботі висновки, викладені в акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., та здійснювати коригування сум податкового кредиту та податкових зобов’язань на підставі висновків цього акту; зобов’язати Західно-Донбаську ОДПІ у Дніпропетровській області відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, подану ТОВ «Східтехмонтаж»(а.с. 86-88, 143-145).

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області без наявності відповідних повноважень проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Східтехмонтаж»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Оптдевайс»за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р., та з питань правильності формування податкового кредиту за вересень 2010 року, за результатами якої складено акт № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., висновки якого є необґрунтованими та протиправними. Зокрема, позивач зазначає, що, в порушення абз. 4 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (ПКУ), перевірка ТОВ «Східтехмонтаж»була проведена податковим органом в приміщенні Західно-Донбаської ОДПІ в Дніпропетровській області, тобто поза місцезнаходженням позивача, та без участі його директора, якого після проведення перевірки було запрошено до податкового органу і надано вже складений акт перевірки, у зв’язку з чим останній був позбавлений свого законного права бути присутнім під час проведення перевірки та права ознайомлення з актом перевірки перед його підписанням. Крім того, позивач вказує на те, що згідно акту № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., перевірка ТОВ «Східтехмонтаж»проведена на виконання постанови від 04.01.2011 р. слідчого слідчої групи податкової міліції ДПА України –начальника СВ ПМ ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська майора податкової міліції Білова Р.О., яку, в порушення п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 ПКУ не було надано позивачу для ознайомлення. Крім того, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу по відшкодуванню ПДВ Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області Бутенко С.В. проведено перевірку ТОВ «Східтемонтаж»без ознайомлення директора підприємства з наказом на проведення перевірки, та без пред’явлення направлення на проведення перевірки, чим порушено п. 78.4 ст. 78 ПКУ, абз. 4 п. 81.1 ст. 81 ПКУ. Також, в порушення п.п. 16.1.5, 6.1.7 п. 16.1 ст. 16, п. 85.2 ст. 85 ПКУ, відповідачем під час проведення перевірки ТОВ «Східтемонтаж»було направлено усну вимогу про надання інформації щодо взаємовідносин з ТОВ «Оптдевайс»та підтверджуючих документів, без зазначення їх переліку. На зазначену вимогу службової особи Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області позивачем в той же день (11.01.2011 р.) надано письмову відповідь, у якій зазначено, що взаємовідносини з ТОВ «Оптдевайс»у вересні 2010 року дійсно мали місце, проте надання документів на підтвердження вказаних взаємовідносин є неможливим, у зв’язку з їх втратою, що підтверджено копією довідки Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області за фактом звернення про втрату документів директора ТОВ «Оптдевайс»- Алексеєва Г.М., який зареєстровано в книзі обліку злочинів, повідомлень, заяв за № 8543 від 28.12.2010 р., та відносно якого прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Також, позивач зазначає про те, що при розгляді Західно-Донбаською ОДПІ в Дніпропетровській області письмових заперечень ТОВ «Східтехмонтаж» на акт перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., в порушення п. 86.7 ст. 86 ПКУ, податковим органом не були з’ясовані обставини, про які зазначено у письмових запереченнях, та які не досліджувались під час перевірки. Зокрема, податковим органом не прийнято до уваги те, що при проведенні перевірки, директором ТОВ «Східтехмонтаж» надано письмову відповідь на усну вимогу перевіряючої особи, а також зазначені поважні причини ненадання відповідних документів. Фактично у відповіді на заперечення, відповідачем продубльовані необґрунтовані та незаконні висновки, викладені у акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р.

Щодо висновків, викладених відповідачем у акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., позивач вказує на те, що вони є незаконними, оскільки 01.09.2010 р. між ним та ТОВ «Оптдевайс» відповідно до норм чинного законодавства було укладено договір № 0109-10с, який по формі, змісту, правовим наслідкам не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства, та спрямований на набуття цивільних прав і обов’язків сторін, та який мав юридичні наслідки. Зокрема, згідно п.п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у момент виникнення податкового зобов’язання ТОВ «Оптдевайс»позивачу була виписана податкова накладна № 28040 від 28.09.2010 р., оригінал якої, відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 21.12.2010 р. за № 696, було надано ТОВ «Східтехмонтаж». Після цього, згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у позивача виникло право на отримання податкового кредиту. Разом з тим, позивач зазначає, що Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов’язок платника податків перевіряти сплату податку його контрагентами –постачальниками, чи перевіряти факт надання такими підприємствами податкової звітності. Також, цей закон не містить вимоги покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-яких причин не був сплачений продавцем (постачальником) або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника. Отже, суми податку на додану вартість по вищезазначеній податковій накладній ТОВ «Оптдевайс», включені позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2010 року, відповідають даним податкової декларації з ПДВ позивача за вересень 2010 року. Проте, податковим органом у акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р. зроблено необґрунтований висновок про нікчемність укладеного між ТОВ «Оптдевайс»та ТОВ «Східтехмонтаж»правочину, оскільки його фіктивність не була встановлена в судовому порядку, також не було притягнуто до кримінальної або адміністративного відповідальності учасників цього правочину, а факти, які б свідчили про те, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, відсутні. Натомість, правові наслідки, обумовлені правочином, реально настали, і податковим органом це твердження не спростовано. У зв’язку з цим, висновок податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного з контрагентом позивача ТОВ «Укргазтех»на продаж товару (обладнання), є необґрунтованим. Крім того, позивач вказує на те, що податковим органом не надано доказів невідповідності договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не доведено наявності будь-яких умисних дій з боку позивача та його посадових осіб щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних правочинів. На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Оптдевайс», ТОВ «Східтехмонтаж», ТОВ «Укргазтех»були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі як юридичні особи. Таким чином, позивач мав достатні передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив, посилаючись на те, що перевірка ТОВ «Східтехмонтаж»проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. Так, відповідач вказує на те, що 10.01.2011 р. Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області видано наказ № 18 «Про документальну позапланову виїзну перевірку», який 10.01.2011 р. вручено під підпис директору позивача Алексєєву Г.М., що підтверджується його підписом в наказі. На підставі наказу № 18 виписано направлення № 4 на проведення перевірки, яке також 10.01.2011 р. вручено Алексєєву Г.М., що підтверджується його підписом у відповідному розділі направлення. Також, відповідач стверджує про те, що 19.01.2011 р. позивач отримав примірник акту перевірки та розписався на його 10-й сторінці, що підтверджує факт ознайомлення позивача з актом перевірки. Щодо зафіксованих в акті перевірки ТОВ «Східтехмонтаж»порушень, відповідач зазначає, що перевірку ТОВ «Східтехмонтаж»проведено Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області на підставі даних нормативної справи, АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», у зв’язку з тим, що первинні бухгалтерські документи до перевірки надані не були, через їх відсутність. Зі слів директора підприємства Алексєєва Г.М., зазначені документи були вкрадені 28.12.2010 р., тому він звернувся з відповідною заявою до Кіровського РВ ГУМВС в Дніпропетровській області, на підтвердження чого надав ксерокопію довідки (без вхідної дати, номера та не завірену печаткою). Крім того, відповідач вказує на те, що згідно п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства № 984, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2000 р., акт –це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання. При проведенні перевірки ТОВ «Східмонтаж»податковим органом було використано факти, встановлені Васильковською ОДПІ Київської області при проведенні невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оптдевайс», зафіксовані в акті від 26.11.2010 р. № 4943/23-20/36900457, в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р. Зокрема, при проведенні перевірки ТОВ «Оптдевайс»Васильківською ОДПІ Київської області встановлено нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Опдевайс» з контрагентами, зареєстрованими в Західно-Донбаській ОДПІ у Дніпропетровській області, в тому числі, з ТОВ «Східтехмонтаж», яке протягом вересня 2010 року сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Оптдевайс»на суму 902 500 грн. Водночас, ТОВ «Оптдевайс»згідно уточнюючих розрахунків сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «ДООРС», яке, у свою чергу, сформувало податковий кредит за рахунок ПП «Техавтокомплект», яким за відповідні періоди звітність не подавалася, та якому 23.04.2010 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ. Крім того, при проведенні перевірки встановлено, що середньооблікова чисельність працівників ТОВ «Східтехмонтаж», згідно звіту 1-ДФ за ІІІ квартал 2010 року складає 1 особу, тобто, у підприємства відсутні трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності, хоча згідно декларації з ПДВ, обсяг поставки (без ПДВ) за вересень 2010 року складав значну суму 4 512 500 грн. Враховуючи вищезазначене, податковим органом правомірно зроблено висновок про завищення задекларованого ТОВ «Східтехмонтаж»податкового кредиту на суму ПДВ 902 500 грн., сформованого за рахунок контрагента-постачальника ТОВ «Оптдевайс».

Зазначена позиція відповідача також викладена у письмових запереченнях проти позову, долучених до матеріалів справи (а.с. 101-107).

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, письмових заперечень проти позову не надав. У відповідності до вимог ст.. 128 КАС України, справу розглянуто без його участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східтехмонтаж»зареєстровано виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 09.08.2010 р., та з 10.08.2010 р. перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській ОДПІ у Дніпропетровській області (а.с. 17, 40). Згідно свідоцтва № 100299446 від 27.08.2010 р., підприємство зареєстровано платником ПДВ (а.с. 39).

Згідно наказу № 1-А від 09.08.2010 р., директором ТОВ «Східтехмонтаж»є Алексєєв Г.М. (а.с. 66).

На підставі направлення від 10.01.2011 р. № 4 (а.с. 109), згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, відповідно до наказу виконуючого обов’язки начальника Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області Голосуй Е.Е. від 10.01.2011 р. № 18 (а.с. 108), та постанови слідчого слідчої групи податкової міліції ДПА України - виконуючого обов’язки начальника СВ ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська майора податкової міліції Білова Р.О. від 04.01.2011 р. (а.с. 110), Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Східтехмонтаж»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Оптдевайс»за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р.

З наказом № 18 від 10.01.2011 р. та направленням № 4 від 10.01.2011 р. на проведення перевірки 10.01.2011 р. ознайомлено директора ТОВ «Східтехмонтаж», про що свідчить його підпис на зазначених документах (а.с. 108, 109).

За результатами перевірки, посадовими особами відповідача 1 складено акт перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р. (а.с. 41-50).

За висновками акту перевірки, ТОВ «Східтехмонтаж», в порушення абз. а п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПКУ, завищено податкові зобов’язання за вересень 2010 року на суму 950 000 грн., а також, в порушення п. 198.6 ст. 198 ПКУ, завищено податковий кредит за вересень 2010 року на суму 902 500 грн., у зв’язку з чим, задекларовані ТОВ «Східтехмонтаж»податкові зобов’язання за вересень 2010 року в сумі 950 000 грн. за результатами перевірки зменшено до 0 грн., податковий кредит за вересень 2010 року в сумі 902 500 грн. також зменшено до 0 грн.

Зазначені висновки податкового органу, викладені у акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., обґрунтовані встановленням факту відсутності поставок товарів, та укладення позивачем угод без мети настання реальних наслідків. При цьому, податковий орган посилається на положення ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, та вважає ці угоди нікчемними в силу припису закону, як такі, що суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, у зв’язку з чим, робить висновок про порушення платником податків абз. «а»п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПКУ, що призвело до завищення податкових зобов’язань за вересень 2010 року в розмірі 950 000 грн., а також про порушення п. 198.6 ст. 198 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2010 року в розмірі 902 500 грн. (а.с. 49-50).

При цьому, у висновках акту перевірки не зазначено, які саме угоди, укладені позивачем, та з якими контрагентами, визнаються податковим органом нікчемними.

Як вбачається з акту перевірки, при її проведенні податковим органом використано податкову декларацію ТОВ «Східтехмонтаж»з податку на додану вартість за вересень 2010 р. (вих. від 19.11.2010 р. № 72373), додаток № 5 до декларації з ПДВ за вересень 2010 р. «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», установчі документи ТОВ «Східтехмонтаж», пояснення директора Алексєєва Г.М., акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оптдевайс»від 26.11.2010 р. № 4943/23-20/36900457, копію довідки Кіровського РВ ДМУ УМВС, а також дані інформаційних ресурсів податкових органів (АІС «Аудит», Бест Звіт, АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України») (а.с. 44).

При цьому, як вбачається з письмових пояснень директора ТОВ «Східтехмонтаж»Алексеєва Г.М., первинні документи, а саме, договір між ТОВ «Оптдевайс» та ТОВ «Східтехмонтаж»№ 0109-10с від 01.09.2010 р., видаткова накладна № 28040, податкова накладна № 28040 за вересень 2010 р., акт приймання-передачі векселя від листопада 2010 р., були викрадені, а тому надати їх до перевірки не має можливості (а.с. 51, 52). На підтвердження зазначених обставин, Алексєєв Г.М. посилається на довідку Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, якою підтверджується факт його звернення до міліції щодо крадіжки документів, та прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 53).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що при проведенні виїзної позапланової документальної перевірки позивача, первинні бухгалтерські документи, що свідчать про здійснення ним господарської діяльності, та підтверджували б наявність або відсутність факту поставок, податковим органом не досліджувались.

Натомість, акт перевірки ТОВ «Східтехмонта滴рунтується на обставинах, викладених Васильківською ОДПІ Київської області у акті перевірки від 26.11.2010 р. № 4943/23-20/36900457 ТОВ «Оптдевайс»щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р., який надійшов на адресу Західно-Донбаської ОДПІ. Окремі розділи цього акту дослівно приведені в акті перевірки ТОВ «Східтехмонтаж»(а.с. 44-47, 48).

У зазначеному акті, зокрема, зроблено висновок про те, що ТОВ «Оптдевайс»згідно уточнюючих розрахунків, сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ «ДООРС», яке, у свою чергу, сформувало податковий кредит за рахунок ПП «Техавтокомплект», яким за відповідні періоди звітність не надавалася, та якому 23.04.2010 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ. Крім того, відносно ТОВ «ДООРС»СВ Васильківського МВ УМВС у Київській області порушено кримінальну справу, підприємство за своєю юридичною адресою відсутнє, а тому провести його перевірку неможливо. ТОВ «Оптдевайс»за юридичною адресою також не знаходиться. Крім того, у вересні-листопаді 2010 р. до Васильківської ОДПІ Київської області ним подавалися уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з ПДВ, на підставі яких формувалися значні обсяги податкових зобов’язань по контрагентам-покупцям, при цьому, податковий кредит не підтверджений первинними документами. У зв’язку з цими обставинами, податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «ДООРС»не надавало будь-яких послуг та матеріальних цінностей ТОВ «Оптдевайс», а також як ТОВ «ДООРС», так і ТОВ «Оптдевайс»не мали виробничих потужностей, складських приміщень, інших ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, а тому діяльність ТОВ «Оптдевайс»була спрямована на формування податкового кредиту на користь третіх осіб (ТОВ «ДООРС», ТОВ «Техавтокомплект»), та мала на меті заниження бази оподаткування по ПДВ та податку на прибуток підприємств, та несплату відповідних сум податків. У зв’язку з цим, на підставі ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України», правочини, укладені між ТОВ «Оптдевайс»та контрагентами в квітні-вересні 2010 р., на думку Васильківської ОДПІ Київської області, є фіктивними (а.с. 155-160).

Крім посилання на акт перевірки Васильківської ОДПІ Київської області від 26.11.2010 р. № 4943/23-20/36900457, у акті перевірки ТОВ «Східтехмонтаж»від 19.01.2011 р. Західно-Донбаською ОДПІ використано показники податкової декларації ТОВ «Східтехмонтаж»з ПДВ за вересень 2010 р. (від 19.11.2010 р. № 72373), у рядку 9 якої відображено податкові зобов’язання в сумі 950 000 грн., а у рядку 17 - податковий кредит в сумі 902 500 грн. (а.с. 47, 89-94).

Згідно додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»за вересень 2010 р., зазначені показники сформовані ТОВ «Східтехмонтаж»за рахунок контрагента-покупця ТОВ «Укргазтех», якому був реалізований товар (обладання), придбаний, в свою чергу, у ТОВ «Оптдевайс»(а.с. 49).

Проаналізувавши ці показники, та посилаючись на нікчемність правочину, укладеного ТОВ «Східмонтаж»з ТОВ «Оптдевайс», згідно якого ТОВ «Східмонтаж» придбало у ТОВ «Оптдевайс»товар на суму 4 512 500 грн. (ПДВ 902 500 грн.), встановлену на підставі акту перевірки Васильківської ОДПІ Київської області від 26.11.2010 р. № 4943/23-20/36900457, Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області зроблено висновок також про нікчемність правочину, укладеного між ТОВ «Східмонтаж»та ТОВ «Укргазтех», згідно якого ТОВ «Східтехмонтаж»реалізовало зазначений товар ТОВ «Укргазтех»за ціною 4 750 000 грн. (ПДВ 950 000) (а.с. 49).

Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., ТОВ «Східмонтаж»в той же день надало до Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області письмові заперечення, в яких посилалося, перш за все, на те, що нікчемність правочинів податковим органом не доведена, наявність умислу всіх сторін правочину при його укладенні на ухилення від сплати податків не доведено, жодна особа (учасник цього правочину) не притягнута до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, а факти, які б свідчили про те, що зміст укладених правочинів не відповідає дійсним намірам сторін, не встановлені (а.с. 54-59).

За результатами розгляду заперечень, податковий орган листом від 04.02.2011 р. № 3553/10/23/3-497 повідомив про те, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, та відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 61-65).

Не погодившись з висновками податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПКУ передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в податковому та бухгалтерському обліку і пов’язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, а також отриманих в установленому порядку органом державної податкової служби документів та інформації, в тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, підставою для проведення податковим органом позапланової виїзної документальної перевірки є отримання постанови (ухвали) суду про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПКУ передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п.п. 78.5 ст. 78, п.п. 81.1 ст. 81 ПКУ, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому посадова особа платника податків зазначає своє прізвище, ім’я, по батькові, посаду, дату і час ознайомлення.

Підпунктом 85.2 ст. 85 ПКУ встановлено обов’язок платника податків надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З аналізу наведених вище положень вимог Податкового кодексу України щодо порядку проведення перевірок, вбачається, що при проведенні перевірки ТОВ «Східтехмонтаж»Західно-Донбаською ОДПІ у Дніпропетровській області було допущено ряд порушень норм чинного законодавства України, зокрема, позапланову виїзну документальну перевірку позивача фактично проведено не за місцезнаходженням платника податків, а у приміщенні податкового органу на підставі документів, отриманих не від платника податків, а на підставі інформації, що отримана податковим органом з інформаційних баз даних, та інших органів державної податкової служби України.

Крім того, в порушення п. 85.2 ст. 85 ПКУ, платнику податків не надано право участі у розгляді його заперечень до акту перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., хоча ТОВ «Східтехмаонтаж»повідомляло податковий орган про бажання взяти участь у розгляді зазначених заперечень (а.с. 59).

Разом з тим, наданими податковим органом документами (наказ № 18 від 10.01.2011 р. та направленням № 4 від 10.01.2011 р. на проведення перевірки 10.01.2011 р., які містять підпис директора ТОВ «Східтехмонтаж») спростовано твердження позивача про те, що при проведенні перевірки його не було ознайомлено з наказом та направленням на проведення перевірки.

Щодо висновків, викладених в акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., а також його оформлення, суд зазначає наступне.

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, та п. 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 (далі - Порядок), передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт, складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. п. 4-6 Порядку).

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Згідно п. 5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства, у описовій частині акту перевірки необхідно за кожним відображеним в акті фактом порушень чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. У разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки. У разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій, факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Акт перевірки ТОВ «Східтехмонтаж»від 19.01.2011 р. не відповідає наведеним вище вимогам Порядку.

Так, висновки акту перевірки ТОВ «Східтехмонта滴рунтуються на висновках ДПІ у Васильківському районі Київської області, викладених у акті документальної невиїзної перевірки іншого платника податків - ТОВ «Оптдевайс»(контрагента позивача), стосовно його взаємовідносин з власними контрагентами-постачальниками товару, а також на підставі автоматизованих інформаційних баз даних органів державної податкової служби України. Натомість, первинні документи позивача щодо його взаємовідносин з ТОВ «Оптдевайс»та з ТОВ «Газтех»не досліджені, а інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, не зазначені та до акту перевірки не долучені. Крім того, у акті перевірки ТОВ «Східтехмонтаж»не викладено чіткий зміст порушення, допущеного платником податків, який перевіряється, не досліджено, які саме угоди, укладені з ТОВ «Оптдевайс», є нікчемними, не зазначено дати укладання цих угод, їх номери, та контрагентів, з якими укладено ці угоди. Крім того, податковим органом не досліджено, коли, при яких обставинах було укладено угоду між ТОВ «Оптдевайс»та ТОВ «Східмонтаж», не встановлено предмет та умови виконання зазначеної угоди, порядок розрахунків, тощо. Більш того, податковим органом взагалі не досліджувався факт реального виконання зазначеної угоди (або її невиконання, що свідчило б про її безтоварність).

Суд також зазначає, що, відповідно до ч. 4 п. 86.7 ст. 86 ПК України, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 Податкового Кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (п.86.9 ст. 86 ПКУ).

Аналогічні положення закріплені і п. 7 розділу IV Порядку № 984.

В даному випадку, Західно-Донбаською об’єднаною державною податковою інспекцією до теперішнього часу не прийнято податкове повідомлення-рішення, тоді як вийшли всі законні строки щодо його прийняття.

Пояснення відповідача з цього приводу, надані в судовому засіданні, про те, що в разі проведення перевірки в рамках кримінальної справи податкові повідомлення-рішення не приймаються до вирішення питання про притягнення особи, відносно якої порушена кримінальна справа, до відповідальності, судом не приймаються, оскільки кримінальна справа відносно посадових осіб позивача не порушувалася, а відсутність рішення за актом, в якому зафіксовано заниження податків позивачем та містяться висновки про нікчемність угод, укладених позивачем, позбавляють його права на судовий захист, який гарантовано Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Крім того, в такому разі всі матеріали перевірки, призначеної та проведеної відповідно до кримінально-процесуального закону, разом з висновками органу державної податкової служби мали бути передані правоохоронному органу, що призначив перевірку, що прямо передбачено п.86.9 ст. 86 ПКУ.

Цього відповідачем зроблено також не було.

Натомість, відповідач, без передачі матеріалів перевірки до СВ ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, як то передбачено п.86.9 ст. 86 ПКУ, та без винесення податкових повідомлень-рішень, як то передбачено п. 86.8 ст. 86 ПКУ, без законних підстав почав використовувати матеріали проведеної перевірки у подальшій роботі, зокрема, на підставі акту перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р. здійснив коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту позивача за вересень 2010 р. у автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме, задекларовані податкові зобов’язання в сумі 950 000 грн. - зменшено до 0, задекларований податковий кредит в сумі 902 500 грн. –також зменшено до 0.

В судовому засіданні представник відповідача також не надав обґрунтованих пояснень з посиланням на норми діючого законодавства щодо наявності компетенції податкового органу вносити коригування показників діяльності платників податків в електронну автоматизовану інформаційну систему на підставі висновків акту перевірки.

Зазначені дії, з огляду на викладене, суд вважає неправомірними.

Крім того, висновки акту перевірки позивача не містять їх жодного документального підтвердження, що суперечить наведеним вище нормам Порядку.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р., не є обов’язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов’язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Факт реальності господарської операції податковим органом не досліджувався, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні, та підтверджується змістом акту перевірки, який фактично дублює обставини, встановлені на підставі акту перевірки іншого платника податків - ТОВ «Сталь-прес».

Щодо висновку відповідача про нікчемність правочину, про те, що його діяльність була спрямована на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди третім особам та, як наслідок, висновку про відсутність у позивача об’єкта оподаткування, суд зазначає наступне.

Нормою ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначеними ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Нормами ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов’язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши у акті від 19.01.2011 р. висновок про відсутність в момент вчинення правочину мети, спрямованої на реальне настання правових наслідків, керувався лише припущеннями; його позиція про нікчемність укладених угод у зв’язку з тим, що вони очевидно суперечать моральним засадам суспільства, не підкріплена належними доказами, зокрема, рішеннями суду про визнання їх такими, або вироком суду про встановлення вини посадових осіб позивача або його контрагента.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На час підписання акту перевірки ТОВ «Східтехмонтаж», рішення щодо визнання правочину, укладеного між ТОВ «Оптдевайс»та ТОВ «Східтехмонтаж»недійсним, було відсутнє. Разом з тим, рішенням господарського суду Київської області від 08.04.2011 р. по справі № 24/016-11 за позовом ТОВ «Східтехмонтаж»до ТОВ «Оптдевайс»про визнання договору недійсним, яке набрало законної сили 08.04.2011 р., у задоволенні позову ТОВ «Східтехмонтаж»до ТОВ «Оптдевайс»про визнання договору поставки № 0109-10С від 01.09.2010 р. недійсним –відмовлено (а.с. 133-136, 214).

На час розгляду справи судом, податковим органом також не надано інформації про наявність вироку суду по кримінальній справі № 08-3846 відносно директора ТОВ «ДООРС»ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо велдиких розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, а також за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Техавтоматика»та ТОВ «Оптдевайс»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, в рамках якої призначено та проведено перевірку ТОВ «Східтехмонтаж».

Таким чином, висновок податкового органу щодо нечинності угод, укладених між позивачем та його контрагентами, викладений в акті перевірки від 19.01.2011 р., є недоведеним, а отже, не може бути підставою для настання негативних наслідків для позивача.

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень-головного державного податкового ревізора-інспектора Бутенко С.В. (відповідача 2) по визнанню правочинів нікчемними, які були укладені ТОВ «Східтехмонтаж»з ТОВ «Оптдевайс» та контрагентами за відповідні періоди 2010 р, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ч. 4 ст.105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень. Проте, виходячи з системного аналізу ст.ст. 2,17,105 КАС України, суд вважає, що вказана вимога може бути заявлена виключно при розгляді публічно-правового спору між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Позивач не є суб’єктом владних повноважень, відповідно, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання Західно-Донбаської ОДПІ утриматись від вчинення певних дій, а саме, від розповсюдження будь-яким чином та використання в роботі висновків, викладених в акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., та здійснювати коригування сум податкового кредиту та податкових зобов’язань на підставі висновків цього акту перевірки, суд вважає, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки вказані вимоги за способом викладення та можливими наслідками задоволення не можуть розглядатись судом в якості матеріально-правового способу захисту порушеного права, крім того, є такими, що спрямовані на майбутнє, а захисту в адміністративному суді підлягає лише порушене право.

В частині позовних вимог, звернутих до відповідача 2, суд погоджується з доводами відповідача 1, з урахуванням того, що головний державний податковий ревізор-інспектор Бутенко С.В. є посадовою особою Західно-Донбаської ОДПІ та виконує свої посадові обов’язки відповідно до завдань та функцій податкових органів, визначених Законом України «Про державну податкову службу», Податковим Кодексом України та підзаконними нормативними актами. Отже, така особа не може самостійно бути відповідачем у справі, а тому позовні вимоги мають бути звернуті до суб’єкта владних повноважень –податкового органу.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи висновки суду за результатами розгляду даної справи про те, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, крім того, при вчиненні оскаржуваних дій, останній діяв з порушенням чинного законодавства, та без врахування фактичних обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними висновків Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції по визнанню правочинів нікчемними, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східтехмонтаж»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс»та контрагентами за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р. та у вересні 2010 року, викладені в акті перевірки № 20-23/3-37172727 від 19.01.2011 р., а порушене право - поновленню шляхом зобов’язання Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції відновити в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Східтехмонтаж».

Разом з тим, за результатами розгляду даної справи суд не надає оцінки наданим під час судового розгляду первинним документам позивача стосовно його взаємовідносин з контрагентами по спірним угодам, з огляду на те, що ці документи не досліджувалися податковим органом під час проведення перевірки. Суд не повинен підміняти собою податковий орган та встановлювати обставини, які мали встановлюватися посадовими особами відповідача під час проведення перевірки.

В даному випадку, за результатами розгляду справи, судом приймається рішення на підставі оцінки законності дій податкового органу під час проведення перевірки, оформлення її висновків та їх реалізації, з урахуванням того, чи вчинені дії суб’єкта владних повноважень (в даному випадку, податкового органу) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східтехмонтаж»- задовольнити частково.

Визнати протиправними висновки Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, викладені в акті перевірки від 19.01.2011 р. № 20-23/3-37172727 щодо нікчемності правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східтехмонтаж» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптдевайс» та його контрагентами за період з 10.08.2010 р. по 31.12.2010 р., та у вересні 2010 року.

Зобов’язати Західно-Донбаську об’єднану державну податкову інспекцію у Дніпропетровській області відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, подану ТОВ «Східтехмонтаж».

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 13.09.2011 року.

Суддя В.В.Чорна