Постанова № 21067572, 24.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

24.06.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 р. Справа № 2а-9953/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. <Текст > при секретаріМоісєєвої А.В. за участю: представника позивача : представника відповідача : Гаюн Є.В. Рогожиної Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької виправної колонії № 80 в Дніпропетровській області до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання протиправною та недійсною вимогу, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької виправної колонії № 80 в Дніпропетровській області до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправною та недійсною вимогу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.07.2010 р. № 3-28/2120 в частині другого пункту № 3, пункту № 4 та пункту № 8. В обґрунтування позову позивач зазначив, що не погоджується з вимогами Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 21.07.2010 р. № 3-28/2120 в частині другого пункту № 3, пункту № 4 та пункту № 8 щодо усунення порушень, оскільки відповідно до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу ДКВС належать спеціалісти, які не мають спеціальних звань та інші працівники, які працюють за трудовим договором. Оскільки вільнонаймані працівники ДКВСУ є державними службовцями, то на них поширюються положення про умови праці, передбачені постановою КМУ від 14.07.1993 р. №534 «Про поліпшення умов праці працівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби», а також наказом Департаменту від 03.10.2004 р. № 190. Відповідно до Порядку списання кредитної заборгованості від 08.05.2001 р. № 73 списання кредиторської заборгованості по позовам та аліментам засуджених вважає обґрунтованим. Не вірне тлумачення норм чинного законодавства при проведенні планової перевірки результатів фінансово-господарської діяльності позивача, що призвело до порушення прав позивача.

Відповідач подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що вимога до позивача предявлена відповідно до порушень, які були виявлені в ході перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, які доведені первинними документами, а тому позов не підлягає задоволенню. В умовах оплати праці не атестованих службовців, посадові оклади, яких встановлено відповідно до постанови КМУ від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», не передбачено збільшення посадових окладів за особливі умови праці повязані з роботою із засудженими у кримінально-виконавчих установах середнього рівня безпеки. Зауваження позивача на той факт, що передбачені Постановою № 534 поліпшення умови праці поширюються на всіх працівників колонії, є помилковими, оскільки вказані нормативно-правові акти передбачають порядок, спрямований на проведення оплати праці окремих категорій працівників установ ДКВСУ. Ревізією обґрунтованості списання кредиторської заборгованості встановлено необґрунтоване списання кредиторської заборгованості по аліментам на суму 141566,83 та позовам засуджених на суму 214229,56 грн. Таким чином позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги посилаючись на доводи викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав зазначених в запереченнях до адміністративного позову.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, доводи представників сторін суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на виконання п. 2.34 плану роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на ІІ квартал 2010 року, співробітниками відділу проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Криворізької виправної колонії № 80 в Дніпропетровській області за період з 01.01.2008 по 31.03.2010.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 30.06.2010 р. за №3-19/052, в якому зафіксовані виявлені порушення.

Згідно п. 5 вказаного акту ревізії, ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті посадових окладів, надбавок та доплат, проведеною суцільним методом, а саме за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, встановлено зайве збільшення та виплата посадових окладів на загальну суму 66131,56 грн., ( 2008 рік - 29248,54 грн., 2009 рік -27472,16 грн., 2010 рік - 9410,86 грн.) внаслідок безпідставного збільшення посадових окладів за особливі умови праці пов'язані з роботою із засудженими у кримінально виконавчих установах закритого типу середнього рівня безпеки на 30% працівникам колонії, які не мають спеціальних звань рядового та начальницького складу, що є порушенням п 2, п 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів». Внаслідок зайвого нарахування підвищення посадових окладів зайво проведено нарахувань та перерахувань до державних цільових фондів на загальну суму 24071,89 грн.

Підвищення здійснювалось на підставі наказів по установі, в наказах зроблено посилання на наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 03.10.2004р. № 190 «Про затвердження Порядку підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ кримінально - виконавчої системи, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, повязані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально-трудових профілакторіях.

Внаслідок допущених порушень у формі № 2д «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» касові та фактичні видатки за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», 1111 «Заробітна плата» завищено за 2008 рік на суму 29248,54 грн., за 2009 рік на суму 27472,16 грн., за 2010 рік на суму 9410,86 грн. та за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» за 2008 рік на суму 10646,47 грн., за 2009 рік на суму 9999,87 грн., за 2010 рік на суму 3425,55 грн., що є порушенням п. 1 ст. З, п. 1, 5, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, п.1.2, 1.3 Порядку складання річних фінансових звітів за 2007 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.01.2009 № 3, п. 1.2 Порядку складання річних фінансових звітів за 2008 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.01.2008 № 4 в редакції наказу Державного казначейства України «Про складання річної фінансової звітності за 2009 рік установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів» від 15.01.2010 № 8, п. 2, 3 Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2009 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.03.2009 № 123 в редакції наказу Державного казначейства України «Про складання фінансової звітності за І квартал 2010 року установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів» від 02.04.2010 № 115.

Ревізією правильності нарахування та виплати надбавок та доплат до посадових окладів та тарифних ставок, встановлено зайве нарахування та виплата надбавки вільнонайманим працівникам за безперервну роботу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби на загальну суму 46564,54 грн. (2008 рік - 17883,64 грн., 2009 рік - 21618,17 грн., 2010 рік - 7062,73 грн.), що є порушенням п.З постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (далі Постанова № 1298).

Внаслідок зайвого нарахування надбавки за безперервну роботу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби зайво проведено нарахувань та перерахувань до державних цільових фондів на загальну суму 16949,49 грн. (2008 рік - 6509,64 грн., 2009 рік - 7869,01грн, 2010 рік - 2570,83 грн.), а саме: до Пенсійного фонду 33,2% - 15459,43 грн., до фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності 1,4% - 651,90 грн., до фонду із соціального страхування на випадок безробіття 1,6% - 745,03 грн., до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 0,2% - 93,13 грн., що є порушенням ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400/97-ВР, п.п. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 № 2213-ІІІ, ст. 4 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 № 2272-Ш, ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.02.2000 № 1533-ІІІ.

Відповідно до п. 6 акту ревізії, ревізією обґрунтованості списання кредиторської заборгованості встановлено заниження в обліку наявної кредиторської заборгованості на загальну суму 355796,39 грн, внаслідок необґрунтованого списання кредиторської заборгованості по аліментам на суму 141566,83 грн. та позовам засуджених на суму 214229,56 грн., що є порушенням ст. 14 Цивільного-процесуального Кодексу України, затвердженого 18.03.2004 №1618-ІУ, де вказано, що судові рішення обов'язкові для виконання та п. 11 «Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ», затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 30.10.98 №90 (КЕКВ 1111 «Заробітна плата», спеціальний фонд, 2009 рік - 297680,39 грн.; загальний фонд, 2010 рік - 58116,0 грн.).

Так на підставі наказів по колонії від 30.12.2009 № 413 та від 31.08.2009 № 301 була списана кредиторська заборгованість спеціального фонду по позовам та аліментам на суму 297680,39 грн., яка обліковується в колонії з 1997р.

Виявлене порушення призвело до заниження кредиторської заборгованості у формі звітності «Баланс» у рядку 420 «Кредиторська заборгованість», у формі 7 «Звіту про заборгованість бюджетних установ» за 2009 в сумі 297680,39 грн, за 2010 рік в сумі 58116,0 грн., чим порушено п.1 ст. З, п.1,5,8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ.

Вказаний акт ревізії підписаний позивачем з запереченнями начальником Криворізької ВК №80 Ровком О.М. та головним бухгалтером Сторчак Л.А..

09.07.2010р. вих..№ 80/4-3918 позивачем на адресу КРВ в м. Кривий Ріг направлені заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Криворізької виправної колонії № 80 в Дніпропетровській області від 30.06.2010р.

20.07.2010р. вих..№ 3-28/2109 на адресу позивача відповідачем направлені висновки на заперечення, надані до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Криворізької виправної колонії №80 в Дніпропетровській області за період з 01.01.2008 по 31.03.2010 від 30.06.2010 № 3-19/052.

За вих.. № 3-28/2120 від 21.07.2010 на адресу позивача від Контрольно-ревізійного відділу в м. Кривому Розі було направлено вимогу щодо усунення порушень, в частині п.3, 4, 8 якої оскаржує позивач у вказаному адміністративному прозові, а саме: - п.3 відшкодувати в повному обсязі незаконні видатки у сумі 123608,99 грн., які виникли внаслідок: безпідставного підвищення посадових окладів на загальну суму 66131,56 грн. з причини збільшення посадових окладів на 30% працівникам колонії, які не мають спеціальних звань рядового та начальницького складу, а саме: державним службовцям колонії (працівникам бухгалтерії, спеціалістам відділу по контролю за виконанням судових рішень, відділу кадрів, відділу інтендантського забезпечення), за роботу в кримінально-виконавчих установах закритого типа, переплати цим працівникам надбавки за високі досягнення в праці на суму 30360,48 грн., премії на суму 15411,35 грн., надбавки за вислугу років на суму 11705,60 гривень, що є порушенням п.2, п. З постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» шляхом утримання коштів в сумі 123608,99 грн. з заробітної плати працівників, при наявності відповідних заяв, та перерахування їх на розрахунковий рахунок колонії з подальшим перерахуванням коштів в сумі 107387,99 грн. у дохід державного бюджету на код 21080500. В іншому випадку, відшкодування здійснити: шляхом внесення коштів на реєстраційний рахунок колонії винною у незаконному використанні коштів особою в сумі 123608,99 грн. з подальшим перерахуванням коштів в сумі 107387,99 грн. у дохід державного бюджету на код 21080500, в т. ч. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України, та шляхом проведення претензійно-позовної роботи; - п.4 відшкодувати в повному обсязі переплату заробітної плати вільнонайманим працівникам на суму 46564,54 грн. внаслідок нарахування та виплати надбавки за безперервну роботу в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби вільнонайманим працівникам, що є порушенням п. З постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» шляхом утримання коштів в сумі 46564,54 грн., з заробітної плати працівників, при наявності відповідних заяв, та перерахування їх на розрахунковий рахунок колонії, з подальшим перерахуванням коштів в сумі 39501,81 грн. у дохід державного бюджету на код 21080500. В іншому випадку, відшкодування здійснити: шляхом внесення коштів на реєстраційний рахунок колонії винною у незаконному використанні коштів особою в сумі 46564,54 грн. з подальшим перерахуванням коштів в сумі 39501,81 грн. у дохід державного бюджету на код 21080500, в т. ч. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст.130-136 Кодексу законів про працю України, та шляхом проведення претензійно-позовної роботи; - п.8 поновити в бухгалтерському обліку заниження кредиторської заборгованості на суму 355796,39 грн., яке виникло внаслідок необґрунтованого списання кредиторської заборгованості по аліментам та позовам засуджених, що є порушенням ст. 14 Цивільного-процесуального Кодексу України, затвердженого 18.03.2004 №1618-ІУ, п. 11 «Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ», затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 30.10.98 №90, шляхом відображення кредиторської заборгованості по рахунках бухгалтерського обліку в меморіальному ордері № 6 «Накопичу вальна відомість по розрахунках з іншими кредиторами» з одночасним відображення даної заборгованості у формі звітності «Баланс» у рядку 420 «Кредиторська заборгованість», та у формі 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ». Вказані порушення усунути в термін до 25.08.2010.

Статус контрольно ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності встановлені Законом України "Про державну контрольно ревізійну службу в Україні".

Статтею 2 Закону України "Про державну контрольно ревізійну службу в Україні" встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

Згідно п. 7 ст. 10 цього Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Порядок проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби встановлений ст. 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", умови оплати праці державних службовців та інших працівників бюджетної сфери визначаються відповідно до умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, установ, закладів та організацій відповідних галузей бюджетної сфери.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" передбачено виплачувати надбавки: за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи; за знання та використання в роботі іноземної мови; за почесне звання "заслужений".

В умовах оплати праці не атестованих службовців, посадові оклади, яких встановлено відповідно до Постанови № 268, не передбачено збільшувати посадові оклади, в тому числі: за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими; за роботу у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці; за роботу в кримінально-виконавчих установах закритого типу. Відповідно до п. 8 ст. 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року N 2713-IV, трудові відносини працівниківкримінально-виконавчої служби регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України «Про державну службу», віднесення посад цих спеціалістів до відповідних категорій посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України. Так, згідно зі ст.. 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислуги років на державній службі та інших надбавок.

Державними службовцями можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обовязків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, проведення видатків з оплати праці на підвищення посадових окладів за особливі умови праці, повязані з роботою із засудженими; за роботу у звязку зі шкідливими і важкими умовами праці; за роботу в кримінально-виконавчих установах закритого типу суперечать вимогам Постанови № 268 і здійснюються безпідставно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", затверджено схему тарифних розрядів посад (професій) робітників. П. З вказаної постанови визначено перелік надбавок і доплат до них. Аналогічні умови затверджено наказом ДДУзПВП від 11.11.2005 № 184 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу". Вказаними нормативними актами не передбачено установлювати надбавки за безперервну роботу. Встановлення та виплата надбавки за безперервну роботу відповідно наказу ДДУзПВП від 24.05.2000 № 98 суперечить вимогам чинного законодавства в зв'язку з тим, що зазначений наказ не пройшов державну реєстрацію. Відповідно до п.15 Положення про Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 № 731, нормативно-правові документи, які не пройшли державну реєстрацію вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Відповідно до ст.257 Цивільного Кодексу України строк позовної давності встановлюється в три роки. Ст.268 п.2 Цивільного Кодексу України визначено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Відповідно до ч.1 ст.20 Сімейного Кодексу України від 10.01.2002 №2947-111 до вимог, що випливають із сімейних відносин позовна давність не застосовується,включаючи вимогу про стягнення аліментів. Відповідно до ч. З ст.267 Цивільного Кодексу України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ст. 14 Цивільного-процесуального Кодексу України, затвердженого 18.03.2004 №1618-ІУ, судові рішення обов'язкові для виконання, тобто після отримання заробітної плати засудженими, необхідно було утримати та перерахувати суми по судовим рішенням.

Судом встановлено, що виплати по позовам та аліментам здійснюються з заробітної плати фізичних осіб (засуджених), виплату якої здійснює підприємство Криворізької виправної колонії № 80. Тобто, кошторисні призначення для здійснення даних виплат Криворізькоювиправною колонією не отримувалися, тому віднесення даної заборгованості до небюджетної, яка перевищила кошторисні призначення не є правомірними.

Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, термін позовної давності якої минув, затверджений наказом Державного казначейства України від 08.05.2001 № 73, відповідно до якого була списана кредиторська заборгованість в колонії № 80, поширюється лише на заборгованість, з терміном позовної давності в 3 роки, тобто вказаний порядок не може бути застосованим до заборгованості, на яку не поширюється позовна давність.

Суд погоджується з доводами відповідача, що вказівки в. о. начальника управління ДДУПВП в Дніпропетровській області В.В. Нечипорука № 15/4-3 671 від 31.08.2009 щодо ліквідації заборгованості, а також приписів прокуратури щодо негайного зменшення заборгованості по позовам та аліментам стосуються вжиття заходів щодо погашення вказаної заборгованості відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числіпогашення заборгованості з виплати заробітної плати засудженими, а не списання її з бухгалтерського обліку установи.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог контрольно-ревізійного відділу в м.Кривому Розі Дніпропетровської області №3-78/2120 від 21.07.2010 р. "Про направлення вимог щодо усунення порушень", та про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 122, 160,162,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Криворізької виправної колонії № 80 в Дніпропетровській області до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання протиправною та недійсною вимогу, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 29 червня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Турлакова

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >