Постанова № 21067556, 23.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.06.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/2441/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська до Приватного підприємства "М-СТАФ" про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська до Приватного підприємства «М-СТАФ», в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «М-СТАФ», в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість в розмірі 1645,97 грн. та в рахунок погашення боргу з податку на прибуток в розмірі 40,00 грн.; у разі недостатності коштів, надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна приватного підприємства «М-СТАФ», що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем порушено п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону Україну “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у звязку з чим виникла заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток в загальній сумі 1685,97 грн.

Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Однак на адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 ст. 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «М-СТАФ» знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Податковий борг відповідача з податку на додану вартість виник:

штрафні санкції у сумі 170,00 грн. за неподання податкової звітності, повідомлення-рішення №0014731502/0 від 16.08.2010 року;

штрафні санкції у сумі 510,00 грн. за неподання податкової звітності, повідомлення-рішення №0020301502/0 від 29.10.2010 року;

штрафні санкції у сумі 1020,00 грн. за неподання податкової звітності, повідомлення-рішення №0001511502 від 12.04.2011 року.

Враховуючи часткову сплату заборгованості по ПДВ, сума податкового боргу, що підлягає стягненню зменшується та становить 1645,97 грн.

Нарахування, що складають податковий борг з податку прибуток:

штрафні санкції у сумі 340,00 грн. за неподання податкової звітності, повідомлення - рішення № 0011311501/0 від 30.11.2010.

Враховуючи наявність переплати з податку на прибуток, яка рахується по особовому рахунку підприємства-боржника, сума податкового боргу, що підлягає стягненню зменшується та становить 40,00 грн.

У відповідності до п.п. 6.2.3 "а" п.п. 6.2 ст.6 Закону Україну “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу в повному обсязі податковим органом виставлена перша податкова вимога №1/1367 від 15.09.2010 року.

Позивачем направлено поштою вищевказану вимогу та отримано відповідачем 05.11.2010 року.

У відповідності до п.п. 6.2.3 "б" п. 6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу податковим органом виставлена друга податкова вимога №2/1577 від 25.10.2010 року. Зазначена вимога направлена поштою, проте на адресу податкового органу повернувся конверт, у звязку з чим вимога розміщена на дошці оголошень.

Сума податкового зобов'язання ні в адміністративному, ні в судовому порядку товариством не оскаржувалась.

Таким чином, сума заборгованості по податку на додану вартість складає 1645,97 грн. та по податку на прибуток 40,00 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

При вирішенні судом спору по суті позовних вимог встановлено, що статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 2 цього закону завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 23 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно п.п. 20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд також доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про заборгованість відповідача перед бюджетом, а також здійснені всі заходи, направлені на досудове врегулювання відповідного спору.

При цьому, позивачем не надано доказів недостатності коштів у рахунках у банках обслуговуючих відповідача на погашення боргу, що унеможливлює прийняття рішення щодо погашення боргу за рахунок майна підприємства.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «М-СТАФ» (код ЄДРПОУ 32241832) на користь бюджету 1685,97 грн., з них:

- в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість 1645,97 грн. на р/р 31115029700007, одержувач: відділення держказначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 24232360, код платежу 14010100.

- в рахунок погашення боргу з податку на прибуток 40,00 грн. на р/р 31113009700007, одержувач: відділення держказначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 24232360, код платежу 11021000 в рахунок погашення боргу з податку на прибуток 40,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Єфанова

< Текст >