Постанова № 21067488, 07.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

07.06.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 р. Справа № 2а-15518/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. <Текст > при секретаріМоісєєвій А.В. за участю: представника позивача представника відповідача Новікової Н.В. Руденко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "Еталон" до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "Еталон" до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, з позовними вимогами про : скасування податкового повідомлення-рішення Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 0000152340/0 від 19.11.2010р. про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-промислове підприємство «Еталон» суми податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у загальному розмірі 237257,00 грн., з яких: 142888,00 грн. за основним платежем та 94369,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями В обґрунтування адміністративного позову, з урахування уточнень, позивач зазначає, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Науково-промислове підприємство «Еталон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. Царичанською МДПІ був складений акт про результати виїзної планової перевірки №27/23/34195474 від 17.11.2010р., яким серед іншого було зазначено про порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.7.3.2, 7.3.3 п.7.3 ст.7, п.п.11.2 п.11 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.3.1 ст.3. п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000152340/0 від 19.11.2010р., яким визначена сума податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у загальному розмірі 237257грн., з яких: 142888грн. за основним платежем та 94369грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач, вважає, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірними, оскільки зазначений акт ненормативного характеру прийнятий в порушення вимог чинного законодавства, а спосіб, у який проведено розрахунок податкового зобов'язання, не відповідає вимогам чинного законодавства, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як незаконне.

У матеріалах справи наявне заперечення на позовну заяву, долучене 01.06.2011р., у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування яких зазначив, що витрати, понесені платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положенням п.п.7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не підлягають перерахуванню у звязку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Твердження позивача про безпідставне виключення із складу валових витрат збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій придбання безготівкової іноземної валюти спростовуються матеріалами акта перевірки. Понесення позивачем витрат на фрахтування морських суден суперечить як умовам основного контракту, так і вимогам п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Оскаржуване рішення прийнято згідно з нормами законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно копії Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 038888 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-промислове підприємство «Еталон» зареєстровано Петриківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. 30.08.2006р.

В період з 30.09.2010р. по 10.11.2010р. на підставі направлення від 30.09.2010р. №59, відповідно до затвердженого плану перевірки, посадовими особами відповідача проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «НПП «Еталон» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складений акт №27/23/34195474 від 17.11.2010р.

Згідно висновків акту перевірки, під час перевірки були встановлені, зокрема такі порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.7.3.2, 7.3.3 п.7.3 ст.7, пп.11.2 п.11 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижений податок на прибуток на загальну суму 142888грн., у тому числі занижено за 1кв. 2009р. на 155757грн., завищено за 2кв. 2009р. на 39092грн., завищено за 3кв. 2009р. на 6758грн., занижено за 4кв. 2009р. на 27773грн., занижено за 1кв. 2010р. на 3125грн., занижено за 2кв. 2010р. на 2083грн.. а також порушення п.3.1 ст.3. п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено відємне значення податку на додану вартість (ряд. 26 Декларації з ПДВ) на 13271грн. в т.ч. за квітень 2009р. на 9106 грн., а січень 2010р. на 833 грн., за лютий 2010р. на 833 грн., за березень 2010р. на 833 грн., за квітень 2010р. на 833 грн., за травень 2010р. на 833 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152340/0 від 19.11.2010 року, яким визначена сума податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» у загальному розмірі 237257грн., з яких: 142888грн. за основним платежем та 94369грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно вказаного акту, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010р. встановлено: Перевіркою відображених у рядку 01.1 Декларацій , «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. у загальній сумі 36063254 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із продажу поліпропілену та поліетилену ТОВ «Полімерхім Трейдінг» (ЄДРПОУ 35203564, юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників. 34) згідно договору купівлі-продажу №ПП-ЗТ/08 від 21.07.2008р., які займають у структурі доходів від продажу товарів (робіт, послуг) за перевірений період 99,0% та надання в оренду власних основних засобів ДП „Новосуханівський спиртовий завод", код ЄДРПОУ 00375214. Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 01.1 Декларацій „Доходи від продажу товарів (робіт,послуг)" за 2009 рік в сумі 32759856 грн., за І півріччя 2010р. в сумі 3303398 грн., встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників за 1 кв. 2009р. на 185580 грн., завищення за 2 квартал 2009р. на 156367 грн., завищення за 3 кв. 2009р. на 29213 грн., що призвело до порушення пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР. Підприємством не включено до складу валових доходів за 1 кв. 2009р. доходи від продажу поліпропілену на користь ПП „П-Арма", ЄДРПОУ 34588862, згідно накладної №3-30.03/1 від 30.03.2009р., номенклатура поставки поліпропіленовий композит L-815, обсяг поставки 89,08 кг, вартість поставки 185580,08 грн. (без ПДВ). сума ПДВ 37116,02 грн., загальна вартість 222696,10 грн. Поставка проведена згідно умов договору № З-П/09 від 09.03.2009р. У бухгалтерському обліку дана операція відображена у березні 2009р. проводкою Дт 361 Кт 702 в сумі 222696,10 грн. У послідуючих періодах доходи від продажу поліпропіленового композиту L -815 в кількості 89,08 кг включено до складу валових Доходів, а саме: у 2 кв. 2009р. в сумі 156367 грн., у 3 кв. 2009р. в сумі 29213 грн. Крім того, в порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування^ прибутку підприємств" від 28.12.1994р., не включено до складу валових доходів доходи від надання в оренду обладнання на користь ДП „Новосуханівський спиртзавод» (ЄДРПОУ 00375214), згідно умов договору оренди б/н від 01.12.2007р. Так, до перевірки надано' акти приймання-здавання виконаних послуг (робіт), що підписані директором ТОВ „НПП „Еталон" Глущенко Р.В. та директором ДП „Новосуханівський спиртзавод" Кашка Ю.В., згідно яких останньому було надано в оренду обладнання: акт № 26 від 31.01.2010р.. оренда обладнання за січень 2010р., сума орендної плати (без ПДВ) 4166,67 грн., сума ПДВ 833.33 грн.; акт № 27 від 28.02.2010р.. оренда обладнання за лютий 2010р.. сума орендної плати (без ПДВ) 4166,67 грн., сума ПДВ 833.33 грн.: акт № 28 від 31.03.2010р.. оренда обладнання за березень 2010р.. сума орендної плати (без ПДВ) 4166,67 грн.. сума ПДВ 833,33 грн.; акт № 29 від 30.04.2010р., оренда обладнання за квітень 2010р., сума орендної плати (без ПДВ) 4166,67 грн., сума ПДВ 833,33 грн.; акт № 30 від 31.05.2010р., оренда обладнання за травень 2010р., сума орендної плати (без П^В) 4166,67 грн., сума ПДВ 833,33 грн. За даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено заниження податкових зобов'язань ТОВ „НПП „Еталон" по відносинах з ДП „Новосуханівський спиртзавод" за . березень 2010р. в сумі 833,33 грн., за квітень 2010р. в сумі 833,33 грн., за травень 2010р. в сумі 833,33 грн. Розбіжності за січень-лютий 2010р. відсутні, оскільки відповідні суми податкового кредиту ДП „Новосуханівський спиртзавод" станом на дату акта перевірки не декларувались. У бухгалтерському обліку ТОВ „НПП „Еталон" зазначені вище суми доходів від надання обладнання в оренду ДП „Новосуханівський спиртзавод» не відображено. Загальна сума заниження валових доходів складає 20833;грн.. в т.ч. за 1 квартал 2010р. 12500 грн.. за 2кв. 2010р. 8333 грн. Проведеною перевіркою відображеного показника за 2009рік в сумі 31123667 грн., за 1 півріччя 2010р. в сумі 3261018 грн. на підставі документів, що наведені у додатку 4 акта перевірки, встановлено завищення задекларованих ТОВ «НПП Еталон» показників у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» на загальну суму 550717 грн., у тому числі за 1 кв. 2009р. на 437446 грн., за 3 кв. 2009р. на 2182 грн., за 4 кв. 2009р. на 111089 грн. Згідно контракту №ELN/17-08 від 17.07.2008р., укладеного позивачем з фірмою "NEVRA INVEST&TRADE LLC" (м. Вашингтон, США), на забезпечення якого в частині транспортно-експедиційного обслуговування отриманих в порту м. Одеси від іноземного постачальника вантажів укладено договір №28 від 16.09.2008р. із ТОВ „Сімакс Транспорт". Згідно контракту №ELN/17-08 від 17.07.2008р., умови поставки визначаються на підставі специфікацій та підтверджуються інвойсами, що є невідємною частиною контракту. Згідно специфікацій, інвойсів та вантажно-митних декларацій, фактично поставка здійснювалась на умовах CIF-Одеса (згідно Інкотермс-2000). Згідно вантажних митних декларацій №110000001/9/100542 від 19.01.2009р., №110000001/9/100126 від 12.01.2009р., №110000001/8/162617 від 26.12.2008р., №110000001/8/162616 від 26.12.2008р., №110000001/8/162239 від 23.12.2008р., №110000001/8/162237 від 23.12.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи, зазначені саме СІF-умови поставки до порту м.Одеси, які за своїм визначенням включають в себе витрати на фрахт морського судна до м.Одеси. У графі 44 митних декларацій "Додаткова інформація /Подані документи/ Сертифікати і дозволи", наводиться перелік поданих під час митного оформлення товару документів. Під кодом 4103, що згідно з Класифікатором документів означає «Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту)», зазначено додаткові угоди №1 від 04.08.2008р., №2 від 08.09.2008р., №№ з 51 по 56 від 03.11.2008р.

До матеріалів адміністративної справи позивачем надано копію Додаткової угоди № 2 від 21.12.2008р. до Контракту № ELN/17-08 від 17.07.2008р., згідно з якою розділ 1 Контракту № ELN/17-08 від 17.07.2008р доповнено п.п.1.1.1 наступної редакції «при виборі базових умов поставки Сторони будуть виходити із умов, передбачених Інкотермс 2000, але при цьому витрати за фрахт, необхідні для доставки Товару в обраний порт прибуття, буде нести Покупець. Базисні умови не змінені вказаним контрактом або специфікацією застосовуються сторонами в редакції Інкотермс 2000».

Згідно ст..9-10 Акту перевірки встановлено, що витрати з фрахтування морських суден включено, до валових витрат у 1 квартал 2009р. Враховуючи, що фрахтування суден суперечить умовам контракту № ELN/17-08 від 17.07.2008р., (витрати по найму морських суден несе продавець), ТОВ «НПП «Еталон» порушено п.5.1, п.п 5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат у І кварталі 2009р. на 261131грн.

Крім того, встановлено завищення витрат на 289586 грн., в т.ч. за 1 кв.2009р. на 176315 грн., за 3 кв. 2009р. на 2182 грн., за 4 кв. 2009р. на 111089 грн. за рахунок включення до їх складу витрат від перерахунку заборгованості в іноземній валюті за отримані ТМЦ на дату отримання товару та на дату погашення заборгованості. ТОВ «НПП «Еталон» проведено формування валових витрат по імпорту виходячи з такого принципу вартість імпорту, що оплачено протягом кварталу, включалась до валових витрат у сумі балансової вартості сплаченої іноземному постачальнику валюти, якщо імпортована партія товару залишилась неоплаченою на кінець кварталу, її вартість включалась до валових витрат за фактурною вартістю, що зазначена у ВМД, з коригуванням таких витрат в послідуючих кварталах на балансову вартість сплаченої постачальнику валюти в оплату такої партії товару, що призвело до завищення витрат у кварталах такого перерахунку.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Згідно п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Згідно ч.1 ст.267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс-2000, Видання Міжнародної торгової палати N 560), CIF-умови поставки передбачають, що продавець зобов'язаний: - за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським судном; - за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. При цьому зобов'язання покупця щодо укладення договору перевезення та договору страхування, відповідно, відсутні.

Згідно умов поставки FOB поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

Умови поставки FAS передбачають, що «поставка є здійсненою продавцем, коли товар розміщений біля борту судна у названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару; повинен нести покупець. Термін FAS зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Проте, якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе обов'язки з експортного очищення товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу».

Згідно умов поставки FCA «продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі». П.5.1., п.5.2, п.п.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: п.п. 5.2.1. суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Згідно пп.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями, підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 статті 7, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду. Підпунктом 7.3.1 ст.7 вказаного Закону передбачено, що балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів. Тобто витрати, понесені платником у зв'язку з придбанням товарів та послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат, визначаються в сумі балансової вартості іноземної валюти. Підпунктом 11.2.3 п.11.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової) Підпунктом 11.3.1. вищевказаного закону передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. При прийнятті рішення судом враховано, наступне. Аналізуючи норми законодавства а саме, пп..7.3.2 п.7.37.3.1, 7.3.4, 7.3.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та 11.2.3 п.11.2 ст.2 вказаного Закону України суд зазначає, що витрати, понесені платником у зв'язку з придбанням товарів та послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат, визначаються в сумі балансової вартості іноземної валюти. Тобто валові витрати по імпорту виникають на дату оприбуткування платником податків товарів від нерезидента в сумі, що дорівнює балансовій вартості іноземної валюти, що сплачена платником податку нерезиденту.

До вказаних висновків, також дійшов Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд згідно Ухвали від 15.03.2011р. справа № 2а-5623/10/0470 за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Еталон» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2010р. за позовом ТОВ «Еталон» до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення.

Проте ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, суд зазначає, що твердження позивача про безпідставне виключення із складу валових витрат збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій придбання безготівкової іноземної валюти спростовуються матеріалами справи, зокрема, актом перевірки, на сторінці 12 якого вказано, що до складу рядка 04.6 Декларацій про прибуток „сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у 04.4", за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. у сумі 249432 грн. ТОВ «НПП «Еталон» віднесено мито в сумі 197086грн., сплачене під час проведення митного оформлення придбаних по імпорту поліпропілену та поліетилену у первинних формах, та збір до Пенсійного фонду з операцій купівлі іноземної валюти у безготівковій формі на валютному ринку через уповноважений банк в сумі 52346грн.

Ні під час митного оформлення товарів, ні під час проведення перевірки, ні в день підписання акта перевірки (17.11.2010р.), на який директора ТОВ „НПП „Еталон" Глущенко Р.В. було запрошено до Царичанської МДПІ для підписання акта перевірки (згідно повідомлення про запрошення №1 від 02.11.2010р., отриманого директором ТОВ „НПП „Еталон" Глущенко Р.В. 02.11.2010р.), ні в усній, ні у письмовій формі, ним не було надано інформацію та її документальне підтвердження про наявність додаткової угоди №2 від 21.12.2008р. до контракту №ELN/17-08 від 17.07.2008р., згідно якої сторони домовились про те, що не змінюючи базових умов поставки товару, витрати з фрахтування морських суден покладаються на позивача. Копії вантажних митних декларацій досліджених судом, де зазначені саме CIF-умови поставки до порту м.Одеси, та графа 44 митних декларацій де наводиться перелік доданих під час митного оформлення товарів документів не містить додаткову угоду №2 від 21.12.2008р., що свідчить про безпідставність врахування в якості належного та допустимого доказу копію Додаткової угоди № 2 від 21.12.2008р. до Контракту № ELN/17-08 від 17.07.2008р.

Суд також зазначає, що перевірці на предмет відповідності законодавству в рамках адміністративного судочинства, підлягають дії і рішення субєкта владних повноважень під час їх вчинення, винесення. Відповідно оскільки, усі витрати, що повязані із перевезенням товару до порту м. Одеси, відповідно до CIF-умов поставки, несе фірма "NEVRA INVEST&TRADE LLC (м.Вашингтон, США), то включення до валових витрат по фрахтуванню згідно договору №28 від 16.09.2008р. та акта здачі-прийняття робіт по транспортно-експедиційному обслуговуванню №ОУ-0000001 від 09.01.2009р., що виставлено ТОВ «Сімакс Транспорт», суперечить вимогам п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Твердження позивача про те, що ним не надавалися ДП „Новосуханівський спиртзавод" податкові накладні згідно Закону України «Про податок на додану вартість» за вказаний вище період, під час розгляду справи також не знайшли свого підтвердження та спростовуються даними Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України (функціонування якої передбачено наказом ДПА України №266, та яка введена в експлуатацію з метою забезпечення відповідності сум взятих податкових зобовязань з ПДВ платниками сумам задекларованого податкового кредиту з ПДВ їх контрагентами) яким встановлено заниження податкових зобов'язань ТОВ „НПП „Еталон" по відносинах із ДП „Новосуханівський спиртзавод" за березень 2010р. в сумі 833,33 грн., за квітень 2010р. в сумі 833,33 грн., за травень 2010р. в сумі 833,33 грн. Тобто, відповідні суми податкового кредиту з ПДВ було задекларовано контрагентом ДП „Новосуханівський спиртзавод" відповідно до виписаних ТОВ «НПП «Еталон» податкових накладних, які останнім до складу податкових зобовязань не включено.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно п.9.1 вищевказаного договору оренди б/н від 01.12.2007р. строк його дії встановлено до 31 грудня 2008р., а відповідно до п. 9.2 «якщо протягом 10-денного терміну до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, даний договір вважається пролонгованим на той же термін і на тих же умовах». Позивачем не надано достатніх доказів отримання зазначеного повідомлення про припинення договору контрагентом (відсутня відмітка про його отримання посадовими особами ДП „Новосуханівський спиртзавод", не додано поштове повідомлення про вручення із датою вручення листа), до перевірки повідомлення про припинення договору оренди не надавалось.

Стосовно твердження позивача щодо незаконного застосування штрафних санкцій згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд зазначає, що чинними на момент винесення податкового повідомлення-рішення №0000152340/0 від 19.11.2010р. законодавчими актами, в тому числі Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. не передбачено обовязок надання платникові розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, зазначені санкції розраховані відповідно до вимог пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, що затверджена наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що позивачем порушені пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.7.3.2, 7.3.3 п.7.3 ст.7, пп.11.2 п.11 пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижений податок на прибуток на загальну суму 142888грн., та завищено відємне значення податку на додану вартість у звязку з чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення яким донараховано суму за основним платежем та нараховані штрафні санкції, відповідачем правомірність своїх дій доведена, останній при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що є підставою для відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове підприємство "Еталон" до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 06.06.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Турлакова

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >