Постанова № 21067481, 02.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/3803/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

за участю представників позивачаМаксимова А.С.,Блажко Р.П.

за участю представників відповідачаСігалової М.Е., Гриніва І.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974), в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення рішення форми «В1» від 11.03.2011р. №0000040610, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року позивачу на 49783069грн. 73коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2011р. провадження у даній справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

25.02.2011р. працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі була поведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період жовтня 2010 року.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт №19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р., відповідно до висновків якого, позивачем були порушенні норми чинного законодавства України та винесено податкове повідомлення рішення форми «В1» від 11.03.2011р. №0000040610, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року позивачу на суму 49783069грн. 73коп.

Позивач звертався до ДПА України з метою скарження податкового повідомлення рішення форми «В1» від 11.03.2011р. №0000040610 прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі, однак на момент звернення до суду, позивач не отримав відповіді ДПА України на первинну скаргу від 17.03.2011р. за вих.№811-12/317.

Отже, позивач вважає висновки зазначені в акті №19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р. необґрунтованими, а податкове повідомлення рішення форми «В1» від 11.03.2011р. №0000040610, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року позивачу на суму 49783069грн. 73коп. прийнятим без достатніх правових підстав.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав, також посилаючись на пояснення від 29.04.2011р.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову та просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення проти адміністративного позову від 26.04.2011р. за вих.№10-034 та пояснення від 13.05.2011р. за вих.№85/10-034.

Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: акт 19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р.; податкове повідомлення рішення форми «В1» від 11.03.2011р. №0000040610; скарга ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 17.03.2011р. за вих.№811-12/317; акт №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р.; акт №2/06-08-125/2/24432974; ухвала ДОАС від 31.01.2011р. у справі №2а/0470/1647/11; адміністративний позов у справі №2а/0470/1647/11; податкове повідомлення рішення форми «В4» від 19.01.2011р. №0000020610/0; податкова декларація з ПДВ за листопад 2010 року; ухвала ВАС України від 22.10.2010р.; ухвала ВАС України від 10.06.2010р.; постанова ВАС України від 29.04.2010р.;постанова Київського ААС від 11.11.2010р.; сторінка протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 09.12.2010р. №9; наказ ЗАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 23.12.2010р. №1848/л; статут ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; довідка з ЄДР АБ№386553; ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.12.2010 р. у справі № К-17446/10; ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.12.2010 р. у справі № К-8652/09; відповідь ДПІ у Ленінському р-ні м.Миколаєва від 16.08.10 №3420/7/07-012; відповідь ДПІ у Ленінському р-ні м.Миколаєва від 20.07.10 № 2868/7/07-012; акт ДПІ у Центральному р-ні м.Миколаєва від 12.07.10 №1145/07-100/32755158; відповідь ДПІ у Печерському р-ні м.Києва від 24.12.2010р. №41837/7/23-1110; ДПІ у Красногвардійському р-ні м.Дніпропетровська №18685/7/23-314 від 18.06.2010р.; відповідь ДПІ у АНД р-ні м.Дніпропетровська від 07.12.10 № 32288/7/23-4; відповідь ДПІ у м.Ровеньки №2741/230 від 21.06.2010 року ; довідка Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 10.11.10 №9249/23-3/35738659; довідка Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 27.10.10 №8696/23-3/36441583; відповідь ДПІ у Жовтневому р-ні м.Дніпропетровська від 29.10.10 №62632/7/23-610; відповідь ДПІ у Жовтневому р-ні м.Дніпропетровська від 22.12.10 №73925/7/23-610; відповідь ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську від 01.07.10 №1436/7/23-20; відповідь ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську від 30.12.10 №3759/7/23-20; відповідь Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 28.01.11 №2716/7/23-309-499; відповіді ДПІ у Печерському р-ні м.Києва від 17.01.11 №976/7/23-1110; відповідь ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 28.01.11 №3125/7/23-321;відповідь Ленінської МДПІ у м.Луганську від 20.01.11 № 2496/23-7-22; відповідь ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 19.01.11 №1914/7/23-513/25; відповідь ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька від 14.10.10 №45556/7/23-3; відповідь ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька від 18.01.11 №2307/7/23-3; відповідь ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 19.01.11 №1830/7/23-311; відповідь ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 24.01.11 №2389/7/23-311; відповідь ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 29.12.10 №58478/7/23-311/35; відповідь ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 19.01.11 №1801/7/23-311; відповідь Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 28.01.11 №2720 /7/23-309-499; відповідь Роздільнянської МДПІ від 23.12.10 №4338/7/23-00; відповідь Роздільнянської МДПІ від 05.01.11 №21/7/23-00; відповідь Роздільнянської МДПІ від 17.01.11 №180/7/23-00; відповідь ДПІ у Приморському району м.Одеси від 03.02.11 №5702/23-513/09; відповідь ДПІ у Жовтневому р-ні м.Дніпропетровська від 23.12.10 №74182/7/23-610; відповідь ДПІ у Жовтневому р-ні м.Дніпропетровська від 29.12.10 №75529/7/23-610; первинні документи, що посвідчують факт надання товарів (послуг) контрагентами та отримання їх позивачем.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

25 лютого 2011 року службовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі, на підставі направлення від 20.01.2011р. №7, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за період жовтня 2010 року.

За результатами перевірки був складений акт №19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р., відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, були виявлені наступні порушення:

- п.1.3, п.1.8 ст.1,п.7.4.1 п.7.4. пп.7.7.1. 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями; п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005р. №244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.07.2005р. №770/11050; п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. у редакції наказу від 15.06.2005р. №213, затвердженого в Мін'юсті України 30.06.2005р. №702/10982 встановлено: завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення за жовтень 2010р. в сумі 49783069грн. 73коп.; завищення суми бюджетного відшкодування за період листопад 2010р. в сумі 49783069грн. 73коп.

Також, підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 280731717грн. 27коп. ПАТ"АрселорМіттал Кривий Ріг" у декларації за листопад 2010 року, що виникло у період жовтня 2010р.

В обґрунтування зазначених порушень, відповідно до акту №19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р., відповідач посилається на результати іншої проведеної документальної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме на висновок акту №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р., яким було встановлено завищення позивачем податкового кредиту на 49783069грн. 73коп. за жовтень 2010 року за операціями з контрагентами першої ланки, а саме:

- ТОВ «Інтерколтрейд» за договором на поставку коксівного вугілля №531 від 03.03.2009р., №114 від 13.01.2009р., №3018 від 11.09.2009р. на 2905169грн. 96коп.;

- ТОВ «Східнафтотрейд» за контрактом №3965 від 30.07.2010р., №4965 від 08.10.2010р. на суму 2167188грн. 55коп.;

- ТОВ «Союзпромінвестдонбас» за договором на постачання вугільної продукції №308 від 25.01.2010р., №253 від 10.02.2010р.на суму 8133418грн. 89коп.;

- ТОВ «КВВМПУ» за договором на постачання металобрухту №5 від 31.12.2009р. на суму 17682353грн. 43коп.;

- ТОВ «Укр Мет» за договором поставки сировини та надання послуг на перевезення №26 від 31.12.2009р.;

- ТОВ НВФ «Інтермет», не зазначено договір в акті перевірки, але встановлено завищення на суму 1510573грн. 03коп.

- ТОВ «Інкомтрейд» , не зазначено договір в акті перевірки, але встановлено завищення на суму 5034976грн. 51коп.

Отже, відповідач, з урахуванням висновку акта перевірки №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р. щодо завищення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» податкового кредиту на суму 49783069грн. 73коп. за жовтень 2010 року, дійшов висновку про завищення бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ за листопад 2010 року на суму 49783069грн. 73коп.

Також, відповідно до акту перевірки №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р., відповідач вважає безтоварними господарські операції між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ТОВ «Укр Мет» щодо постачання металобрухту, оскільки вважає що, неможливо підтвердити факт перевезення металобрухту ТОВ НВФ «Інтермет» на адресу позивача, тобто визнати факт придбання металобрухту взагалі.

При цьому, висновок відповідача щодо проведення контрагентами діяльності, спрямованої на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди позивачу (діяльність щодо штучного створення податкового кредиту з ПДВ для ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») не підтверджується доказами, які встановлюють безтоварність господарський операцій між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та контрагентами.

Натомість, матеріалами акту перевірки №19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р. та №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р. не було встановлено або поставлено під сумнів факт поставки товарів позивачу за відповідними договорами з контрагентами першої ланки., а у акті №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р. зазначено, при переведені перевірки були виявлені документи, що свідчать про факт перевезення товарів.

Також, суд враховує , що в акті перевірки №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р. не зазначені факти фіктивності підприємництва субєктів господарювання (контрагентів другої ланки), оскільки фіктивність такої діяльності підтверджується вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили і є обовязковим для адміністративного суду, відповідно до ч.4 ст.72 КАС України.

Факт поставки товарів за договорами з контрагентами першої ланки підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а саме: актами прийому передачі, залізничними накладними та товаро транспортними накладними.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.24 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995р. №88 визначені вимоги до первинних документів.

В судовому засіданні були досліджені оригінали та долучені до матеріалів справи копії наступних документів:

- первинні документи за операціями з ТОВ «НВФ «Інтермет», за якими був сформований податковий кредит позивача за жовтень 2010 року: договір №15 від 31.12.2009р.; специфікація №4500033439/15 від 28.05.2010р.; додаткова угода №2 від 11.06.2010р.; специфікація №4500034702/16 від 15.06.2010р.; специфікація №4500036125/17 від 30.06.2010р.; специфікація №4500036420/18 від 06.07.2010р.; специфікація №4500036688/19 від 09.07.2010р.; додаткова угода №3 від 21.07.2010р.; специфікація №4500038429/20 від 01.08.2010р.; специфікація №4500039009/21 від 11.08.2010р.; додаткова угода №4 від 19.08.2010р.; специфікація №4500039793/22 від 21.08.2010р.; специфікація №4500040569/23 від 27.08.2010р.; додаткова угода №5 від 10.09.2010р.; додаткова угода №6 від 15.09.2010р.; специфікація №4500040801/24 від 01.09.2010р.; специфікація №4500042151/25 від 21.09.2010р.; специфікація №4500043459/26 від 01.10.2010р.; специфікація №4500044021/27 від 07.10.2010р.; специфікація №4500044973 від 21.10.2010р.; специфікація №1 від 21.01.2010р.; специфікація №4500024955/2 від 21.01.2010р.; специфікація №4500025488/3 від 01.02.2010р.; специфікація №4500025875/4 від 09.02.2010р.; специфікація №4500026551/5 від 23.02.2010р.; специфікація №4500026962/6 від 01.03.2010р.; специфікація №4500027424/7 від 11.03.2010р.; специфікація №4500028219/8 від 24.03.2010р.; додаткова угода №1 від 06.04.2010р.; специфікація №4500030027/9 від 12.04.2010р.; специфікація №4500030621/10 від 21.04.2010р.; специфікація №4500031178/11 від 28.04.2010р.; специфікація №4500031486/12 від 01.05.2010р.; специфікація №4500031767/13 від 11.05.2010р.; специфікація №4500032792/14 від 21.05.2010р.; специфікація №4500046225/29 від 01.11.2010р.; податкова накладна № 378 від 28.10.2010; товарно-транспортна накладна № 0006 від 28.10.2010; рахунок - фактура №28/10 від 28.10.2010; приймально-здавальний акт № 3747 від 28.10.2010р.

- первинні документи за операціями з ТОВ «Інкомтрейд», за якими був сформований податковий кредит позивача за жовтень 2010 року: договір №158 від 10.01.2010р.; додаткова угода №2 від 07.07.2010р.; специфікація від 02.07.2010р.; специфікація від 01.10.2010р.; специфікація від 01.10.2010р.; специфікація від 01.09.2010р.; специфікація від 012.09.2010р.; специфікація №1 від 10.01.2010р.; додаткова угода №1 від 18.02.2010р; специфікація №2 від 11.03.2010р.; специфікація №3 від 01.04.2010р.; специфікація №4 від 06.05.2010р.; специфікація №5 від 02.06.2010р.; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №37630737; специфікація від 02.07.2010р.; специфікація від 30.07.2010р.; специфікація від 02.07.2010р.; специфікація від 30.07.2010р.; специфікація від 28.010.2010р.; специфікація від 28.10.2010р.; специфікація від 29.11.2010р.; специфікація від 29.11.2010р.; податкова накладна № 278 від 31.10.2010; залізнична накладна № 52178309 від 27.10.2010;

реєстр прибуткових ордерів на партію товару від 31.10.2010; акт приймання вугілля до рах. № 278 від 31.10.2010.

- первинні документи за операціями з ТОВ «УКР МЕТ», за якими був сформований податковий кредит позивача за жовтень 2010 року: договір №26 від 31.12.2009р.; перелік відправників металобрухту і станцій відвантаження; специфікація №4500024516/1 від 18.01.2010р.; специфікація №4500025039/2 від 26.01.2010р.; додаткова угода №1 від 05.02.2010р.; специфікація №4500025731/3 від 01.02.2010р.; специфікація №4500025929/4 від 12.02.2010р.; специфікація №4500026708/5 від 21.02.2010р.; специфікація №4500027099/6 від 27.02.2010р.; додаткова угода №2 від 12.03.2010р.; специфікація №4500027670/7 від 16.03.2010р.; специфікація №4500028394/8 від 21.31.2010р.; специфікація №4500029423/9 від 02.04.2010р.; додаткова угода №3 від 13.04.2010р.; специфікація №4500030033/10 від 14.04.2010р.; специфікація №4500030554/11 від 21.04.2010р.; специфікація №4500031483/12 від 01.05.2010р.; специфікація №4500031941/13 від 07.05.2010р.; додаткова угода №4 від 13.050.2010р.; специфікація №4500032095/14 від 16.05.2010р.; специфікація №4500032807/15 від 21.05.2010р.; додаткова угода №5 від 08.06.2010р.; специфікація №4500033528/16 від 01.06.2010р.; додаткова угода №6 від 08.06.2010р.; додаткова угода №7 від 16.060.2010р.; специфікація №4500034705/17 від 15.06.2010р.; специфікація №4500035289/18 від 22.06.2010р.; додаткова угода №8 від 02.07.2010р.; специфікація №4500036127/19 від 30.06.2010р.; додаткова угода №9 від 02.07.2010р.; специфікація №45000367637/20 від 13.07.2010р.; специфікація №4500037337/21 від 21.07.2010р.; специфікація №4500038498/22 від 30.07.2010р.; специфікація №4500038673/23 від 01.08.2010р.; додаткова угода №10 від 13.08.2010р.; специфікація №4500039130/24 від 14.08.2010р.; додаткова угода №11 від 19.08.2010р.; податкова накладна № 103103 від 31.10.2010; рахунок-фактура № УК 63344 від 21.10.2010; залізнична накладна № 34016004; акт прийому-передачі від 31.10.2010; акт прийому - передачі № 8306 від 31.10.2010.

- первинні документи за операціями з ПП «КВВМПУ», за яким був сформований податковий кредит позивача за жовтень 2010 року: договір № 5 від 31.12.2009р. ; перелік відправників металобрухту і станцій відвантаження; додаткова угода №17 від 03.09.2010р.; додаткова угода №18 від 03.09.2010р.; специфікація №4500041013/28від 04.09.2010р.; специфікація №4500041486/29 від 11.09.2010р.; додаткова угода №19 від 29.09.2010р.; специфікація №4500043445/31 від 01.10.2010р.; додаткова угода №20 від 01.10.2010р.; специфікація №4500042231/30 від 21.09.2010р.; додаткова угода № 21 від 12.10.2010р.; специфікація №4500040347/27 від 21.08.2010р.; додаткова угода №15 від 01.09.2010р.; додаткова угода №16 від 01.09.2010р.; додаткова угода №22 від 18.10.2010р.; специфікація №4500044724/ 32від 16.10.2010р.; специфікація №4500045686/33 від 25.10.2010р.; додаткова угода № 23 від 27.10.2010р.; специфікація №4500046226/34 від 01.11.2010р.; додаткова угода № 24 від 01.11.2010р.; додаткова угода №25 від 01.11.2010р.; специфікація №4500047575/35 від 16.11.2010р.; специфікація №4500047909/36 від 21.11.2010р.; специфікація №4500049225/37 від 31.12.2010р.; специфікація №4500049514/38 від 03.12.2010р.; додаткова угода №26 від 15.12.2010р.; специфікація №4500050121/39 від 15.12.2010р.; специфікація №4500050860/40 від 21.12.2010р.; специфікація №4500052184/41 від 30.12.2010р.; додаткова угода №14 від 19.08.2010р.; специфікація №4500039627/26 від 18.08.2010р.; специфікація №4500039126/25 від 11.08.2010р.; додаткова угода №12 від 02.08.2010р.; специфікація №4500038547/24 від 01.08.2010р.; специфікація №4500037529/23 від 21.07.2010р.; додаткова угода №11 від 02.07.2010р.; специфікація №4500036701/22 від 12.07.2010р.; специфікація №4500036126/21 від 30.06.2010р.; специфікація №4500035216/20 від 21.06.2010р.; специфікація №4500034668/19 від 15.06.2010р.; додаткова угода №9 від 08.06.2010р.; специфікація №4500033527/18 від 01.06.2010р.; додаткова угода №8 від 08.06.2010р.; специфікація №4500032832/17 від 21.05.2010р.; специфікація №4500032094/16 від 16.05.2010р.; специфікація №4500031942/15від 11.05.2010р.; додаткова угода №7 від 13.05.2010р.; додаткова угода №6 від 30.04.2010р.; специфікація №4500031659/14 від 07.05.2010р.; специфікація №4500030760/13 від 21.04.2010р.; специфікація №4500030015/12 від 11.04.2010р.; додаткова угода №4 від 16.04.2010р.; специфікація №4500029222/11 від 02.04.2010р.; специфікація №4500028276/10 від 21.03.2010р.; специфікація №4500027671/9 від 17.03.2010р.; додаткова угода №3 від 12.03.2010р.; специфікація №4500027056/8 від 01.03.2010р.; специфікація №4500026591/7 від 21.02.2010р.; специфікація №4500026115/6 від 18.02.2010р.; специфікація №4500025919/5 від 10.02.2010р.; специфікація №4500025741/4 від 01.02.2010р.; специфікація №4500025234/3 від 26.01.2010р.; специфікація №4500025038/2 від 21.01.2010р.; специфікація №4500024432/1 від 11.01.2010р.; додаткова угода №1 від 14.01.2010р.; додаткова угода №2 від 24.02.2010р.; додаткова угода №5 від 23.04.2010р додаткова угода №10 від 02.07.2010р.; додаткова угода №13 від 13.08.2010р.; податкова накладна № 6048 від 30.10.2010; рахунок № КВ-0006602 от 30.10.2010; залізнична накладна №42075791 від 25.10.2009; акт прийому - передачі № 8309 від 30.10.2010.;

- первинні документи за операціями з ТОВ «Союзпромінвестдонбас», за якими був сформований податковий кредит позивача за жовтень 2010 року: договір № 523 від 10.02.2010р.; специфікація №1 від 10.02.2010р.; додаткова угода №1 від 26.02.2010р.; специфікація №2 від 02.03.2010р.; специфікація №3 від 09.03.2010р.; додаткова угода №2 від 02.04.2010р.; додаткова угода №3 від 31.03.2010р.; специфікація №4 від 11.01.2010р.; специфікація №5 від 02.04.2010р.; специфікація №6 від 06.05.2010р.; специфікація №7 від 18.05.2010р.; специфікація №8 від 19.05.2010р.; специфікація №9 від 09.06.2010р.; лист ТОВ «Союзпромінвестдонбас» від 12.04.2010р. №298; протокол розбіжностей від 09.04.2010р.; додаткова угода №4 від 14.07.2010р.; специфікація №10 від 17.06.2010р.; специфікація від 07.07.2010р.; специфікація від 29.09.2010р.; специфікація від 14.10.2010р.; додаткова угода №5 від 18.10.2010р.; специфікація від 02.11.2010р.; специфікація від 30.11.2010р.; специфікація від 27.12.2010р.; додаткова угода №6 від 10.01.2010р.; специфікація №4500052784/17 від 18.01.2010р.; специфікація №4500053144/18 від 26.01.2010р.; специфікація №4500053421/19 від 01.02.2010р.; додаткова угода №7 від 08.02.2010р.; податкова накладна № 171001 від 17.10.2010р.; рахунок - фактура № СФ-0001035 от 17.10.2010р.; залізничні накладні (з квитанціями про приймання вантажу) №52916741, 52916742, 52917696, 52917691, 52917693, 52917690; акт прийому - передачі вугільної продукції №17/10 від 17.10.2010р.; реєстри прибуткових ордерів на партію товару від 17.10.2010р.

- первинні документи за операціями з ТОВ «Східнафтотрейд», за якими був сформований податковий кредит позивача за жовтень 2010 року: контракт №3965 від 30.07.2010р.; специфікація №1 від 30.07.2010р.; додаткова угода №1 від 21.10.2010р.; специфікація №2 від 05.08.2010р.; специфікація №3 від 11.08.2010р.; специфікація №4 від 27.08.2010р.; специфікація №5 від 31.08.2010р.; специфікація №6 від 03.09.2010р.; специфікація №7 від 17.09.2010р.; специфікація №8 від 24.09.2010р.; специфікація №9 від 01.10.2010р.; специфікація №10 від 07.10.2010р.; специфікація №11 від 02.11.2010р.; специфікація №12 від 17.11.2010р.; додаткова угода №2 від 06.12.2010р.; специфікація №12 від 06.12.2010р.; податкова накладна № 941 від 15.10.2010р.; рахунок - фактура №СФ-0001485 від 15.10.2010р.; залізнична накладна з квитанцію про приймання вантажу №33692461; видаткова накладна РН-0002288 від 15.10.2010р.; прибутковий ордер №5001083968 від 26.10.2010р

- первинні документи за операціями з ТОВ «Інтерколтрейд», за якими був сформований податковий кредит позивача за жовтень 2010 року: договір №128 від 05.01.2010р.; специфікація №1 від 05.01.2010р.; специфікація №2 від 09.02.2010р.; специфікація №3 від 11.03.2010р.; специфікація №4 від 02.04.2010р.; специфікація №5 від 12.04.2010р.; специфікація від 25.06.2010р.; специфікація від 25.06.2010р.; специфікація від 30.07.2010р.; специфікація від 30.07.2010р.; специфікація від 01.09.2010р.; специфікація від 01.09.2010р.; специфікація від 30.09.2010р.; специфікація від 30.09.2010р.; специфікація від 29.12.2010р.; специфікація від 01.02.2010р.; додаткова угода №1 від 16.02.2010р.; додаткова угода №2 від 01.04.2010р.; додаткова угода №3 від 29.04.2010р.; додаткова угода №4 від 07.07.2010р.; додаткова угода №5 від 19.08.2010р.; договір №128 від 05.01.2010р.; специфікація №1 від 05.01.2010р.; додаткова угода №1 від 24.03.2010р.; специфікація №3 від 11.03.2010р.; специфікація №4 від 24.03.2010р.; специфікація №5 від 02.04.2010р.; додаткова угода №2 від 20.04.2010р.; специфікація №6 від 06.05.2010р.; додаткова угода №3 від 07.06.2010р.; специфікація №7 від 04.062010р.; додаткова угода №4 від 07.077.2010р.; специфікація від 29.06.2010р.; додаткова угода №5 від 19.08.2010р.; специфікація від 08.09.2010р.; специфікація від 01.10.2010р.; податкова накладна № 093007 від 30.09.2010; рахунок - фактура №093007 від 30.10.2010р.; залізнична накладна з квитанцію про приймання вантажу №52829516; реєстр прибуткових ордерів на партію товару по накладній №52829516.

- реєстр платіжних доручень про оплату вартості товарів ТОВ «НВФ «Інтермет», ТОВ «Інкомтрейд», ТОВ «УКР МЕТ», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Союзпромінвестдонбас», ТОВ «Східнафтотрейд», ТОВ «Інтерколтрейд» за поставки жовтня 2010р., банківські виписки про оплату контрагентам вартості товарів за поставки жовтня 2010р.

На думку відповідача, порушення контрагентами платника податку своїх податкових зобовязань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, тобто на підставі висновків зустрічних перевірок контрагентів першої ланки та їх постачальників (контрагентів другої ланки), позивач завищив податковий кредит за операціями з контрагентами першої ланки. При цьому відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо підтвердження вчинення контрагентами наступної ланки порушень, повязаних із наданням (отриманням) неправомірної вигоди.

Відповідач посилається на судову практику з вищезазначеного питання відповідно до заперечень проти адміністративного позову від 27.04.2011р., а саме на ухвали ВАС України від 09.12.2010р., але відповідач не врахував, що у вказаних матеріалах судової практики встановлювались порушення контрагентів платника податку, а не можливі порушення, допущені контрагентами першої ланки при здійсненні підприємницької діяльності з контрагентами наступної ланки.

Суд вважає, що факт порушення контрагентами постачальниками своїх податкових зобовязань може бути тільки підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог щодо надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Суд не бере до уваги лист Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі №20943/10/08-06-125/1 від 08.12.2010р., яким відповідач рекомендував позивачу не включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені контрагентами, оскільки на дату отримання позивачем зазначеного лита, вже був поставлений та оплачений товар контрагентів, а наслідки цього правочинну (придбання товару) були відображені в податковій звітності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Отже, позивач фактично не мав можливості скористуватися рекомендаціями відповідача.

Згідно із п.38 рішення Європейського суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України», платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, повязаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Відповідно до заперечень позивача від 26.04.2011р., в ході проведення перевірок контрагентів першої ланки не встановлено фактів передачі товарів від контрагентів наступної ланки до контрагентів першої ланки та виявлено відсутність податкової звітності контрагентів наступної ланки, приховування деякими контрагентами наступної ланки від податкових орачів фактичного місця розташування.

Вищезазначене твердження суперечить результатам зустрічної перевірки контрагентів наступної ланки, та не доводить відсутності фактичної передачі товарів від контрагентів наступної ланки до контрагентів першої ланки.

В акті перевірки №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р. відповідач зазначає, що наявність у позивача податкових накладних, виписаних контрагентами, не є підставою для отримання позивачем права на податковий кредит, оскільки постачальники контрагентів внесли неправдиві дані до виписаних ними податкових накладних.

Відповідно до ч.6 ст.267 Господарського кодексу України договором поставки може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником.

Позивачем були надані суду копії договорів поставки, додаткових угод та специфікацій, укладених між позивачем та контрагентами першої ланки щодо постачання товарів, при придбанні яких позивачем був сформований спірний податковий кредит. Відповідно до умов вищезазначених договорів поставки вантажовідправниками товарів за цими договорами визначені не контрагенти першої ланки, а інші особи. В інформації щодо вантажовідправників зазначені наступні:

-ТОВ «Укр Мет», п.4.2 договору №26 від 31.12.2009р. передбачено, що позивач приймає металобрухт від вантажовідправників, зазначених в додатках №1 до вищезазначених договорів;

-ПП «КВВМПУ», п.4.2 договору №5 від 31.12.2009р. передбачено, що позивач приймає металобрухт від вантажовідправників, зазначених в додатках №1 до вищезазначених договорів;

- ТОВ «Східпафшотрейд», разом з контрактом №3965 від 30.07.2010р. купівлі продажу нафтопродуктів позивач надав суду копію листа ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» №1957 від 31.05.2010р., у якому зазначено, що ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» реалізує нафтопродукти ТОВ «Східнафтотрей», які відвантажуються з ЗАТ «ЛИНІК» (виробник нафтопродуктів);

При цьому ТОВ «Східнафтотрейд» є дилером вищезазначених нафтопродуктів та постачає їх кінцевим споживачам, зокрема позивачу.

-ТОВ «Союзпромінвестдонбас», разом з договорами купівлі - продажу вугільного концентрату позивач надав суду копії листів від ТОВ «Союзпромінвестдонбас» та специфікації, якими сторони погодили, що вантажовідправниками вугільного концентрату за вищезазначеними договорами буде не ТОВ «Союзпромінвестдонбас».

Таким чином, в судовому засіданні позивачем було доведено, та матеріалами справи підтверджено, що вищенаведені умови договорів поставки з контрагентами першої ланки підтверджують домовленість між позивачем та контрагентами першої ланки про те, що вантажовідправниками товарів, при придбанні яких позивачем був сформований спірний податковий кредит, будуть не контрагенти першої ланки, а інші особи.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про те, що той факт, що контрагенти першої ланки не зазначені вантажовідправниками у залізничних накладних, не є доказом того, що товар постачався іншими особами.

Відповідач вважає, що оскільки постачальниками були видані податкові накладні з внесеними неправдивими даними контрагентів, вони є підставою для формування податкового кредиту контрагентів, а не позивача. Зазначений висновок спростовується матеріалами справи, які підтверджують право на формування податкового кредиту позивачем.

Висновок відповідача щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ НВФ «Інтермет» за договором на постачання брухту та відходів металів від 25.12.2008р. №9 є хибним, оскільки факт поставки металобрухту позивачу підтверджужться належним чином оформленими первинними документами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» які були надані відповідачу при проведені позапланової виїзної перевірки, за результатами якої був складений акт №125/06-08/125/1 від 07.09.2010р., а саме: актами прийому передачі на металобрухт, видатковими накладними та товаро транспортними накладними, з зазначенням дати та місця фактичного заїзду вантажівки на територію підприємства, які були долучені до матеріалів справи.

Для здійснення перевезення металобрухту за договором на постачання металобрухту фізичні особи перевізники не зобовязані бути найманими працівниками ТОВ НВФ «Інтермет», фізичні особи перевізники можуть надавати послуги з транспортування як самозайняті особи на підставі цивільно правових договорів.

Пунктом 7.4 та п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення платника податку права на податковий кредит, але не передбачають виникнення права платника податку на податковий кредит у залежності від підтвердження факту перевезення товару.

В жодному з актів перевірки, №19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р. та №199/08-06-125/1/24432974 від 20.12.2010р., відповідачем не було спростовано використання позивачем товарів, придбаних у контрагентів за жовтень 2010 року, в оподатковуваних ПДВ операціях та використання в межах господарської діяльності.

На підтвердження відсутності факту придбання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у ТОВ НВФ «Інтермет» товару (металобрухту) відповідач зазначає, що підприємства, які здійснювали на території м.Кривого Рогу з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. діяльність із заготівлі металобрухту чорних та кольорових металів, та які мали ліцензію на заготівлю та переробку металобрухту, не підтвердили наявності взаємовідносин з ТОВ НВФ «Інтермет».

Відповідно до акту перевірки №125/06-08/125/1 від 07.09.2010р., ТОВ НВФ «Інтермет» отримувало металобрухт не лише у підприємств, що здійснювали діяльність із заготівлі металобрухту і мають відповідну ліцензію, а й у первинних власників металобрухту (юридичних та фізичних осіб), що не суперечить вимогам Закону України «Про металобрухт».

Також, підприємства, які здійснювали на території м.Кривого Рогу діяльність із заготівлі металобрухту чорних та кольорових металів, надавали інформацію про співпрацю в період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., в той час, як позивач формував податковий кредит за правовідносинами з ТОВ НВФ «Інтермет» за жовтень 2010 року.

Відповідачем під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ НВФ «Інтермет» було встановлено, що останній придбав металобрухт у ТОВ «Авторемпобутбуд» за договором на поставку відходів чорних металів від 03.01.2008р. №03/1. У своїх поясненнях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - водії, які здійснювали перевезення металобрухту позивачу, підтверджують, що металобрухт перевозився з території ТОВ «Авторемпобутбуд» до відповідного цеху Позивача.

Пояснення вищезгаданих водіїв підтверджують відомості, надані ТОВ НВФ «Інтермет» про те, що поставлений позивачу металобрухт був придбаний у ТОВ «Авторемпобутбуд» - підприємства, яке здійснює обробку та зберігання відходів та брухту чорних металів.

В актах перевірок ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питань взаємовідносин з ТОВ НВФ «Інтермет» (акт від 07.09.2010 №125/06-08/125/1/24432974 та акт від 15.09.2010 № 128/06-08/125/2/24432974), на які відповідач посилається як на підставу своїх висновків щодо безпідставності формування Позивачем податкового кредиту у рамках взаємовідносин з ТОВ НВФ «Інтермет» за період вересня - жовтня 2010 року, міститься посилання на акт від 06.04.2010р. № 3004/23-200/24060254 перевірки ТОВ НВФ «Інтермет». проведеної Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Миколаєва.

В вищезазначеному акті перевірки № 3004/23-200/24060254 від 06.04.2010р. вказано наступне:

- у ТОВ НВФ «Інтермет» відсутні необхідні трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності - оптової торгівлі чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них;

- у ТОВ НВФ «Інтермет» відсутні товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу металобрухту позивачу, інші перевізні документи, а також сертифікати якості (відповідності) на металобрухт;

Висновки акта перевірки ТОВ НВФ «Інтермет» №3004/23-200/24060254 від 06.04.2010р. спростовуються ухвалою Миколаївського окружного адміністративного від 12.05.2010 у справі № 2а-2582/10/1470 за адміністративним позовом ТОВ НВФ «Інтермет», відповідно до якої, Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва було заборонено використовувати факти, викладені в акті перевірки ТОВ НВФ «Інтермет» №3004/23-200/24060254 від 06.04.2010р., у якості доказової інформації про виявлені порушення при проведенні перевірок контрагентів ТОВ НВФ «Інтермет» за ланцюгами придбання товарів, які були предметами договорів, визнаних нікчемними.

Дану ухвалу не було оскаржено в апеляційному порядку і вона відповідно до ч.2 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили.

Згідно із постановою від 12.05.2010р., прийнятою Миколаївським окружним адміністративним судом у вказаній вище справі, дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва щодо ТОВ НВФ «Інтермет», які полягають у визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону України «про палатко на додану вартість» та у визнанні недійсними даних, наведених в деклараціях з ПДВ про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за період з 01.10.2007 до 31.12.2009, визнані протиправними.

При цьому Миколаївським окружним адміністративним судом встановлено, що при проведенні перевірки у ТОВ НВФ «Інтермет» були наявні та надані для перевірки видаткові та прибуткові накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт як ті, що надавалися (виписувалися) цим платником податків, так і ті, що надавалися даному платнику податків іншими платниками податків.

Відповідні акти виконаних робіт, видаткові, прибуткові та податкові накладні складені за результатами проведених операцій за вказаними в акті перевірки ТОВ НВФ «Інтермет» №3004/23-200/24060254 від 06.04.2010р. договорами є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому факт постачання ТОВ НВФ «Інтермет» товару підтверджується видатковими накладними та приймально-передаточними актами (Ф 69), які разом з іншими документами були надані для перевірки.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обовязковість рішення суду.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, обєднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Згідно зі ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з постановою пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК судом повинна враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування. Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не відповідає загальним засадам та меті здійснення судочинства. Зазначених доказів відповідачами суду надано не було.

В акті перевірки №19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р. відповідач посилається на п.8 Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних №244 від 30.06.2005р., та п.5.7 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами № 213 18.11.2002р., зазначаючи при цьому, що платник податків не має права відображати податкові накладні в реєстрі отриманих накладних та виданих податкових накладних і декларувати податковий борг у випадку порушення деякими постачальниками контрагентів такого платника податків порядку заповнення та складання накладних.

Пунктом 8 Порядку №244 передбачено, що у розділі І реєстру отриманих та виданих податкових накладних відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, вантажні митні декларації, а також інші подібні документи.

Тобто, порушення підприємствами, які не мають взаємовідносин з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», порядку складання податкових накладних не може обмежувати позивача у відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, отриманих від контрагентів з якими позивач перебуває в договірних правовідносинах і, відповідно у праві на збільшення податкового кредиту з ПДВ на підставі цих податкових накладних.

Пунктом 5.7 порядку №213 визначаються правила заповнення розділу ІІІ податкової декларації з ПДВ, але зміст цього пункту не встановлює обовязок позивача перевіряти правильність складання та заповнення податкових накладних іншими платниками податків.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає в діях позивача щодо формування податкового кредиту за жовтень 2010 року з ПДВ за операціями з контрагентами, порушень вимог пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.8 Порядку №244 та п.5.7 Порядку №213.

Відповідач стверджує, що у декларації з ПДВ за листопад 2010 року позивачем було завищено бюджетне відшкодування на суму 49783069грн. 73коп., чим було порушено вимоги пп.1.8 ст.1, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пункт 1.8 ст.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає поняття «сплата податку» - сплату податку платником ПДВ у ціні придбаних ним товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.3 ст.1, п.7.3 та п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає поняття «платник податку», податок нараховується продавцем товарів (послуг), а сплачується покупцем, який придбав товари (послуги), тобто ПДВ сплачується покупцем у ціні товарів (послуг) продавцю, який в свою чергу нараховує податок продаючи товари (послуги).

Отже, кожний платник податків самостійно визначає:

- суму податку, нараховану при продажу власних товарів (послуг);

- суму податку, сплачену продавцям у ціні придбаних товарів (послуг).

Якщо сума податку, сплачена продавцям у ціні придбаних товарів (послуг) більша за суму податку, нараховану при продажу власних товарів (послуг), то платник сплатив податку більше ніж нарахував, тобто сплатив ПДВ надмірно.

Надмірна сплата податку, згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», стосується окремого платника, який сплатив ПДВ у ціні придбаних товарів (послуг) більше, ніж нарахував ПДВ, продаючи товари (послуги).

Відповідно др. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Тобто для отримання платником податку бюджетного відшкодування Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язковою умовою фактичне надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання іншими підприємствами за ланцюгом постачання товарів зобов'язань зі сплати податку до бюджету, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для цих підприємств.

Факт невиконання іншими підприємствами за ланцюгом постачання товарів зобов'язань зі сплати податку до бюджету не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на бюджетне відшкодування, у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Зважаючи на вищезазначені правила визначення сум бюджетного відшкодування, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування від'ємного значення суми ПДВ, фактично сплаченого позивачем контрагентам у ціні товарів (послуг).

Відповідно до ст.13 «Обов'язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності законодавчо регульованій сфері» Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001р. №2406-III із змінами та доповненнями, постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Таким чином, відповідно до п.п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, визначає, що «поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими цивільно - правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків ії надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно - правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.»

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями « Об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику ( кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)».

Тобто для визнання податкового кредиту повинні використовуватись щонайменше такі умови:

- товари мають бути придбаними (факт придбання);

- придбанні товари повинні використовуватись в господарській діяльності платника податку в оподатковуваних операціях;

Суд звертає увагу на те, що пояснення фізичних осіб - перевізників металобрухту, які були встановлені в ході документальної перевірки та реквізити яких відображені в товарно-транспортних накладних, виписаних ТОВ НВФ «Інтермет», про те, що вони не є працівниками ТОВ НВФ «Інтермет» та не знають власника металобрухту, який вони перевозили, не свідчать про відсутність факту перевезення металобрухту з огляду на наступне.

Згідно з умовами Договору на постачання металобрухту постачальник ТОВ НВФ «Інтермет» був зобовязаний поставити покупцю ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» металобрухт до місця знаходження виробничих потужностей позивача, в свою чергу останній повинен прийняти та оплатити брухт та відходи чорних металів.

Відповідно до умов договору на постачання металобрухту (п.3.2) поставка металобрухту здійснювалась на умовах DDP м. Кривий Ріг автомобільним транспортом ТОВ НВФ «Інтермет». Згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2000 термін DDP покладає на продавця ТОВ НВФ «Інтермет» обовязок доставити товар у розпорядження покупця у визначеному місці виробничі потужності Позивача у м.Кривому Розі, що було виконано ТОВ НВФ «Інтермет».

Окрім вищевикладеного, факт поставки металобрухту позивачу за договором на поставку металобрухту підтверджується належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їхньому імпорті) та послуг з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їхньому імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит, а не встановлює виникнення права платника податку на податковий кредит у залежність від підтвердження факту перевезення товару.

Натомість, чинним законодавством передбачається, що податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів. При цьому факт придбання товарів посвідчує отримана платником податку податкова накладна.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України (далі - ГК України), відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Чинне законодавство України, та зокрема, податкове законодавство не передбачають відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства допущенні його контрагентом. Якщо контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

На підставі наведеного вище, враховуючи надані представником позивача документи, які підтверджують правомірність нарахування суми бюджетного відшкодування у розмірі 49783069грн. 74коп. ПАТ"АрселорМіттал Кривий Ріг", суд вважає, що позивач не допускав порушень п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 11.03.2011р. №0000040610, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року позивачу на 49783069грн. 73коп. на підставі акту перевірки №19/06-08/125/2/24432974 від 25.02.2011р., прийняте всупереч вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Частина 1 ст.71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи представник позивача довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Аналогічної позиції дотримується ВАС України, зазначаючи ухвалі від 22.08.2010р. по справі №К-16547/07, від 10.06.2010р. №К-57006/09 та в постанові від 29.04.2010р. по справі №К30777/06 наступне.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення регламентований п. 7.4, п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним. За відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, не можна позбавляти платника податку такого права.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про скасування податкового повідомлення - рішення форми «В1» від 11.03.2011р. №0000040610, прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року позивачу на 49783069грн є законними і обґрунтованими.

Представником відповідача не доведено правомірність дій субєкта владних повноважень, в свою чергу судом визнано позицію позивача такою, яка ґрунтується на нормах Конституції та законах України, з огляду на викладене позовні вимоги є такими, які підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.87 КАС України, судові втрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно з ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст.94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 11.03.2011р. №0000040610, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо - металургійного комплексу у м.Кривому Розі, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року позивачу на 49783069грн. 73коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» судовий збір у розмірі 3грн. 40коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 18.05.2011р.

Суддя Є.О. Жукова