Постанова № 21066921, 26.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2011 р. Справа №2а-3378/11/0170/9 (12:00) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

Головуючого судді Гаманка Є.О.

при секретарі судового засідання Павленко Н.О.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіон Пропертіз»

про стягнення заборгованості в сумі 81771,90 грн.,

за участю:

представника позивача не зявився;

представника відповідача не зявився.

Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим - позивач 21 березня 2011 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбіон Пропертіз» про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку в сумі 81771,90грн., що виникла станом на 17.02.2011 року, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем не сплачена узгоджена податкова заборгованість по орендній платі за земельну ділянку державної і комунальної власності за 2010 рік за серпень-грудень - в порядку, встановленому Законом України “Про плату за землю”.

Представник позивача у судове засідання, яке відбулося 26.05.2011р. не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача .

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч.1 та 4 ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно зі статтею 19 Закону України “Про плату за землю” розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що відповідач самостійно надав до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим податкову декларацію орендної плати за земельній ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік (а.с.12).

Згідно з податковою декларацією орендної плати за земельній ділянки державної та комунальної власності на 2010 рік відповідачем нарахована орендна плату за поточний рік у загальній сумі 19 6252,56грн., яка підлягає сплаті на протязі року щомісячно з січня по грудень включно рівними частками по 16354,38грн.

Як свідчить текст адміністративного позову та розрахунок суми позовних вимог (а.с.5) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, що були нараховані в особовому рахунку відповідача відповідно по 16354,38 грн. всього на суму 81771,90грн. (16354,38 х 5).

Наявність вказаної заборгованості підтверджена розрахунком суми позову (а.с. 5), довідкою, яка містить відомості про сплату (а.с. 6) та текстом позовної заяви.

На порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 відповідач визначену йому суму податкового зобов'язання по земельному податку у встановлені ст.17 Закону України “Про плату за землю” терміни й у повному обсязі не сплатив.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю” №2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

На адресу відповідача позивачем були направлені податкова вимога №1/429 від 01.07.2009 р. (а.с.14) на суму податкового боргу 7997,45грн., та друга податкова вимога № 2/560 від 10.08.2009р. (а.с. 15) на суму податкового боргу 7748,18грн., які були отримані відповідачем, про що свідчать підписи представників відповідача на поштових повідомленнях (а.с. 14-15).

18 вересня 2009 року ДПІ у м. Ялта прийнято Рішення № 50 про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, яке було отримано відповідачем, про що свідчить підпис представника відповідача на поштовому повідомленні (а.с. 13-зворотній бік).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем прийняти усі необхідні заходи щодо стягнення податкової заборгованості в позасудовому порядку.

Суд вважає необхідним зазначити, що направлені податкові вимоги та рішення у судовому або адміністративному порядку відповідачем не оскаржувались, на час розгляду справи не визнані неправомірними та не скасовані.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджене податкове зобов'язання по орендній платі за землю в загальній сумі 81771,90грн., тому податкова заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд вважає, що факт несплати Товариством з обмеженою відповідальністю “Альбіон-Пропертіз» у встановлені Законом України “Про плату за землю” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) порядку та строки орендної плати за землю, є повністю доведеними позивачем та підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Постанова складена у повному обсязі 26.05.11р.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альбіон-Пропертіз» (юридична адреса: 98600, АР Крим, м. Ялта, наб. Леніна/вул. Садова, б.13, кв. 113 код ЄДРПОУ 33006575) до бюджету заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 81771,90 гривень на рахунок № 33217812700039, місцевий бюджет у м. Ялта, код платежу: 13050200 в УГК в АР Крим, МФО 824026 ОКПО 34740850.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.