Постанова № 21066497, 30.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2011 р. (10:10) Справа №2а-10304/11/0170/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбуд"

про стягнення заборгованості в сумі 170,00 грн.

Сторони явку представників не забезпечили.

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбуд" про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати узгоджених зобов’язань за штрафними санкціями за не подання Декларації з податку на прибуток за 2010р.

У судове засідання, що відбулося 30.09.11р., сторони явку представників не забезпечили, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно.

Суд вважає можливим розглянути справи на основі наявних в ній доказів у порядку ч. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Промбуд" зареєстровано Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АРК 08.08.2006р. у якості юридичної особи (а.с.5-6) та взято на облік платника податків у Державній податковій інспекції в м. Євпаторії АР Крим, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника податків (а.с.7).

Права органів державної податкової служби передбачені ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р.

Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі ПКУ), податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Пунктом 120.1. ст. 120 ПКУ встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

23.03.2011р. співробітниками Державної податкової служби проведена камеральна перевірка своєчасності подання податкової звітності відповідачем.

Перевіркою встановлені порушення п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового Кодексу України - не подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2010р. (граничний строк подання декларації - 09.02.2011р., фактично декларація не подана).

За результатами перевірки був складений акт перевірки №516/15-1 - 34540815 від 23.03.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000861501 від 15.04.2011р. на суму 170,00 грн.

Судом встановлено, що вищенаведене податкове повідомлення-рішення було повернуто поштою 22.04.11р.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.4 ст. 59 ПКУ податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем відносно відповідача відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ була виставлена податкова вимога №254 від 05.05.2011 р. на суму 170 грн., яка була на правлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням (а.с.14)

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її за конному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсут ність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення - рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнахо дження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з ін ших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про ре зультати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначеній поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи викладене податкова вимога №254 від 05.05.2011р., вважається врученою 21.06.2011р.

Пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Визначення «порушення податкового законодавства» в ПКУ не наведено, але є визначення «податкового правопорушення». Згідно з п. 109.1 ПКУ податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто неподання звітності можна трактувати як бездіяльність платників податків. Аналізуючи положення гл. 11 ПКУ, можна дійти висновку, що будь-яке порушення норм Кодексу є податковим правопорушенням, яке в свою чергу є синонімом «порушення податкового законодавства».

Отже, порушуючи терміни подання податкових декларацій, платники податків порушують податкове законодавство. І відповідно до гл. 11 ПКУ до них повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Згідно з п. 113.3 ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковий кодекс не робить будь-яких порівнянь та ототожнень стосовно порушень податкового законодавства. Для нього існує лише одне визначення податкового правопорушення. Тобто будь-які порушення, допущені платниками податків за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, штрафуються в розмірі 1 гривня.

Таким чином суд прийшов до висновку, якщо порушення термінів подання має місце в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, тобто період подання припадає на цей проміжок (наприклад, декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік та за І квартал 2011 року, декларації з ПДВ за грудень 2010 р., січень-травень 2011 р.), то за відповідне кожне неподання повинна бути нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1 гривня за кожен з таких фактів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 21 ПКУ, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. А оскільки відповідальність за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року встановлена в розмірі 1 гривня, без будь-яких обмежень, окрім формування об’єкта оподаткування податком на прибуток (а не поданням звітності), то й застосовуватися повинні штрафні санкції у розмірі 1 гривня.

Враховуючи викладене позивач не довів суду правомірність позовних вимог, тому суд вважає за необхідне в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У повному обсязі постанову виготовлено 30.09.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Гаманко Є.О.