Рішення № 21052582, 16.01.2012, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-536/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Петрової Ю.В.

за участю: секретаря Тріфонової С.О.

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, які стягнені з відповідача за рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 28 вересня 2010 року у сумі 6657 гривень 30 копійок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Совєтського райсуду АР Крим від 28 вересня 2010 року з відповідача ОСОБА_4 було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частині від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 14 вересня 2010 року і до досягнення дітьми повноліття, яке набрало законної сила, і виконавче провадження за яким проводиться у ВДВС Совєтського РУЮ АР Крим, проте відповідач від сплати аліментів ухиляється, у звязку з чим станом на 01 листопада 2011 року має заборгованість у розмірі 2943 гривні 40 копійок. Вказуючи на те, що на теперішній час діти знаходяться у скрутному матеріальному положенні, син ОСОБА_6 потребує лікування, просить в порядку ч. 1 ст. 196 СК України стягнути на її користь пеню за прострочення сплати аліментів у визначеному розмірі за період з 01 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечуючи наявність боргу по сплаті аліментів, яку пояснював відсутністю коштів, оскільки він на даний час не працює, вказував, що розмір боргу, визначений позивачем у позовній заяві є завеликим, оскільки він частково сплачував аліменти, не погодився на сплату пені за прострочення за сплату аліментів, вказуючи на ті обставини, що він не працює та має на утриманні іншу неповнолітню дитину.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа, яка вважає, що її право порушене, самостійно визначає спосіб його захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, судовим розглядом встановлено, що сторони мають неповнолітніх дітей дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

Рішенням Совєтського районного суду АР Крим від 28 вересня 2010 року з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 14 вересня 2010 року і до досягнення дітьми повноліття

Виконавчий лист за вказаним рішенням знаходиться на виконанні у ВДВС Совєтського РУЮ АР Крим.

Згідно довідки-розрахунку, наданої державним виконавцем ВДВС Совєтського РУЮ АР Крим, розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей розраховувався виходячи з 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

У звязку з тим, що ОСОБА_4 свої зобовязання по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей у спірний період здійснював нерегулярно та не у повному обсязі, за ним з цього часу утворилася заборгованість, відповідно до наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості по аліментам станом на 01 листопада 2011 року становить 2943 гривні 40 копійок, станом на 01 грудня 2011 року 3455 гривень 20 копійок.

Частиною 1 статті 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів у вигляді стягнення одержувачем аліментів неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Статтями 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести за допомогою належних та допустимих доказів ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням положень ст.ст. 57 59 ЦПК України.

Всупереч зазначеним процесуальним нормам відповідач не надав доказів на підтвердження того, що він має на утриманні іншу неповнолітню дитину, при цьому йому були розяснені судом положення ст.ст. 131, 137 ЦПК України.

За таких обставин, враховуючи, що в відповідач не довів суду, що несплата аліментів була наслідком незалежної від нього обставини, а отже виникла з вини боржника, який з субєктивних причин не виплачував своєчасно та у повному обсязі аліменти на утримання дітей, та враховуючи, що право одержувача аліментів на стягнення неустойки не повязується з дотриманням норм ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення державним виконавцем про заборгованість по аліментам, це є підставою для застосування до спірних правовідносин положень ст. 196 СК України.

Розрахунок пені, наданий позивачкою, зроблений, виходячи з розміру заборгованості по сплаті аліментів за кожний місяць прострочення за кількість днів у окремо взятому місяці з урахуванням приписів ст. 196 СК України за період з 01 січня 2011 року по31 жовтня 2011 року, включно, і складає 6657 гривень 30 гривень, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог згідно зі ст. 11 ЦПК України підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті аліментів позивачем заявлено не було.

З відповідача в силу ст. 88 ЦПК України, ст. 2 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір на користь держави у сумі 214 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, ст.ст. 180 - 182, 196 СК України, керуючись ст.ст. 5, 10, 11, 14, 57, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 6657 (шість тисяч шістсот пятдесят сім) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок у Державний бюджет Совєтського району на р/р 31211206700290, одержувач УДКСУ у Совєтському районі АРК, код ЄДРПОУ № 37590738, МФО 824026, банк отримувача ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, призначення платежу: «Судовий збір, Код 22030001 Пункт 1.1».

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду АР Крим Ю.В. Петрова