Ухвала суду № 21047112, 06.12.2011, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

                                                                      Справа № 2-1376/11

У Х В А Л А

06 грудня 2011 року                                                                                           м. Макіївка

          Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

                                                                                 головуюча суддя          Шуляк Л.В.

                                                                                 при секретарі                    Ходацькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” в особі філії публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” Донецьке регіональне управління, про повернення сплаченої суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2011 року публічне акціонерне товариство комерційний банк Надра” (далі- ПАТ КБ «Надра») в особі філії ПАТ КБ «Надра»- Донецьке регіональне управління, звернулось до суду з заявою, в якій відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, просить повернути сплачені позивачем при зверненні до суду з позовом суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, мотивуючи поверненням судом позову.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що 07 квітня 2011 року ПАТ КБ „Надра” в особі філії ПАТ КБ „Надра” Донецьке регіональне управління звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення помилково зарахованих грошових коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка ухиляється повернути зайво зараховані грошові кошти у добровільному порядку. При зверненні до суду заявником були сплачені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 53 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

          Ухвалою суду від 31 травня 2011 року позовна заява ПАТ КБ „Надра” в особі філії ПАТ КБ „Надра” Донецьке регіональне управління до ОСОБА_1 про стягнення помилково зарахованих коштів та судових витрат повернута позивачу для звернення до належного суду. Судове рішення набрало законної сили.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 53,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Нормами Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-V1 «Про судовий збір», який набрав чинноті з о1 листопада 2011 року, внесено зміни до законодавчих актів України: приписами пункту 2 частини 1 статті 7 цього Закону, визначено, що у разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду; статею 10 (Прикінцеві та перехідні положення) виключена стаття 83 ЦПК України.

Разом з тим, на час виникнення та вирішення судом спірних правовідносин діяла стаття 83 Цивільного процессуального кодексу України, приписами частини 2 якої передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду; 5) закриття провадження у справі. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі: 1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 статті 205 цього Кодексу; 5) залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 статті 207 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Разом з тим частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У пунктах 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»роз*яснено, що відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі й зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має вийвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповіднсті Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Таким чином, на момент прийняття судом ухвали проповернення позовної заяви діяла норма статті 83 ЦПК України, якою у даному випадку сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи поверталася позивачеві.

Виключення даної статті з Цивільного процесуального кодексу України, на думку суду, звужило зміст та обсяг існуючого на той час у позивача права права повернення витрат на на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у разі повернення ухвалою суду позовної заяви, тому суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Конституції України як норми прямої дії.

За таких обставин суд вважає, що заява публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” в особі філії публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” Донецьке регіональне управління є обгрунтованою, судовий збір у сумі 53,02 грн. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. підлягають поверненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 79, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 7, 10 Закону України „Про судовий збір”, ст. ст. 8, 22 Конституції України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства комерціний банк „Надра” в особі філії публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра” Донецьке регіональне управління про повернення сплаченої суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи задовольнити.

Повернути Публічному акціонерному товариству комерційному банку „Надра” сплачений ним 10 травня 2011 року судовий збір у розмірі 53 грн. (п*ятдесят три гривні) 02 коп., внесений за платіжним дорученням № 508 в філії ПАТ КБ „Надра” Донецьке регіональне управління на розрахунковий рахунок № 31415537700066, МФО 834016, найменування установи банку ГУДКУ у Донецькій області, отримувач 34686736 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені 01 квітня 2011 року у розмірі 120 грн. ( сто двадцять гривень), внесені за платіжним дорученням № 511 в філії ПАТ КБ „Надра” Донецьке регіональне управління на розрахунковий рахунок № 31210259700066, МФО 834016, одержувач державний бюджет Кіровського району, код отримувача 34686736.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: