Ухвала суду № 21047116, 28.12.2011, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

Справа № 2-790/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2011 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддяШуляк Л.В.

при секретаріХодацькій М.В.

за участю позивачкиОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Макіївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що з метою поліпшення житлових умов, вона у належному їй на праві приватної вланості будинку АДРЕСА_1 утеплила стіни шляхом виконання цегляної кладки, унаслідок чого зменшилася загальна площа будинку. Крім того, за наслідками проведеної КП „БТІ м. Макіївки” інвентаризації встановлено, що до вищеназваного будинку самочинно прибудовано прибудову під літерою „а-2”, яка вже існувала на час придбання нею спірного домоволодіння. За наведених обставин вона не може розпорядитися своєю власністю.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 просить залишити її позовну заяву до Макіївської міської ради про визнання права власності без розгляду та повернути їй сплачені нею судові витрати, посилаючись на те, що на теперешній час вона не бажає розгляду справи у суді.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України кожна особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Пунктом 5 частини 1 статті 207 ЦПК України передбачено, що у разі, подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

За наведених обставин заява позивачки ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.

Позивачкою при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 373,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Нормами Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-V1 «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, внесено зміни до законодавчих актів України: приписами пункту 4 частини 1 статті 7 цього Закону, визначено, що у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв*язку із повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду; статею 10 (Прикінцеві та перехідні положення) виключена стаття 83 ЦПК України.

Разом з тим, на час виникнення та вирішення судом спірних правовідносин діяла стаття 83 Цивільного процессуального кодексу України, приписами частин 1 і 2 якої передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду; 5) закриття провадження у справі. Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі: 1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 статті 205 цього Кодексу; 5) залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 статті 207 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 2 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Разом з тим частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У пунктах 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»роз*яснено, що відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі й зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має вийвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповіднсті Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом діяла б норма статті 83 ЦПК України, якою у даному випадку сума судового збору поверталася позивачеві.

Виключення даної статті з Цивільного процесуального кодексу України, на думку суду, звужило зміст та обсяг існуючого на той час у позивача права повернення судового збору у разі залишення ухвалою суду позовної заяви без розгляду, тому суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Конституції України як норми прямої дії.

Разом з тим, у відповідності до пункту 5 частини 2 статті 83 ЦПК України сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи поверталася за ухвалою суду у разі залишення заяви без розгляду з підстав, визначених пунктами 1, 2 і 8 статті 207 ЦПК України.

Заява позивачки ОСОБА_1 в частині залишення позовної заяви до Макіївської міської ради задоволена з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 207 ЦПК України. За наведених обставин законних підстав для повернення позивачці сплаченої суми коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у загальному розмірі 120 гр. немає, а тому заява позивачки ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 79, 207, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 8, 22 Конституції України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву позивачки ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, сплачений нею 21 червня 2011 року судовий збір у розмірі 373 грн. (триста сімдесят три гривні) 18 коп., внесений за квитанцією № 187 в відділенні № 3292/004 ВАТ „Державний ощадний банк України” на розрахунковий рахунок № 31415537700066, МФО 834016, найменування установи банку ГУДКУ у Донецькій області, отримувач 34686736 код виду платежу 22090100.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом п*яти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлена ухвала протягом п*яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: