Єдиний державний реєстр судових рішень Комінтернівський районний суд Одеської області
Справа № 2-2073/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2012смт. Комінтернівське Комінтернівський районний суд Одеської області у складі: судді Рідник І. Ю.
при секретарі Бочковській Ю.В.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
в с т а н о в и в:
04.08.2011 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення на її користь аліментів на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 16000 (шістьнадцять тисяч) гривень щомісячно, починаючи з подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання їх сина не надає.
В подальшому позивачем позовні вимоги уточнено в частині часу стягнення аліментів, які вона просить стягувати з відповідача в розмірі 16000 грн. щомісячно, починаючи з травня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивач та її представник, адвокат ОСОБА_1, уточнені позовні вимоги підтримали та в їх обґрунтування представник позивача посилався на наступне.
Сторони з 29.08.1991 року по 11.02.2011 року знаходилися у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу між подружжями, дитина залишилася проживати разом с матірю. Відповідач до травня 2011 року добровільно помагав позивачці утримувати дитину, сплачуючи їй щомісячно суму в розмірі 16000 гривень, яку визначив сам, оскільки після розлучення весь бізнес залишився у відповідача. Враховуючи те, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 16000 грн., але став ухилятися від виконання своїх батьківських обовязків по утриманню сина, на яке позивачкою витрачається багато коштів, оскільки дитина навчається в 11-му класі загальноосвітньої школи №22 м.Одеси та готується до вступу до вищого навчального закладу, для чого відвідує додаткові заняття в школі та додатково займається з репетиторами, на що необхідні додаткові, досить великі, кошти. Окрім того, дитина займається спортом та відвідує тренажерний зал, що також потребує оплати. Син росте, займається спортом та йому необхідно додаткове посилене харчування, необхідно купляти повсякденну та спортивну одежу, та одежу на випускний вечір. Крім цього, позивач з дитиною проживають в орендованій квартирі в м.Одеса, за яку щомісячно сплачує 3200 грн., що в еквіваленті становить 400 доларів США, також вона несе витрати по сплаті комунальних платежів, розмір яких складає 800-1000 грн. щомісячно. Сама позивач ніде не працює тому, що до розірвання шлюбу займалася підприємницької діяльністю разом з чоловіком, яку була вимушена припинити після розірвання з ним шлюбу. На теперішній час позивачка знаходиться в скрутному матеріальному становищі у звязку з чим була вимушена звернутися до суду з даним позовом і просить його задовольнити з урахуванням уточнень, тобто стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини з часу, коли тої припинив їх сплачувати в добровільному порядку.
Відповідач позов визнав частково не заперечуючи свого обовязку щодо утримання дитини, але просив суд при визначені розміру аліментів врахувати ті обставини, що він є фізичною особою підприємцем, та дійсно до змін у податковому законодавстві мав змогу щомісячно надавати колишньої дружині гроші на утримання їх сина в розмірі 16000 гривень. Однак на теперішній час його бізнес не приносить вже таких доходів як раніше та взагалі знаходиться під загрозою скорочення, оскільки він став нести великі витрати на його утримання (орендна плата за приміщення, комунальні послуги, виплата заробітної плати працівникам та т.і.). На сьогодні він реально може давати позивачці на утримання сина, виходячи із своїх доходів, щомісячно 2500 грн., залишаючи за собою обовязок давати дитині, окрім цих грошей, гроші на «кармані розходи» та на оплату навчання. Крім цього стверджує, що позивач за власною ініціативою припинила свою підприємницьку діяльність, яку вела окремо від його діяльності та мала відповідний доход, ще за два місяця до їх розлучення. Не згоден він й зі ствердженням позивачки, що з травня 2011 року перестав матеріально утримувати сина, оскільки він постійно спілкується з сином, купляє йому необхідну одежу, щотижня дає гроші на його потреби не менше 700 грн., що син може підтвердити. З погіршенням свого матеріального становища це він позивачці перестав щомісячно сплачувати 16000 грн., тому вважає, що її вимога про стягнення з нього аліментів з травня місяця, не ґрунтується на законі.
Вислухавши сторони, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обовязок утримувати дитину є рівною мірою обовязком як матері, так і батька.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або) у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини є: батько - ОСОБА_3, мати ОСОБА_2 /а.с.6/.
Згідно довідки виконкому Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 22.08.2011 року, ОСОБА_4, 1994 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 проживає разом з матірю, ОСОБА_2, за вказаною адресою, та знаходиться на її утриманні /а.с.10/.
Довідкою від 05.12.2011 року та характеристикою, виданими дирекцією Одеської ЗОШ №22, підтверджується навчання ОСОБА_4, 1994 року народження, в 11-В класі даного навчального закладу /а.с.23,24/.
Відповідно до договору оренди житлової площі від 06.09.2010 року, ОСОБА_2 орендує, разом з неповнолітнім сином, ОСОБА_4, двокімнатну квартиру в АДРЕСА_1, строком до 06.09.2012 року, та сплачує щомісячно орендну плату в розмірі 400 доларів США /а.с.25/.
Як убачається з трудової книжки позивача, вона не працює з 31.12.2008 року, звільнившись з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. /а.с. 11-12/.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вона була зареєстрована приватним підприємцем 26.08.2008 року та 07.12.2010 знята з державної реєстрації у звязку з припиненням підприємницької діяльності /а.с.14/.
Згідно довідки Комінтернівського районного центру зайнятості від 05.12.2011 року, ОСОБА_2 на обліку не перебуває та грошову допомогу по безробіттю не отримує /а.с.24/.
Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ніде не працює і ніяких доходів, окрім аліментів, що сплачувались відповідачем на утримання дитини, не має, тобто разом з неповнолітню дитиною повністю знаходилася на утриманні відповідача.
Відповідач ОСОБА_3 з 22.08.2005 року державним реєстратором Комінтернівської райдержадмініст-рації зареєстрований приватним підприємцем зі сплатою єдиного податку, з видом діяльності: роздрібна торгівля автотоварами та технічне обслуговування і ремонт автомобілів /а.с.26,28,32/.
Згідно довідки про доходи відповідача, він у ІІІ кварталі 2011 року отримав чистий доход в розмірі 9648.73 грн., в ІУ кварталі 2011 року в розмірі 23815.66 грн. /а.с.27/.
Відповідно до статті 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, доньки, сина; інші обставини, які мають суттєве значення.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які повинні сплачуватися відповідачем на утримання дитини, суд в першу чергу відмічає, що обовязок по отриманню неповнолітньої дитини лежить на обох батьках, тоді як в даному випадку цей обовязок був покладений тільки на батька дитини, оскільки матір дитини власних доходів не має, а разом з сином знаходиться на утриманні відповідача. Судом також враховані молодий, працездатній вік сторін, відсутність у обох сторін інших утриманців, відсутність стягнень за виконавчими листами, відсутність перепон у позивача для працевлаштування, розмір доходу, що отримує відповідач та встановлений законом розмір прожиткового мінімуму на дитину віком 17 років.
Згідно ст.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 року №4282-17 розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років: з 1 січня становить 1112 гривень, з 1 квітня - 1134 гривні, з 1 липня - 1144 гривні, з 1 жовтня - 1161 гривня, з 1 грудня - 1197 гривень.
Суд вважає, що розмір аліментів, який підлягає стягненню на утримання дитини, з урахуванням доходів відповідача, має становити 3000 гривень щомісячно.
Відповідно до ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації.
Суд також розяснює сторонам, що згідно чинного законодавства розмір аліментів, визначений за рішенням суду у твердій грошовій сумі, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим України.
Позивачем не надано суду доказів того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів від відповідача з травня 2011 року, а тої ухилявся від їх сплати. Навпаки, відповідач навів доводи про матеріальне утримання сина, але в меншому грошовому розмірі.
Таким чином, уточнена вимога позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини з травня 2011 року, є такою, що не ґрунтується на законі, тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 01.11.2011 року позивачі за позовами про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.
У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі ст.ст.180-182,184,191 СК України, ст.12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Закону України «Про судовий збір» та керуючись ст.ст.10,11,88 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Уточнений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, працюючого приватним підприємцем, реєстр-раційний номер 20020911009, юридична адреса: м. Одеса, вул.Дніпропетровська дорога, 25, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає в АДРЕСА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, але не менш 30% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.08.2011 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 25.12.2012 року.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 200 гривень 80 коп. на рахунок 31214206700270, одержувач УДК у Комінтернівському районі, код одержувача 23214979, МФО 828011, банк: ГУДКУ в Одеській області
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя І. Ю. Рідник
Судове рішення № 21037545, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) було прийнято 18.01.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2073/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: