Рішення № 21034075, 02.11.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-20/11

РІШЕННЯ

Іменем України

02.11.2011 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючий суддя Верьовочніков В. М.

при секретарі Росовська О. Ю.,

із участю : - представника позивача ОСОБА_1

-законного представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом із участю : - представника позивача ОСОБА_1

-законного представника відповідача ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення боргу та звернення стягнення на майно ,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "ОТП Банк", правонаступником якого за даним спором є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", 29.07.2010 року звернувся до суду з цим позовом і просив стягнути на його користь з відповідачки заборгованість за кредитним договором №CL-B00/061/2006 від 11.10.2006 року в сумі 13599,59 доларів США, що станом на 14.07.2010 року еквівалентно 107150,59 грн. та штрафні санкції в сумі 11139,73 грн., в рахунок часткового погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет застави - "NISSAN Micra 1.3 LX", 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного транспортного засобу позивачем з правом укладання від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою будь-якою особою покупцем та з наданням позивачу всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: з правом зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, отримання дублікатів реєстраційних документів на даний автомобіль, здійснення будь-яких платежів за продавця), необхідних для здійснення такого продажу, а кошти від реалізації направити для погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, посилаючись на те, що відповідачкою ОСОБА_3 в порушення умов кредитного договору не в повній мірі виконано особисті зобовязання щодо здійснення фіксованих платежів з повернення отриманого кредиту.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала заявлені вимоги та просила задоволити позов на підставі викладених в позовній заяві обґрунтувань.

Законний представник визнаної упродовж розгляду даної справи недієздатною відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_2 позов визнав та не заперечував проти його задоволення. Із розрахунком заборгованості погодився. Пояснив, що йому невідомо місцезнаходження вилученого в порядку виконавчого провадження переданого в іпотеку автомобіля "NISSAN Micra".

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що в межах виконавчого провадження про стягнення даної заборгованості за виконавчим написом нотаріуса у відповідачки було вилучено наданий нею в заставу позивачу легковий автомобіль "NISSAN Micra" та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6, мешканцю АДРЕСА_1. Зауважив, що вказаний транспортний засіб відповідачці не повертався.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши інші докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

У відповідності до вимог ч.1,2 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про аналогічне зазначено у положеннях ст.20,21 Закону України "Про заставу".

В судовому засіданні з пояснень представників сторін установлено, що Акціонерний комерційний банк "Райффайзенбанк Україна", послідовним правонаступником якого згідно статуту (а.с.19-22) є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №CL-B00/061/2006 від 11.10.2006 року, що підтверджується копією останнього (а.с.6-11), за умовами частини №1 якого позивачем надано відповідачці споживчий кредит в розмірі 15623,76 доларів США з фіксованою процентною ставкою 12,99% річних із строком погашення згідно встановленого графіку до 10.10.2012 року.

Згідно п.1.5.1 вказаного договору повернення відповідної частини кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником щомісяця у розмірі платежу в розмірі 217 Доларів США та суми нарахованих процентів на дату платежу.

Відповідно п.1.9.1 Договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у зазначеній ним частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобовязань за цим договором.

Згідно положень п.3.1. даного договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними у визначені строки позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожний день прострочки; за прострочення виконання боргових зобовязань понад 15 календарних днів позичальник крім вказаної пені додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,01% від суми боргу, але не менше 25 грн.; за прострочення виконання боргових зобовязань понад 30 календарних днів позичальник крім вказаних пені та штрафу додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02% від суми боргу, але не менше 50 грн.

Відповідно ст.2,3 договору застави №РCL-B00/061/2006 від 11.10.2006 року (а.с.6-8) відповідачка ОСОБА_3 у забезпечення власних зобовязань щодо повернення суми кредитних коштів в розмірі 15623,76 доларів США в термін не пізніше 10.10.20120 року надав в заставу АКБ "Райффайзенбанк Україна" легковий автомобіль "NISSAN Micra 1.3 LX", 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, заставною вартістю 83275 грн.

Згідно п.6.1,6.2 даного договору за рахунок предмета застави заставодержатель може задовольнити у повному обсязі вимоги, що становлять, зокрема, всі несплачені боргові зобовязання; заставодержатель має право задовольнити із вартості предмету застави вимоги негайно, зокрема, після несплати заставодавцем заставодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі.

У відповідності до положень п.п."б" п.6.4. договору застави заставодержатель має право на власний розсуд обрати один із способів звернення стягнення на предмет застави:

- передача предмету застави у власність заставодержателя в рахунок виконання боржником вимог заставодержателя,

- продаж заставодержателем предмету застави шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно доданого до позовної заяви розрахунку (а.с.16) прострочена заборгованість ОСОБА_3 за договором кредиту перед позивачем станом на 14.07.2010 року становить: залишок заборгованості за кредитом 10849,76 доларів США, загальна сума несплачених відсотків 2709,83 долари США, штрафні санкції 11139,73 грн.

Відповідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року з додатком (а.с.96-109) та договору про відступлення права вимоги від 10.12.2010 року з додатком (а.с.110-114) ПАТ "ОТП Банк" передав та відступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" сукупність належних йому прав за кредитними договорами та договорами іпотеки, застави, у тому числі, права за вищевказаними кредитним договором та договором застави від 11.10.2006 року, боржником за якими є відповідачка в справі ОСОБА_3

Оглядом в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження, відкритого за виконавчим написом нотаріуса згідно вимог щодо звернення стягнення на предмет застави - легковий автомобіль "NISSAN Micra 1.3 LX", 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, останній передано під розписку на відповідальне зберігання ОСОБА_6, мешканцю АДРЕСА_1. Даних про інші переміщення вказаного транспортного засобу в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному.

Відповідачкою та її законним представником не заперечно виконання позивачем власних зобовязань щодо надання ОСОБА_3 суми кредитних коштів, не доведено відсутність вини останньої у простроченні грошових зобовязань перед позивачем за договором кредиту, не повідомлено про будь-яке додаткове виконання своїх грошових зобовязань перед позивачем в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи вимоги позивача в частині стягнення грошової заборгованості та загального права звернення стягнення на заставлене майно є справедливими, не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору, визнання позову законним представником відповідача відповідачами не порушує нічиїх прав та не суперечить вимогам закону, а тому заявлені суми підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, з урахуванням встановленого Національним банком України офіціального курсу національної валюти на день розгляду справи, як еквіваленту зобовязань у валюті, що становить 797,87 грн. за 100 доларів США.

Разом з тим, суд не приймає до уваги положення п.п."в" п.6.4. договору застави від 11.10.2006 року щодо права заставодателя використовувати для звернення стягнення на предмет застави будь-який інший порядок і будь-які інші права і процедури, дозволені чинним законодавством, але не передбачені в цьому договорі, оскільки законом визначено лише попередньо застережену процедуру звернення стягнення на заставлене майно шляхом його продажу на публічних торгах, а отже, будь-які інші відступи від перелічених у даному договорі способів звернення стягнення на майно можуть мати місце лише у випадку виникнення нових способів та порядку звернення стягнення протягом строку дії договору.

Натомість з часу укладення даного правочину до моменту вирішення по суті заявленого спору судом чинним законодавством не передбачено будь-яких інших способів звернення стягнення на предмет застави, окрім його реалізації на прилюдних торгах.

Таким чином, питання визначення способу реалізації заставленого відповідачкою майна в порядку ст.591 ЦК України та ст.20 Закону України "Про заставу" може бути вирішено в межах заявлених вимог згідно умов вказаного договору застави від 11.10.2006 року, що містить більш розширений у порівнянні із законом їх перелік.

Проте, заявлена позивачем вимога щодо звернення стягнення на заставлене майно шляхом продажу предмету застави, лише частково узгоджується із відповідним передбаченим п.п."б" п.6.4. договору застави правом заставодержателя, яке не містить застережень щодо заявлених вимог здійснення таких дій з правом укладання угоди від імені заставодавця, будь-яким способом, з будь-якою особою, з наданням позивачу всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: з правом зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, отримання дублікатів реєстраційних документів на даний автомобіль, здійснення будь-яких платежів за продавця), необхідних для здійснення такого продажу, у звязку з чим в цій частині вимоги позову не підлягають задоволенню.

Відповідно обсягу задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідачки на користь позивача відповідно представлених документів підтверджені витрати із сплати судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.1,2)

Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 8, 10, 60, 61, 174, 209, 210, 212-214 ЦПК України, ст. 589-591, 610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 20, 21 Закону України "Про заставу", суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Вінниця, мешканки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (м.Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за кредитним договором №CL-B00/061/2006 від 11.10.2006 року станом на 14.07.2010 року в сумі 13559 доларів США 59 центів, що в еквіваленті становить 108187 гривень 90 копійок основного боргу та 11139 гривень 73 копійки пені, а також 1305 гривень судових витрат, звернувши стягнення за цим боргом на автомобіль "NISSAN Micra 1.3 LX", державний номерний знак НОМЕР_1, що знаходиться на відповідальному збереженні ОСОБА_6 (АДРЕСА_1), відповідно до умов договору застави від 11.10.2006 року №PSL-B00/061/2006, для чого передати вказаний автомобіль в управління ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на період до його реалізації, визначивши спосіб реалізації вказаного предмету застави шляхом укладення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або проведення прилюдних торгів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя:В. М. Верьовочніков