Справа № 2-/0529/251/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.
при секретарі Єрмоленко Н.Ю.
за участю представника відповідача Пащенко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійська Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням,-
В С Т А Н О В И В:
12 грудня 2012 року позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням.
В обґрунтування позову зазначив, що з 29.06.1999 року по 08.11.2010 року перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи гірничим працівником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем у шахті . Звільнений згідно наказу від 08 листопада 2010 року за статтею 40 п.2 КЗпП України у зв»язку з невідповідностю виконуваній роботі за станом здоров»я.
З 2006 року після перенесення фізичних навантажень у шахті у нього з»явились болі в попереково - крестцовому відділі хребта. В той час він неодноразово звертався до невропатолога, періодично лікувався амбулаторно та стаціонарно.
5 серпня 2011 року лікарсько-експертна комісія КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»надала висновок за №1604 про наявність у нього професійного захворювання- хронічна вертеброгенна попереково- крижова радікуломієлопатія з вираженим м»зово- тонічним синдромом, вираженим правостороннім корінцевим, больовим синдромом, статіко динамічними порушеннями, легким парезом правої стопи.
03.10.2011 року відповідачем ДП «ВК «Краснолиманська», було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 , в якому зазначено, що професійне захворювання в нього виникло у зв»язку з довгим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовлених впливом виробничого фактору , важкі умови праці.
Відповідно до висновку Обласної профпатологічної МСЕК від 24 листопада 2011 року йому було встановлено 60% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності.
Позивач вважає, що ушкодженням здоров"я на виробництві йому спричинена моральна шкода, яка полягає в фізичних стражданнях, так як він відчуває біль, та у моральних стражданнях через вимушене звільнення з роботи, втрати значної частини своїх доходів та необхідності підтримувати своє здоров"я у лікувальних закладах. Сам факт, що він є інвалідом , пригнічує його, він відчуває роздратованість, пригніченість, в зв"язку з чим порушуються його нормальні життєві зв"язки, потребуються додаткові зусилля для організації свого життя.
Свої моральні страждання позивач оцінює в 100 000 грн. і просить їх стягнути з відповідача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 повністю підтримав свої позовні вимоги.
Представник відповідача Пащенко Г.В,. що діє за дорученням, позов не визнала, посилаючись на те, що позивач не надав суду доказів того, що неправомірними діями відповідача позивачеві була спричинена моральна шкода. Крім того, укладаючи трудовий договір, позивач знав, в яких умовах він буде працювати і усвідомлював можливість настання ушкодження здоров»я, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Представник Третьої особи - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до суду не з"явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав відзив про розгляд справи в його відсутність, рішення просить винести на розсуд суду.(а.с.19).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.23 ч.1 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У судовому засіданні встановлено, що з 29.06.1999 року по 08.11.2010 року позивач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи гірничим працівником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем у шахті, що підтверджується витягом з трудової книжки (а.с.14-15) . Звільнений згідно наказу від 08 листопада 2010 року за статтею 40 п.2 КЗпП України у зв»язку з невідповідності виконуваній роботі за станом здоров»я.
З пояснень позивача вбачається, що з 2006 року, після перенесення фізичних навантажень у шахті, у нього з»явились болі в попереково - крестцовому відділі хребта. В той час він неодноразово звертався до невропатолога, періодично лікувався амбулаторно та стаціонарно.(а.с.10-13).
5 серпня 2011 року лікарсько-експертна комісія КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань»надала висновок за №1604 про наявність у ОСОБА_2 професійного захворювання- хронічна вертеброгенна попереково- крижова радікуломієлопатія з вираженим м»зово- тонічним синдромом, вираженим правостороннім корінцевим, больовим синдромом, статіко динамічними порушеннями, легким парезом правої стопи.(а.с.8).
03.10.2011 року відповідачем ДП «ВК «Краснолиманська», було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 , в якому зазначено, що професійне захворювання в позивача виникло у зв»язку з довгим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовлених впливом виробничого фактору , важкі умови праці.(а.с.27-28).
Відповідно до висновку Обласної профпатологічної МСЕК від 24 листопада 2011 року позивачеві ОСОБА_2 було встановлено 60% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності до 01.12.2013 року.(а.с.6).
Відповідно ст.23 ч.1 п.2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч.1 ст.9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що в звязку з професійним захворюванням позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він втратив 60 відсотків професійної працездатності, став інвалідом 3 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він вимушений постійно лікуватися.
Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, розяснення Пленуму Верховного Суду України, ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на його відшкодування.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в звязку з професійним захворюванням втрачена на 60 відсотків.
Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська"на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 16 000 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, як необгрунтованих.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ст. 4 п.1.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, що набрав чинності з 01.11.2011 року, з відповідача ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" на користь держави підлягають стягненню судовий збір розмірі 214,60 грн.
Керуючись ст.ст.23, 1167, 1168, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», р/р 26006301620720 в філії «Відділення ПАТ «Промінвестбанк»» м. Красноармійська,Донецької області, МФО 334497, код ЄДРПОУ 31599557 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, спричинену йому внаслідок професійного захфорювання в розмірі 16000 ( шістнадцять тисяч) гривень та судовий збір розмірі 214,60 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
23 січня 2012 року
Судове рішення № 21026251, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 23.01.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3087/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: