Рішення № 21026261, 23.01.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/529/225/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Воробйова С.О.

при секретарі Подлєсній О.А.

позивачаОСОБА_1

захисника позивачаОСОБА_2

представника відповідачаГалкіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах з 20.02.2006 року до 31.12.2008 року, працюючи в якості гірничоробочого з ремонту гірничих виробіток підземний та був звільнений за станом здоровя за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

02.03.2008 року він виконував роботи на підприємстві відповідача по запанцировці головного канату. При виконанні зазначеної роботи він отримав травму хребта при падінні невідомого предмета і відповідачем за результатами розслідування нещасного випадку був складений акт № 41 від 25.05.2008 року про нещасний випадок на виробництві в результаті якого йому було спричинено компресійний, неускладнений перелом 4-5-7-8 грудних хребців.

Від одержаної травми він неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в медичних закладах і йому 15.01.2010 року міжрайонною травматологічною МСЕК м. Красноармійська було встановлено 50% втрати професійної працездатності та встановлена 3-я група інвалідності. Після проходження МСЕК він продовжує лікування і вважає, що йому завдано моральної шкоди, яка виражається у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнавав та зазнає до теперішнього часу і, з урахуванням свого фізичного стану, він оцінює моральну шкоду спричинену йому в результаті нещасного випадку на виробництві в сумі 100000.00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»позовні вимоги визнав частково посилаючись на те, що розмір моральної шкоди позивачем суттєво завищений.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, рішення по справі винести на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем у трудових відносинах з 20.02.2006 року до 31.12.2008 року, працюючи в якості гірничоробочого з ремонту гірничих виробіток підземний та був звільнений за станом здоровя за п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с. 5-6) у звязку з одержаною травмою на виробництві 02.03.2008 року при виконанні роботи по запанцировці головного канату, де від падіння невідомого предмета він отримав травму хребта, про що відповідачем був складений акт № 41 від 25.05.2008 року (а.с. 7-8) про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. В результаті нещасного випадку позивачу було спричинено компресійний, неускладнений перелом 4-5-7-8 грудних хребців і причиною нещасного випадку стала недостатня оборка арміровки копра від сторонніх предметів, осипаної гірничої маси і корозійних відкладень, тобто мало місце протиправність дій відповідача.

У звязку з одержаною виробничою травмою позивач 23.07.2008 року був госпіталізований до КЛП «Донецька обласна лікарня відновного лікування», де він знаходився на лікування, до 13.08.2008 року (а.с. 14). В подальшому позивач неодноразово з указаною травмою знаходився на лікуванні в інших медичних закладах, що підтверджується відповідними витягами з історії хвороби (а.с. 9-13).

15.01.2010 року йому міжрайонною травматологічною МСЕК м. Красноармійська було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3-тя група інвалідності (а.с. 4).

Повторно, 20.01.2012 року йому МСЕКом знову встановлена 3-тя група інвалідності та 50% втрати працездатності і визначено протипоказання важкої фізичної праці та роботи в змушеному положенні тіла (а.с. 40-41).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику «внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника», здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності»від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною, втратив 50% працездатності, визнаний інвалідом 3 групи, у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мало місце не тільки порушення позивачем вимог «Інструкції про охорону праці», безпечному виконанню і поведінки в шахті гірничо робочого з ремонту гірничих виробіток підземний, а також при цьому мала місце протиправність дій відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»повязаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», «Правил безпеки у вугільних шахтах», що стало причиною нещасного випадку (а.с. 8).

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»повязують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих звязків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідок МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду і, згідно ст. 237-1 КЗпП України, розясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоровя позивача, те, що професійна працездатність в звязку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 50%, позивач визнаний інвалідом 3 групи, є хворою людиною, яка ледве може самостійно ходити і, з урахування свого фізичного стану, почуває себе втраченою для суспільства людиною, а тому, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості на користь позивача суд вважає необхідно стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000.00 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»на користь держави підлягає стягнення по сплаті судового збору - в розмірі 500.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, ст. 38 Гірничого Закону України, ст.ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» р/р 26001980123661 в Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк»м. Красноармійська, МФО 0335593, код ЕДРПОУ 13498562, ІНД. № 134985605163 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову компенсацію у розмірі 50000.00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» р/р 26001980123661 в Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк»м. Красноармійська, МФО 0335593, код ЕДРПОУ 13498562, ІНД. № 134985605163 на користь держави судовий збір в розмірі 500.00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: