ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2011 року справа № 5020-1266/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерброк”
(вул. Правди 10 кімната 207, м. Севастополь, 99014)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Антарктика”
(пр. Нахімова 15, м. Севастополь, 99011, вул. Чапаєва 7 м. Житомир, 10029)
про стягнення 377 800,00 грн
Суддя Плієва Н.Г.
за участю представників:
позивача - Ющук Ю.В., директора, наказ № 25/07-01 від 25.07.2011
відповідача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 08.08.2011
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерброк»звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Антарктика»про стягнення заборгованості за простими векселями у розмірі 377800,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є векселедержателем простих векселів, векселедавцем яких є товариство з обмеженою відповідальністю «Антарктика», на загальну суму 377800,00 грн. Векселі були предявлені позивачем до платежу згідно з встановленим строком - 01.08.2011, та прийняті відповідачем, про що складені відповідні акти, однак оплата за векселі здійснена не була.
Ухвалою суду від 15.08.2011 позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 02.09.2011.
У судовому засіданні згідно з положеннями статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник відповідача надала відзив на позов, в якому зазначає, що у позові необхідно відмовити у звязку з наявністю у сторін однорідних вимог та посилається на ту обставину, що ТОВ «Антарктика»є держателем перевідного векселя серії АА № 0024980, виданого 14.01.2011 ТОВ «Феранд»на суму 420000 грн, трасатом за яким є позивач. У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що факт існування заборгованості перед позивачем за простими векселями на загальну суму 377800,00 грн. відповідач визнає.
Крім того, у судовому засіданні представник відповідача пояснила, що у даний час здійснюється перереєстрація ТОВ «Антарктика», буде змінено місцезнаходження відповідача на іншу адресу, а саме: м. Житомир, вул. Чапаєва,7), у даний час процес перереєстрації ще не завершено та відповідач не заперечує проти розгляду справи господарським судом міста Севастополя.
Згідно з частиною третьою статті 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Статтею 14 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” встановлено, що вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Випускаються такі види векселів: простий, переказний.
Частиною третьої вказаної норми визначено, що особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.
Згідно із статтею 1 Закону України “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 № 2374-III, законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі”, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі”, Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів”, цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.
Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо, зокрема, індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37), платежу (статті 38 - 42), позовної давності (статті 70 і 71), застереження про відсотки (стаття 5), положення щодо забезпечення авалем (статті 30-32).
Відповідно до абзацу 1 статті 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, у тому числі виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.
Згідно зі статтями 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якоїзнаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.
Як встановлено у судовому засіданні позивач є законним держателем векселів АА № 1215621 від 29.07.2010 на суму 130000,00 грн, АА № 1215622 від 30.07.2010 на суму 82800,00 грн, АА № 1215623 від 02.08.2010 на суму 165000,00 грн., право на які базується на безперервному ряді індосаментів.
Термін погашення вказаних векселів «за предявленням, але не раніше 01 серпня 2011 року». 01.08.2011 векселі були предявлені позивачем до платежу та прийняті відповідачем, про що складені відповідні акти предявлення векселів до платежу.
Згідно з пунктом 2 зазначених актів «Векселедавець здійснює оплату протягом 5 (пяти) банківських днів з дати підписання цього Акту в безготівковій формі на користь Векселедержателя.
Згідно із позицією, що викладена у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів” від 08.06.2007 № 5, у разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання. Законний векселедержатель не зобовязаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними.
Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, встановлено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В порушення взятого на себе зобов'язання по сплаті векселів відповідач оплату у встановлений строк не здійснив. Представник відповідача у судовому засіданні не спростовувала наявності, на час розгляду справи заборгованості у ТОВ «Антарктика»перед ТОВ «Інтерброк»за простими векселями на загальну суму 377800, 00 грн.
Доводи представника відповідача щодо наявності у сторін взаємних однорідних вимог судом до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме актом звірення взаєморозрахунків між ТОВ «Інтерброк»і ТОВ «Феранд».
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесенимипостановами Кабінету Міністрів Українивід 15 листопада 2006 року №1596,від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825, встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
Таким чином, державне мито у розмірі 3778,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Антарктика” (10029, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Чапаєва буд. 7, ідентифікаційний код 31553046, р/р 2600401883520 в СФ АТ «Укрексімбанк»у м. Севастополь, МФО 384986, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерброк” (99014, м. Севастополь, вул. Правди 10 кімната 207, ідентифікаційний код 32520603, р/р 2650601884829 в СФ АТ «Укрексімбанк»у м. Севастополь, МФО 384986) заборгованість за простими векселями у сумі 377 800,00 грн. (триста сімдесят сім тисяч вісімсот гривень 00 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 3778,00 грн. (три тисячі сімсот сімдесят вісім гривень 00 коп.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підписН.Г. Плієва
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 12.09.2011
Судове рішення № 21018675, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 06.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1266/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: