Рішення № 21018676, 01.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 року справа № 5020-1168/2011 За позовом закритого акціонерного товариства “Механізація будівництва”

(99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс”

(99011, м. Севастополь, вул. Очаковців , будинок 26, кв. 1),

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором підряду в сумі 142411,05 грн

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 09.08.2011

відповідача ОСОБА_2., доручення б/н від 09.03.2010.

Суддя Плієва Н.Г.

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство “Механізація будівництва” звернулося до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” про стягнення заборгованості в сумі 142411,05 грн., з яких - заборгованість за договором підряду 88176,48 грн, 9% річних 21785,63 грн, коефіцієнт інфляції 32448,94 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов договору підряду № 06/07-БК від 06.07.2008 в частині своєчасної його оплати.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2011 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначений розгляд справи у судовому засіданні.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи 11.08.2011 був відкладений на 01.09.2011.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 88176,48 грн визнала, проти задоволення позову в цій частині не заперечувала. Однак представником відповідача надано відзив на позов, в якому відповідач просить суд максимально зменшити розмір штрафних санкцій та наполягає на тому, щоб крім основного боргу за договором оренди сплатити 3% річних, замість 9% та інфляційні витрати позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

06.07.2008 між закритим акціонерним товариством “Механізація будівництва” (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” (Замовник) був укладений договір № 06/07-БК підряду (арк.с. 22-24, надалі - Договір), за умовами якого підрядник приймає на себе зобовязання по виконанню будівельно-монтажних робіт з допомогою баштового крану КБ-408 (надалі кран) на будівництві 12-ті поверхового житлового будинку по вул. Паркова, 14-Б в м. Севастополі виробленому замовником. Підрядник виконує пристрій верхньої будови кранового шляху (без лотків і огорож), перебазування, монтаж, демонтаж ланок кранових шляхів; перебазування, розбирання, складання, монтаж, демонтаж, технічне опосвідчення, технічне обслуговування баштових кранів при виконанні робіт, під керівництвом своїх ІТП і свого обслуговуючого персоналу.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, замовник приймає на себе зобовязання оплатити виконанні підрядником роботи. Вартість робіт, які поручаються Підряднику за цім Договором формуються за договірною ціною на пристрій верхньої будови кранового шляху, перебазування, складання, розбирання, монтаж, демонтаж крана і кранових колій на об'єкті, а також за часом перебування крана у замовника, згідно змінних рапортів та актів вартості виконаних робіт краном, складених з урахуванням вартості м / години, узгодженої(пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.2 Договору, оплата за роботу крана проводиться передоплатою вартості не менш щоденної полуторозмінної місячної роботи виходячи з балансу робочого часу без урахування часу роботу у вихідні та святкові дні, у термін до пятого числа місяця, наступного за звітним, на підставі даного договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору, документом, що підтверджує виконання робіт баштового крана та є підставою для оплати, є акти про вартість виконаних робіт, які підписуються сторонами за підсумками роботи за кожен місяць і не пізніше третього дня місяця, наступного за звітним. Змінні рапорти підписуються замовником щоденно.

За умовами пункту 2.4 Договору, оплату за здійснені роботи Замовник проводить щомісячно, протягом 7 днів з моменту підписання Актів про вартість виконаних робіт, грошовими коштами, шляхом перерахування суми вартості виконаних обсягів робіт та роботи крану на розрахунковий рахунок або в касу Підрядника з урахуванням виплаченого авансу.

Відповідно до пунктів 4.1.-4.3. Договору строк його дії з моменту підписання до 31.12.2008. Після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати договір за 10 днів до закінчення строку його дії. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Згідно з пунктом 5.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору, сторони несуть відповідальність, згідно з діючим законодавством України.

Зобовязання щодо здійснення робіт позивачем виконувались належним чином та своєчасно, що підтверджується, актами виконаних робіт № 558 від 28.08.2008 та за серпень 2008 року.

Але відповідач в порушення умов договору оплату за виконані роботи у повному обсязі не здійснив, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 06/07-БК від 06.07.2008 склала 88176,48 грн.

Невиконання зобовязань за договором з боку відповідача і стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли з приводу виконання договору підряду.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати виконаних за вказаним договором робіт з урахуванням індексу інфляції, а також 9% річних за порушення зобовязання. Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), а також Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" № 543/96-ВР від 22.11.1996, які регулюють загальні положення про зобовязання (в тому числі про договір підряду), питання виконання зобовязань та відповідальності за порушення зобовязань.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктами 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Судом встановлено, а відповідачем не спростовувався той факт, що позивач у виконання умов договору надав йому для роботи баштовий кран КБ-408.

Факт виконання робіт баштовим краном підтверджується актами приймання вартості виконаних робіт № 558 за серпень 2008 року на суму 15124,08 грн (з ПДВ), підписаним повноважними представниками сторін 28.08.2008; б/н за серпень 2008 року на суму 73052,40 грн (з ПДВ), підписаним представниками Підрядника та Замовника (арк.с. 25, 28-29).

Оплата за договором № 06/07-БК відповідачем здійснена не була, що також не спростовувалось представником ТОВ «Тонус Плюс».

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.4 Договору встановлено, що оплата виконаних робіт проводиться щомісячно, протягом 7 днів з моменту підписання актів вартості виконаних робіт.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У встановлені строки відповідачем взяті на себе за Договором зобовязання щодо оплати проведених робіт не виконав.

Отже, наявна заборгованість в сумі 88176,48 грн підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом звірки взаєморозрахунків від 25.07.2011 та визнана представником відповідач в судовому засіданні 01.09.2011.

Згідно з частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За викладених обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 88176,48 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що при неналежному виконанні грошових зобовязань нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення без урахування строку позовної давності. Також, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, замовник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 9% річних від простроченої суми. Нарахування штрафних санкцій припиняється з дня виконання зобовязань.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у загальній сумі 32448,94 грн. та 9% річних у загальній сумі 21785,63 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічне положення щодо сплати процентів міститься і в частині третій статті 692 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобовязання, визначеного пунктом 2.4. Договору, щодо оплати робіт протягом 7 днів з моменту підписання Актів про вартість виконаних робіт.

Також пунктом 5.2. Договору підряду сторони визначили інший розмір процентів, ніж встановлений статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме: 9% (замість 3%).

Клопотання представника відповідача щодо зменшення процентів, встановлених договором до 3 % судом відхиляється з огляду на принцип свободи договору, закріплений статтями 6, 627 Цивільного Кодексу України.

Отже, інфляційне збільшення суми боргу та нарахування позивачем 9% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.

Суд перевірив розрахунок 9% річних та індексу інфляції, зазначений в розрахунку суми позову (арк.с. 26), вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 9% річних в сумі 21785,63 грн. та індексу інфляції в розмірі 32448,94 грн. також підлягають задоволенню.

При проведенні розрахунку збитків від інфляції судом застосовані рекомендації, що викладені в Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р, та офіційні індекси інфляції, встановлені Державним комітетом статистики України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 88176,48 гр., 9% річних 21785,63 грн, індекс інфляції 32448,94 грн, що разом складає 142 411,05 грн.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 1424,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців , будинок 26, кв. 1, ідентифікаційний код 30475947) на користь закритого акціонерного товариства “Механізація будівництва” (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1, ідентифікаційний код 22288148 ) 142411,05 грн (сто сорок дві тисячі чотириста одинадцять грн 05 коп.), з яких 88176,48 грн сума основного боргу, 32448,94 грн - індекс інфляції та 21785,63 грн 9% річних.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Плюс” (99011, м. Севастополь, вул. Очаковців, будинок 26, кв. 1, ідентифікаційний код 30475947) на користь закритого акціонерного товариства “Механізація будівництва” (99053, м. Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 1, ідентифікаційний код 22288148 ) витрати по сплаті державного мита в сумі 1424,11 грн. (одна тисяча чотириста двадцять чотири грн 11 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.)

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяН.Г. Плієва

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України і підписано 06.09.2011