Рішення № 21017837, 16.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.12 р. Справа № 6/291

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МТК - Інвестстрой” м.Дружківка, Донецької області

про стягнення 279 000грн.

за участю

представників сторін:

від позивача не з”явився

від відповідача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 01.03.2011р;

ОСОБА_2 - представник по довіреності від 01.03.2011р;

ОСОБА_3 директор, відповідно наказу №1-к від 31.05.2005р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 11.01.2012р.

до 16.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „МТК - Інвестстрой” м.Дружківка, Донецької області заборгованості за векселем №АА 1396436 від 01.08.2008р. у розмірі 287000грн.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію договору врахування векселів з реверсом № Р25-08 від 05.08.2008 р., акт прийому-передачі векселів від 05.08.2008 р., копію простого векселю серії АА № 1396436 виданого 01.08.2008 р., виписку по рахунку за період з 05.08.2008 р. по 01.02.2011 р., лист № 3691 від 08.12.2009 р., акт предявлення векселю до платежу від 08.12.2009 р., копії поштової квитанції та опису вкладення.

Позивач у клопотанні просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ „МТК - Інвестстрой” в межах 287000грн. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№08/11 від 21.11.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що векселедавцем простого векселя №АА 1396436 від 01.08.2008р. є відповідач і це не може бути підставою для стягнення з нього заборгованості за договором врахування векселів з реверсом №Р25-08 від 05.08.2008р. Також зауважив, що у п. 1.2 Положення №508 встановлено, що при врахуванні векселів з реверсом платежів за векселем виконує не безпосередньо зобовязана за векселем особа-платник, а предявник, який підписує реверс і викуповує вексель. Крім цього, заперечив проти задоволення клопотання щодо застосування заходів забезпечення позову згідно ст. ст.66, 67 ГПК України.

Разом з тим, відповідач через канцелярію суду подав, ще один відзив на позовну заяву вих.№07/11 від 21.11.2011р. в якому зазначив, що 26.04.2011р. господарським судом Донецької області у справі №22/49 було винесено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „МТК - Інвестстрой” м.Дружківка, Донецької області про стягнення заборгованості за векселем №АА 1396436 від 01.08.2008р. у розмірі 287000грн., який є аналогічним предмету та підставам даного позову. Тому, просить суд припинити провадження по справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за векселем №АА 1396436, дата складання 01.08.2008р. в розмірі 279000грн. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Позивач надав суду додаткові пояснення на відзив відповідача від 12.12.2011р., в яких зазначив, що в даній справі підставою для звернення до суду стало порушення зобовязання, яке покладено на відповідача у звязку із тим, що ним було видано простий вексель, за яким він зобовязався у встановленому порядку сплатити грошові кошти. Натомість підставою для позову, що було розглянуто у справі №22/49 було порушення договору врахування векселів.

Крім того зауважив наступне, що те саме стосується й предмету позову. У справі №22/49 предметом позову було стягнення грошових коштів за договором врахування векселів, а в даній стягнення грошових коштів за векселем, що за своєю суттю докорінно різниться.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№09/12 від 12.12.2011р. в обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що перехід права власності на вексель здійснюється шляхом оформлення передавального напису - індосаменту. Спірний вексель не містить ні передавального напису, ні інших позначок відповідно до вимог вексельного законодавства. Крім того, звертає увагу на те, що позивач є тимчасовим власником векселю та не набуває права вимоги за векселем, переданий йому у відповідності до договору врахування векселів з реверсом.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

Позивачем через канцелярію суду подані додаткові пояснення від 10.01.2012р., які розглянуті судом та прийняті до уваги.

Позивач у засідання суду не з”явився, проте у заяві від 13.01.2012р. просить суд розглянути справу без його участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів та пояснень. Суд задовольняє дане прохання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників відповідача, суд -

в с т а н о в и в :

01.08.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю „МТК - Інвестстрой” м.Дружківка, Донецької області на імя Науково-виробничого підприємства „Міра-Промисловий союз” був емітований простий вексель АА № 1396436 номінальною вартість 315 000грн. зі строком платежу „за предявленням”, але не раніше 15.02.2009р.

Згідно індосаменту, що міститься на зворотному боці векселя, вексель серії АА № 1396436 від 15.02.2009р. був переданий Науково-виробничому підприємству „Міра-Промисловий союз”.

В подальшому 05.08.2008р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк”, який був перейменований в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк”, в особі Краматорської філії (Банк) та Науково-виробничим підприємством „Міра-Промисловий союз” (Клієнт) було укладено договір врахування векселів з реверсом №Р25-08, відповідно до якого Банк придбає векселі, зазначені нижче, до настання строку платежу за ними у клієнта, за грошові кошти з дисконтом, а Клієнт дає Банку позавексельне зобовязання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати: усього 1 (один) простий вексель серії АА №1396436 загальною номінальною вартістю 315000грн., виданий 01.08.2008р. зі строком платежу за предявленням, але не раніше 15.02.2009р. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативам Національного банку України, які регулюють правовідносини за векселями. Вартість врахування векселів складає 250000,00 грн. Дані положення закріплені в п.1.1. договору врахування векселів з реверсом №Р25-08 від 05.08.2008р.

Крім того, в п.1.2. договору зазначено, що у строк, зазначений у п.2.1.2, Клієнт зобовязується провести оплату за векселі, зазначені у п.1.1 даного договору, в сумі згідно п.2.1.2, а банк у свою чергу зобовязується передати ці векселі Клієнту.

Згідно з п.2.1.2. договору врахування векселів з реверсом №Р25-08 від 05.08.2008р., Клієнт зобовязаний з метою виконання прийнятих на себе зобовязань, відповідно до п.1.2. договору, в строк до 30.01.2009р. перерахувати грошові кошти за векселі, зазначені у п.1.1 договору, в сумі 280 902грн.

В свою чергу, відповідно до п.2.2.1. договору врахування векселів з реверсом №Р25-08 від 05.08.2008р., Банк зобовязується протягом двох банківських днів з моменту прийому векселів, у відповідності до п.2.1.1. даного договору, сплатити клієнту вартість врахування векселів. Сплата виконується в безготівковій формі по реквізитах, вказаних у п.8 договору. Банківський день день, у який установи банку відкриті для проведення перерахунку грошей.

Договір врахування векселів з реверсом №Р25-08 від 05.08.2008р. набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до закінчення всіх розрахунків і платежів (п.5.1. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 05.08.2008р., Науково-виробниче підприємство „Міра-Промисловий союз” передало визначений в договорі вексель Позивачу. В свою чергу на виконання п.2.2.1 договору позивач сплатив Клієнту вартість врахування векселів з вирахуванням суми комісійної винагороди за проведення операції врахування з реверсом.

Позивачем надані докази сплати Науково-виробничим підприємством „Міра-Промисловий союз” 36 000грн. в рахунок викупу векселя.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки Науково-виробниче підприємство „Міра-Промисловий союз” векселедержатель своєчасно у передбачений строк відповідно до п. 2.1.2 договору №Р25-08 від 05.08.2008р. не викупив простий вексель АА №1396436 від 01.08.2008р., позивач має право вимагати від векселедавця відповідача сплати грошових коштів за векселем.

В простому векселі серії АА №1396436 від 01.08.2008р. встановлений строк оплати „за предявленням”, але не раніше 15.02.2009р.

08.12.2009р. позивач супровідним листом предявив до відповідача вимогу щодо оплати векселя, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту предявлення векселя до оплати від 08.12.2009р., докази надіслання 11.12.2009р. наявні в матеріалах справи.

Оригінал простого векселя серія АА №1396436 від 01.08.2008р. був оглянутий судом, копія, що надана до справи, відповідає оригіналу. На векселі здійснений бланковий індосамент. Вказаний вексель містить всі належні реквізити, встановлені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що отримавши вимогу про оплату простого векселя, відповідач не надав жодної відповіді, не вчинив дій, спрямованих на досудове врегулювання спору, простий вексель серії АА №1396436, номінальною вартістю 315 000грн., залишився непогашеним на суму 279000грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „МТК - Інвестстрой” м.Дружківка, Донецької області (векселедавцем) емітувало спірний вексель Науково-виробниче підприємство „Міра-Промисловий союз”.

Таким чином, випустивши спірні цінні папери, відповідач взяв на себе безумовне грошове зобовязання сплатити визначену у векселі суму.

В силу ст.14 Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” встановлено, що вексель цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається ( ст. 5 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”).

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем.

Законний векселедержатель не зобовязаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного є обовязком особи, якій предявлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.

Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).

Векселедавець простого векселя зобовязаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).

Якщо останній індосамент є бланковим або на предявника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Відповідно до змісту статті 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передача векселів іншим способом ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.

Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право предявити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Як встановлено судом вище, спірний вексель знаходиться у позивача, у звязку з чим він має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселі.

В простому векселі серії АА № 1396436 від 15.02.2009р. встановлений строк оплати „за предявленням”, але не раніше 15.02.2009р.

Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, відповідач всупереч нормам законодавства свої зобовязання не виконав, решта вартості векселя в розмірі 279000грн. залишилась неоплаченою.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Доказів сплати суми 279000грн. за простим векселем серії АА №1396436 від 01.08.2011р. до матеріалів справи не надано, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача про стягнення 279000грн. по векселю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог на відповідача, в частині зменшення розміру позовних вимог на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись Законом України „Про цінні папери та фондовий ринок”, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією від 07.06.1930р., що була ратифікована Україною відповідно до Закону України від 06.07.1999р. №826-ХІ\/, ст..ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „МТК - Інвестстрой” м.Дружківка, Донецької області про стягнення 279000грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МТК - Інвестстрой” (84205 м.Дружківка, Донецької області, вул.Леніна, буд.18а, ЄДРПОУ 33554015) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму основного боргу в розмірі 279000грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 790грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 229грн. 42коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >