Рішення № 21017835, 16.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.12 р. Справа № 6/327

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д._

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Прем”єрпродукт - Харків” м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „”Торгово-промисловий дім ”Лідер” м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 48 267грн. 15коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник по довіреності №48/1 від 06.07.2011р.

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Прем”єрпродукт - Харків” м.Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий дім ”Лідер” м.Маріуполь, Донецької області заборгованості у розмірі 47630грн. 07коп. та пені у розмірі 637грн. 08коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки №8б/Д від 20.07.2011р.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію договору поставки №8б/Д від 20.07.2011р., копії видаткових накладних №ПХ-19670 від 29.09.2011р., №ПХ-20734 від 06.10.2011р., №ПХ-21137 від 10.10.2011р., №ПХ-25188 від 17.10.2011р., №ПХ-22336 від 17.10.2011р., №ПХ-22932 від 20.10.2011р., копію товарно-транспортної накладної №ПХ-25817 від 20.10.2011р.

14 грудня 2011р. позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві, а саме на всі поточні рахунки. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому заява судом задоволена не була. Крім того, позивачем не був сплачений судовий збір відповідно п.2.3 Закону України „Про судовий збір”.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог від 16.01.2011р. в порядку ст.22 ГПК України, в якому пояснив, що відповідач повернув йому товар на суму 3068грн. 71коп., тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 45198грн. 44коп. Суд приймає до уваги дане клопотання та розглядає справу по суті.

16 січня 2012р. відповідач у засідання суду вдруге не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 28.11.2011р. була надіслана відповідачу 28.11.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 21.12.2011р. була направлена відповідачу 23.12.2011р. рекомендованим листом. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у позові, договорі поставки №8б/Д від 20.07.2011р., спеціальному витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12028243, про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Повідомлення про вручення рекомендованого листа було повернуто з поштового відділення з відміткою про його вручення відповідачу. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

20 липня 2011р. між Приватним підприємством „Прем”єрпродукт - Харків” м.Харків (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „”Торгово-промисловий дім ”Лідер” м.Маріуполь, Донецької області (далі по тексту-покупець) був укладений договір поставки №8б/Д, згідно умов якого постачальник зобов”язався поставити покупцю продукти харчування, партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а покупець зобов”язався прийняти його і оплатити згідно умов даного договору.

Асортимент, ціна, кількість товару вказується в накладних, які є невід”ємними частинами договору.

Пунктом 11.2 договору поставки №8б/Д від 20.07.2011р. встановлено, що якщо сторони не можуть прийти до згоди, спори та суперечки вирішуються у Третейському судді при „Асоціації підтримки ЖК ЖБК та ОСББ”.

Даний спір підвідомчий господарському суду Донецької області згідно ст.12 ГПК України.

Проте, суд не погоджується з посилання позивача на ч.3 ст.1 ГПК України згідно якої угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною, а отже саме тому позивач вважає, що він правомірно звернувся до господарського суду Донецької області, з огляду на наступне.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду повинна бути явно виражена. Не вважається відмовою від права на звернення до господарського суду угода про передачу справи за згодою сторін на розгляд третейського суду (арбітражу) на підставі ст.12 ГПК України.

Згідно п.10 листа Вищого арбітражного суду України від 10.03.1998р. №01-8/91 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів” господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору в господарському суді і ним не буде визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Сторонами не заявлено заперечень щодо вирішення спору в господарському суді та не визнано, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана ними. Тому, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що покупець оплачує товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Строк дії вищезазначеного договору встановлений до 31.01.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору здійснив поставку товару за накладними №ПХ-19670 від 29.09.2011р., №ПХ-20734 від 06.10.2011р., №ПХ-21137 від 10.10.2011р., №ПХ-25188 від 17.10.2011р., №ПХ-22336 від 17.10.2011р., №ПХ-22932 від 20.10.2011р. та товарно-транспортною накладною №ПХ-25817 від 20.10.2011р. був поставлений товар на загальну суму 47630грн. 07коп.

Як пояснив позивач, відповідачем частково був повернутий товар на суму 3068грн. 71коп.

Таким чином, станом на час розгляду справи, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, внаслідок чого сума заборгованості в розмірі 45198грн. 44коп. не погашена.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, містить усі необхідні та істотні умови даного виду договору.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплатити його.

Як зазначалось, позивач за видатковими накладними здійснив поставку товару.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представників відповідача у накладних в графі „Отримав” та відбитком печатки, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначалося, сторони у п. 6.2 договору сторони передбачили, що покупець оплачує товар протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Доказів погашення боргу в сумі 45198грн. 44коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 45198грн. 44коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

При поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 477грн. 50коп., що суперечить (на момент звернення останнього до суду) вимогам Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 р. N 3674-VI, який набрав законної сили 01.11.2011р. згідно якого із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку судового збору 2% від суми позову (але не менше 1411,50грн. та не більше 56460грн.), тобто позивачем внесено судовий збір на 66грн. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України викладених у інформаційному листі від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір” зміст пов”язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній часині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства „Прем”єрпродукт - Харків” м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий дім ”Лідер” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 45198грн. 44коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий дім ”Лідер” м.Маріуполь, Донецької області на користь Приватного підприємства „Прем”єрпродукт - Харків” м.Харків заборгованість у сумі 45198грн. 44коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 411грн. 50коп.

Повернути з Державного бюджету Приватному підприємству „Прем”єрпродукт - Харків” (61036 м.Харків, вул.Морозова, буд.7, ЄДРПОУ 36624954) зайво сплачений судовий збір у розмірі 66грн. відповідно до ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21січня 1993року «Про державне мито» та ч.1 п.2 ст.7 Закону України „Про судовий збір” перерахованого квитанцією №13 від 24.11.2011р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.01.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >