Рішення № 21017505, 19.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.12р.Справа № 19/5005/217/2012 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг

про стягнення 16 213 923,01 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: ОСОБА_1 - дов. від 04.01.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київзвернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача -Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг про стягнення суми 13 944 951, 72 грн. основного боргу за поставлений природний газ, суми 1 082 016,69 грн. пені, суми 767 212, 29 грн. інфляційних, суми 419 742, 31 грн. три відсотки річних, а також суму судового збору.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав телеграмою клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки повноважного представника.

Представник відповідача позов фактично визнав в частині суми основного боргу, інфляційних та трьох відсотків річних, заборгованість підтвердив актом звірки від 31.10.2011 р., а також просить зменшити штрафні санкції (пеню) до 50 %, при цьому відповідач посилається на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2009 р. по справі № 35/285-08, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010 р. по справі № 35/240-10 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2010 р. по справі № 22/240-10.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010 року між відповідачем - Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (Покупець) та позивачем - Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(Постачальник) був укладений договір поставки природного газу № 06/10-1139БО-5.

Згідно з умовами договору, ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»зобов'язувалась передати відповідачу протягом жовтня-грудня 2010 року природний газ, а відповідач повинен прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Позивач свої зобов'язання згідно даного договору виконала повністю, передавши відповідачу протягом жовтня-грудня 2010 року природний газ, на загальну суму 18 582 806,71 грн., що підтверджується актами прийому -передачі природного газу

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 4 637 854,99 грн.

Відповідно до вимог п. 4.1. Договору, остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України.

Сума основного боргу Відповідача перед ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», становить 13 944 951,72 грн.

Відповідно до положень ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549-551 Цивільного кодексу України та п. 7.2 Договору у разі невиконання Покупцем пункту 4.1 цього договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 9.3 договору постачання природного газу неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Загальна сума пені складає 1 082 016,69 грн.

Згідно з пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність за цим Договором і чинним законодавством України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інфляційні - це частина грошового зобовязання боржника, яка не залежить від його волі; стягнення інфляційних є правом кредитора, встановленим законом. Щодо стягнення інфляційних застосовується позовна давність та ж, що і до суми основного боргу. Інфляційні не є санкцією, не є штрафом і не є способом забезпечення зобовязання, оскільки є частиною самого зобовязання.

Три відсотки річних - це частина грошового зобовязання боржника, як спеціальна відповідальність перед кредитором за порушення грошового зобовязання; стягнення трьох відсотків річних є правом кредитора, встановленим законом. Щодо стягнення трьох відсотків річних застосовується позовна давність та ж, що і до суми основного боргу. Три відсотки річних не є штрафом, неустойкою або способом забезпечення виконання зобовязань.

Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з грудня 2010 року по лютий 2011 року становить 767 212,29 грн.

Сума трьох відсотків річних з простроченої суми за період з 21.11.2010 р. по 29.12.2011 р. становить 419 742,31 грн.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів в наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, якщо у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на клопотання відповідача, враховуючи винятковість випадку (відповідач є комунальною установою, форма фінансування якої є державний бюджет України і зазначена у позові заборгованість виникла у зв'язку із несвоєчасним надходженням коштів) та беручи до уваги, що спірний природний газ постачається виключно для надання населенню послуг з опалення для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, низьку платоспроможність населення, яке звільнено від сплати пені за несвоєчасні розрахунки за комунальні послуги, значну дебіторську заборгованість перед КПТМ "Криворіжтепломережа", керуючись п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне зменшити суму пені на 50 %.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи слід залишити без задоволення, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення у справі, а також враховуючи фактичне визнання позову відповідачем.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу в розмірі 13 944 951,72 грн., в сумі пені 541 008, 34 грн., в сумі 767 212,29 грн. інфляційних, в сумі 419 742,31 грн., оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки. В решті позову слід відмовити.

Судові витрати слід віднести на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 541-551, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20,193,216,217,230,231,233 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,34, 36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", 50099, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, провулок Дежньова, 9 (п/р № 260003016325 у ВАТ "Ощадбанк", МФО 306072, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (р. № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк»України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) суму 13 944 951 (тринадцять мільйонів дев'ятсот сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 72 коп. основного боргу за поставлений природний газ, суму 541 008 (п'ятсот сорок одна тисяча вісім) грн. 34 коп. пені, суму 767 212 (сімсот шістдесят сім тисяч двісті дванадцять) грн. 29 коп. інфляційних, суму 419 742 (чотириста дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 31 коп. трьох відсотків річних та суму 56 460 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп. судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко